Статуя Єдності

монумент Пателю в Індії / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia

Шаблон:Визначна пам’ятка: невідомі параметри: замовник Шаблон:Визначна пам’ятка: невідомі параметри: розмір_зображення

Статуя Єдності — монумент, розташований на острові Садху, що на заході індійського штату Гуджарат [2] . Пам’ятник є скульптурним зображенням борця за незалежність Індії Валлаббхаї Патела. Висота монумента — 182 м, що зробило його найвищою статуєю у світі.

Будівництво об’єкта тривало впродовж 5 років, з 2013 по 2018 роки. Автор проєкту —індійський скульптор Рам Сутар. Вартість спорудження становила понад 400 млн доларів [3] .

Примітки

Penny Walker (23 березня 2018). Work begins on India’s controversial Statue of Unity – set to be the tallest in the world. The Telegraph. Архів оригіналу за 3 листопада 2018 . Процитовано 1 листопада 2018 . (англ.)

Daniel Victor (31 жовтня 2018). India Unveils Statue of Unity, World’s Tallest Statue and Twice the Size of Lady Liberty. The New York Times. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018 . Процитовано 1 листопада 2018 . (англ.)

Посилання

День єднання 2024. Символ єдності та солідарності України: як святкувати під час війни

16 лютого в Україні відзначається День єднання. Це державна ініціатива, яка була вперше проведена 16 лютого 2022 року згідно з Указом Президента України.

День єднання українського народу: історія свята

Заходи були встановлені та проведені з метою посилення консолідації українського суспільства та зміцнення його стійкості в умовах зростання гібридних загроз.

Ідея Дня єднання виникла на початку лютого 2022 року, коли з’явилася інформація про те, що саме 16 лютого росія може здійснити повномасштабне вторгнення в Україну. У цей день українців закликали підняти державні прапори на будинках і спорудах. Це свято є символом єдності та солідарності українського народу в обличчі зовнішніх викликів та загроз.

День єднання України: як святкувати

Президент Зеленський вказав, що це свято має об’єднати українців навколо національної ідеї та висловити протистояння російській пропаганді, демонструючи, що ми — єдиний народ: «Українці мають різний рівень доходів, професію і віросповідання, але всі вони люблять свій дім і хочуть жити в мирі», — зауважив Президент.

16 лютого в багатьох містах України відбулися заходи, присвячені Дню єднання. У столиці був розгорнутий вражаючий 200-метровий жовто-блакитний стяг, аналогічно гігантський прапор України з’явився і в Сєвєродонецьку. Але вже 24 лютого 2022 року розпочалася повномасштабна війна, коли російська федерація напала на Україну.

В День єднання всі державні та житлові будівлі по всій країні можуть підняти український прапор. Українці вітають один одного зі святом та приєднуються до святкування різними способами. Наприклад, 16 лютого можна прийти на роботу або на навчання в українській вишиванці або прикріпити до одягу синьо-жовту стрічку. Багато батьків також одягають у вишиванку своїх дітей. Перед святом у соціальних мережах вже торік запускали флешмоб. В рамках цього челенджу учасники мали робити фотографії з прапором України та використовувати хештег #UAразом, а потім передавати це завдання іншим людям.

100 років Соборності України: об’єднана держава опинилася у стані війни на два фронти

Сто років тому – 22 січня 1919 року – було проголошено Акт Злуки. Це була одна з найвизначніших подій доби Української революції 1917–1921 років. Ухвалення цього документа означало об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Про ці події Радіо Свобода поговорило з істориком Андрієм Рукасом.

Історична Свобода | 100 років Соборності України: об’єднана держава опинилася у стані війни на два фронти

No media source currently available

Репродукція мапи України, яку використовували на Паризькій мирній конференції у 1919 році

– УНР проголосила незалежність у січні 1918 року, Західноукраїнська держава, яка невдовзі стала Західноукраїнською Народною Республікою, виникла у листопаді 1918 року. А коли вони почали переговори про злуку?

– У листопаді 1918-го й почали. Щойно виникла – і 5 листопада була відправлена делегація, ще не Західноукраїнської Народної Республіки, бо формально тієї назви не існувало, у Київ на переговори з гетьманом Павлом Скоропадським.

Це була не стільки злука двох народних республік, скільки злука двох історично поділених тривалий час частин української землі

Тут принциповий момент. Це була не стільки злука двох народних республік, скільки була злука двох історично поділених тривалий час частин української землі: України Західної та України Наддніпрянської. І байдуже, який би був політичний режим – гетьманський чи республіканський в Наддніпрянщині – все одно б Акт Злуки відбувся.

– А як процедурно це відбувалося? Західноукраїнська делегація поїхала домовлятися з гетьманом, а потім домовлялася з Директорією?

– Це не вина західноукраїнської делегації. На Наддніпрянській Україні сталися відомі політичні події – повстання проти гетьмана, яке досить швидко набирало обертів. Київ був блокований, і гетьманська влада не поширювалася занадто далеко поза столицю. Тому подальші переговори західноукраїнська делегація вже вела з повстанською владою, з членами Директорії. 14 грудня зрікся гетьман, 19 грудня Директорія в’їхала у Київ.

​– Коли почалися переговори західноукраїнської делегації з Директорією?

