В Україні близько 15 тисяч дітей потребують сімейного влаштування, але їх «не бачать» – експертка

Офіційна статистика не відображає реальну кількість, діти можуть роками чекати отримання належного статусу.

Сьогодні Україна тринадцятий раз відзначає День усиновлення. За цей час жодній українській владі не вдалося зробити державним пріоритетом дитину та сім’ю.

Упродовж 10 років кількість усиновлень неухильно падала. У 2009 році, коли країна вперше відзначила День усиновлення, українці всиновили 2 381 дитину, а іноземці – 1 426. У 2020-му – 986 і 248 відповідно, тобто загналом втричі менше.

Не кращі справи і з альтернативними формами влаштування дітей в сім’ю – прийомними сім’ями та дитячими будинками сімейного типу (ДБСТ). МИнулого року перестали функціонувати 288 прийомних сімей, на зміну їм прийшла лише 171. Закрився 61 ДБСТ, створено було 82. Кількість дітей у цих сімейних формах збільшилася лише на 431 дитину.

«І не тому, що дітей, котрі потребують сімейного влаштування, в Україні стало значно менше, як стверджує Мінсоцполітики. На жаль, з низки причин офіційна статистика не відбиває їхньої реальної кількості. А тому, що процеси влаштування дитини в сім’ю гальмуються штучно», – наголошує експертка з прав дитини Людмила Волинець у розмові з редакторкою відділу соціум ZN.UA Аллою Котляр.

На думку Волинець, не варто очікувати зменшення кількості дітей-безбатченків, коли в країні зростають смертність населення працездатного віку; злочинність та кількість осіб, які відбувають покарання. А шлях до сирітства дитини з одним із батьків удвічі коротший, ніж у тих, хто має обох зареєстрованих батьків.

«Дитина без батьків – завжди похідна від якісного стану дорослого суспільства, а не від кількісного, як стверджує Мінсоцполітики, вважаючи, що зі зниженням народжуваності зменшується й кількість дітей-сиріт та позбавлених батьківської опіки. Сирітство – більш інтегрований показник. Це наслідок процесів у дорослому суспільстві, які призводять до усунення від батьківських обов’язків», – каже Волинець.

Реальної статистики за кількістю дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування в нашій країні немає. Діти роками чекають на рішення суду, переходять з однієї установи до іншої, утримуються в лікарнях за соціальними показниками. Офіційна статистика враховує лише тих, кого держава визнала сиротами або позбавленими батьківського піклування. Як приклад Волинець наводить ситуацію, коли бажаючих взяти під опіку немає, а сім’я дитини – глибоко асоціальна.

Станом на сьогодні в Україні створено понад 1,4 тисячі територіальних громад, та чи всі вони мають прийомні сім’ї, ДБСТ та вільний ресурс, щоб влаштувати туди дитину, запитується експертка.

«Мають зійтися дві якості – розуміння проблем дитини та пошук найкращої форми. І ця найкраща форма має бути в органу опіки та піклування, який приймає рішення. Якщо є бажання діяти в інтересах дитини, але влаштувати її нікуди, то кращі інтереси дитини ніколи не будуть забезпечені. Треба дивитися на речі реально», – пояснює Людмила Волинець.

Кількість прийомних сімей та ДБСТ зменшується, кількість дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, не визнаних такими державою – збільшується. І це серйозна проблема. За словами експертки, майже в кожній прийомній сім’ї та ДБСТ є діти без статусу та фінансового забезпечення. Таких дітей нікуди більше влаштувати, і вони живуть коштом інших дітей, яких держава визнала і платить гроші.

Дуже часто орган опіки та піклування вважає, що йому вигідніше оформити дитину під опіку, тому що не потрібно здійснювати соціальний супровід, оплачувати послуги опікуна.

«Так трапляється тому, що в центрі не бачать реального стану речей, не розуміють, що відбувається, і не хочуть регулювати законодавство під нові ситуації. Наприклад, під судову реформу, яка різко загальмувала розгляд цивільних справ, зокрема з набуття дітьми статусу дитини-сироти, позбавленої батьківського піклування, або з питань усиновлення», – додає Людмила Волинець.

Згідно зі свіжою статистикою, у першому півріччі 2021-го українці всиновили 542 дитини. Але цей самий період співпав з великою кампанією передачі повноважень щодо дітей від райдержадміністрацій в ОТГ. Експертка сумнівається, що цей процес аж ніяк не позначився на цифрі.

