Алла́х, також Алла́г, Алла́ (араб. الله) — арабське слово на позначення Бога, яке в українській мові найчастіше позначає Бога в ісламі.
Коран (араб. القرآن, al-Qurʾān [alqurˈʔaːn], «декламація») — центральний релігійний текст Ісламу, який мусульмани вважають одкровенням від Бога (Аллаха). Його вважають найкращим твором у класичній арабській літературі.
Стабільну версію було перевірено 6 квітня 2022. Такбі́р або Алла́гу Акба́р (араб. الله اكبر, Allāhu Akbar) — арабський вираз, що означає «Аллаг — найвеличніший», також за змістом близький до виразів «Бог великий!», «Всевишній найвищий!», «слава Богу!» тощо.
8 червня 632) — центральна фігура в ісламі, пророк, проповідник єдинобожжя. Згідно з ісламською доктриною, Мухаммеду шляхом одкровення було передано Коран, священну книгу мусульман.
КОРА́Н (з араб. – читання) – священна книга мусульман і перша писемна пам'ятка арабської літератури; збірка проповідей, обрядових і юридичних настанов, молитов, повчальних оповідей, притч тощо, з якими у формі «Божественних одкровень» виступав у Мецці й Медині 610–32 засн. ісламу Мухаммед (571–632).
В ісламі Коран розглядають як священну книгу — конституція, послана Мухаммаду Аллахом, щоб кожна людина могла налагодити взаємини з ним, з самим собою і суспільством, виконати свою життєву місію так, як цього бажає Аллах . Саме факт послання Корану Мухаммаду визначає …
Про автора