Як прийняти Іслам?

Для того, щоб прийняти Іслам, достатньо промовити два свідчення:

«Свідчу, що немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага, та свідчу, що Мухаммад Його раб та посланець».

Арабською це звучить так:

«Ашгаду алля іляга ілляЛЛаг ва ашгаду анна Мухаммадан абдугу ва расулюг».

Коментар до двох свідчень

Свідчення перше: «Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага» Це свідоцтво містить в собі три види єдинобожжя:

1 – Єдинобожжя у владарюванні

Це значить, що мусульманин повинен бути переконаний в тому, що Він, Аллаг, єдиний хто розпоряджається в цьому всесвіті. Він Єдиний Творець, Єдиний, Хто наділяє прожитком свої творіння. Він Один відповідає на молитви своїх рабів. Він не потребує помічників, ніхто не бере участі з Ним у справі створення Всесвіту та всього того, що в ньому відбувається. Ніхто не поділяє з Ним владу, ні наближені янголи, ні пророки, ні духи, ні люди, ні святі, Він Єдиний Всепідкорюючий. Лише Він пробачає людям їхні гріхи, і ніхто не може відпустити людині гріхи, окрім Нього. Все в цьому світі, без винятку, є Його творінням, і ніхто, окрім Нього, не бере жодної участі в процесі створення. Аллаг є Творцем всього, і добра, і зла, все в цьому світі створено з Милості та Мудрості Аллага.

2 – Єдинобожжя в прекрасних іменах та якостях Аллага

Мусульманин повинен знати, що немає нікого подібного до Нього в Його іменах та якостях. Він Милостивий, Милосердний, Він Все Чує, Все Бачить, Він Наділяє, Люблячий, Володар, Всемогутній, в Руці Його влада. Він не народжував і не був народжений. Він Перший та Останній. Він Прощаючий та Приймаючий каяття. Він Сильний в покаранні, Справедливий. Він Добрий та Жалісливий до віруючих. Він безмежно Підвищений над своїми творіннями. Він Володар великого трону. Його якості не подібні до якостей Його творінь, їх неможливо описати, тому що немає нікого рівного Йому. Його якості не можна тлумачити, треба сприймати їх так, як вони є, бо сенс їхній зрозумілий, а сутність їх незбагненна. Його імена та якості ні з чим не зрівнянні. Наприклад, Його Слух відрізняється від людського слуху, так само як Його Сутність відрізняється від сутності людини. Якості Аллаг такі, як належить Його Безмежній Величі, а якості творінь такі, як належить їхній слабкості та недосконалості. Мусульманин повинен визнавати тільки ті імена та якості Всевишнього, якими Він сам описав Себе в Корані та ті, якими Його описав посланець Аллага. Не можна вигадувати на Аллага та описувати Його якостями, які притаманні творінням. Також неприпустимо надавати комусь якостей Аллага та підносити когось до рівня Єдиного Творця.

3 – Єдинобожжя в поклонінні

Це значить, що лише Аллаг гідний поклоніння. Ніхто не заслуговує наших молитов, окрім Нього. Поклоніння – це будь-які слова та справи, як приховані, так і явні, які любить Аллаг і якими Він задоволений, такі як: молитва, звернення з проханням про допомогу, піст, хадж (паломництво), смиренність, страх, обітниці, жертвоприношення, покірність. Ніщо з вищеперерахованих дій неможна присвячувати або робити заради чогось або когось, окрім Аллага. Це той вид єдинобожжя, який протягом історії частіше за все зазнавав викривлень. Основною місією всіх пророків було повернення людей до поклоніння Одному Аллагу та відмова від поклоніння лжебогам.

