Чим лікувати кота в домашніх умовах

Хто як не домашня тварина привносить в наш будинок затишок, теплоту і щастя! Не дарма в нове житло спочатку потрібно пустити кота або кішку, щоб ладився побут і панував спокій. Ті, хто наважуються завести вдома улюбленця, повинні розуміти і відповідальність за його здоров’я та життя. У цій статті ви прочитаєте чим найчастіше хворіють коти, чи можна лікувати їх в домашніх умовах і як робити це правильно.

Хвороби у котів

Хвороби у кішок різноманітні, як і в інших тварин та людей. Будь-який орган або частина тіла може піддаватися пошкодженню або зараженню. Загалом, котячі хвороби можна розділити на кілька категорій залежно від характеру хвороби.

Хвороби запального характеру

Захворювання вух, отит. До цих хвороб більше схильні породи котів з висячими або великими вушками. Вуха кота вражаються паразитами або запалюються, через що тварина відчуває біль і дискомфорт. Вушні хвороби лікуються краплями або мазями за призначенням лікаря. Також є різноманітні суспензії проти отитів і дерматитів.

Найбільш поширені це хвороби очей у котів. Вони найчастіше мають запальний характер (як, наприклад, кон’юнктивіт), і розвиваються досить швидко. Є й більш серйозні хвороби, як глаукома і катаракта. Якщо говорити про запальні хвороби, вони, як і вушні проблеми, лікуються антимікробними препаратами через своє бактеріальне походження.

Алергії у кішок також можна віднести до цієї категорії, тому що вони зазвичай проявляються запальними процесами на шкірі: висипами, лущенням, почервонінням. У таких випадках застосовуються протиалергічні препарати.

Хвороби вірусного характеру

Застуди у котів супроводжуються підвищенням температури, слизовими виділеннями з носа, чханням, сльозоточивістю, слабкістю, втратою апетиту. Для полегшення симптомів призначають промивання очей, рясне пиття (навіть примусово через шприц) і прийом противірусних препаратів (пігулки, краплі).

Також до вірусних хвороб відносяться герпес, хламідіоз, мікоплазмоз та інші. Попереджати їх необхідно регулярною вакцинацією тварини.

Хвороби через паразитів

Шкірні паразити. Блохи і кліщі несуть небезпеку не тільки для кота, але і для людини, тому заражену тварину потрібно оперативно обстежити, викупати і обробити від паразитів. Намагайтеся регулярно використовувати превентивні заходи від появи паразитів на шкірі кота. Але якщо вони все-таки завелися, необхідно позбутися від них за допомогою спеціальних препаратів. Ліків від паразитів є велика кількість на будь-який “смак і колір”: краплі, пудра, пігулки, спреї. Для профілактики також використовують спеціальні антиблошині нашийники для котів .

Глисти можуть провокувати неприємні симптоми у котів. Для їх уникнення слід регулярно 1 раз в 3 місяці проганяти котам глисти ветеринарними препаратами. Завітавши на наш спеціалізований розділ в зоомагазіні, ви зможете підібрати ( краплі від глистів , суспензії, чи порошки). Вони дозуються залежно від віку кота і його ваги.

Власникам котів знайома ситуація, коли улюбленець пробирається на кухню і заворожено рухається до увімкненої конфорки. Як мінімум улюбленець отримує обпалені вуса, а іноді й легкі опіки. До цієї категорії проблем також відносяться ранки та укуси. Якщо ваш кіт гуляє на вулиці, є ймовірність, що трапиться бійка за найкрасивішу кішечку, найсмачнішу пташку або тому що “не зійшлися характерами” із сусідським опонентом. Якщо у кота немає кровотечі, рваних ран, підозри на переломи або інші серйозні пошкодження, достатньо буде продезінфікувати ранку антибактеріальним засобом. Заживе, як на собаці!

