Річки, струмки, ставки Полтави

На території міста Полтави течуть 5 річок і біля трьох десятків струмків (менше 10 км довжиною), які, як правило, є верхів’ями цих річок. У Полтаві числиться 60 ставків (62 га). На Ворсклі у другій половині ХХ ст. зведені водорегулюючі дамби, вище яких утворені невеликі руслові водосховища (біля с-ща Вакулинці й біля траси Київ-Харків / мікрорайону «Левада»).

Дві річки належать до середніх за довжиною (від 101 до 500 км): Ворскла (464 км) і Коломак (102 км). До малих і дрібних річок належать Полузір’я (70 км; струмки до нього течуть Рибцівською, Івончанською і Тахтаулівською балками. Причому, струмок Побиванка на дні Тахтаулівської балки лише трішки не досягає довжини дрібної річки); Свинківка (59 км); Вільшана (20 км; витоки цієї річки – у верхів’ях Пушкарівської балки: колись джерела били на днищі маленьких ярочків біля старої автостанції по вул. Крамського; на розі вул. Коцюбинського і Володимира Кисельова; біля вул. Чумацький Шлях тощо; зараз вони, здебільшого, в каналізації), та в балці Говтвянчик – північніше Гришкового лісу, селищі Яр.
У межах міста руслова сітка, значною мірою, змінена під впливом діяльності людини. Частина водотоків на днищах ярів і балок відведена штучними каналами. Навіть русло найбільшого в місті водотоку – річки Ворскли, – змінене штучними насипами, зарегульоване каскадом малих водосховищ. На днищах балок струмки зарегульовані ставками (найчастіше – каскадом ставків). Причому, між ставками постійні водотоки можуть бути відсутні або непомітні на заболоченому днищі.

Річки й струмки Полтави, їхні басейни та напрямок стоку води

Струмок

Струмо́к — невеликий постійний або тимчасовий водотік, що формується сніговими або дощовими водами, а також підземними водами, що виходять на земну поверхню у вигляді джерел.

Зміст

Характеристика

Зазвичай струмки мають звивисте русло, вузьку заплаву, слабо виражену долину. Основні параметри струмка: довжина — не більше 5 км, ширина — від кількох дециметрів до кількох метрів, глибина — не перевищує 1,5 м.

Нормативне визначення поняття «струмок» у Водному кодексі України (1995) відсутнє, хоча й використовується в ньому. Така ж ситуація в країнах Європейського Союзу та інших країнах світу. Відповідно відсутні й чіткі унормовані межі за параметрами між струмком і малою річкою.

Струмки бувають: постійні (не пересихають) і тимчасові (пересихають); гірські, рівнинні; підземні (в карстових печерах).

Часто струмок або річка іменуються такими за сформованою традицією жителями конкретної місцевості. Струмками можуть називатися й малі річки, довжина яких перевищує 10 км.

Значення

Струмки важливі як численні провідники в кругообігу води, ланка в поповненні запасів поверхневих і підземних вод, коридори для міграції риб і диких тварин. У безпосередній близькості від струмків в прибережній зоні формується специфічне біологічне середовище мешкання. Струмки відіграють важливу роль коридорів для сполучення фрагментованих місць існування у збереженні біорізноманіття.

Багато струмків і малих річок на території сучасних міст закриті в підземні колектори (напр., у м. Києві: Хрещатицький, Батиїв, Борисоглібський тощо). Від 1990-х у світі зародився рух за ревіталізацію малих водотоків — відновлення їх або ж певних їхніх ділянок на рівні періоду часу існування річки, що передував індустріальному освоєнню даного регіону.

Додатково

Трапляється, що водотоки, у власну назву яких входить слово «струмок», за морфометричними параметрами мають ознаки малої річки. Так, струмок Віта, що протікає через с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області та місцевість Пирогів у м. Києві, (впадає у р. Віта, праву притоку Дніпра) має довжину 12,6 км. Струмок Роставиця у Козятинському районі Вінницької області (права притока р. Роставиця, басейн Дніпра) має довжину 11 км.

Література

1. Гребінь В. В., Хільчевський В. К. Ретроспективний аналіз досліджень річкової мережі України та застосування типології річок Водної рамкової директиви ЄС на сучасному етапі // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2016. № 2 (41). С. 32–47.
2. Хільчевський В. К. Гідроекологічні проблеми ревіталізації річок на території міських агломерацій — міжнародний та український досвід // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2017. № 2 (45). С. 6–13.
3. Макеева Е. Г., Баринова С. С. Разнообразие и экология водорослей бассейна ручья Трехозерный (заповедник «Хакасский», участок «Малый Абакан») // Биота и среда заповедных территорий. 2020. № 1. С. 5–38.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Струмок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/ Струмок (дата звернення: 11.03.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.08.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів