Жуль Верн — П’ятнадцятирічний капітан (характеристика та аналіз героїв твору)

Дік Сенд. Головний герой твору. Новачок на “Пілігримі”. Хлопець мав 15 років, був вихованцем дитячого будинку. Ім’я “Дік” — скорочене від “Річард” — дано сироті на честь жалісливого перехожого, який підібрав його через 2-3 дні після народження, а прізвище було на згадку про місце, де його знайдено, — на ріжку піщаної коси Сенді-Гук. Дік Сенд був середній на зріст, міцно збудований, чорнявий, із синіми рішучими очима. В 15 років хлопець уже міг приймати рішення і доводити до кінця свої задуми. В 4 роки він навчився читати, писати й рахувати. Діка змалку вабило море, і у 8 років він пішов юнгою на корабель. Капітан Халл помітив Діка Сенда, коли той був юнгою на борту одного торгового судна. Моряк заприятелював із цим славним відважним хлопцем, а згодом відрекомендував його Джеймсові Уелдону. Уелдон зацікавився сиротою і віддав хлопчика до школи в Сан-Франціско. І от нарешті новачком-матросом Дік ступив на борт “Пілігрима”. Хлопець був безмежно відданий родині Уелдонів, котра стільки зробила для нього. Кілька років місіс Уелдон була йому за матір, а малого Джека він любив, мов рідного брата.

Дік Сенд є ідеальним героєм, про нього можна сказати: чесний, розумний, відданий, справедливий, рішучий, сильний, відповідальний, сміливий. У нього сильний, цілісний, вольовий характер, який розкривається у вчинках, у ставленні до інших людей, до оточуючого світу.

Геркулес. Один із п’ятьох врятованих темношкірих з “Вальдека”, чоловік 25-30 років, велетень, сильний і дужий. Саме завдяки Геркулесу не загинув Дік Сенд під час своєї страти. Також Геркулес рятує місіс Уелдон і Джека, перевдягнувшись і зігравши перед тубільцями роль мгангги. Як і в образі Діка Сенда, у образі Геркулеса втілено усі найкращі риси справжнього героя. Геркулес сильний, сміливий, завжди готовий допомагати друзям, проявляє винахідливість, потяг до знань, любов до дітей. Герой готовий на самопожертву, хоч йому вдається втекти від тубільців, він не тікає, а повертається, щоб допомогти друзям. Геркулес зовсім не пишається своїми заслугами, він скромний на вдачу і сором’язливий. Геркулес був усією душею відданий маленькому Джекові, Діку і місіс Велдон.

• П’ятнадцятирічний капітан (повний текст) ▲ читається трохи більше, ніж за 2 вечори
• П’ятнадцятирічний капітан (аналіз, паспорт твору)

• П’ятнадцятирічний капітан (скорочено)
• П’ятнадцятирічний капітан (шкільні твори)
• Охарактеризуйте Діка Сенда як капітана. У розповіді використовуйте цитати(та інші запитання)
• Біографія Жуля Верна

Місіс Уелдон. Дружина власника “Пілігрима”, жінка років 30-ти, хоробра, розумна, безстрашна. Заради свого 5-річного сина Джека терпить усі незручності тривалої подорожі Африкою, завжди підтримує Діка Сенда і вірить у нього. У часи відчаю жінка звертається в молитвах до Бога. Місіс Уелдон, потрапивши у руки работорговців, хочуть продати разом з сином її ж чоловіку. Жінка прагне врятуватися сама, бо не хоче піддавати ризику життя свого чоловіка, який має приїхати для викупу в Анголу. На щастя, місіс Уелдон і Джека рятує Геркулес, вони щасливо добираються в США. Героїня є втіленням самовідданої материнської любові, відваги, доброти, рішучості.

Капітан шхуни-брига “Пілігрима” Халл. Досвідчений мореплавець, мав команду, яка складалася з 5 матросів і 1 новачка. Капітан Халл полював на смугачів, хоч останнім часом це ставало чимраз важче, бо кити траплялися чимдалі рідше. Капітан Халл з повагою ставиться до місіс Уелдон і намагається створити на шхуні найкращі умови для неї і її сина. Також капітан жалкував, що не мав часу зібрати достатньо відомостей про минуле Негору, адже у свою команду бере перевірених людей. Капітан гине під час невдалого полювання на смугачиху.

Негору. Кок на “Пілігримі”, який виявляється работорговцем. Цей чоловік був мовчазний, тримався від команди осторонь, однак працював бездоганно. Негору мав десь 40 років, був чорнявий, сухорлявий, моторний, середній на зріст. Він ніколи не говорив ні про своє минуле, ні про свою родину. Саме Негору зробив непомітно усе так, щоб шхуна відхилилася від правильного курсу на цілих 45 градусів і прибула до Африки. Там він знайшов знайомого работорговця Гарріса і захопив за допомогою тубільців усіх пасажирів “Пілігрима”. Негору — це зла, жорстока людина, яка за свої погані вчинки отримує заслужену кару — смерть від зубів Дінго.

