Музика до фільму, кіномузика (англ. film score), також іноді фонова музика (англ. background music), сценічна музика (англ. incidental music) — ряд композицій, написаних спеціально для музичного супроводу фільму.
Основні види К.: художнє (ігрове) кіно, кіно документальне, мультиплікаційне кіно (анімація), кіно науково-популярне.
Крім того, кіносеанси на початку XX століття не були повністю беззвучні — зазвичай показ кіно мав музичний супровід на фортепіано. Професія піаніста в кінотеатрі називалася «тапер». Багато мелодій з репертуару таперів того часу дійшли і до нас.
Музика відіграє ключову роль у кіно, на телебаченні й навіть у відеоіграх: важкі баси можуть допомогти передати атмосферу в нічному клубі, гарячкові скрипки — створити напругу, а поппісні — перемістити в певну епоху.
Днем народження кіно вважають 28 грудня 1895 р., коли було влаштовано перший публічний сеанс у паризькому «Гранд-кафе» на бульварі Ка-пуцинок. Показували німі ролики, які тривали не більше хвилини, з-поміж них документальна стрічка «Вихід робітників з фабрики Люм'єрів».
Музичні стилі, жанри й напрями — поняття, що дозволяють класифікувати музичні твори за певними категоріями. При цьому: Термін Музичний жанр характеризує класифікацію музичної творчості за родами і видами, з огляду на їхнє походження, умови виконання, сприймання та інші …
Про автора