Порушення роботи внутрішніх органів

Окрема категорія хвороб – проблеми з роботою внутрішніх органів. Найпоширеніші з них:

• сечокам’яна хвороба;
• захворювання печінки і підшлункової;
• хвороби шлунково-кишкового тракту.

Спільними симптомами порушень роботи внутрішніх органів є апатія, блювання (різного кольору і домішок в залежності від ураженого органу), діарея/закреп. Вони можуть свідчити про захворювання дуже широкого спектру: від непрохідності до онкології.

Такі хвороби вимагають тривалого лікування (від 1 тижня). Тварину не тримають в клініці, а показують власнику як правильно доглядати за твариною в домашніх умовах. При тривалому лікуванні внутрішніх органів часто призначають ліки в таблетках, суспензіях, краплях, ін’єкціях та інших формах.

Як лікувати кота в домашніх умовах

В першу чергу, варто відзначити, що під домашнім лікуванням в цілому мається на увазі лікування в домашніх умовах, а не в стаціонарі, препаратами або процедурами, які призначає ветлікар. Адже самолікування буває ще більш небезпечне для тварин, ніж для людей. Навіть давати вітаміни для котів потрібно за призначенням лікаря!

При різних хворобах методи лікування бувають схожі – дати пігулку, краплі, продезінфікувати поверхню або намазати мазь. І в цьому часто бувають складнощі, знаючи наших спритних і нервових улюбленців.

Як дати таблетку коту

Є кілька способів:

• подрібнити таблетку в порошок і додати в м’ясну кульку;
• маленьку таблетку акуратно пальцем вкласти в рот коту, щоб викликати у нього ковтальний рефлекс і він її відразу проковтнув;
• розвести подрібнену в порошок таблетку в невеликій кількості води і дати коту через шприц без голки (необхідно уточнити у ветеринара чи можна застосувати такий спосіб до призначеного препарату).

Простежте, щоб кіт не виблював пігулку.

Як дати суспензію або краплі коту

Зазвичай всі рідкі або густі ліки даються через шприц без голки. Рекомендуємо брати маленький шприц (5 мл або менше). У маленьких шприцах набагато легше тиснути на поршень і препарат буде подаватися легко і плавно. У великих шприців поршень досить тугий, іноді препарат подається ривками, і через різку подачу ліків кіт може вдавитися і взагалі почне чинити опір будь-яким лікувальним маніпуляціям.

При цьому тварину можна посадити на коліна або сісти поруч, підняти пальцями губи і в проміжки між зубчиками видавлювати ліки. Якщо кіт починає плюватися і крутитися, обережно притримуйте його і прикривайте серветкою мордочку, злегка притримуючи її.

Головне – все робити акуратно, без застосування грубої сили і криків.

Як мазати коту рану

Велике полегшення, якщо ранка у кота в недоступному для злизування місці. Але у цих гімнастів і спритників такі місця – рідкість. Якщо кіт відчуває свербіння або неприємні відчуття, він знайде спосіб підлизнути там або почухати. Якщо препарат не можна злизувати, можна зробити наступне:

• використовувати пов’язки, бинт або пластир. Пов’язки дозволять мазі вбратися і захистять шкіру від розчісування і лизання. У зоомагазині Petko ви можете придбати герметичний спрей-пластир Espree Natural Bandage, який має кровоспинні і загоювальні властивості, а також гіркуватий смак для захисту ранки від злизування або розгризання;
• використовувати ветеринарний комір. Від фіксується на шиї і не дозволяє коту дотягнутися до проблемного місця.

Якщо мова йде про використання мазі для очей або вух, то спочатку поверхню потрібно продезінфікувати і провести санацію вушних раковин (почистити вуха), а потім наносити лікувальну мазь.

Як робити уколи коту

Для підшкірного введення ліків слід покласти кота біля себе, потягнути холку трохи вгору, ввести голку під кутом 45 градусів, ввести засіб і витягнути голку.

