Евкаліпт кулястий – опис, застосування евкаліптової олії, протипоказання

Аптечне назва: евкаліптова олія, евкаліпта настоянка, евкаліпт льодяники, хлорофіліпт.

Інші назви: евкаліпт клейкий, або евкаліпт кульковий.

Опис евкаліпта кулястого

Вічнозелене швидкоростуче дуже високе дерево (до 80м.) з прямим стовбуром. У віці 30-40 років досягає висоти 80 м, а діаметр стовбура 1-2 м. Кора гладка, світло-сіра. Листя на молодих деревах супротивні, шкірясті, широколанцетні, серцеподібні біля основи. Листя покриті синьо-зеленим воском, цяточками з ефірною олією, на старих деревах листя подовжуються в вузько ланцетні, серповидно загнуті, коротко-черешкові.

Квітки поодинокі, великі, на коротких квітконіжках. Плід – напівкуляста коробочка з численними насінням. Евкаліпт має здатність вбирати велику кількість вологи і швидко її випаровувати, а лист виділяє леткі речовини.

Цвіте восени на третьому-п’ятому році життя. Вирощують евкаліпт як культурну рослину на вологих ґрунтах у парках, садах, гаях.

Евкаліптове дерево вперше виявив в 1788 році на острові Тасманія ботанік Лабілльярдер, а в 80-х роках 19 сторіччя його почали культивувати на чорноморському узбережжі Кавказу.

Виростає на чорноморському узбережжі Кавказу, в Криму, на півдні України, в Молдавії і Азербайджані.

Для приготування ліків використовуються листя.

Збір і заготівля листя

Збирають листя починаючи з вересня (коли воно містить найбільше ефірних олій), обриваючи їх з обрізаних гілок і сушать на свіжому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні, розстилаючи тонким шаром. Листя евкаліпта, як ароматична сировина, зберігають окремо від інших не сильно запашних рослин в сухому, добре провітрюваному приміщенні.

Застосування евкаліпта і евкаліптової олії

У медицині здавна використовують листя евкаліпта. Евкаліпт містить у своїх листах ефірну евкаліптову олію (0,7-2%), головною складовою якої є цинеол або евкаліптол, – моноціклічний терпен з інтенсивною окислювальною дією, чим і пояснюється дезинфікуюча дія евкаліпта.

Крім цинеолу в евкаліптовому маслі виявлені інші терпени, а також альдегіди, кетони, смолисті речовини які бальзамують природи, а також, дубильні речовини та фітонциди. Комплекс цих речовин обумовлює цілющі властивості евкаліпта.

Основна дія препаратів з евкаліпта – протимікробна дія на стафілококи, стрептококи, паличку черевного тифу і паратифи А і Б, паличку дезинтерії, кишкову паличку, гнійних та анаеробних збудників. Евкаліпт сприяє швидкому загоєнню ран: під його дією рани швидко очищаються від відмерлої тканини, гною і неприємного запаху.

Евкаліпт має в’яжучу, кровоспинну, протизапальну дію, що обумовлено присутніми в ньому дубильними речовинами. Евкаліпту приписують загальнозміцнюючу, заспокійливу, релаксуючу для гладких м’язів (спазмолітичну) дію.

У медичній практиці широко використовується евкаліптове масло, яке можна купити в аптеці, для змазування (педикульоз), натирань (засіб відлякує комах та комарів), для інгаляцій (нежить, бронхіт, ангіна) – по 20 крапель на склянку води.

Евкаліптова олія входить до складу багатьох ліків від кашлю, пектусіна (відхаркувальний засіб), ріноліт (мазь від нежиті), інгафена (кишеньковий інгалятор), інгаліпт (спрей для горла). Для інгаляцій евкаліптову олію можна змішувати з ментолом і анісом.

Нарешті препарати з евкаліпта, якими обробляють шкіру, слизові оболонки і рани мають знеболювальну дію.

У хірургічній практиці евкаліпт використовують для лікування фурункулів та інших гнійних інфекцій (нариви, флегмони, остеомієліти), виразок, що довго не загоюють рани та відкритих переломів.

У терапії евкаліптові препарати використовують у разі гострих кишкових інфекцій та диспепсичних розладів (блювота, пронос, різі і т. д), катарів верхніх дихальних шляхів (застуда, бронхіт) інфекцій горла, лікування стоматитів і гінгівітів.

Зовнішньо препарати з евкаліпта використовують у випадках невралгії, м’язових болів (як обезболюючий засіб) і засіб щоб відганяти комах і комарів.