Гарріс. Цього чоловіка зустрічають пасажири “Пілігрима”, коли опиняються на суші після аварії шхуни. Вони ще не здогадувалися, що Гарріс — приятель Негору. Американець Гарріс був середнього зросту, міцно збудований чоловік років під 40. Мав жваві очі, посріблені сивиною чуприну й бороду, засмагле, аж чорне, обличчя. Гарріс завів наших мандрівників углиб Африки, щоб продати їх. Він ставиться до людей, як до товару. Це підступна, корислива, бездушна людина. Гарріс гине від руки Діка Сенда.

Бенедікт – кузен місіс Уелдон, славний чолов’яга років 50-ти. Та, незважаючи на цей вік, було б необачно відпустити його кудись самого. Він був довгий, сухорлявий, мав велику кудлату голову і золоті окуляри. Чоловік не міг дати собі ради в найбуденніших життєвих справах. Однак він мав добре серце й завжди виявляв готовність зробити людям якусь послугу. Все своє життя він присвятив вивченню різних комах, бо був ентомологом.

Том, Бет, Остін, Актеон, Геркулес — темношкірі, яких врятувала з напівзатопленого судна команда “Пілігрима”. Найстаріший із темношкірих, Том, якому було 60 років, розповів, що їхній корабель, який плив з Мельбурна, зіткнувся з іншим 10 днів тому. Поки темношкірі піднялися на палубу, там уже нікого не було. Всі врятовані темношкірі були вільними і поверталися додому у штат Пенсільванія. 3 роки вони працювали у Південній Австралії і, заробивши грошей, хотіли вернутися додому. Том був товаришам за старшого. Решта темношкірих були молоді люди 25-30-ти років. Бет доводився сином старому Томові. Всі четверо — гарно збудовані, дужі хлопці. “Пілігрим” вчасно прийшов їм на допомогу, бо у темношкірих закінчилась їжа і вода. Після загибелі капітана Халла і 5-ти матросів темношкірі усіляко допомагали Діку Сенду. Згодом вони потрапили у рабство, та у кінці твору містеру Уелдону вдається розшукати їх і повернути додому.

«П’ятнадцятирічний капітан» короткий зміст

Один з найвидатніших романів великого французького письменника Жюля Верна вперше був опублікований в 1878 році. Пригодницький роман був кілька разів екранізований: в 1945 (СРСР), в 1974 (спільне виробництво Іспанії і Франції) і в 1986 (СРСР, фільм отримав назву «Капітан« Пілігрима »»).

Шхуна-бриг «Пілігрим», призначена для заняття китобійних промислах, відправляється в плавання з порту Окленда. Шхуною керує досвідчений капітан Гуль, в підпорядкуванні якого знаходиться кілька матросів. Наймолодшому з них 15 років. У команді складається кок Негоро. Крім цього, на борту знаходиться місіс Уелдон, дружини власника судна зі своїм п’ятирічним сином Джеком, няня Нен і родич Уелдон кузен Бенедикт. Шхуна направляє в Сан-Франциско.

Через кілька днів шляху син місіс Уелдон зауважує в океані перекинуте судно. Як виявилося, це судно називається «Вальдек». Воно не могло продовжувати свій шлях через пробоїну на носі. Пасажири «Пілігрима» виявили на «Вальдеку» п’ятьох негрів. Всі вони були вільними громадянами Америки, але деякий час жили в Новій Зеландії, де працювали на плантації за контрактом. По дорозі в Америку «Вальдек» зіткнувся з іншим судном. Несподівано всі члени екіпажу пропали. П’ятеро друзів були приречені на голодну смерть.

Команда «Пілігрима» забирає собі на борт пасажирів «Вальдек». Через кілька днів темношкірим Геркулесу, Остіну, Тому, Актеону і Бату вдалося прийти в себе. Крім п’ятьох негрів, на «Вальдеку» була знайдена собака по кличці Дінго. Єдині вцілілі пасажири загиблого судна стверджують, що їх капітан знайшов тварину біля берегів Африканського континенту. З незрозумілої причини Дінго вже з перших хвилин перебування на «Пілігрима» починає проявляти агресію по відношенню до коку Негоро. На нашийнику собаки можна розглянути 2 букви: «С» і «В».

Пригоди починаються … Минуло ще кілька днів шляху. Матроси «Пілігрима» і капітан Гуль пересідають на шлюпку і відправляються на ловлю кита, який був помічений недалеко від судна. Керівництво «Пілігримом» довірено наймолодшому матросу команди – Дік Сенд. Гуль і п’ятеро матросів гинуть в сутичці з китом. Дік змушений взяти на себе обов’язки капітана до кінця плавання. Незважаючи на те, що юний капітан досить сміливий і відважний, йому не вистачає деяких навігаційних знань. Дік не вміє орієнтуватися по зірках. Сенд може дізнаватися місце розташування шхуни тільки по лоту і компасу.