Свідчення друге: «Мухаммад раб та посланець Аллага». Це свідоцтво містить у собі чотири умови. Це свідоцтво зобов’язує мусульманина:

1. Бути переконаним в усьому, про що розповів нам посланець Аллага, мир йому та благословення Всевишнього. Все, що він розповів нам про приховані від нас явища та події, в минулому та майбутньому, в цьому світі та наступному, є істиною, тому що все, сказане ним, є вісткою від Аллага, яка посилалася нашому пророку, мир йому та благословення Всевишнього.
2. Дотримуватися того, що він прописав в шаріаті, як у питаннях поклоніння Аллагу, так і у питаннях взаємовідносин між людьми.
3. Відсторонитися від всього забороненого пророком Мухаммадом, мир йому та благословення Аллага.
4. Поклонятися Аллагу лише так, як нас вчив останній посланець Аллага, і не вводити в цю релігію жодних нововведень.

Чому українці приймають іслам?

Цікаве питання і, найчастіше, різноманітні та багатоликі відповіді. Справді, що спонукає людину, яка виросла у певному культурному та релігійному середовищі переходити в іншу віру, яка багато в чому кардинально відрізняється від старої.

Матеріал цієї статті взятий із життя п’ятьох українців, які прийняли іслам.

Що їх поєднало?

Перше, що я зазначив, то всі вони однієї вікової групи: від 25 до 40 років, тобто молоді люди найактивнішого та найпрацездатнішого віку. Частина з них були вихідцями із сільської глибинки, а частина – міськими жителями. Рівень доходу різний. Одним словом, розумієш, що ці люди досить різні за всіма категоріями і саме іслам і віра в єдиного Творця та поклоніння Йому Одному об’єднало їх.

Четверо з них одружені і це взагалі ісламська тенденція, де 80-90% чоловіків та жінок одружені. Що цікаво, саме іслам кількох із них спонукав завести сім’ю, адже відомо, що ісламський закон спонукає та наполегливо рекомендує заводити сім’ю.

Що мотивувало цих людей прийняти іслам?

Поспілкувавшись із ними, я відзначив би не одну причину, а одразу декілька, які, в принципі, були спільними для всіх опитуваних, незважаючи на те, що історії звернення до ісламу у всіх були різні:

• Правильність та простота ісламського віровчення. Як тут не згадати “Все геніальне – просто”. Всі респонденти вказували, що саме правильність віри в Бога і правильне уявлення про Бога спонукало їх прийняти цю релігію. Єдинобожжя – центр ісламського світогляду, визнання та поклоніння лише одному Богу без посередників та провідників, як це спостерігається в багатьох інших релігіях: з іншого боку – простота до розуміння цієї доктрини – є один Творець, один Владика всього сущого, видимого та невидимого, і тільки Йому належить поклоніння та служіння Його створінь;

• Праведний спосіб життя, який приписаний ісламом кожному мусульманину. Це і залишення забороненого (харама) у вигляді алкоголю, наркотиків, тютюну, лихварства, обману, перелюбу, хабарництва та крадіжки. З іншого боку, спонукання до праведних вчинків, як годування бідняків, матеріальна допомога незаможним, відвідування хворих, просвітництво людей тощо. І найголовніше, присутність живого прикладу цього праведного способу життя серед людей. З протилежного боку, ці люди бачили моральний занепад, розпусту, брехню, лицемірство, продажність сучасного суспільства. Видно, що ці люди втомилися від тієї хворої атмосфери, в якій живе сьогоднішнє суспільство, культ грошей та непомірного споживання, егоїзм як обожнювання власного «Я», атеїзм з його безглуздістю існування на цій планеті, гедонізм у якості ідеології та віри. Ці люди викинули на смітник всі ці лжебожества, вони сказали їм: «Ви брехня і обман лукавого. Наш Бог лише Творець і одному Йому ми віддаємось»;

• Іслам відповідає на всі запитання. Дійсно, вчення ісламу настільки всеосяжне, що немає сфери людського буття стосовно якої іслам не мав би «своєї думки». Це політика та економіка, фінанси та торгівля, сімейне та суспільне життя, питання війни та миру, побудова держави, і навіть питання гігієни та інтимного життя. І на всі ці безліч питань іслам дає здорову та раціональну відповідь, яка узгоджується з людською природою та божественною Волею;

