Класифікація садових троянд: як не загубитися в їхньому різноманітті

Історія садових троянд, в сучасному розумінні, почалася в кінці 18 століття – коли з південно-східної Азії в Англію, а пізніше і до Франції, були завезені вічнозелені та теплолюбні види роз. Ці троянди мали нові декоративні якості: шкірясте блискуче листя, особливу шляхетну форму бутону та квітки, і особливо важливу властивість – ремонтантність, здатність до тривалого багаторазового цвітіння. Селекціонери намагалися створити нові сорти, які б поєднували в собі ремонтантність азіатських і морозостійкість європейських троянд. Вдалі спроби схрещування з’явилися лише на початку 19 століття.

Садові троянди – багаторічні рослини, листопадні чагарники, із прямостоячими або такими, що лазять або стеляться, стеблами. Висота або довжина рослин варіюється від 15-25 см до 8-10 м. Висота одних і тих самих видів може сильно змінюватися залежно від умов вирощування.

Різноманітність форми кущів троянд

Форма куща може бути різною – від розкидистої до вузькопірамідальної. Довжина квітконоса у садових троянд – від 10 до 100 см. Розміри квітів троянд варіюються від 1,5 см до 18 см, кількість пелюсток квітки – від 5 до 200.

Розміри та форма квіток троянд

Роза має унікальну форму квітки, яку неможливо сплутати з іншими квітами, їх існує близько десяти різних типів. Більшість сортів троянд мають одиночні квітки, деякі утворюють суцвіття, від невеликих, в три-п’ять квіток до численних, що налічують десятки квіток – у поліантових троянд.

За колірною гамою – найширше різноманіття, одноколірні, двоколірні, у штрихах, із облямівкою та навіть у цяточку. Деякі сорти троянд можуть істотно змінювати колір в процесі цвітіння. Зауважте тільки: чисто синіх троянд – не буває.

Аромат троянд

Аромат – важлива характеристика троянди. Крім звичайного аромату дамаської троянди, є троянди із фруктовим, цитрусовим, мускусним, пряним та іншими ароматами.

Розмноження троянд

Розмножують троянди, найчастіше щепленням на спеціальні сорти шипшини (підщепа). Саме такий спосіб розведення використовує більшість професійних розплідників. Рідше – діленням куща, кореневими відростками – для кореневласних троянд. Можна розмножувати троянди укоріненням живців – цей спосіб вимагає певних навичок і досвіду. Розмноження ж насінням – використовується радше селекціонерами.

Перед тим, як познайомитися з Міжнародною класифікацією троянд, для початку, давайте складемо собі загальне уявлення про те, які типи троянд використовуються в ландшафтному дизайні і озелененні наших садів. За властивостями та особливостям росту, садовим призначенням, троянди об’єднують в такі основні групи, як їх зазвичай каталогізують продавці саджанців.

Чайно-гібридні троянди

Основна відмінность цих троянд – найвища якість квітки і безперервність цвітіння. На одному квітконосі з’являється один великий бутон, форма і витонченість якого – основний критерій оцінки чайно-гібридних троянд. Це невисокі рослини від 60 см до 100 см, кущі компактні. Цвітіння починається з кінця травня, в кілька хвиль і триває до настання холодів. Квітки у цих троянд діаметром 10-14 см. Вони бувають махровими – 25-35 пелюсток, і густомахрові – 50-60 пелюсток. Забарвлення і фактура пелюсток цих троянд дуже різноманітні. Чайно-гібридні троянди – провідні у вирощуванні квітів для отримання зрізки для букетів.

Поліантові троянди і Флорибунда

Особливість троянд типу поліантових – пишне суцвіття з кількох квіток на одному стеблі. За формою куща ці троянди невисокі, як і чайно-гібридні. Цвітуть рясно і практично безперервно. Часто їх називають Клумбові троянди. Поліантові троянди отримані шляхом схрещування карликової багатоквітковою троянди з повторно квітучими сортами чайно-гібридних. Кущі низькі і компактні – 30-40 см, густі, гіллясті. Квітки дрібні – 3-4 см в діаметрі, часто махрові, зібрані в суцвіття.

