Історія iPhone, як історія успіху Apple

Чому iPhone такий дорогий і такий популярний. Історія моделей

Сьогодні в це складно повірити, але до iPhone компанія Apple теж мала історію. Щоправда, виникнення цього продукту розділило історію Apple на “до і після”. Навіть назва корпорації, яка існувала понад 30 років, змінилася з Apple Computer на Apple — комп’ютери більше не були основним продуктом компанії, флагманом став iPhone.

Багато в чому завдяки iPhone Apple стала найдорожчою за рівнем капіталізації компаній у світі, досягнувши капіталізації 2,43 трильйона доларів.

До речі, підписатися на наш телеграм-канал та Instagram можна з будь-якого пристрою.

Історія моделей iPhone

Перший iPhone з’явився у 2007 році. Він був зовсім не схожий на те, що можна купити в магазинах Apple сьогодні: перший iPhone не працював із мережами 3G, не міг орієнтуватися за допомогою GPS, знімати відео, у нього не було селфі камери, а основна камера мала роздільну здатність лише 2 мегапікселі. У конкурентів це все було.

Що було у першого айфона такого, що дозволило продати понад 1,39 мільйонів пристроїв на суму 630 мільйонів доларів?

Унікальний клієнтський досвід. Поки всі виробники телефонів змагалися в тому, щоб зробити екран більшим, але не втратити зручність роботи з кнопками, Apple запропонувала iPhone взагалі без клавіатури. Тільки екран 3,5 дюйми з роздільною здатністю 320×480 пікселів.

Такий вигляд мав найперший iPhone

Новий мобільний телефон у перший рік завоював менше 1% ринку, але став першим смартфоном, із сенсорним екраном, яким було дійсно зручно користуватися.

Того ж року Nokia продала 133,5 млн телефонів, а це в 96 разів більше, ніж Apple. Найпопулярнішою моделлю тоді була Nokia 1100.

З часом виявилося, що споживачу потрібно саме те, що запропонував iPhone — фізична клавіатура просто не потрібна, якщо є швидкий та чутливий тачскрін.

Тепер всі вже рівнялися на iPhone. І якщо в 2007 році 60% ринку належало Nokia, то через 4 роки Apple продавала більше пристроїв.

Насправді першим мобільним телефоном із сенсорним екраном був IBM Simon, що надійшов у продаж у 1994 році за ціною $899. Але цей смартфон був незручним, тому виявився нікому не потрібним.

Для того щоб скористатися клавіатурою IBM Simon – потрібен був стилус. На торкання пальців екран не реагував

У 2008 році з’явився iPhone 3G, як зрозуміло з назви – з можливістю роботи в 3G мережах. А за рік iPhone 3GS з можливістю запису відео.

Принципових відмінностей у 3G від першої моделі було небагато, але найголовніше потрібно згадати: магазин додатків App Store вперше з’явився саме на моделі 3G.

Незважаючи на це iPhone 3G було продано вже 5,63 млн штук у 2008 році, а у грошовому вираженні продажі склали 1,8 мільярда доларів. Тобто за рік Apple збільшила прибуток від продажів iPhone в 2,8 рази.

Але вже через рік ця цифра зросла в 20 разів у порівнянні з першим роком продажів (iPhone 3G продавався ще 3 роки після дебюту, а 3GS — чотири. – Ред.).

У 2009 році продажі смартфонів приносили компанії вже 30% від сукупного доходу.

Продажі iPhone і всі продажі Apple (блакитна лінія) з 2001 по 2022 роки. На графіку видно, що iPhone забезпечує більшу частину доходу компанії

У 2010 році Apple нарешті серйозно оновила свій флагманський продукт: iPhone 4 мав новий дизайн, Retina екран із роздільною здатністю 960×640. Телефон працював за допомогою процесора власної розробки – Apple A4. До цього використовувалися процесори Samsung.