Недосвідченістю молодого капітана скористався Негору. Він розбив один компас і вивів з ладу лот. Потім підступний кок змінив свідчення на другому компас. В результаті, «Пілігрим» прибув до берегів Анголи, де судно викинуло на берег. Всі пасажири вціліли. Негоро, скориставшись загальної метушнею, залишає мандрівників. Дік відправляється на пошуки якогось населеного пункту і зустрічає американця Гарріса. Новий знайомий запевняє Діка, що подорожні знаходяться в Болівії. Герріс запрошує мандрівників на асьєнда свого брата, де пасажири «Пілігрима» зможуть знайти притулок. Насправді ж, американець заманює подорожніх вглиб тропічного лісу.

По дорозі на асьєнда Том і Дік здогадалися, що вони знаходяться на африканському континенті. Коли Герріс зауважує, що його обман розкрився, він негайно ховається в лісі. Потім читач спостерігає зустріч американця і Негоро. З розмови старих приятелів стає ясно, що корабельний кок є таємним агентом работоргівців. Його головне завдання – постачати живий товар тому, хто ним торгує. Негоро займається своїм промислом не перший рік. Влада Португалії, звідки був родом кок, засудили таємного агента на довічну каторгу. Однак Негоро пробув на каторзі недовго. Йому вдалося втекти і влаштуватися на «Пілігрим». Таємний агент мріяв повернутися в Африку. Обставини склалися найкращим для Негоро чином.

Після численних пригод і втечі з рабства майже всі герої знову опиняються разом. Тільки няня Нен не змогла вижити. Розкривається і таємниця загадкових букв «С» і «В», які виявилися ініціалами. Господаря Дінго звали Семюель Вернон. Його загибель сприяв кок Негоро.

Знову зустрівшись з вбивцею свого господаря, Дінго кидається йому на шию і намагається перегризти йому горлянку. Таємному агентові вдалося вбити собаку, але сам він також не зміг піти від відплати і загинув. Мандрівники змогли благополучно дістатися до Каліфорнії. Подружжя Уелдон викуповують потрапили в рабство Остіна, Тома, Актеона і Бата і приймають в свою сім’ю Діка. Юнак отримує необхідну освіту і стає капітаном одного з кораблів свого прийомного батька.

Дік Сенд рано залишився сиротою. Головного героя роману знайшов на вулиці випадковий перехожий, в честь якого хлопчик згодом і був названий. Прізвище Діку дали на згадку про те місце, де він був виявлений.

Маленький Дік був розвинений не по роках і вже у віці чотирьох років навчився рахувати, писати і читати. У восьмирічному віці хлопчик відправився працювати юнгою. На кораблі йому вдалося добре себе зарекомендувати. Власник судна Уелдон вирішив відправити Діка до школи. Потім юнак став матросом на «Пілігрима».

Під час подорожі, описаного в романі, Дік Сенд також зміг показати себе з кращого боку. Нелегке дитинство і подарована природою витривалість загартували юного капітана. Діку довелося зайняти місце загиблого Гуля і самостійно приймати рішення. Вміння не губитися в незнайомій обстановці дозволило Сенд не тільки вижити, але отримати саму бажану нагороду – сім’ю, якої у нього ніколи не було.

Читачів різного віку в одному і тому ж романі можуть зацікавити абсолютно різні речі. Підліткам 12-16 років цікаві виключно пригоди. П’ятнадцятирічний хлопчик, їх ровесник, виявляється один на один з суворими випробуваннями, з яких виходить переможцем.

Особливості стилю Жюля Верна

Більш зрілі читачі зможуть побачити в романі світогляд його автора. Жюль Верн висуває в своїх творах на перше місце події. Саме тому філософія письменника часто залишається непоміченою і відходить на другий план.

Насправді, пригоди – це тільки фон, на якому відбувається розвиток міжособистісних відносин. Повсякденність не спроможна розкрити характер живуть за інерцією людей. Опинившись в незвичній і небезпечній обстановці, людина обов’язково покаже своє справжнє обличчя.

Заперечуючи расизм і рабство, Жюль Верн солідарний з іншим великим письменником XIX століття – Марком Твеном. Не випадково серед позитивних персонажів можна побачити Геркулеса. Головним же лиходієм виявляється виходець з Португалії. Також невипадковим можна вважати і той факт, що люди білої раси потрапляють в рабство. Автор пропонує білим виявитися на місці чорних і відчути все те, через що доводиться пройти чорношкірим рабам. Верн не бачить відмінності між двома кольорами шкіри. Перевага одного кольору над іншим – не більше ніж стереотип. Якщо білому американцю здається логічним пригнічення чорношкірих, то корінним жителям африканського континенту видається не менш логічним поневолення білих.