Флорибунди отримані шляхом схрещування поліантових троянд з чайно-гібридними. Ці троянди стійкіше поліантових, кущі і квітки більші. Діаметр квіток – 4-8 см. Є бордюрні сорти – до 40 см, середньорослі – 60-80 см, високі – від 100 см. У троянд флорибунда – широке розмаїття забарвлень. Квітки можуть бути прості, напівмахрові і сільномахрові.

Спрей-троянди

Це популярна група троянд, яка відноситься до поліантових. Їх відмінна риса – кожен пагін виглядає як цілий букет. Кущі в цих троянд середньої висоти від 60см – 100 см, компактні. Квіткова кисть у них сильно розгалужена і усипана невеликими квітами – 4-7 см, як бризки. Звідси й назва – «спрей». Бутони дуже витонченої форми. Спрей-троянди можна вирощувати в бордюрах, групових посадках і як вазони рослина, промислово вирощується на зрізання.

Мініатюрні троянди / троянди-патіо / міні-флора

Ця група отримала статус у міжнародною класифікацією зовсім недавно. Це низькорослі сорти. Мініатюрні троянди – 20-25 см, патіо – 45-55 см. Кущики – густі. Компактні. Квітки у мініатюрних троянд дрібні – 1,5-2 см), у патіо – до 3-4 см. Одиночні або в суцвіттях, безлічі відтінків. Цвітіння рясне, безперервне. Рослини досить зимостійкі.

Мініатюрні троянди добре пристосовуватися до кліматичних умов. Можуть рости на альпійських гірках, у контейнерах, як бордюрна рослина, чудова у групових посадках, використовуються як вазони. Саме мода на розміщення горщиків з міні-трояндами у внутрішніх замощених двориках-патіо і дала назву групі.

Кущові / Паркові / Шраби / Напівплетисті / Ландшафтні

Пряморостучі або напівплетисті троянди мають свій клас в садовій класифікації – шраби. Це сильнорослі високі кущі. Коли говорять «паркові троянди» – мають на увазі ті шраби, які надійно зимують без всякого укриття. Сорти цієї групи об’єднує можливість використання, як у вертикальному, так і в горизонтальному озелененні. Вони мають потужні паростки до 2м і більше. Цвітуть рясно й тривало, іноді одноразово.

Більшість шрабів можна вирощувати як у опор, так і в кущовій формі, залежно від обрізки. У каталогах такі троянди можуть називати «напівплетисті» тому, що деякі сорти шрабів, отримавши опору, дають довгі пагони і їх можна вирощувати як невисокі плетисті троянди. Без опори – такі троянди сформують пряморостучій кущ. Не плутайте цю групу троянд з Видовими трояндами, які представляють види шипшин і їх культиварів.

Англійські троянди / Старовинні троянди / Романтика / Ностальгія

Ви можете зустріти назву «Старовинні троянди» в сучасних каталогах продавців саджанців троянд. Так називають сучасні троянди з особливою формою квітки. Але справжні Старі троянди – зовсім інші! Старими, в садовій класифікації, називають сорти троянд, відомі до появи чайно-гібридних троянд (1867 р.) і які з того часу залишилися без змін. Це група троянд, які мають гібридне походження та втратили вигляд шипшин. Ці троянди сповнені витонченості та шарму, але в популярності поступилися сучасним трояндам.

Сучасні кущові троянди зі старовинною формою квітки – в останні роки придбали мега-популярність. Їх називають, англійськими, романтичними, ностальгічними трояндами. У більшості у таких троянд великі махрові квітки у формі чаші, які в повному розпуску стають квартированими, тобто утворюють чотири розетки пелюсток в обрамленні крайніх. Це стійкі сучасні сорти троянд від різних оригінаторів. У багатьох сортів є властивість при наявності опори – давати довгі пагони, що дозволяє вирощувати їх як невелику плетистую троянду.

Найпопулярнішим селекціонером троянд цього типу став Девід Остін. «Остінкі» або «англійські троянди» – заслужено користуються любов’ю в світі садівників. Ці троянди мають сильний приємний аромат. У нашому розпліднику ми професійно вирощуємо троянди і ви можете купити у нас саджанці троянд недорого, з перших рук.