Не дивно, що за 3 дні було продано 1,7 млн iPhone 4, це більше ніж продаж першого iPhone за рік.

iPhone 4s надійшов у продаж у 2011 році, від попередника він відрізнявся процесором Apple A5 операційною системою iOS 5, але головне, на цій моделі смартфона з’явився голосовий помічник Siri.

iPhone 5 надійшов у продаж у вересні 2012 року та поставив новий рекорд продажів. Два мільйони телефонів було продано на замовлення всього за одну годину. А лише п’ята модель розійшлася у світі тиражем близько 70 мільйонів пристроїв.

Нічим особливим від попередньої моделі він не відрізнявся, трохи більший екран, новіша операційна система, але все та ж відмінна якість і вподобання користувачів. Щоб купити новий айфон, люди вишиковувалися у довгі черги і навіть ночували біля магазинів.

Через рік на ринок було випущено iPhone 5s. З нового можна відзначити датчик відбитка пальців 64-розрядний процесор A7.

У 2013 році доходи, отримані від продажів смартфонів, перевищили 50% усієї виручки компанії Apple і цілих 7 років не опускалися нижче цієї позначки. Стало очевидним, що історія успіху Apple це історія успіху iPhone.

Найпопулярніший iPhone в історії

iPhone 6 став найпопулярнішим смартфоном лінійки, у продаж він надійшов у 2014 році, але продовжував вироблятися до 2018 року. Так довго на полицях магазинів жодна модель ще не затримувалась.

Саме ця модель вважається найпопулярнішим iPhone за всю історію. Загалом було продано 224 мільйони iPhone 6 та iPhone 6 Plus. За перші 3 дні офіційного продажу було придбано 10 мільйонів пристроїв.

Багатьох користувачів гнітив той факт, що новий телефон гнеться, і через це горезвісна якість Apple відчувається якось менш «гостро». Але навіть цей факт не зміг вплинути на бажання придбати новий iPhone у сотень мільйонів людей у всьому світі.

Натомість саме шоста модель навчила світ платити за допомогою телефона, тоді вперше з’явився Apple Pay та чіп NFC.

Того року обсяг продажів смартфонів Apple перевищив 100 мільярдів доларів.

У 2015 році продажі Apple зросли до 235,5 млрд доларів. З них 155 мільярдів – це частка iPhone. Моделі iPhone 6 та оновлений iPhone 6s дозволили збільшити виторг продажів смартфонів у півтора рази.

iPhone 7 з’явився на ринку в 2016. Новий телефон мав і новий процесор, і операційну систему, але не було традиційного 3,5 мм роз’єму для навушників.

Ризикований крок, позбавляти користувачів можливості слухати музику через улюблені навушники. Важко з упевненістю сказати з цієї причини, але обсяги продажів iPhone у 2016 році вперше були нижчим, ніж у попередньому.

Поява iPhone 8 у 2017 році збільшила продажі, але лише на 3%. Не всі власники айфонів розуміли, навіщо варто купувати новий телефон, видимих відмінностей було не так багато.

У тому ж році Apple перестрибнула через одну цифру і випустила одразу iPhone X (X – означає 10). Все тому що цей рік був ювілейним, перший iPhone з’явився 10 років тому. Саме в 10-й моделі вперше було застосовано технологію Face ID.

Вартість базової моделі становила $999 доларів. Це було зростання вартості більш як на 40%. Але, незважаючи на ціну, Apple спромоглася продати понад 60 мільйонів ювілейних смартфонів у перший рік.

Природно, що зі зростанням ціни зріс і прибуток від продажу. Цікаво, що «вісімка» залишалася у продажу 3 роки, а ювілейна модель перестала бути доступною вже через рік, а її місце зайняла лінійка iPhone XS з новим процесором та покращеною камерою.