– Відома подія: 1 грудня 1918 року ухвалено так званий Фастівський передвступний договір. Напередодні, наприкінці листопада, була сформована повноважна делегація ЗУНР на чолі з Лонгином Цегельським.

Лонгин Цегельський (праворуч) разом із Михайлом Волошином (посередині) та Іваном Боберським (ліворуч) у формі Українських січових стрільців, 1918 рік

Мапа України із книжки Лонгина Цегельського «Русь – Україна а Московщина – Росія: історично-політична розвідка: з картою України», виданої в Царгороді в 1916 році. Лонгин Цегельський (1875–1950) – український громадсько-політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець

​– Яку посаду Цегельський обіймав у Галичині?

– Державний секретар закордонних справ. Було сформульовано текст попереднього договору, і з цим текстом ЗУНР поїхала на переговори з Директорією. Тобто: ініціатива виходила з Заходу, тому що члени Директорії були зайняті своїми внутрішньополітичними справами. У них повстання проти гетьмана в розпалі, гетьману ще два тижні при владі формально знаходитись. Вони були сконцентровані на політичних подіях всередині Наддніпрянської України.

Ініціатива виходила із Заходу, тому що члени Директорії були зайняті своїми внутрішніми політичними справами

Тому формальний бік справи починався із Заходу: сформулювали текст передвступного договору і повезли його на переговори з членами Директорії. Переговори відбулися у Фастові. І 1 грудня 1918 року було підписано так званий Фастівський передвступний або прелімінарний договір з чотирьох статей: обидві сторони задекларували своє прагнення до об’єднання в одну державу. І ще було зазначено, що західноукраїнські землі матимуть автономію.

Текст Акту злуки УНР та ЗУНР, який був зачитаний на Софійському майдані в Києві 22 січня 1919 року

​– А як проходили ці переговори? Чи були якісь проблемні моменти?

– Певні проблемні моменти були. Хід переговорів дуже гарно у своїх спогадах описав Лонгин Цегельський. Члени Директорії, особливо Винниченко, та і Швець з Макаренком, не сильно розуміли взагалі про що йдеться.

– Чому?

– Тому що вони були більше сконцентровані на наддніпрянських подіях і не мали достатнього політичного досвіду. Тим більше, у такій справі, як об’єднання двох держав.

Слова Винниченка: «Давайте, приєднуйтесь до нас і будемо собі спокійно жити-існувати». На що західноукраїнські делегати заявили: «Так, ми приєднаємось, але обов’язково на засадах автономії, ніякого генерал-губернаторства не буде». Тому що наддніпрянські політики за певною інерційною думкою запропонували якнайпростіше розв’язання: «Ви входите до складу нашої держави й на цьому крапка». На що західноукраїнські політики заявили, що так не буде: «Ми дві цивілізовані держави й об’єднуємося на певних принципах, і ці принципи обов’язково передбачають широкий автономний устрій для західноукраїнських земель, оскільки на це є вагомі історичні, економічні, культурні, релігійні підстави».

Обидві сторони задекларували своє прагнення до об’єднання в одну державу. І ще було зазначено, що західноукраїнські землі матимуть автономію

Серйозних заперечень не було. Але просто спочатку було нерозуміння для чого взагалі проводити якісь переговори, підписувати якийсь формальний передвступний договір.

На західному боці були професійні юристи, які прекрасно розуміли, що від того, наскільки чітко буде дотримано дух і букву законів, буде залежати надалі визнання цього факту об’єднання. Тому професійні юристи й доктори права, якими були Цегельський, Бачинський та інші, дуже добре прописали цю процедуру.

– А з наддніпрянського боку були професійні революціонери, я так розумію.

– Професійні революціонери, письменники, професор геології. Цегельський згадує випадок, який відбувся під час переговорів з Федором Швецем. Він заявив, що ви привезли текст, в якому мова йде про Українську державу. Мовляв, у вас повноваження вести переговори з Українською державою, а ми проголосили Українську Народну Республіку. На що йому сказали: «А хіба республіка – це не держава?». Він відповів, що ні: держава – у гетьмана, а у нас – республіка, це принципове питання. Йому почали пояснювати, що він кардинально помиляється у цих справах. Швець заявив, що, ображаючи його, ображають політичну силу, яку він представляє, грюкнув дверима і пішов. За ним вийшов інший член Директорії та повернув його назад.

Тобто, деякі члени Директорії навіть демонстрували незнання базових речей.

– Це процедурний момент: у вас повноваження на переговори з гетьманом, а ми тут республіканська влада.

– Я розумію, але республіканська влада це ж теж українська держава. Достатньо просто й чітко все пояснили. І цей невеличкий інцидент було вичерпано.

Після Фастова делегація повернулася назад до Західної України. 3 січня 1919 року відбулося засідання Української національної Ради, парламенту ЗУНР, члени якого одноголосно схвалили текст Фастівського передвступного договору. І тоді було відправлено офіційну делегацію у складі 64 членів для того, щоб на підставі передвступного договору було нарешті урочисто проголошено Акт Злуки. Тому між Фастовом і Києвом ще 3 січня був Станіславів.

Володимир Винниченко та Симон Петлюра на Софійському майдані в Києві під час проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року