Плетисті троянди

До плетистих відносять троянди кількох видів і в офіційній класифікації плетисті троянди не виділяють в окрему групу тому, що «плетистість» – це лише особливість росту пагонів. Зазвичай, це сильноростучі троянди, із жорсткими пагонами. Довжина пагонів таких троянд може досягати 5м і більше. Можуть бути одноразово і повторно квітучими. За формою і забарвленням квітів – сучасні сорти плетистих троянд дають нам найширший вибір.

Плетисті троянди – одні з провідних рослин у вертикальному озелененні садів. Вони добре поєднуються з малими архітектурними формами – арками, альтанками, перголами, шпалерами та ін., незамінні при оформленні стін будівель, огорож, парканів. Назва «плетисті троянди» зазвичай є в каталогах компаній, які вирощують та продають саджанці троянд. Недорогі саджанці плетистих троянд ви можете купить в нашому розпліднику, тобто за цінами виробника.

Грунтопокривні троянди

До грунтопокривних троянд відносять сорти, які більше розростаються в сторони, а не у висоту. Пагони густо вкриті блискучим дрібним листям. Вони відрізняються стійкістю до холодів і хвороб. Цвітіння – дуже рясне і тривале. Суцвіття зібрані в густі китиці простих, напівмахрових або махрових квітів. Довжина пагонів може варіюватися від 50 см до 2 м. Дорослі кущі можуть покривати площу від 0,5 до 3 м2. На кущі може розпускатися до 500 квіток одночасно, залежно від сорту. У садовій класифікації троянд – ґрунтопокривних троянд немає, як і плетистих. Це пов’язано з тим, що властивість пагонів цих троянд – стелитися, тільки одна з багатьох ознак троянд. Грунтопокривні троянди – широко застосовуються в ландшафтом і садовому дизайні, озелененні. Вони чудово виглядають на підпірних стінках, схилах, відкритих майданчиках, можуть скласти альтернативу зеленому одноманітному газону.

А зараз давайте познайомимось із трояндами по-справжньому. Систематика троянд дещо складна для початківців. Однак загальні поняття та визначення все ж таки є сенс засвоїти. Це дозволити правильно обрати троянди при покупці, грамотно розмістити їх в саду и дати Їм правильні умови вирощування. Ми допоможемо вам розібратися, и ви станете справжнім гуру!

Міжнародна класифікація троянд

В основі поділу троянд на садові групи лежать – походження сортів і комплекс їх декоративних та біологічних особливостей. Струнка система садової класифікації троянд – дозволить вам об’єктивно оцінювати і підбирати троянди по їх перевагах, агротехніці та варіантах використання. Класифікація троянд – створена Американським товариством розоводів (ARS) і затверджена Всесвітньою федерацією товариств розоводів (WFRS). Троянди ділять, насамперед, на три основні групи:

1. Дикорослі троянди.
2. Старі троянди.
3. Сучасні садові троянди.

Кожна група включає ряд підгруп.

I. Дикорослі, або видові троянди – WildRoses, orSpecies

У цю групу входять різні види шипшин і їх культиварів. У більшості з них – природний вигляд куща і цвітуть вони пишно і однократно.

II. Старі садові троянди – Old Garden Roses

Цю групу складають ті троянди, сорти яких були в культурі до отримання чайно-гібридних троянд, 1867 року, і лишилися незмінними. Ці старі троянди гібридного походження і вигляд шипшини був ними втрачений. Старі садові троянди квітнуть рясно, одноразово, їх аромат дуже приємний, часто зимують без укриття. Останнім часом старі троянди здобули велику популярність, а знавці завжди цінували їх витончену стриману красу. Вони хороші для поодиноких та групових посадок.

III. Сучасні садові троянди – Modern Roses

До Сучасних троянд відносяться всі групи, що з’явилися в культурі після виведення першого чайно-гібрідного сорту Ля Франс (La France, 1867р.). Чому ця подія вважається переломною у світової селекції троянд? Ми вже переконалися, що Старі троянди, попередники сучасних – були далеко не ідеальні. В більшості своїй, вони мали одноразове цвітіння, схильні захворювання і недостатньо зимостійкі, що стримувало їх широке розповсюдження.