Кількість активних iPhone у мільйонах штук. Не важко помітити, що з кожним роком кількість пристроїв зростає

Свята Гора Афон: що говорив старець Ієремія, чим Афон цінний для сучасності

Чим цінна для сучасного суспільства духовна спадщина Афону, яке значення для України має тисячолітній ювілей давньоруського чернецтва на Святій Горі, як проходили на Афоні урочистості з нагоди цього ювілею, які нові проекти, присвячені духовно-історичним зв’язкам з Афоном, – про це і про багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю порталу Pravlife поділився директор Міжнародного інституту афонської спадщини, головний редактор наукового альманаху «Афонська спадщина», член оргкомітету при Священному Синоді УПЦ з відзначення 1000-річчя давньоруського чернецтва на Афоні Сергій Шумило.

– Сергі. Вікторовичу, в цьому році православним світом святкується тисячоліття давньоруського чернецтва на Афоні. Чим символічний час підготовки до торжеств?

– Хотів би почати ось з чого .

4 серпня на 101-му році життя помер ігумен Свято-Пантелеймонівському монастирі на Афоні схиархимандрит Ієремія, мирське життя якого було тісно пов’язане з Україною. Він працював на Донбасі, на металургійному заводі, на хлібокомбінаті, переховувався від гонінь після втечі з концтабору. Потім навчався в Одеській семінарії, в 1960-70-і роки подвизався в Свято-Успенському монастирі в Одесі і з часом поїхав на Святу Гору Афон. Він завжди згадував про Україну, говорив, що молиться про неї, про світ, переживаючи про те, які відбуваються тут події. Його відхід – велика втрата для нас усіх. Це людина, в житті якої об’єднані цілі епохи. Побачивши світло в 1915 році, ігумен Ієремія пережив і революції, і війни, і репресії, пройшов і через радянські концтабори, і нацистські.

Ви питаєте, чим символічний час підготовки до цього ювілею? Уявляєте, ця людина відсвяткував у минулому році своє 100-річчя, в цьому році – 1000-річчя своєї Святогірської обителі, ще в кінці липня ми разом з ним молилися, брали від нього благословення і вітання з ювілеєм, він, як завжди, не дивлячись на свою старечу неміч, був бадьорий і міцний духом, а буквально через два тижні, після того як ми разом відсвяткували ювілей 1000-річчя давньоруського чернецтва на Афоні і отримали з його рук ікону «Благословення Святої Гори Афонської» із зображеними на ній нашими вітчизняними Святогірськими Святими, отець Ієремія і сам вирушив на Небесний Собор Преподобних Святогорців .

Він часто любив повторювати, що потрібно жити з Богом в серці і без Нього нічого не робити. «Якщо будете робити все за Божими заповідями, по любові, то тоді вселиться в серці мир, і все буде добре», – говорив старець. Ось цього нам якраз і не вистачає.

С. В. Шумило отримує на Афоні орден Св. Пателеїмона з рук старця Ієремії (Альохіна)

– Сучасників часто долають пристрасті, емоції .

– Так, на жаль, нам притаманні заангажовані політичні або ідеологічні погляди, пристрасті, які нерідко розколюють навіть цілі родини, суспільство, але при цьому про найголовніше – про євангельський приклад, про заповіт прп. Серафима Саровського «Стяжи Дух мирний в серці своєму!» – ми забуваємо. Афонські старці нам про це постійно нагадують. Старець Ієремія часто говорив, що перш за все необхідно мирний Дух всередині себе стяжати, тоді і мир навколо буде. Кожному, незалежно від політичних поглядів, від конфесійної приналежності, важливо навчитися цьому.

А коли всередині нас киплять всілякі політичні пристрасті, «майдани», «антимайдани», «за», «проти», розбіжності і протистояння, незважаючи на колір прапорів і ідеологій, ми віддаляємося від Бога, отже – від миру. Отець Ієремія був переконаний, що наблизитися до Господа можна тільки шляхом любові, тому що Бог є любов. Без любові ніщо добре неможливе, до неї треба прагнути, стяжати всередині себе. До цього і закликають нас афонські старці. Так, наприклад, старець Силуан Афонський в своїх працях повчає, як мир в душі своїй стяжати, як навчитися любити ворогів, адже не складно любити близьких, родичів, тих, хто робить нам добро, але дуже важко полюбити тих, хто бажає нам зла. Але ж це одна з найважливіших заповідей Христових – навчитися любити ворогів своїх . Виконуємо ми її?