Під час процесу ліквідували управління усиновлення в обласних службах у справах дітей. Їх передали обласним структурам Нацсоцсервісслужби, скоротивши кількість співробітників.

Відповідаючи на запитання про те, хто зараз уповноважений займатися питаннями усиновлення на місцях, Волинець каже:

«Ніхто. Якщо розглядати всиновлення з моменту появи кандидатів в усиновителі. Якщо з моменту втрати дитиною сім’ї – то територіальні служби у справах дітей. А їх у багатьох ОТГ створили суто формально. Рішення прийняли, та людей не набирають. І не планують це робити. Недавно Мінсоцполітики офіційно визнало, що в 5% громад узагалі не створено таких служб».

На думку експертки, зараз в Україні близько 15 тисяч дітей не мають статусу, який повинні мати – їх не виявили; суди не ухвалили рішень; деякі діти вже не в сім’ях, але роками перебувають в санаторіях; деякі без статусу – у прийомних сім’ях та ДБСТ.

Більше про те, чи стало менше дітей, які потребують сім’ї, і чому офіційна статистика не відображає реальність, читайте в інтерв’ю Алли Котляр з експертеою з прав дитини Людмилою Волинець «Хороші історії є. Але не всі їх можна розповісти – передісторія занадто трагічна» для читачів ZN.UA.

Все про аліменти на дитину в Україні станом на 2024 рік

Аліменти – це обов’язок утримувати родича, який потребує допомоги, іншим родичем, у передбачених чинним законодавством випадках. Слово аліменти має латинське походження (alimentum) і означає харчі, утримання, їжа, продовольство.

Левова частка випадків виплати аліментних платежів припадає на аліменти для дитини. Питання отримання аліментних платежів містить багато тонкощів і нюансів, про які необхідно знати, щоб отримати такі необхідні дитині кошти.

Зміст:

Юридичний інтернет-ресурс “Протокол” розповість Вам про основні положення і тонкощі, що регулюють питання виплати аліментних платежів на дітей в Україні. Також, нагадуємо, що знайти кваліфікованого юриста, який допоможе Вам добитися виплати аліментних платежів через суд і відстояти права Вашої дитини на якісні умови життя, використовуючи спеціальний сервіс даного ресурсу Тендер на юридичну послугу.

Загальні принципи встановлення аліментів на дитину в Україні

Аліменти на дитину – це правовідносини між батьками і дітьми, в яких батьки зобов’язані матеріально забезпечувати дітей, а дітям належить право на отримання такого забезпечення.

Забезпечення утримання дітей нерозривно пов’язане з особистістю батьків, тому:

• при житті батьків обов’язок по утриманню дитини не може бути доручений іншому члену сім’ї (дідусю, бабусі);
• обов’язок утримання дітей не переходить до спадкоємців батьків після смерті;
• обов’язок утримувати дитину зберігається до повноліття, за винятком особливих випадків, зазначених нижче;
• обов’язок утримувати дітей не залежить від того, зареєстрований шлюб батьків чи ні, якщо шлюб розірвано і навіть в разі позбавлення батьківських прав.

Якщо дитина вступила в шлюб до повноліття, виплата аліментних платежів припиняється, оскільки дитина набуває цивільну дієздатність. Отримання права на шлюб і укладення шлюбу можливе на підставі судового рішення з 16 років.

Необхідність платити аліментні платежі пов’язана з кровною спорідненістю, встановленою в порядку, передбаченому законодавством, або фактом усиновлення дитини.

Аліментні платежі є власністю дитини, однак стягуються на користь того з батьків з ким проживає дитина. У разі нецільового використання аліментних платежів одним з батьків, другий з батьків має право в судовому порядку зменшити суму аліментних платежів або добитися внесення частини аліментних платежів на особистий рахунок дитини. Контроль за цільовим використанням аліментів в інтересах дитини здійснюють органи опіки та піклування.

Виплата аліментних платежів повинна відбуватися щомісяця на кожну дитину.

Направлення дитини до закладів охорони здоров’я, навчальної або іншої установи, де дитина утримується за рахунок держбюджету, не припиняє стягнення аліментних платежів.

Слід враховувати, що при позбавленні батьківства аліменти виплачуються далі.

Дуже важливе питання, з якого моменту нараховуються аліменти.

У разі сплати аліментних платежів добровільно вони нараховуються з моменту подання платником аліментів (далі – аліментник) заяви в бухгалтерію. При стягненні аліментних платежів в судовому порядку, аліменти нараховуються з моменту звернення з позовом до суду.