І ось в 20-х роках 19 століття у Франції в результаті складної міжвидової гібридизації були виведені Ремонтантні троянди – повторноквітучі. Вони показали високу якість квітки і достатню для Європи зимостійкість. Висота кущів досягала 1,5 м і більше. Квіти їх були великими 8-10 см, запашними, округло-чашовидної форми та були махровими. Квіти зібрані в суцвіття по 2-5 квіток. Такі троянди домінували у світовому асортименті 70 років і мали масу сортів. Але, вони були тільки рожевого і червоного кольорів. А друге цвітіння було набагато слабкіше першого.

Поява французького сорту «Ля Франс» від оригінатора Гійо – стало революцією у селекції. Ця троянда має пишне повторне цвітіння, а подальше схрещування її з іншими трояндами дозволило отримати приголомшливу кількість сортів з багатою колористичною гамою, різноманітними формами квіток, що і лягло в основу отримання більшості Сучасних троянд. Сучасні троянди розділені на кілька груп, які включають і їх плетисті форми – клаймбінг або клаймер (Climbing).

Троянда флорібунда: вирощування і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 27 листопада 2023 Опубліковано: 07 липня 2020 Перша редакція: 07 липня 2020 🕒 9 хвилин 👀 56581 раз 💬 6 коментарів

• Чим є флорібунда
  • Історія походження різновиду
  • Опис троянди флорібунда
  • Підготовка до посадки
  • Посадка троянди флорібунда
  • Полив
  • Підживлення
  • Обрізування
  • Підготовка до зими
  • Флорібунда з білими квітками
  • Флорібунда з кремовими й жовтими квітками
  • Флорібунда з помаранчевими квітками
  • Флорібунда з рожевими квітками
  • Флорібунда з червоними квітками
  • Флорибунда зі строкатими квітками
  • Коментарі

  Флорібунда – популярний різновид садових троянд. Головною чеснотою флорібунди є її здатність цвісти практично безперервно впродовж літа й осені до самих холодів. Однак королева квітів примхлива й не терпить дилетантів, тому кожному, хто хоче прикрасити свій квітник трояндою флорібунда, потрібно спочатку вивчити правила догляду за нею.

  Про них ми й поговоримо.

  Чим є флорібунда

  Історія походження різновиду

  Досі достеменно не з’ясовано, хто з двох селекціонерів – данець Свенд Поульсен чи німець Петер Ламберт – є автором флорібунди, але з’явився цей гібрид у результаті схрещування чайно-гібридних і поліантових троянд. А творцем понад шістдесяти сучасних високодекоративних сортів флорібунди, які вирощуються сьогодні по всьому світу, є американський науковець Євген Бернер.

  Опис троянди флорібунда

  Від поліантових троянд флорібунда успадкувала багатство забарвлень і форму бутона, а від чайно-гібридних – стійкість до низьких температур, до різних хвороб і шкідників. Діаметр квіток цього класу сягає 4-8 см. Прості, махрові, напівмахрові й густомахрові квітки можуть мати келихоподібну або чашоподібну форму.

  Характерним для кущів флорібунди є букетний тип цвітіння, коли безліч квіток утворює велике суцвіття. Цвітуть ці троянди довго, рясно, але хвилеподібно: період масового формування квіток змінюється періодом менш інтенсивного цвітіння.

  Вражають рослини цього класу й різноманіттям забарвлень. Відносним недоліком деяких сортів флорібунди вважається відсутність запаху в квіток. За висотою куща сорту поділяються на бордюрні (заввишки до 40 см), середньорослі (від 60 до 80 см) і високорослі (від 1 м і вище). Висаджують флорібунди уздовж бордюрів, як солітер на газонах або в групових композиціях із ґрунтопокривними й багаторічними трав’янистими культурами.

  Посадка флорібунди

  Підготовка до посадки

  В умовах середньої смуги саджанці флорібунди з відкритим корінням краще садити в кінці травня або на початку червня, а в регіонах із теплішим кліматом це можна робити й восени – з вересня до середини жовтня. Саджанці в контейнері можна садити впродовж усього вегетаційного періоду. Знайдіть для рослини захищену від протягів ділянку, яка освітлюється сонцем велику частину дня, проте не в полуденний час: під інтенсивним промінням на листках троянди можуть з’явитись опіки, а бутони та квітки швидко вигорають і робляться бляклими.

