Для музики Гайдна характерною є широта фольклорних зв'язків. Він автор 104 симфоній, 83 квартетів, 52 фортепіанних сонат, ораторій («Створення світу», 1798; «Пори року», 1801), 14 мес, 24 опер.
Таким чином, роки служби (1761-1790) у угорських князів Естерхазі сприяли розквіту творчої діяльності Гайдна, пік якої припадає на 80 – 90-ті роки XVIII століття, коли були створені зрілі квартети (починаючи з опусу 33), 6 Паризьких (1785 86) симфоній, ораторії, меси та інші твори.
Після смерті, Гайдна спочатку поховали у Відні, але потім перенесли поховання в Айзенштадт /Eisenstadt /.
Гайдн вирішив вплинути на князя не зовсім прямо, а символічно — через музику, створивши 45-ту симфонію, яка складалася з п'яти, замість традиційних чотирьох частин, до того ж фінальна частина являла собою те, що зараз назвали б справжнім перфомансом: під час її виконання музиканти один за одним припиняють грати, гасять …
Він автор 104 симфоній, 83 квартетів, 52 фортепіанних сонат, ораторій («Створення світу», 1798; «Пори року», 1801), 14 мес, 24 опер.
Між іншим, у Відні Гайдн написав дві свої знамениті ораторії: «Створення світу» (1798) й «Пори року» (1801), у яких розвинув традиції лірико-епічних ораторій Г. Ф. Генделя.
Про автора