• Роздуми про смерть. Більшість опитуваних повідомили, що саме смерть як фінальна стадія нашого буття і те невідоме, що чекає на людину після цього привело їх до ісламу. Вони боялися померти, так і не здійснивши в житті щось важливе, побоювалися померти смертю людей, які не йдуть правильним шляхом і не вірують у Бога;

• Відплата за дії. Оскільки іслам підкреслює відповідальність кожної людини за свої вчинки, нагороду за благодіяння та покарання за зло, то відплата Справедливим Творцем є невід’ємним елементом ісламської релігії. Іслам не перекладає цю відповідальність на чиїсь плечі (святого, рятівника), ці діяння усвідомлений вибір кожної людини і, відповідно, саме вони, а не хтось інший повинен отримувати за них нагороду або покарання. Тому іслам закликає людину до справедливості, віддавати право кожному творінню;

• Братство в ісламі. Тут людина не почувається самотньою, її оточують брати та сестри, які готові прийти їй на допомогу у складних життєвих ситуаціях. Іслам зберіг соціальний лад, який був зруйнований індустріалізмом та індивідуалізмом. І, безумовно, людина почувається комфортно в такому співтоваристві, вона почувається потрібною і не почувається самотньою і покинутою, а також відчуває силу та підтримку єдиновірців, готових допомагати їй у будь-яких життєвих обставинах;

• Активна соціальна позиція ісламу. Іслам переконаний, що праведною має бути не тільки людина, а й суспільство і ці речі взаємопов’язані. Іслам займає активну позицію борця за здорове і справедливе суспільство, за божественний закон як найкращий закон для всіх людей і тому це приваблює молодих людей, які горять бажанням змінити на краще те суспільство, в якому вони живуть.

Це не повний список причин, які спонукають українців приймати іслам, але головні, які мені вдалося з’ясувати.

Так само хотілося б сказати, що всі хлопці, з якими довелося спілкуватися, виявилися досить грамотними, освіченими та вихованими молодими людьми, які міркують про долі людства та власні життя.

Так само в цьому інтерв’ю було розвіяно один стереотип: Іслам приймають жінки, які вийшли заміж за мусульман. Звичайно, не виключено, що є й такі, але в цьому опитуванні були чоловіки, які мали тверді переконання та розуміння того, чого вони хочуть, які щиро відносяться до своєї релігії і ніхто з них не прийняв іслам через шлюб. Також цікаво, що всі вони бажають поділитися з іншими своїм відкриттям ісламу та роблять різні кроки у проповідуванні ісламу та заклику до нього інших людей. Нехай Всевишній дасть цим хлопцям благо в обох світах і залишиться задоволений ними.

Автор / Ігор Демур

У якому віці можна прийняти іслам

Щоб прийняти Іслам, треба вимовити: «Немає Творця окрім Бога і Му х аммад Його Пророк», маючи переконання, які не суперечать основі Ісламу. Букву «х» в цьому імені треба вимовляти м’яко, з придихом.

Як прийняти іслам?

Прийняти Іслам легко – для цього не потрібно багато часу, спеціального місця або особливих умов. Якщо людина зрозуміла викладене вище та визнала Єдинобожність, то для прийняття Ісламу їй необхідно вимовити вголос Ісламські свідчення:

«Немає творця, крім Одного Бога і Му х аммад – Його Пророк» ( )

Зверніть увагу, що ім’я Пророка «Му х аммад» ( ) необхідно вимовити правильно, інакше свідчення не вважається дійсним. Букву «х» в цьому імені треба вимовляти м’яко, з придихом. А якщо людина не знає, як правильно вимовити слово «Му х аммад», то може сказати інше ім’я Пророка Му х аммада, наприклад, «Абу-ль-Ґаасім» ( ) (з твердим «ґ» і протяжним «а»).