Евкаліпт в народній медицині

Застосовують: універсальний рецепт – як антисептичний і протизапальний засіб – відвар 2-х столових ложок подрібненого сухого листа евкаліпта на 1 склянку води (кип’ятити 5 хвилин, процідити), пити по 1 столовій ложці з рази на день, таким же відваром промивають рани з розрахунку 1 склянку відвару на 3 склянки кип’яченої води; спринцюють (1-2 столових ложки на 1 літр теплої води; ставлять клізми (півсклянки на день протягом 5-10 днів).

Відвар листів евкаліпта використовують для змазування запалених вік (блефарит).

Народна медицина застосовує евкаліпт як протиглисний засіб і для лікування при дифтерії, скарлатині, малярії.

Рецепт приготування чаю з евкаліпта: 3 чайні ложки листя залити ¼ л окропу, дати настоятися 15 хвилин, відцідити і пити маленькими ковтками кілька разів протягом дня.

Рецепт трав’яного збору від кашлю, бронхіту і астми: 2 чайні ложки суміші, що складається з листя мати-й-мачухи, евкаліпта і чебрецю в рівних частинах, на ¼ л води. Приготування, як описано для евкаліптової чаю.

Евкаліпт протипоказаний при вагітності, підвищеному артеріальному тиску.

Евкаліпту настойка (Tinctura Eucalypti) ATC-класифікація

1 флакон містить: настойки листя евкаліпта (Eucalіptі folii tinctura) (1:5) (екстрагент — етанол 70% (об/об)) — 25 мл або 100 мл.

Лікарська форма

Настойка для зовнішнього та внутрішнього застосування.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина зеленувато-коричневого кольору зі специфічним запахом. При зберіганні допускається утворення осаду.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються при захворюваннях горла. Антисептики. Код АТХ R02А A20.

Фармакологічні властивості

Евкаліпта настойка містить дубильні речовини, елагову кислоту, флавоноїди, смоли, віск, ефірну олію, до складу якої входять різні терпенові сполуки, особливо активні щодо грампозитивних, грамнегативних мікроорганізмів, які пригнічують ріст грибів та найпростіших. Евкаліпт пригнічує ріст золотистого стафілококу, ешерихій, туберкульозних мікобактерій, трихомонад, дизентерійної амеби. Основним компонентом ефірної олії є цинеолмоноциклічний терпен. Евкаліпта настойка чинить антисептичну, протизапальну і дезінфікуючу дію, яка зумовлена окислювальним ефектом цинеолмоноциклічного терпену і протизапальним впливом, пов’язаним практично з усіма фізіологічно активними речовинами, які входять до її складу. Препарат виявляє також помірний седативний (заспокійливий) вплив.

Показання

Запальні захворювання верхніх дихальних шляхів, носоглотки та ротової порожнини (трахеїт, ларингіт, фарингіт, гінгівіт, стоматит), ушкодження шкіри (у тому числі інфіковані рани), а також легкі форми невротичних розладів (дратівливість, емоційна лабільність, порушення засинання та сну).

Протипоказання

Індивідуальна підвищена чутливість до препарату. Бронхіальна астма, бронхоспазм, запальні захворювання травного тракту та жовчовивідних шляхів, захворювання печінки з тяжким перебігом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Особливості застосування

Оскільки до складу препарату входить етанол, настойку не рекомендується приймати протягом тривалого часу.

Застосування у період вагітності або годування груддю

У період вагітності або годування груддю препарат протипоказаний.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Оскільки у складі препарату міститься етанол, не рекомендується застосовувати Евкаліпт, настойку, під час керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Евкаліпт, настойку, приймають внутрішньо, а також застосовують для полоскання горла та парових інгаляцій.

Дорослим рекомендується приймати внутрішньо по 15–30 крапель настойки 3–4 рази на добу після їди. Дітям віком від 12 років — з розрахунку 1 крапля на 1 рік життя 3–4 рази на добу після їди.

Для полоскання розвести 10–15 крапель настойки у 200 мл теплої кип’яченої води.

У разі відсутності пробки-крапельниці для застосування лікарського засобу, закупореного пробкою закупорювальною, використовувати скляну піпетку медичну, при цьому доза застосування не зміниться.

Парові інгаляції проводять за допомогою інгаляторів будь-якого типу, використовуючи Евкаліпт настойку у нерозведеному стані або після попереднього розведення її водою (як для полоскання).

Тривалість застосування препарату залежить від досягнутого терапевтичного ефекту і визначається лікарем.

Діти

Препарат застосовують дітям віком від 12 років за призначенням та під наглядом лікаря.