  Ґрунт на ділянці перед посадкою потрібно привести у відповідність із вимогою флорібунди: в глинистий ґрунт потрібно внести компост і пісок, а в піщаний – глину з перегноєм.

  При посадці в кожну яму потрібно додавати 40 г суперфосфату та трохи кісткового борошна. А можна просто приготувати родючу ґрунтову суміш для заповнення посадкової ями з рівних частин піску, торфу, глини, садової землі й перегною, додавши в неї по жмені суперфосфату й кісткового борошна. Ямки викопують діаметром 50 см і глибиною 30-40 см. У якості садової землі для ґрунтової суміші використовують верхній шар ґрунту, вийнятий при викопуванні ями. На дно кожної ями для поліпшення дренажних якостей ґрунту укладають шар жорсткого піску.

  Посадка троянди флорібунда

  При купівлі віддайте перевагу щепленим саджанцям: вони стійкіші до низьких температур, інфекцій і шкідників. Порядок процедури посадки такий:

  • кореневу систему саджанця замочують на добу у воді або в розчині стимулятора росту – Корневіну чи Епіну;
  • посадкову яму рясно поливають, а коли вода вбереться, на дно поміщають пісок, а на нього насипають гіркою родючу удобрену ґрунтову суміш, на яку встановлюють саджанець троянди таким чином, щоб місце щеплення після посадки опинилось на глибині 3-5 см;
  • розправте корені саджанця в напрямку їхнього росту, але якщо вони перебували в контейнері, чіпати їх не потрібно;
  • простір, що залишився, заповнюють таким же родючим ґрунтом, злегка утрамбовують поверхню, ще раз поливають саджанець у спеціально зроблену на відстані 20 см від кущика кругову борозну, а коли вода вбереться, кущ підгортають, а прикореневу зону флорібунди мульчують органічним матеріалом – тирсою, перегноєм, керамзитом, соломою чи торфом. Шар мульчі має бути завтовшки 6-8 см;
  • якщо ви садите кілька кущів, розташовуйте їх на відстані півметра один від одного.

  Про те, як обрізати саджанець перед посадкою, ви дізнаєтесь із відео:

  Якщо ви висаджуєте троянду навесні, попервах накрийте саджанець паперовим ковпаком, щоб захистити його від прямих сонячних променів. Прибрати захисне покриття можна буде, коли саджанець укорениться і піде в зростання.

  Догляд за трояндою флорібунда

  Полив

  Основні дії з догляду за цим класом троянд рутинні: полив, розпушування ґрунту навколо куща, прополювання, підживлення, обрізування, захист від хвороб і шкідників та підготовка до зими. Полив рослині в спеку потрібен рясний – до 10 л під кожен кущ, а як часто доведеться зволожувати ґрунт, ви маєте визначити самі. У звичайну літню погоду полив проводять рано-вранці чи після заходу сонця один раз на тиждень, а в посушливий період флорібунду поливають двічі. Особливо рослина потребує вологи, коли на ній розпускаються бруньки й коли з’являються перші квітки. У кінці літа полив поступово скорочують, але якщо осінь буде аномально сухою, поливайте троянду один раз на два тижні.

  Після поливання або дощу потрібно час від часу розпушувати ґрунт навколо куща, намагаючись при цьому не пошкодити коріння троянди. Глибина розпушування 8-10 см.

  Підживлення

  • напровесні, після обрізування, але до розпускання листя, а потім ще раз через два тижні в пристовбурні кола зашпаровують аміачну селітру з розрахунку 30 г/м²;
  • приблизно в середині травня, коли троянда почне формувати бутони, полийте добре зволожений ґрунт навколо куща розчином 30 г повного мінерального добрива в 10 л води, витрачаючи 3 л на кожну рослину;
  • коли перша хвиля цвітіння піде на спад, флорібунду по мокрому ґрунту ще раз підживлюють розчином комплексного мінерального добрива;
  • у жовтні троянду можна підживити калійно-фосфорним комплексом із розрахунку 30 г/м². Азот із серпня в ґрунт не вносять.

  Обрізування

  Обрізують троянди цього класу тричі за сезон:

  Навесні, до початку сокоруху, проводять санітарне й формувальне обрізування куща, проте постарайтеся не перестаратися, інакше ваша троянда зацвіте лише до кінця літа.

  Улітку, після того, як інтенсивність першої хвилі цвітіння піде на спад, із метою стимулювання повторного цвітіння пагони вкорочують на кілька сантиметрів;

  Восени з кущів видаляють старі гілки та слабкі пагони, які не переживуть зиму. Якщо ви живете в теплому регіоні, такого обрізування буде досить, тому що троянди вкривати на зиму вам не доведеться. Але в районах, де взимку бувають відчутні морози, флорібунду потрібно вкривати, тому пагони, що залишилися, вкорочують до 40 см, після чого обережно, щоб не пошкодити бруньки, знімають із пагонів усе листя. Не забудьте після обрізування зібрати та спалити рослинні опалі залишки.

  Підготовка до зими

  Готувати троянду до зими починають у середині осені, після санітарного обрізування куща. Обробіть троянду та ґрунт навколо неї тривідсотковим розчином залізного купоросу або бордоською рідиною й замульчуйте прикореневу ділянку товстим шаром (25-30 см) торфу або сухої землі. Якщо ви живете в середній смузі або ще далі на північ, оберніть кущ на зиму спанбондом або лутрасилом.

  Як правильно вкривати троянди на зиму Про те, як захистити троянду від хвороб і шкідників, ви дізнаєтеся з відеоматеріалу:

  Сорти троянд флорібунда

  Флорібунда з білими квітками

  Космос – рослина зі стійкими до опадів ароматними густомахровими кремувато-білими квітками. Кущ великий, заввишки до 120 см.

  Айсберг (або Білосніжка) – рясно й тривало квітучий сорт, стійкий до всіх несприятливих факторів. Білі квітки зібрані в велике суцвіття. Кущ компактний, заввишки до півтора метра.

  • Алебастр,
  • Аспірин,
  • Бордюр Бланш,
  • Карт Бланш,
  • Ла Палома,
  • Міс Файн і інші.

  Флорібунда з кремовими й жовтими квітками

  Амбер Квін – безперервно квітучий кущ заввишки до 1 м із блискучими великими листками й бурштиновими квітками. Сорт стійкий до основних хвороб троянд.

  Лампіон – рясно квітучий новий сорт німецької селекції з ароматом середньої інтенсивності. Квітки біколор – жовті з червоними зовнішніми пелюстками. Кущ заввишки до 90 см.

  • Голден Веддінг,
  • Джулія Чайлд,
  • Голдквелле,
  • Дольче Віта,
  • Фрезія,
  • Чина Герл,
  • Комтесс дю Баррі,
  • Еттрекшн,
  • Аустраліан Голд,
  • Бернстайн,
  • Алі Дораті,
  • Ебенденс,
  • Ентоні Мейленд та інші.

  Флорібунда з помаранчевими квітками

  Енн Харкнесс – стійкий до опадів і хвороб пізній сорт з абрикосовими квітками, що виділяють ледь помітний аромат. Кущ сягає у висоту півтора метра.

  Ейрбраш – кущ заввишки 60 см з ошатними напівмахровими квітками в оранжево-жовтих тонах і яскраво-рожевих бризках. Рослина досить холодостійка та має високу опірність до захворювань.

  • Бордюр Камайо,
  • Бріоса,
  • Циркус,
  • Доктор Джо,
  • Ізі Даз Іт,
  • Феллоушіп,
  • Картенспасс,
  • Голделз,
  • Айріс Вебб,
  • Джаз,
  • Жан Кокто,
  • Джет Сет,
  • Кімоно,
  • Ласевільяна й інші.

  Флорібунда з рожевими квітками

  Сіті оф Лондон – цей сорт підходить для живоплоту: у висоту він може вирости до 2 м, а в ширину – до 1,7 м. Середньої махровості квітки діаметром до 8 см забарвлені в ніжний перламутрово-рожевий колір.

  Марія Терезія – стійка до захворювань, примх природи й низьких температур троянда з ніжним ароматом заввишки до 60 см із блискучим темним листям і пелюстками, що переливаються від перлинно-рожевого до кремово-вершковому відтінку.