Згідно ст. 188 СК батьки можуть бути звільнені від сплати аліментів дитині, якщо діти отримують доходи набагато більші ніж батьки. Це право реалізується тільки після отримання відповідного рішення суду.

Аліменти можуть бути стягнуті у твердій грошовій сумі, або частці від доходів. Відповідно, якщо у особи є діти від різних шлюбів, все залежить від того хто саме заявляє вимоги про виплату та стягнення аліментів – мати/батько першої дитини, чи другої, чи інших дітей. Єдине, що в такому випадку має значення для суду – це те що враховується наявність інших дітей у платника аліментів (якщо – звичайно – суд про це знає). Головне, щоб розмір аліментів на кожну дитину не був менше мінімально гарантованого розміру (про що детально далі).

Платник аліментів може, також, бути звільнений від виплати аліментів на певну дитину. На підставі ст. 190 СК один з батьків, незалежно від того живе він з дітьми чи ні, має право отримавши згоду органів опіки укласти договір про припинення права на аліменти, передавши дитині у власність нерухоме майно (квартиру, земельну ділянку).

Якщо батьки не перебували в шлюбі, або ж в інших випадках, коли запис про батька робиться зі слів матері, для стягнення аліментів необхідне визначення походження дитини від батька, або ж визнання батьківства батьком. Що перша, що друга процедура здійснюється через суд загальної юрисдикції, крім випадків коли на встановлення батьківства є згода подружжя (органи РАЦС). Лише після “формалізації” запису про батька можна стягнути аліменти. В принципі, допускається об’єднання таких вимог в позові.

Стягнення аліментів можливе і в тому разі коли батьки перебувають в шлюбі – як в добровільному порядку (шляхом укладення батьками нотаріально посвідченого договору), так і в судовому. Особливих відмінностей при цьому не встановлено, єдине що – суд звертає увагу на те з ким проживають діти. Нещодавно на ресурсі Протокол аналізували рішення – “Обов’язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання дитини з саме з цим із батьків (ВС КЦС, справа №188/1029/19 від 22.11.2022 р.)”.

Разом із тим, судове рішення про стягнення аліментів на другу дитину – навіть якщо батьки перебувають у шлюбі, може бути підставою для зменшення аліментів на першу дитину, на яку вони сплачувались раніше. Водночас, все одно суд враховує всі фактори, при розгляді питання про зменшення аліментів, так що самого по собі рішення може бути недостатньо.

Стягнення аліментів з батьків, що покинули кордони України теж можливе, хоча не позбавлено своїх складнощів. Багато що залежить від того, в якій країні проживає боржник. Зазвичай, застосовують два шляхи стягнення таких аліментів – звернення до компетентних установ іноземної країни з клопотанням про виконання та визнання українського рішення суду про стягнення аліментів (може подаватись через територіальне управління юстиції), або ж звернення до компетентного органу країни проживання боржника напряму – для встановлення аліментів.

Види аліментів на дитину в Україні

Платежі на утримання дитини в Україні бувають наступних видів:

• аліменти на дитину до 18 років (до повноліття), згідно зі ст. 180 СК;
• аліменти на дитину, яка продовжує вчитися з 18 до 23-х років (аліменти після 18 років), згідно зі ст. 199 СК;
• аліменти на дитину інваліда – до зняття інвалідності або довічно; згідно зі ст. 198 СК;
• забезпечення додаткових витрат на дитину, які пов’язані з особливими подіями. Витрати на розвиток здібностей дитини (музика, танці, образотворче мистецтво, спорт) або лікування хвороб, каліцтв дитини, згідно зі ст. 185 СК.

Розмір аліментів на дитину в Україні

У ст. 182 СК зазначено, що аліментні платежі повинні забезпечувати повноцінний, всебічний розвиток дітей на достатньому рівні.

Мінімальний гарантований розмір аліментних виплат на одну дитину встановлений на рівні не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментних виплат на одну дитину встановлений на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за умови, що батько може виплатити дану суму.

Не слід забувати, що платник аліментів може платити й більшу суму – а вищезазначені показники встановлені для всіх, навіть для тих платників, які не можуть (крім мінімально рекомендованого) або не хочуть платити.

Ст. 183 СК встановлює, що частку із заробітку платника, з якої вираховуватимуться аліменти встановлює суд. Якщо той із батьків, із ким проживає дитина, звертається до суду за видачею судового наказу – то:

• на одну дитину аліментні виплати встановлюються в розмірі ¼ доходу платника аліментів;
• на двох дітей аліментні виплати встановлюються в розмірі ⅓ доходу платника аліментів;
• на трьох дітей аліментні виплати встановлюються в розмірі ½ доходу платника аліментів.

У ст. 183 СК також встановлено максимальний розмір аліментних виплат – десять прожиткових мінімумів на одну дитину відповідного віку. Це, звичайно, не позбавляє платника – за його бажанням, витрачати на утримання дитини і більше.

Прожитковий мінімум на 2024 рік встановлено Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” – який підписано Президентом України 28.11.2023 року. Закон набуває чинності з 1 січня. Так у статті 7 встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі:

– для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2024 року – 2563 гривень;

– для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2024 року – 3196 гривень.

У грошовому вираженні ми отримуємо такі максимальні і мінімальні аліменти на дитину у 2024 році (інформація станом на грудень 2023 року):

а) мінімальний гарантований розмір аліментів 2024 році на:

• дітей віком до 6 років: з 1 січня – 1 281 гривень 50 копійок;
• дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 1 598 гривень.

б) мінімальний рекомендований розмір аліментів 2024 році на:

• дітей віком до 6 років: з 1 січня – 2563 гривень;
• дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 3196 гривень.

в) максимальна сума аліментів на 2024 рік:

• для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 25630 гривень;
• для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 31960 гривень.

Таким чином, в 2024 році мінімальні аліменти становлять – 1281,50 грн., а максимальні аліменти в 2024 році – 31960,00 грн. на одну дитину.

З огляду на кількість дітей в одній сім’ї, в грошовому вираженні найменша сума аліментів (дитина до 6 років і станом на тепер – грудень 2023 року) в 2024 році становитиме:

• аліменти на одну дитину – 1281,50 грн .;
• аліменти на двох дітей – 2563,00 грн .;
• аліменти на трьох дітей і більше – 3844,50 грн.

Треба сказати, що викладена вище сума – звичайно ж нереально мала. Але тут мається на увазі найменш можливий мінімальний показник. На практиці ж, позивачі вираховують найбільш вигідний варіант, адже розмір аліментних виплат може бути встановлений у відсотках до доходу платника аліментів або у фіксованій грошовій сумі.

Якщо аліментні виплати встановлюються у фіксованій сумі, то сума аліментів може бути індексована надалі, відповідно до ст. 184 СК.

Зверніть увагу – суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Зміни у 2022 році торкнулися наступних аспектів: 26 січня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Проект Закону про внесення змін до Сімейного кодексу України від 17.07.2020 р.). Цим законопроектом вносяться деякі уточнення щодо надання дітям (місце проживання чи перебування батьків яких невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають змоги утримувати дитину). Наразі ця тимчасова державна допомога не може бути меншою ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (що в принципі є мінімально гарантованим розміром аліментів на дитину – яка вже встановлена Сімейним кодексом України).

Новий законопроект також врегулював деякі нюанси щодо стягнення аліментів з інших родичів на дітей. Так, він передбачив зміни у статті 272 СК, якою раніше передбачалося, що сукупний розмір аліментів, що підлягають стягненню з інших родичів на дітей, не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тепер же – як і мінімально гарантована сума аліментів, цей показник не може бути меншим за 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. З іншого боку, у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, судом може бути присуджено і мінімальний рекомендований сукупний обсяг аліментів, що підлягають стягненню з інших членів сім’ї та родичів однієї дитини і він становить 1 обсяг прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зміни у 2023 році, це наступні доповнення Сімейного кодексу:

• Законом № 3022-IX від 10.04.2023 р. врегульовано право неповнолітніх батьків на безоплатну правничу допомогу. Таке ж право констатували для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім’ї (статті 156 та 248 СК України);
• Законом № 3265-IX від 14.07.2023 р. – було також розширено перелік того, чого батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права вчиняти без дозволу органу опіки та піклування (стаття 177 СК). Тепер вони не можуть без дозволу:
  • відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
  • видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;
  • вчиняти правочини щодо:
    • об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;
    • відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина”.

    Які доходи і фактори враховуються при визначенні розміру аліментів в Україні

    Не всі доходи платника аліментів враховуються при визначенні розміру аліментних платежів. Відповідно до пункту 12 Постанови КМУ № 146 від 26.02.1993 року «Про перелік видів доходів, що враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» не враховуються:

    • вихідна допомога при звільненні;
    • компенсація за невикористану відпустку;
    • допомога на лікування;
    • допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
    • компенсаційні виплати при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість;
    • інші (детальний перелік тут – див. п.12).

