Якість і безпека: як в Україні виробляють парашути (ВІДЕО)

Історія винаходу парашута загублена в Середньовіччі. Уже тоді використовувався пристрій, який нагадує парасольку. За його допомогою люди стрибали з веж і обривів.

У програмі “Зроблено в Україні” ми розповімо, як виготовляється сучасне і надійне парашутне спорядження для спортсменів-екстремалів, військових, і просто для любителів відчути справжній адреналін.

З парашутами українського виробництва стрибають спортсмени Великобританії, Іспанії, Італії, і навіть Нової Зеландії та Австралії.

Коли мова йде про парашути, то ми відразу уявляємо собі величезний купол, за допомогою якого людина й буде безпечно “летіти” до землі. Купол – це несуча поверхня парашута, призначена для створення аеродинамічного опору, який становить сили, що діють на літальний апарат. Але важливим у парашуті є не тільки купол, а певний ранець з підвісною системою, в якому є все необхідне спорядження. Кожна деталь в ньому має своє призначення і відповідає за безпечний стрибок парашутиста.

“Підвісна система, яка тримає парашутиста і приєднує його до парашута. Вона складається з ножних обхватів, головної силової лямки і грудної перемички, яка не дозволяє парашутисту випасти”, – розповідає Олексій Шарадкін, директор підприємства, яке виготовляє парашути.

Невід’ємна частина парашутного спорядження – запасний парашут. Він закладається в ранець разом з основним. Відомо, що приблизно кожен тисячний основний парашут не розкривається, тому запасний врятує життя парашутиста. Вони також шиються на підприємстві Олексія.

В основному, кравці працюють із тканиною, яка називається кордура. Підприємство отримує її з США. Це така товста нейлонова тканина з особливою структурою нитки з водовідштовхувальним просоченням. Спочатку вона призначалася тільки для армії. Однак з часом почала широко застосовуватися у виробництві рюкзаків і парашутів.

“Якщо парашутист не відкрив парашут, і падає у вільному падінні на малій висоті, страхувальний прилад спрацьовує та відкриває йому запасний парашут“, – говорить директор підприємства, який стрибав з парашутом вже більше 3,5 тисяч разів.

Фахівці запевняють, що сучасний парашутний спорт є відносно безпечним. Імовірність розбитися під час стрибка дуже низька – всього 0,25%.

Стати власником такого парашута – задоволення не з дешевих. Ціни коливаються від 5 до 10 тисяч доларів. Але зарубіжних замовників така ціна не лякає. Так, 90% продукції йде на експорт у Великобританію, Іспанію, Італію, Нову Зеландію та Австралію.

Нині парашутизм – популярний екстремальний вид спорту. В Україні близько 200 організацій пропонують комерційні стрибки з парашутом. І це не дивно. Адже відчуття польоту – це відпочинок в обіймах адреналіну. А подарувати такі відчуття можуть наші земляки, які виробляють парашутне спорядження в Україні.

Більше випусків програми “Зроблено в Україні” дивіться за посиланням.

Як працює парашут та основи його будови і управління

Парашут працює шляхом нагнітання повітря в передню частину і створення структурованого «крила», під яким пілот може літати. Управління парашутами здійснюється шляхом потягування донизу за рульові стропи, які змінюють форму крила, змушують його повертатися або збільшувати чи зменшувати швидкість зниження.

Сучасні парашути для стрибків мають прямокутну форму – цим дуже відрізняються від круглих старих парашутів. Зміна форми дала парашутистам набагато більше контролю над своїми парашутами. Сьогодні вони можуть повертати, змінювати швидкість спуску, вирівнювати ковзання та робити приземлення з парашутом точнішими, ніж будь-коли.

Як парашут літає?

Парашути — це «напівжорсткі крила». Це означає, що під час польоту вони досить міцні. Насправді вони настільки тверді, що парашутисти можуть наштовхнутися один на одного своїми парашутами.

Якщо поглянути на парашут спереду, то можна побачити, що він складається з семи або дев’яти «клітин». По суті, повний парашут являє собою серію окремих камер, які вловлюють повітря і працюють разом, щоб створити повне крило.

Передня частина кожної «комірки» відкрита, і сюди надходить повітря. Коли парашут летить вперед, повітря вдавлюється через передню частину і захоплюється всередині клітин, надаючи парашуту форму. З цієї причини сучасні парашути також називають «повітряними парашутами».

Як працює парашут та основи його будови і управління | Photo: www.pinterest.com

Як відкривається парашут?

Першим кроком до успішного пілотування парашута є його належне розкриття.

Парашути упаковані в контейнери, щоб клітини були спрямовані вперед. Коли парашут розгортається, повітря миттєво надходить всередину.

Як парашут повертається?

Як працює парашут з поворотами? Парашути з’єднані з їх павітряними контейнерами стропами. По суті, це надміцні струни, прикріплені в різних точках нижньої сторони парашута.

Рульові стропи розташовані на задній частині парашута. До них прикріплені «перемикачі», що дають парашутисту ручки, за які можна триматися для зручності управління. Їхня мета — дозволити парашутисту повернути парашут. Натиск на правому перемикачі керма змушує парашут повертати праворуч. Потягнувши ліворуч, він повертає ліворуч. Одночасне потягування обох перемикачів змушує купол сповільнити швидкість спуску, вирівнюючись.

Як парашути спускаються

Внутрішня конструкція парашута дозволяє йому спускатися з керованою швидкістю. Парашутисти часто говорять про досвід польоту на парашуті як про спокійне ковзання в повітрі.

Це, звичайно, за умови, що ми нічого не робимо, щоб змінити фактичні характеристики польоту. Коли парашут використовує перемикачі, щоб опустити рульові лінії і повернути, парашут автоматично спускається трохи швидше. Більш просунуті пілоти-парашутисти використовують техніку, яка називається «підвищення», яка збільшує швидкість їх зниження та створює свистячий звук, коли вони приземляються.

Як парашути приземлюються

Як працює парашут на приземленні? Коли парашутист приземляється, він використовує перемикачі керма, щоб уповільнити спуск парашута до мінімуму, полегшуючи м’яке приземлення.

Для цього парашутист одночасно натискає обидва перемикача керма, керуючим, але наполегливим маневром, який називається «розмах». Цей рух пригнічує задню частину парашута, змушуючи його сплющуватися і зменшуючи швидкість його зниження. Для досвідчених парашутистів приземлення зазвичай робиться наступним чином – м’який крок вперед, а потім парашут падає на землю, коли повітря перестає надходити в нього.

Резервні парашути

Усі парашутисти стрибають з двома парашутами – основним і запасним. Причина, очевидно, полягає в безпеці – головний парашут може спрацювати 999 разів із 1000, але все ще є ймовірність того, що все піде не за планом. Причиною або проблемою самого парашута може бути помилка під час процесу пакування.

Упакування

Упакування парашута є важливою навичкою для досвідчених парашутистів. Стати сертифікованим пакувальником парашутів є частиною процесу отримання ліцензії на стрибки з парашутом. Тільки сертифіковані парашутисти можуть пакувати парашути для себе та інших.