Тому Господь часто і попускає такі ситуації, щоб перевірити нашу віру, обтесати її, немов скульптуру, щоб вона відповідала євангельським заповідям, про які ми багато говоримо, але не завжди дотримуємося. Нині, як мені здається, дуже актуальним стає повернення до привітання, яке використовував Господь Ісус Христос. Він не говорив «Здрастуйте!», “Привіт!” чи “Вітаю!”, Але вітався з усіма оточуючими словами «Мир вам!» Думаю, зараз як ніколи корисно нам повернутися до такого звернення один до одного.

– Чим ювілей давньоруського чернецтва на Афоні так важливий для України? Наскільки він актуальний для сучасного суспільства?

– Увесь 2016 рік проходив під егідою ювілею 1000-річчя давньоруського чернецтва на Афоні, тисячоліття духовно-культурних зв’язків Київської Русі і Святої Гори Афон. Тому дуже важливо, що Церквою не в один якийсь день, а протягом усього року проводяться різноманітні заходи, присвячені цьому ювілею. Адже відродження суспільства можливо через звернення до витоків духовної традиції, культури. Потрібно знати все про наше духовну спадщину, яка тісно пов’язана з діяльністю подвижників Святої Гори Афон. Відомо, що формування культури, традицій, архітектури, медицини, писемності та освіти в Київській Русі після Хрещення відбувалося під впливом монастирів, які були духовно-культурними центрами. Самі ж монастирі черпали традиції саме з Афона. Так, 1000 років тому прп. Антоній Печерський подвизався на Святій Горі, пройшов там процес духовного становлення, а згодом цю лампаду – духовну спадщину – переніс на київський грунт, заснувавши на Київських горах Києво-Печерську обитель. Звідси вже по всіх куточках Київської Русі рознеслися ці вогники, запалилися багатим світлом просвіти, який приніс рясні плоди духовні.

Як і тоді, афонські традиції залишаються безперервними протягом тисячоліття. І на сьогоднішній день Свята Гора є дуже важливим духовним центром, за допомогою якого і можливо повноцінне духовне відродження в нашому суспільстві.

Перша літургія в печерному храмі прп. Антонія Печерського в давньоруській обителі

Ксилургу на Афоні, 22 липня 2016 року

– Як пройшли ювілейні заходи на Афоні? Розкажіть, будь ласка, про найяскравіші події.

– На запрошення ігумена Пантелеймонова монастиря схіархімандрита Ієремії, який нещодавно преставився, делегація УПЦ на чолі з Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм під час відвідування Афону в липні цього року очолила урочистості з нагоди 1000-річчя давньоруського чернецтва на Афоні. В рамках цих урочистостей 23 липня, в день пам’яті прп. Антонія Печерського, в давньоруській обителі Ксілургу, заснованій 1000 років тому при ктиторському піклуванні київського князя Володимира, де, за переказами, подвизався прп. Антоній Печерський, владикою Онуфрієм і українськими архієреями був освячений печерний храм прп. Антонія Печерського. Також була освячена ікона «Благословення Святої Гори Афонської». На ній зображені всі преподобні подвижники, так чи інакше пов’язані з Україною і Афоном, їх там більше двадцяти. І ця ікона з благословення старця Ієремії делегацією УПЦ була привезена з Афона до Києва на урочистості Хресного ходу, який був присвячений ювілею 1000-річчя давньоруського чернецтва на Афоні, і на святкове богослужіння на честь пам’яті князя Володимира (28 липня в Києво-Печерській Лаврі) . В урочистостях в Києві взяла участь делегація з Афону, а також представник Вселенського патріарха архієпископ Іов (Геча) Тельмісський.