Якщо у вас немає досвіду робити ін’єкції, краще не експериментувати. Для надійності віднесіть кота в найближчу ветаптеку або клініку, і попросіть зробити ін’єкцію за призначенням лікаря.

Не впадайте у відчай, якщо не вийшло з першого разу зробити процедуру, це справа досвіду. Попросіть лікаря показати ще раз, і як-то кажуть, тренуйтеся на кішках 😉

Бажаємо здоров’я вам і вашим улюбленцям!

Дерматит у кішок

Дерматитом називають запальне ураження шкіри, яке виникає в результаті впливу на неї різних факторів. Наприклад, такі фактори можуть бути хімічної, фізичної або біологічної природи. Під назвою «дерматит» об’єднана величезна ціла група шкірних захворювань. В основному дерматити у кішок – це не власна хвороба, а симптом.

Чому виникає дерматит у котів?

Причин, які викликають це захворювання дуже багато і їх всі можна розділити на кілька груп:

• Харчова реакція (алергія) – це найпоширеніша причина розвитку дерматитів у кішок. Вона виникає завдяки компонентам, що містяться в раціоні кішки;
• Дерматити, що розвиваються в результаті травматизації шкіри. Навіть найменше пошкодження шкірного покриву (подряпина, забій, укус) може спровокувати появи даного захворювання;
• Реакція на медикаменти. Дуже часто лікарі можуть спостерігати алергічну реакцію на медичні препарати, що використовують для лікування тварин. Абсолютно будь-яка складова препарату може викликати індивідуальну непереносимість. Найчастіше її можна спостерігати у вигляді висипів на шкірі і сильного свербежу;
• Вплив на шкіру будь-яких хімічних сполук може викликати токсичне ураження і проявитися у вигляді реакцій на шкірі. Така реакція може виникати при контакті з побутовою хімією або неправильно підібраному шампуні;
• Опіки, або, навпаки, переохолодження різних ділянок тіла можуть негативно позначитися на шкірному покриві тварини, що в свою чергу може викликати запальний процес;
• Паразитарна причина найчастіше реєструється як першопричина виникнення дерматитів. Збудниками можуть бути блохи, воші, волосоїди, кліщі, глисти і інші паразити.

Дерматологічні захворювання у кішок часто виявляються міліарний дерматитом. Найбільш часто саме так і проявляється гіперчутливість до укусів бліх (блошиний алергічний дерматит). Такий вид дерматиту можна охарактеризувати як скупчення дрібних папул, як правило, покритих кіркою. Диференціальний діагноз носить великий характер і включає в себе гіперчутливість до укусів бліх, різні шкірні реакції на корм, атопічний дерматит, різні інфекції шкіри і т.п.

Міліарний дерматит може бути локалізованим (місцевим) або генералізованим і супроводжуватися іншими дерматологічними ураженнями. Найчастіше прояви, у вигляді групи дрібних папул з’являються на голові і шиї, а так само на кінцівках, тулубі або в поперековій області спини. Часто при міліарному дерматиті можуть з’являтися облисіння, розчеси, або навіть ерозії і виразки, які важко гояться. Сверблячку у хворих тварин не завжди можна виявити. Власники просто можуть не помічати, що кішка почала більше приділяти увагу своєї шерсті і частіше вилизуватися.

Однією з найголовніших причин виникнення свербежу та уражень шкіри – це гіперчутливість. Це може бути викликано реакціями гіперчутливості на комах (особливо бліх), алергени навколишнього середовища, харчові алергени і ліки. Найбільш часто міліарний дерматит у кішок (а це близько 35% усіх досліджуваних кішок) все ж викликаний реакцією на укуси бліх. Так само, свербіж та прояви міліарного дерматиту можуть викликати і інші ектопаразити, такі як Trombiculae spp, Cheyletiella spp., Otodectes cynotis, Sarcoptes scabiei, Felicola subrostratus, Notoedres cati і Demodex spp.. Розташування уражень залежить від місця проживання конкретного виду паразита (наприклад, при інфікуванні Cheyletiella spp. ураження частіше виявляють на тулубі, а при ураженні кліщами Otodectes cynotis – на голові і навколо вух кішки).