Слово «свідчення» не означають, що для прийняття Ісламу людині потрібні свідки. «Свідчення» в даному випадку означає підтвердження словами переконання, яке людина прийняла серцем.

Щоб прийняти Іслам, не потрібно йти в мечеть, або шукати імама, або шукати інших мусульман, або здійснювати якісь додаткові дії (робити обмивання або отримувати докладні знання). Після того, як людина приймає Іслам, Бог прощає їй всі гріхи, які вона зробила до цього.

Прийняти Іслам – означає стати на шлях всіх Пророків і врятувати себе від пекла. І той, хто зрозумів і визнав істину, ні в якому разі не може відкладати прийняття Ісламу через острах, що він не зможе виконувати ритуали, або не має глибоких знань, або не знає арабської мови. Мусульмани бажають усім людям прийти до Істинної Віри і бути радісними у Вічному Житті. Іслам – це найбільший дар від Творця, і благо тому, хто визнає Істину і збереже Віру до кінця своїх днів!

У наш час доволі поширена неправдива інформація про Іслам. Деякі люди вважають, що Іслам це нова і наймолодша релігія, заснована людиною на ім’я Му х аммад ﷺ. Інші думають, що Пророки закликали до різних релігій. Інші думають, що мусульмани поклоняються Чорному каменю — це все неправда, і хто має такі переконання, не може бути мусульманином.

Читай до кінця, та дізнайся хто такі мусульмани.

Іслам – це арабська назва релігії Єдинобожжя, яку сповідували і до якої закликали всі Пророки (від Адама ﷺ до Му х аммада ﷺ). А також Іслам є релігією Ангелів, яку вони сповідували ще до створення людей. Бог до різних народів посилав Пророків, і вони закликали людей до Ісламу різними мовами. А оскільки останній Пророк був арабом, і остання Священна Книга була послана арабською мовою, то і багато релігійних термінів взяті з арабської мови. Наприклад, загальне значення слова «Іслам» – віра в Бога і Його Пророків, «Аллаг» – це ім’я Бога арабською мовою, а «муслім» (мусульманин) – це той, хто вірить у Єдиного Творця. Останній Пророк був арабом і остання Священна Книга « К ур`ан» була ниспослана арабською мовою, тому багато релігійних термінів мають арабське походження.

Основи Ісламу включають в себе віру в Одного-Єдиного Бога, Ангелів, Пророків і послані Творцем Небесні Книги, а також віру в Долю, в те, що і добро, і зло створені Єдиним Богом, віру у Воскресіння після смерті, в Судний День, у вічні муки в пеклі для невірян і вічні благоденства в Раю для вірян.

1. Бог — Єдиний Всемогутній Творець, Який створив все, що існує, окрім Нього.
2. Всі Пророки — вони вибранці Одного-Єдиного Творця.
3. Істина — це те, що безпомилково правильне. Те, до чого закликали всі Пророки такі як Адам, Давид, Авраам, Соломон, Му х аммад, Ісус, Мойсей та інші, мир Їм всім.
4. Тобто: Всі Пророки приходили з однією Релігією — Єдинобожжя (арабською الاسلام «Іслам»).

Віра в Єдиного Бога

Користуючись своїм розумом, ви можете зрозуміти, що дії не буває без того, хто її виконує. І коли ви дивитесь на цей світ, на його окремі частини, як наприклад будинок, то безперечно розумієте що є той, хто його побудував. Або коли йдете пляжем і бачите сліди від ніг, то розумієте що є той, хто їх залишив. Адже будинок сам себе не побудує. І сліди самі себе не залишать.

Саме по собі нічого не відбувається.

Відповідно, це стосується всього Всесвіту, з тією гармонією яка в ньому присутня: день змінює ніч, одна пора року змінює іншу, і нерозумно припускати, що все це відбувається саме по собі. Таким чином міркуючи, людина може зрозуміти, що є Той, Хто Створив Всесвіт — Всемогутній Бог.