Презентація книги Сергія Шумило про прп. Іоана Вишенського в Києво-Печерській Лаврі,

26 липня 2016 року

І це дуже символічно, що святкування об’єднали людей у вшануванні пам’яті князя Володимира та 1000-річчя давньоруського чернецтва на Афоні. Адже завдяки рівноапостольному князю Володимиру на Святій Горі облаштувалися перші наші монахи і була заснована перша давньоруська Успенська Богородична обитель «Ксілургу», яка вже в XII ст. мала статус Лаври. До слова, витоки традиції найменування на Русі центральних монастирів і храмів на честь Успіння Богородиці – саме в цій першій давньоруській обителі на Афоні. Як ми знаємо, і Києво-Печерська Лавра, і Почаївська, і Святогірська, а також стародавні монастирі Чернігівський Єлецький, Зимненський і багато інших були названі на честь Успіння як наслідування цієї материнської обителі на Святій Горі. Тому також символічно, що в УПЦ святкування 1000-річчя давньоруського чернецтва на Афоні почалося в цій нашій найдавнішої обителі Київської Русі на Святій Горі, а потім перенеслося на Київські гори, в Києво-Печерську Лавру, тим самим як би повторивши шлях прп. Антонія Печерського 1000 років тому.

В архіві афонського монастиря Зограф

– Відомо, що Українська Православна Церква під час афонських урочистостей канонізувала нового святого – Іоанна Вишенського. Як це відбувалося і яка робота передувала цьому?

– Під час святкування 1000-річчя давньоруського чернецтва на Афоні в Києво-Печерській Лаврі відбулося урочисте прославлення в лику святих прп. Іоанна Вишенського Святогорця, видатного афонського подвижника і українського православного письменника-полеміста. Його твори ми всі знаємо зі шкільної лави, оскільки ще за радянських часів вони входили до шкільної програми, при цьому тоді замовчувалося, що Іван Вишенський був не стільки письменником, скільки, насамперед, афонським подвижником, відлюдником, який на Святій Горі провів більше сорока років, подвизався в печерному затворі, саме звідти посилав свої послання на Україну. В рамках заходів, присвячених його прославлянню, мною була підготовлена ​​і видана книга «Старець Іоанн Вишенський – афонський подвижник і православний письменник-полеміст». Матеріали цієї книги, викладені в ній факти і свідчення послужили підставою для розгляду Синодом УПЦ питання про канонізацію цього знаменитого українського афонського подвижника, який зробив величезний внесок у відродження православ’я і чернецтва в Україні XVII ст.

– Ви є автором цієї книги, виконали величезну роботу, щоб праця побачила світло. Скільки часу зайняла підготовка?

– Написанням книги я займався півроку.

В архіві афонського монастиря Хіландар

– А задум створення праці, напевно, визрівав роками?

– Коли протягом багатьох років займаєшся афонською тематикою, то поступово матеріали накопичуються. Їх потрібно було систематизувати, обробити, доповнити новими фактами, зібрати архівні дані з Афону, упорядкувати все. Це досить-таки копітка робота, але з Божою поміччю вдалося її зробити, незважаючи на те, що про Івана Вишенського прямих свідчень збереглося дуже мало. Аналіз непрямих джерел сприяв складанню більш-менш цілісного його життєпису. У книзі представлено поетапний біографічний шлях подвижництва старця на Афоні. До сих пір період його життя на Святій Горі мало вивчався. Сподіваюся, що видана праця послужить певною підмогою для подальших досліджень і в майбутньому будуть виявлені і інші документи, свідоцтва, які допоможуть розкрити нові сторони і біографії подвижника, і нашої духовної спадщини на Афоні. Адже особистість прп. Іоанна Вишенського – це ціла епоха, яка об’єднує різних суспільно-культурних і церковних діячів того часу: прп. Йов Княгиницький, прп. Іов Почаївський, князь Костянтин Острозький та ін. Тут, безсумнівно, важливе місце займає і діяльність Острозького гуртка і Острозької школи, створення Манявського скиту, Почаївської обителі і багатьох інших духовних просвітницьких центрів, які на початку XVII ст. стали створюватися на території України, в чому, безумовно, велика заслуга старця Іоанна Вишенського і подвижників Афону. Тому прославлення в лику прп. Іоанна – це ще один важливий крок на шляху відродження нашої духовної спадщини, нашої історії.