Діагностика дерматитів у котів

При первинному візиті власників з кішкою до лікаря дуже важливо зібрати правильний і детальний анамнез. Клінічні прояви і анамнез часто мають найголовніше значення для розрізнення між можливими диференціальними діагнозами. Лікар може почати розпитувати Вас про те, чи виходить кішка на вулицю, а також проживають в будинку інші домашні тварини, які мають доступ на вулицю. Це допоможе визначити ймовірність впливу паразитів (включаючи бліх) та інших джерел подразнення. Дуже важливо розповісти лікаря про те, чи не була взята в будинок нова тварина. Намагайтесь, перед візитом в клініку, спостерігати, як часто кішка доглядає за шерстю, треться чи ні об інші предмети, можливо, вона навіть кусає себе.

Після збору анамнезу лікар приступає до клінічного дослідження. При наявності міліарного дерматиту шкіра покрита кірками, а ураження часто дуже дрібні, тому для виявлення папул лікар ретельно промацує пухнастого пацієнта. Проводять ендоскопію, це може підказати, що причина дерматиту криється в паразитуванні «вушного кліща», який викликає захворювання Отодектоз. Обов’язково оглядають можливі ураження на лапах і в області пальців. Рекомендується оглянути шкіру для виявлення і інших видів уражень. Міліарний дерматит – одна з чотирьох поширених типових клінічних реакцій у кішок з гіперчутливістю. Інші реакції: екскоріації області голови і шиї, самоіндуційована алопеція, еозинофільна гранульома.

Зібрану при розчісуванні шерсть і частинки тканин оглядають для виявлення бліх. Для виявлення блошиних фекалій так само можна зробити «тест на мокрий папір». При цьому також можна виявити таких паразитів, як Cheyletiella spр. Проводять зішкріб із шкіри і аналізують на присутність таких паразитів, як Demodex spp., Notoedres cati, Sarcoptes scabiei. Щоб виключити паразитарні інвазії, може знадобитися пробне лікування. Зокрема, для виключення блошиного дерматиту призначають відповідні інсектициди, які вбивають дорослих комах. При таких обробках важливо розуміти і пам’ятати життєвий цикл бліх. І оскільки на яйця бліх такі препарати в більшості випадків не працюють – кішку доведеться обробляти такими препаратами кілька разів (курс прописує лікар відповідно до клінічної картини). Так само дуже важливо не тільки одномоментно обробити всіх інших тварин, які живуть в будинку, а так само і провести обробку приміщень.

У всіх випадках прояви дерматиту слід проводити цитологічне обстеження. Воно вкрай важливе для діагностики і моніторингу прогресування бактеріальних і грибкових інфекцій. При виявленні бактеріальної інфекції лікар може порекомендувати зробити бактеріальний посів з визначенням чутливості до антибіотика і за результатами якого підбирають системні протимікробні препарати. Для діагностики дерматофитій буває корисно зробити посів на дерматофіти, дослідження з лампою Вуда, пряма світлова мікроскопія волосяних стрижнів. Пам’ятайте, жоден з цих тестів не забезпечує 100% специфічність і будь-які результати інтерпретують тільки з урахуванням клінічних ознак і даних анамнезу.

Іноді лікарі рекомендують провести біопсію тканин з дерматогістопатологічним дослідженням. Аналізи крові і сечі допомагають виключити системні захворювання, такі як гіпертиреоз або різні інфекційні процеси. Для того, щоб виключити небажану реакцію на корм (харчову алергію) рекомендовано провести пробну елімінаційну дієту. Для цього в раціон вводять нове джерело білка або дієту з використанням гідролізованого білку (спеціальні гіпо- або аналергічні корми). Після пробної дієти дуже часто проводять провокаційну пробу з переводом на попередній раціон, щоб підтвердити діагноз «харчова алергія».

