З сумчастих, що мешкають в Америці, найбільш відомим є північноамериканський опосум. Плацента у сумчастих не утворюється або розвинена слабо. Через це розвиток зародка триває недовго, і дитинча народжується дуже слабким, голим, сліпим і маленьким (ростом усього 1,5 — 3 см).
На півночі в опосумів буває один виводок, в південній частині ареалу — два виводки на рік. Виводок складається спочатку з 8–18 дитинчат. Після виходу із сумки зазвичай виживає не більше 7 дитинчат. Новонароджені опосуми важать приблизно 2 мг, 20 таких дитинчат вільно вміщаються в чайній ложці.
Розвинені кінцівки оснащені чіпкими довгими і тонкими пальчиками, завдяки яким вони відмінно чіпляються за гілки дерев і добувають собі їжу з-під кори.
Віргінський опосум всеїдний. Більшу частину його раціону складають комахи та інші безхребетні, падло. Поїдає також рослинну їжу, включаючи зернові злаки, фрукти та овочі, гриби. У населених місцевостях охоче риється в викинутому смітті.
До сумчастих належать сумчасті ведмеді, кенгуру, сумчасті білки, сумчасті кроти, кенгурові щури. Тварини цього ряду поширені в основному в Австралії і на при леглих до неї островах.
Ссавці́ (Mammalia) — клас теплокровних хребетних тварин, яким притаманні високий розвиток кори великих півкуль головного мозку, наявність молочних залоз та волосяного покриву.
Опосуми населяють як низини, так і горбисту місцевість; мешкають переважно біля водойм. Активні в основному вночі. Порівняно з іншими ссавцями, здаються повільними й некмітливими. Часто прикидаються мертвими, — ця захисна реакція допомагає врятуватись від хижаків, які не їдять …
Про автора