    При встановленні розміру аліментних виплат судом приймаються до уваги:

    • стан здоров’я та матеріальний стан дитини;
    • стан здоров’я та матеріальний стан платника аліментів;
    • наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних родичів (інвалідів, пенсійного віку, учнів до 23 років);

    Якщо у платника аліментів є витрати, які перевищують його заробіток (дохід), а джерело доходу не доведене, то суд не може перевищувати обсягу офіційної зарплати аліментщика. У разі, якщо платник аліментів купив дорогу машину будучи безробітним, суд може присудити аліменти такому батькові чи матері в більшому обсязі.

    Аліменти, якщо батько/мати дитини не працює, або є ФОПом і перебуває на спрощеній с/о, або є громадянином нашої країни та заробітчанином у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу – відповідно до частини 2 ст. 195 СК, можуть нараховуватися виходячи з розміру середньої заробітної плати за місцем проживання, яка визначається на підставі довідки статистики. Середня зарплата за місцем проживання може бути більше нелегального доходу боржника, що не дасть боржникові схитрувати.

    Багато джерел радять, з безробітного платника аліментних виплат стягувати аліментні платежі у твердій сумі. Вважаю більш вірним рішенням стягнення аліментних виплат в процентному співвідношенні, так як будь-яка сума, незважаючи на індексацію, з часом значно втрачає в купівельній спроможності.

    Порядок виплати аліментів на дитину в добровільному порядку

    Аліменти на дитину можуть виплачуватися добровільно або стягуватися примусово.

    Щоб сплатити аліментні виплати добровільно, з заробітної плати яку Ви отримуєте – необхідно звернутися в бухгалтерію підприємства за місцем роботи із заявою з проханням перераховувати аліментні платежі на дитину. У заяві треба вказати суму аліментних платежів або відсоток відрахувань на аліментні виплати, а також банківські реквізити отримувача аліментних платежів для перерахування.

    Батьки дітей можуть укласти договір про виплату аліментних платежів на дитину, згідно зі ст. 189 СК, яким встановлюють порядок і строки сплати аліментів. Умови договору не повинні порушувати права дитини, гарантовані законодавством. Даний договір засвідчується нотаріусом. Аліментні виплати по ньому сплачуються добровільно. Якщо порядок сплати аліментних виплат порушений, то стягнути аліментні платежі по ньому можна не через суд, а шляхом отримання виконавчого напису нотаріуса. Для отримання виконавчого напису нотаріуса подається заява, оригінал нотаріального посвідченого договору про сплату аліментів, вимога про виплату боргу отримана боржником. З отриманням вимоги про виплату боргу боржником можуть виникати труднощі, адже боржник може уникати будь-якої можливості розписуватися в одержанні вимоги про виплату боргу.

    Отримавши виконавчий напис нотаріуса можна звернутися до виконавчої служби про стягнення заборгованості по аліментних платежах.

    Стягнення аліментів на дитину в судовому порядку

    У разі коли аліментник відмовляється добровільно виплачувати аліменти на дітей, стягувати аліментні виплати можна через суди загальної юрисдикції.

    Існують наступні порядки стягнення заборгованості через суд. Подача заяви про видачу судового наказу на стягнення аліментних виплат, в порядку, передбаченому ст. 161 – 171 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК). Звернення з позовною заявою про стягнення аліментних виплат, в порядку, передбаченому ст. 174 – 177 ЦПК. Розгляд позову щодо стягнення аліментних платежів в порядку спрощеного провадження, згідно зі ст. 274-279 ЦПК.

    Якщо суперечка не стосується встановлення факту батьківства, залучати до розгляду справи третіх осіб не потрібно, і Ви хочете отримати мінімально гарантований ст. 183 СК розмір аліментних виплат, то Ви можете звертатися до суду з вимогою про видачу судового наказу. Вимоги до форми заяви викладені в ст. 163 ЦПК. Справи про видачу судового наказу розглядаються значно швидше, ніж при позовному провадженні. Сторони до суду не викликаються. При цьому згідно зі ст. 170 ЦПК судовий наказ позовів про аліменти виплат на рівні мінімально гарантованих сум неможливо скасувати.

    Якщо Вам необхідно встановити батьківство / материнство, залучити до розгляду справи третіх осіб, Ви хочете отримати суму аліментних платежів більшу, ніж мінімальна, то Вам необхідно звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. Вимоги до позову викладені в ст. 175 ЦПК.