Лікування дерматиту у котів

Після того, як діагноз встановлений, можна приступати до самого лікування. Якщо при дослідженні виявлена ​​бактеріальна інфекція, найбільш ефективно лікувати її комбінацією системних і місцевих протимікробних препаратів. Найчастіше у вигляді антибіотиків системної дії призначають амоксицилін з клавулановою кислотою. Але найкраще, підбирати антибіотик в залежності від результатів бактеріального посіву з місця ураження. Місцеві препарати такі, як хлоргексидин, можна використовувати як монотерапію в випадках локалізованих уражень. Важливо обмежити кішку від подальшого вилизування себе, щоб припинити рознос інфекції на навколишні тканини. Для цього надягають спеціальні коміри або захисні попони. Якщо причина дерматитів лежить в присутності дерматофітів (грибків), лікар призначає комбіноване лікування із застосуванням ітраконазолу або тербінафіну в поєднанні з купаннями в спеціальних шампунях. Терапію проводять до тих пір, поки 2 або 3 рази з інтервалом в тиждень не буде отриманий негативний результат посівів на грибки. Важливо пам’ятати, що дерматофітіях – це інфекційне захворювання, і тому хворих тварин слід захистити від контакту з іншими вихованцями, а людям працювати з ними в рукавичках.

Якщо причина полягає в присутності паразитів, призначають відповідні препарати. Дуже часто доводиться проходити цілий курс спеціальних обробок. Особливо важко піддається лікуванню інвазія Demodex gatoi. Ураженим тваринам може знадобитися 2-3 місяці для повного одужання.

А що стосується атопічного дерматиту у кішок?

Атопічний дерматит, або як його ще називають «атопия» – це реакція гіперчутливості першого типу, яка пов’язана з наявністю специфічних імуноглобулінів IgЕ до алергенів із зовнішнього середовища, і викликає сильний свербіж у тварини. Цей тип алергії другий за частотою виникнення після алергії на укуси бліх. Симптоми атопічного дерматиту нічим не відрізняються від симптомів інших видів дерматиту, і так само може супроводжуватися міліарним дерматитом і комплексом еозинофільної гранульоми.

Атопія – це діагноз виключення, який ставиться після виключення всіх інших причин сверблячки. Для правильної діагностики атопічного дерматиту необхідно провести послідовну діагностику. Важливо пам’ятати, що на даний момент немає жодного специфічного тесту, який на 100% гарантував би результат.

Найчастішим методом лікування є застосування глюкокортикостероїдів. У кішок менше ніж у собак чутливих рецепторів, і тому у них набагато рідше виникають побічні ефекти від застосування стероїдів (дексаметазон, преднізолон). Однак при тривалому лікуванні завжди є ризик отримати побічні ефекти. При відсутності інших варіантів лікування необхідно намагатися підібрати мінімальну, але ефективну дозу і згідно з рекомендаціями лікаря проходити планову перевірку (здача клінічного і біохімічного аналізів крові, можливо УЗД черевної порожнини).

До негормональних препаратів, які застосовують для зняття ознак атопічного дерматиту, відноситься циклоспорин. Він більш безпечний в порівнянні з гормонами при тривалому застосуванні. Але він дорожче гормональних препаратів і діє не так швидко. Так само останнім часом з’являються іноземні дослідження щодо застосування такого препарату, як Апоквель.

Для контролю вторинних інфекцій застосовують місцеве або системне лікування антибіотиками або протигрибковими препаратами.

Дорогі власники, пам’ятайте, що застосування будь-якого препарату, його дози і курс лікування оцінює лікар на прийомі на підставі симптомів і результатів додаткової діагностики.