  • Сексі Рексі,
  • Маню Мейленд,
  • Ламінетт,
  • Ханс Гоневейн,
  • Ханна Гордон,
  • Хоум енд Гарден,
  • Герцогиня Крістіана,
  • Ай ем Грейтфул,
  • Інджой,
  • Діадема,
  • Еден Романтика,
  • Фортуна,
  • Гейша,
  • Карманьйоль,
  • Цикламен,
  • Берлебург,
  • Бетті Бур,
  • Блю Берд,
  • Боніка 82,
  • Діамант Пінк,
  • Боттічеллі,
  • Акрополіс,
  • Енджел Фейс,
  • Енджел Айз,
  • Астрід Ліндгрен,
  • Астрономія й інші.

  Флорібунда з червоними квітками

  Евелін Фісон – стійкий до всіх катаклізмів, постійно квітучий сорт заввишки до 85 см із яскраво-червоними квітками до 8 см у діаметрі. У кожному суцвітті по 7-10 бутонів.

  Блек Форест Роуз – компактний кущ заввишки більше 1 м із невеликим темно-зеленим листям і яскравими червоними напівмахровими квітками зі слабким ароматом. Ці троянди стійкі до захворювань, зимостійкі та добре стоять у зрізці.

  • Сіті оф Белфест,
  • Кло Флері Вермійон,
  • Кордула,
  • Фестиваль,
  • Ферст Кісс,
  • Брати Грімм,
  • Індіенс Раффлз,
  • Лаваглут,
  • Лілі Марлен,
  • Любекер Ротспон,
  • Малікорн і інші.

  Флорибунда зі строкатими квітками

  Орендж енд Лемон – майже безперервно квітучий кущ заввишки 1-2 м із яскраво-жовтими квітками діаметром до 8 см, вкритими помаранчевими плямами, смугами та штрихами.

  Летс Селебрейт – рясно квітучий кущ заввишки до 1 м зі щільним, блискучим листям і сріблясто-рожевими квітками в малиново-фіолетових плямочках і штришках.

  • Пурпуровий тигр,
  • Грімальді,
  • Каміль Піссарро,
  • Діп Імпрешн,
  • Нью Імеджін,
  • Німе,
  • Сентіментел,
  • Тауні Тайгер,
  • Токадо й інші.

  Розведення голландських троянд: які сорти краще вибирати і як за ними доглядати

  Голландські троянди неможливо не любити. Урочисті і ніжні; вишукані і граціозні – вони підкорюють відразу і назавжди, а їх чарівний аромат пленітелен і навіває романтичні мрії. Голландію по праву можна вважати всесвітньої столицею селекції, адже саме тут виводять найкрасивіші, цікаві і стійкі сорти. Дивлячись на фото цих красунь, розумієш, чому голландські троянди отримали світове визнання. Але крім зовнішнього пишноти, вони не втрачають привабливості і в зрізку, залишаючись свіжими в букеті по 2 тижні і більше.

  Характерні риси

  Для голландських троянд характерна яскрава індивідуальність, і мова не йде про якийсь окремий вид – таку назву вони отримали лише завдяки походженню. Спільними для всіх голландських троянд будуть:

  • компактні акуратні бутони середнього розміру;
  • розкішні і ніжні квіти;
  • густе листя зеленого кольору на міцних стеблах;
  • оригінальна забарвлення;
  • вони довго стоять в букетах.

  Кожен сорт по-своєму чарівний, тому букет з таких троянд доречний і для пишного весільного торжества і як знак особливої ​​уваги. Єдине якість, яке можна поліпшити – морозостійкість; вона невисока, і троянди мають потребу в гарному утепленні на зиму.

  Щоб побачити ці чарівні квіти у всій красі, буде потрібно немало сил і часу, так як вони примхливі і дуже вимогливі до догляду. За їх вирощування беруться лише досвідчені садівники.

  Найбільш відомі сорти

  Дуже складно дати опис усіх сортів троянд, настільки їх багато. Розглянемо найпопулярніші.