Мусульмани вірять в те, що Бог – Один-Єдиний Творець, а все інше створене Ним, тобто з’явилося з небуття і має початок свого існування. Бог створив, зокрема, простір і час. А той, хто створив простір і час, сам не пов’язаний з ними. Богу не притаманне жодне із властивостей створених. Тіл та їхніх властивостей колись не було, а Бог був вічно, авжеж зрозуміло, що все, що з’явилося, воно Богу не притаманне (не властиве).

• Не пов’язаний з часом – значить, не має початку Свого Існування, не зникає і не змінюється.
• Не пов’язаний з простором – значить, Бог не перебуває в будь-якому місці і не заповнює весь простір цілком.
• Бог не є ні об’єктом (відчутним або недосяжним), ні властивістю об’єкта. Бог – не тіло і не дух, його не можна називати розумом, силою, любов’ю, законом, так як все це – створіння або їхні якості.
• Бог не схожий ні на кого і ні на що, Його Сутність не збагненна розумом, і Його неможливо уявити в будь-якому образі. Бог абсолютно не подібний створеним – ні Своєю сутністю, ні атрибутами, ні справами.
• Він – Всезнаючий і Всемогутній Творець, не має потреби ні в кому і ні в чому, Йому не притаманні слабкості і недоліки. І тільки Він гідний поклоніння.
• У кожного з нас є доля. Воля Бога — незмінна, але нам треба пам’ятати, що в нас є вибір, і ми будемо за нього відповідати на Тому Світі.

Бог Знає все що було, є, і буде, Він Чує все, але без органів слуху, Він Бачить все, але без органів зору. Все, що Відбувається в цьому світі — це Відбувається за Його Вічною Волег (як добро, так і зло), тільки Він може Створювати, він не потребує нікого та нічого, Йому не притаманні слабкості чи вади.

Правило: людина, яка приписує Богу хоча б одну з якостей створінь (почуття, органи, тіло, образ, місце, зміни, переміщення та інше) — така людина не знає свого Творця і не може бути тою, що вірить (мусульманином чи мусульманкою).

Пророки

Пророки — це особливі люди, які закликали людей до Істини. Всі вони вчили людей вірити в Бога, поклонятись тільки Йому і виконувати Його повеління. Тобто всі Пророки були мусульманами, і всі вони закликали людей до Ісламу.

За всю історію людства було багато Пророків — приблизно 124 тисячі.

Першим Пророком була перша людина — Адам ﷺ, останнім — Му х аммад ﷺ. Відомі і інші Пророки: Авраам ﷺ, Ной ﷺ, Мойсей ﷺ, Ісус ﷺ, Соломон ﷺ, Давид ﷺ та інші. Всупереч розповсюдженій думці, Му х аммад ﷺ, не вигадував якусь нову релігію, а тільки поновив заклик всіх попередніх Пророків.

Пророки — кращі створіння Бога і найкращі серед людей. Вони завжди були вірянами ( мусульманами), навіть якщо жили серед немусульман. Пророки були щирими, чесними, сміливими, добрими, розумними, красномовними. Вони не були боягузами, ніколи не обманювали. Будь-що, що могло відштовхнути людину від їх заклику — ЦЕ НЕ БУЛО ЇМ ПРИТАМАННО.

Бог наділив їх гарною зовнішністю і прекрасним голосом.

Мусульмани визнають і люблять усіх Пророків, і Дотримуються того Закону, який був ниспосланий Пророку в їхній час. Наприклад мусульмани часів Пророка Мойсея дотримувалися закону Мойсея ﷺ, мусульмани часів Пророка Ісуса — Закону Ісуса ﷺ. А зараз мусульмани дотримуються закону, який даний Богом Пророку Му х аммаду ﷺ.

І оскільки він останній Пророк, то його Закон залишиться до Кінця Світу.

І в наші часи треба слідувати за ним. Найбільший обов’язок людини — істинна Віра в Бога разом с вірою в Пророка. Без неї немає порятунку, і не будуть прийняті добрі справи. Ось чому важливо бути мусульманином.