У Афонському монастирі Симонопетра, листопад 2015 рік

– Якісь заходи, присвячені тисячолітньому ювілею давньоруського чернецтва на Афоні, ще будуть проводитися протягом 2016 року?

– Так звичайно. Як я вже казав, весь цей рік проходить під егідою зазначеного ювілею. Так, 25-26 жовтня в Києві відбудеться Міжнародна наукова конференція, присвячена 1000-річчю давньоруського чернецтва на Афоні і впливу чернечих традицій на духовну освіту і культуру в Східній Європі. В рамках конференції будуть проведені спеціалізовані пленарне та секційні засідання, а також круглий стіл, на яких доповідачі представлять свої дослідження про історичні та духовно-культурні зв’язки зі Святою Горою Афон. У конференції планується участь вчених, богословів, духовенства з різних країн світу, зі Святої Гори Афон. Також в рамках проектів нашого Інституту афонської спадщини будуть проведені серії фотовиставок в різних містах України та за кордоном, присвячених Афону, лекції про тисячолітню спадщину Святої Гори і показ нового документального фільму «Тисяча років на Афоні», створеного в цьому році телеканалом «Інтер» спільно з нашим інститутом афонської спадщини (автор – Антон Нікітін, режисер – Данило Сирих, науковий консультант – Сергій Шумило. – Прим. ред.). Тривають науково-дослідні, а також видавничі проекти. Зокрема, не так давно побачив світ черговий випуск наукового альманаху «Афонська спадщина», видана книга з невідомими творами і листами прп. Паїсія Величковського в перекладі на українську мову. Зараз готуємо до видання праці забутого афонського подвижника, духовного письменника і князя ієросхимонаха Анікити (Ширинського-Шихматова) . Тож робота не зупиняється .

– Що, на Ваш погляд, важливо сучасній людині засвоїти, перш за все, з афонської спадщини?

– Афонська спадщина настільки є багатогранною, що вичленувати щось одне з не непросто, оскільки в ній актуалізований більш ніж тисячолітній духовний аскетичний і містичний досвід Східної Церкви. Афон став центром, де цей досвід розцвів, увібрав найбагатші форми. Тому можна годинами говорити про нього. На мій погляд, саме духовну цілісність і цільність, досвід єднання з Богом, досвід історичний, практичний і теоретичний, який допомагає відновити єднання з Господом, дає афонська спадщина сучасній людині. Адже стяжання мирного духу неможливо здійснити тільки за допомогою інтелектуального тренування мозку, при читанні класики і філософських праць. Це необхідний елемент, але приклад освічених німців, які зачитувались класикою, які дали світові геніальних письменників, філософів, композиторів і при цьому влаштовували концтабори, говорить і про зворотній бік такого одностороннього підходу.

Саме духовний досвід допомагає людині знайти цілісність і цільність, завдяки яким можна навчитися стяжати мирного духу всередині себе, стяжати любов в своєму серці до оточуючих і навіть до ворогів, а найголовніше – відновлення єднання з Богом, оскільки це не теоретична основа, а, перш за за все, практична, яка повинна проявлятися в наших вчинках, справах – як поривах внутрішнього стану.

Духовна внутрішня гармонія, єднання з Богом не на словах, а на практиці – це те, що може дати нам Афон, цим він цінний і важливий для сучасного суспільства. Це те, що спонукає до необхідності осягнення його духовного багатства, долучення до нього, вивчення його спадщини, його містичного досвіду, досвіду Ісусової молитви, безперестанного перебування в ній з Богом, які були вироблені афонськими старцями протягом тисячоліття.

Інтерв’ю записала Наталія Горошкова,

Джерело: портал «Православная жизнь», 06.09.2016 р.