    До позову необхідно додати такі документи:

    • копію Вашого паспорту та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
    • свідоцтво про народження дітей;

    Якщо Ви не можете отримати довідку про доходи платника аліментів, то можна заявити клопотання про затребування судом такого документа. Довідка про доходи необхідна, щоб показати існуюче майнове становище платника аліментів.

    Згідно ст. 192 СК в суд можна звернутися з позовом про збільшення або зменшення аліментних виплат.

    Також в судовому порядку в основному встановлюються аліментні виплати на дитину після 18 років, яка продовжує вчитися до закінчення навчання або до 23-х років, згідно зі ст. 198 СК. При цьому довести необхідність сплати аліментних платежів можна, підтвердивши документально витрати на оплату навчання, проживання, проїзд, харчування, і т.п. Багато хто задається питанням, чи сплачуються аліменти, якщо дитина вчиться на контракті. В такому випадку аліментні платежі виплачуються. На отримання аліментних платежів може вплинути факт, якщо дитина вчиться не на стаціонарі, а заочно і офіційно працює. В такому випадку, ймовірно в аліментних виплат відмовлять.

    Іноді в судовому порядку доводиться стягувати і аліменти на дитину інваліда, передбачені в порядку ст. 198 СК. В такому випадку, необхідно в якості доказів надавати документи про присвоєння дитині групи інвалідності довічно або на період, прикладати докази витрат на лікування та підтримку життєдіяльності дитини (виписки з медичної карти про призначене лікування, чеки на оплату ліків, процедур, операцій, протезування і т .п.).

    Позови щодо стягнення аліментних платежів можуть подаватися за місцем знаходження позивача і відповідача, і звільнені від сплати судового збору, згідно п. 3 частини 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

    Відповідальність за несплату аліментів

    З 08.07.2017 року за несвоєчасну сплату аліментних виплат згідно ст. 196 СК виникає відповідальність у вигляді пені. Можливе нарахування пені в розмірі одного відсотка суми несплачених аліментних платежів за кожен день прострочення з дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня прийняття судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

    Це досить серйозні штрафні санкції, оскільки згідно з правовою позицією висловленою Великою палатою Верховного Суду в постанові від 3 квітня 2019 у справі № 333/6020/16-ц, провадження № 14-616цс18, розмір пені по аліментних платежів розраховується за такими принципами:

    • прострочення зі сплати аліментних виплат починається з 01 числа місяця, наступного за поточним;
    • пеня нараховується на весь період прострочення по кожному місяцю окремо (наприклад, пеня за місяць прострочення становить 30%, за рік прострочення – 365%);
    • сума пені обмежується сумою заборгованості, якщо сума заборгованості по аліментних виплатах становитиме 5 000,00 грн., а пеня за прострочення становитиме 10 000,00 грн., стягненню підлягає 5 000,00 грн.

    Розмір пені може бути зменшений якщо прострочення сталося не з вини платника аліментів, наприклад, через невиплату заробітної плати роботодавцем.

    За несплату аліментних платежів також передбачена адмінвідповідальність.

    Згідно ст. 183-1 КоАП несплата аліментних платежів на термін більше шести місяців, а аліментів дитині інваліду на термін більше трьох місяців карається громадськими роботами від ста двадцяти до двохсот сорока годин. Повторне подібне порушення протягом року карається громадськими роботами від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.

    Згідно ст. 164 КК злісне ухилення від сплати аліментів карається громадськими роботами від вісімдесяти до ста двадцяти годин, арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Повторна судимість за цією статтею карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

    Крім того, згідно з п.9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі заборгованості по аліментах при виконанні рішення суду більше чотирьох місяців, а по аліментах для дитини інваліда більше трьох місяців, державний виконавець виносить постанову, до моменту погашення аліментів в повному обсязі:

    • про заборону виїзду за кордон;
    • про обмеження права керування транспортом засобом (забороняється застосовувати такий захід, якщо автомобіль є єдиним джерелом доходу, використовується для транспортування інваліда I, II групи, дитини-інваліда, належить учаснику АТО);

    Згідно п.14 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» до боржника виконавцем також застосовуються штрафні санкції за борги з аліментів в таких розмірах:

    • за борги більше року – штраф 20% від суми заборгованості;
    • за борги більше двох років – штраф 30% від суми заборгованості;
    • за борги більше трьох років – штраф 50% від суми заборгованості.

    На жаль, в одній статті охопити всі тонкощі питання призначення аліментів дуже складно, тому в кожній конкретній ситуації не завадить консультація професійного юриста, якого можна знайти на сайті Юридичного інтернет-ресурсу “Протокол”