  • Гран Прі – один з найбільш купованих сортів чайно-гібридних троянд з махровими бордовими квітками. Кущі високі, пишні, досягають 1,2 м. Квіти діаметром 10-12 см класичної форми, пелюсток в бутонах по 30-40 штук. У букеті коштує не менше 2-х тижнів, не втрачаючи привабливості. Витримує холоду до -15⁰C.
  • Розкішна Венделла – володарка прекрасних біло-кремових квітів, хороша для урочистих випадків. Укриття вимагає вже при -6⁰С.
  • Яскраво-червоні троянди Ель-Торо виділяються махровим обрамленням пелюсток; їх до 40 в кожному суцвітті. Виростає до 0,8 м, діаметр бутонів 11 см. Стійка до температурних перепадів.
  • У Міс Піггі – лососева забарвлення квітів, яка світлішає ближче до серединки суцвіття. Квіти пишні – до 40 пелюсток, висота до 80 см. Листя дуже декоративні, аромат більш тонкий.
  • Іліос – соковиті лимонно-жовті квіти ефектно оброблені махрової облямівкою. Бутон 11 см, пелюсток в ньому 30-35, виростає троянда до 80 см.
  • Життєрадісні жовті пелюстки і у роз Моха, але їх кінчики усипані вишневими цятками. Компактний кущ стійок до багатьох негативних факторів: хвороб, опадам, холодів.
  • У троянди Фрідом квітки насичено-червоної забарвлення здаються оксамитовими, а хвилясті краї пелюсток додають троянді чарівності. На відміну від своїх побратимів рослина віддає перевагу півтінь, а не сонце.
  • Незвичайне забарвлення квітів і у сорту Аваланш – зеленувато-біла, вони будуть прикрашати кущ до самих холодів. Чи не уражається борошнистою росою, відмінно переносить транспортування.
  • Не можна не відзначити бордюрний сорт Лавли Лідія – вона буквально усипаний яскраво-рожевими квітами і так і проситься на передній план присадибної ділянки.
  • Рідко яка троянда може похвалитися відсутністю шипів, але голландським селекціонерам вдалося вивести і таку – це сорт Аква з ніжними пелюстками, пофарбованими в рожево-бузковий колір.

  Увага! Для складання вишуканих авторських букетів і композицій відмінно підійдуть кремово-рожева Талея з 60 пелюстками у квітці і малинова Чірі, з рекордною кількістю пелюсток – їх 80.

  Способи розмноження і вимоги до посадки

  Їх два: посадити готовий саджанець, куплений в розпліднику (магазині) або виростити живці самостійно, прочеренковав сподобався сорт. Перший варіант фінансово витратним, але шансів прижитися і розквітнути у саджанця незмірно більше.

  Ефективність живцювання набагато нижче, але садівників це не зупиняє, і багато хто успішно розводять троянди саме цим способом.

  Необхідно вибирати добре освітлений і безвітряний ділянку з легкої, повітро-і водопроникним ґрунтом. Ідеальний варіант той, де сонце світить до обіду. Відстань між посадочними лунками має відповідати вимогам сорти.

  Увага! Перед посадкою засохлі та пошкоджені пагони і коріння видаляють і занурюють кореневу систему в воду на 2 години, щоб наситити її вологою.

  Весняну посадку проводять, коли настане стабільне тепло, і добре прогріється грунт. Ця умова дотримується для молодих саджанців, і тільки рослини у віці 4-5 років можна садити в березні.

  Тонкощі догляду

  Щоб створити голландкам комфортні умови, доведеться чимало попрацювати. Крім стандартних агротехнічних робіт по прополюванні та розпушування, їх необхідно поливати теплою, відстояною водою у вечірні години і тільки під корінь. Закінчують зволожувати з кінця липня.

  • навесні: азотовмісні;
  • за 3 тижні до фази цвітіння: калійно-фосфорні.

  Обробки від захворювань проводять, використовуючи Фундазол, від борошнистої роси можна обприскувати зольним розчином. Не допустити появи павутинного кліща допоможе Фитоверм, яким обприскують троянди весь вегетаційний період з інтервалом 3 тижні.

  Для правильного формування куща, його омолодження і стимулювання цвітіння необхідно його регулярно обрізати, навесні і восени. Для зимівлі знадобиться укриття з ялинового гілля, на якому розкладають нетканий матеріал. Коренева система троянд погано переносить морози і часто вимерзає.

  При ретельному виконанні всіх рекомендацій голландські троянди почувають себе у відкритому грунті непогано і розвиваються цілком успішно. В нагороду за всі турботи ваш сад буде прикрашений трояндами незвичайної краси.

  Вирощування голландських троянд в Росії: відео

  Related Posts: