Як помер Саруман у книзі

Авторadmin

Як помер Саруман у книзі

У Держпраці роз’яснили, як діяти, якщо працівник помер

Працівник може бути звільнений тільки з підстав, передбачених законодавством. Однак, Кодекс законів про працю не містить такої підстави припинення трудового договору, як смерть працівника. Тому, в такому випадку припинення трудового договору провадиться на підставі норм трудового законодавства з урахуванням норм цивільного законодавства.

Про це роз’яснюють у Держпраці.

У разі смерті працівника роботодавець повинен оформити припинення з ним трудових відносин, а саме видати відповідний наказ та усі належні померлому працівникові грошові суми виплатити членам його сім’ї або спадкоємцям.

Належним чином оформлене свідоцтво про смерть або ж рішення суду є підставою для припинення трудових відносин з померлим працівником. Поки у вас на руках не буде такого документа, припинити трудовий договір з таким працівником не вийде.

Кому виплатити зарплату померлого працівника?

За правилами ч. 1 ст. 1227 Цивільного кодексу суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

Отже, невиплачену за життя зарплату працівника за правилами Цивільного Кодексу треба виплатити членам сім’ї.

Керуйте компанією в режимі смарт. З Liga360 ви можете отримувати автоматичні сигнали про зміни в законодавстві, судових рішеннях або діяльності контрагентів. Замовте Liga360 сьогодні й тримайте руку на пульсі вашого бізнесу.

При цьому, зверніть увагу, що ч. 6 ст. 83 КЗпП регулює це питання по-своєму і зазначає, що у разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям. Як бачимо, якщо ст. 1227 ЦК говорить про виплату зарплати працівника, що помер, членам сім’ї, то в цій нормі вже з’являються не члени сім’ї, а «спадкоємці».

У більшості випадків судова практика вважає, що заробітну плату (у тому числі грошову компенсацію за невикористані померлим дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей) члени сім’ї померлого або оголошеного померлим можуть одержати відразу після відкриття спадщини (в день смерті, або в день, з якого особа оголошується померлою), а спадкоємці (не члени сім’ї) – у строк, установлений для прийняття спадщини, тобто через шість місяців з дати смерті (рішення Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/12893/16-ц від 11.12.2017 р.).

Таким чином, судова практика визнає можливість виплати компенсації за невикористану відпустку членам сім’ї померлого. Основний аргумент: компенсація за невикористані дні відпустки входить до фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати)

У свою чергу, суми зарплати виплачуються членам сім’ї померлого, тому роботодавець також має право виплатити членам сім’ї померлого працівника й компенсацію за невикористану відпустку.

Члени сім’ї: хто це?

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу сім’ю складають особи, які одночасно:

1) спільно проживають;

2) пов’язані спільним побутом;

3) мають взаємні права та обов’язки.

Які документи знадобляться?

Якщо за отриманням виплат до вас звернувся член сім’ї померлого, який підходить під вищезгадані вимоги, він повинен надати підтвердні документи. Отже, для отримання виплат померлого родич повинен:

1) написати заяву на виплату;

2) надати копії підтвердних документів, серед яких:

• свідоцтво про смерть працівника або рішення суду;

• документи, що підтверджують, що він був членом сім’ї померлого (копія свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про народження (про усиновлення)), копії документів, які підтверджують факт спільного проживання, загального побуту, взаємних прав і обов’язків, кровного споріднення).

Працівник помер, а спадкоємці не з’являються: що робити із заробітною платою?

Трапляється й таке, що ніхто не звертається за належними померлому виплатами.

У такому разі рекомендовано надіслати на адресу померлого рекомендований лист, щоб повідомити про належні суми працівникові.

Якщо такі дії ні до чого не призвели, у роботодавця є два варіанти:

– зберігати кошти, які належать працівникові, до появи спадкоємців. Списувати суму зарплати не можна;

– звернутися до послуг нотаріуса. Установа як боржник може погасити свій борг шляхом внесення заробітної плати, що належить померлому, на депозит нотаріуса (ч. 1 ст. 537 ЦК, лист Мін’юсту від 12.03.2012 р. № 113-0-2-12/13.1). Підтверджує факт унесення коштів на депозит квитанція, яку нотаріус видає після того, як переконається у надходженні коштів на рахунок.

Трапляються й випадки, коли зарплату померлого вже зараховані на зарплатний рахунок, а потім тільки з’ясувалося, що такий працівник помер. Що ж робити у такому разі? Виходить, що виконати положення ч. 1 ст. 1227 ЦК вже не вийде?

У такому разі повідомте банк про смерть працівника, а він, у свою чергу, повинен закрити рахунок клієнта, щоб не допустити зняття грошей особами, які не мають на це права, адже проконтролювати цей процес ані ви, ані банк вже не можете.

У такому разі ці суми вже входять до складу спадщини померлого й будуть отримані членами сім’ї або іншими особами тільки після прийняття спадщини.

Обирайте комплексне рішення LIGA360:ПІДПРИЄМЕЦЬ від ЛІГА:ЗАКОН та миттєво подавайте звітність до держорганів, контролюйте борги й податки, а також моніторте контрагентів та бізнес-партнерів. Усе це в єдиному рішенні LIGA360:ПІДПРИЄМЕЦЬ . Ознайомитися з пропозицією .

Помер працівник: підказки для роботодавця

Смерть — подія трагічна. Водночас роботодавцеві необхідно правильно припинити трудові відносини з працівником і провести в такому разі остаточний розрахунок. Про це сьогодні й поговоримо.

Припинити, а не звільнити

Помер працівник. Чи треба видавати його родичам копію наказу про звільнення і що робити з трудовою книжкою померлого?

Нагадаємо: 10 червня 2021 року набув чинності Закон України від 05.02.2021 № 1217-IX, завдяки якому почалася ера електронних трудових книжок*.

* Подробиці — у статті «Життя після 10 червня, або Електронний облік трудової діяльності» // «ОП», 2021, № 11.

Із зазначеного моменту в день звільнення роботодавець зобов’язаний (ст. 47 КЗпП):

• видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення (незалежно від підстави звільнення);

• провести з ним остаточний розрахунок;

• на вимогу працівника внести належні записи про звільнення в трудову книжку (якщо вона зберігається у працівника).

Ось тільки серед підстав для звільнення, передбачених КЗпП, ви не знайдете такої підстави, як смерть працівника.

Оскільки в цьому випадку йдеться не про звільнення, а про припинення трудових відносин у зв’язку зі смертю працівника (виключення його з особового складу підприємства).

У зв’язку з цим роботодавець зобов’язаний:

• видати відповідний наказ (розпорядження) про припинення трудових відносин (законодавство не вимагає видавати копію цього документа родичам померлого);

• виплатити членам сім’ї або спадкоємцям усі належні працівникові, що помер, грошові суми.

Увага!

Підставою для видання наказу (розпорядження) про припинення трудових відносин у зв’язку із смертю є належним чином оформлене свідоцтво про смерть (форма свідоцтва затверджена постановою КМУ від 10.11.2010 № 1025).

Що стосується трудової книжки працівника, що помер, то тут можливі варіанти.

Трудова книжка померлого не оцифрована і все ще знаходиться у роботодавця.

У день видання наказу (розпорядження) про припинення трудових відносин у зв’язку із смертю в трудовій книжці працівника, що помер, зробіть такий запис (п. 4.3 Інструкції № 58):

• у гр. 1 зазначте порядковий номер запису;

• у гр. 2 — дату смерті працівника;

• у гр. 3 — фразу «Роботу припинено у зв’язку зі смертю»;

• у гр. 4 — найменування, дату і номер наказу (розпорядження), на підставі якого внесений запис. Запис завірте в загальному порядку.

Оформлену трудову книжку можна видати на руки найближчим родичам працівника, що помер, під розписку або відправити поштою на їх вимогу.

Трудова книжка померлого вже оцифрована (дані за нею передані в ПФУ) і видана йому на руки раніше.

На прохання родичів померлого роботодавець може внести в його трудову книжку відомості про припинення трудових відносин. І на цьому все. Трудову книжку слід знову повернути на зберігання родичам.

Крім того, про припинення трудових відносин у зв’язку із смертю працівника обов’язково зазначте в об’єднаній звітності, поданій за звітний період, на який припадає дата смерті працівника. А якщо точніше, то:

а) у додатку Д5. У рядку з даними працівника, що помер:

• у гр. 10 у колонці «дата закінчення» внесіть дату припинення трудових відносин (згідно зі свідоцтвом про смерть);

• у гр. 16 — реквізити наказу (розпорядження) про припинення трудових відносини у зв’язку із смертю;

• у гр. 17 — підставу для припинення трудових відносин («інше»);

б) у додатку 4ДФ. У рядку з податковим номером працівника, що помер (гр. 2):

• відображайте суму зарплати, нарахованої за місяць, на який припадає дата смерті працівника;

• у гр. 8 — дату припинення трудового договору у зв’язку із смертю (згідно зі свідоцтвом про смерть).

Помер на лікарняному

Працівник захворів. Йому був оформлений е-лікарняний (дата відкриття — 13.10.2021, дата закриття — 19.10.2021). Проте 18 жовтня 2021 року працівник помер. Що робити з таким лікарняним?

Звичайно, тимчасова непрацездатність працівника не може тривати після його смерті. Виходить, наш е-лікарняний оформлений некоректно.

Як бути? Перша думка — спробувати виправити, змінивши дату закінчення періоду тимчасової непрацездатності працівника.

Строк дії (дату початку і дату завершення) тимчасової непрацездатності встановлює лікар у медвисновку (пп. 4 — 13 розд. III Порядку формування медвисновків**).

** Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затверджений наказом МОЗ від 01.06.2021 № 1066.

При цьому датою завершення він обирає або дату наступного огляду, або дату прогнозованого завершення випадку тимчасової непрацездатності. Відповідно вона може змінюватися.

Але ось невдача. У Порядку формування медвисновків не прописана можливість скорочення періоду тимчасової непрацездатності у разі смерті хворого раніше строку закриття е-лікарняного.

Після того як лікар визначить дату завершення медвисновку, змінити її можна тільки з метою продовження періоду тимчасової непрацездатності.

Але безвихідних ситуацій не буває. Так, п. 9 розд. IV Порядку формування медвисновків надає право лікареві вносити зміни в медвисновок (протягом 7 днів після його закриття). Тобто можна виправити й дату завершення медвисновку.

Вважаємо, що такий варіант виправлення дати закриття е-лікарняного у разі смерті хворого раніше строку закінчення лікарняного (саме лікарем) є найоптимальнішим варіантом.

Разом з тим на практиці лікар може не встигнути відкоригувати (або не вміти це робити) лікарняний у встановлені строки, і той так і залишиться з неправильною датою завершення тимчасової непрацездатності.

На нашу думку, вже на підставі такого лікарняного можна переходити до процедури призначення матзабезпечення. І ФСС немає права відмовити у його виплаті. Адже роботодавець не винен у тому, що питання виправлення дати закриття лікарняного у зв’язку зі смертю працівника не доопрацьоване технічно. Але, як не сумно, на сьогодні в цьому питанні останнє слово все одно залишається за ФСС.

А може, сповістити ПФУ про смерть працівника, і той зможе скоротити період непрацездатності, зазначений у лікарняному листі? Адже саме Пенсійний фонд формує та веде Електронний реєстр листків непрацездатності.

І тут нічого не вийде. Річ у тому, що період тимчасової непрацездатності в листку непрацездатності скорочується автоматично і лише якщо надійдуть дані (п. 4 розд. II Порядку № 1234***):

*** Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затверджений МОЗ від 17.06.2021 № 1234.

1) з електронної системи охорони здоров’я:

• про медвисновок у межах випадку тимчасової непрацездатності;

• про медвисновок про початок нового випадку тимчасової непрацездатності в межах однієї категорії медвисновків;

• про медвисновок за іншою категорією;

2) від централізованого банку даних з проблем інвалідності про встановлення МСЕК групи інвалідності (зміни групи інвалідності, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності).

Виходить, ПФУ тут не допоможе.

Залишається один шлях — звернутися до лікаря працівника, що помер, із проханням виписати паперовий лікарняний лист.

Нагадаємо, що з 1 жовтня 2021 року паперовий лікарняний оформляється, у тому числі, якщо лікар не встиг унести зміни в медвисновок про тимчасову непрацездатність у встановлений строк (на це йому дається сім днів з дати завершення медвисновку)****.

**** Подробиці — у статті «Паперові лікарняні після 1 жовтня» в статті «Паперові лікарняні після 1 жовтня» цього випуску.

Сім заповітних днів минули, а неточності не усунено — вимагайте від лікаря лікарняний лист у паперовій формі. Саме такий лікарняний стане підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності працівника, що помер.

Якщо родичі не поспішають

Працівник помер у вересні 2021 року. Проте досі ніхто так і не звернувся за виплатами, що належать померлому працівникові. Як бути?

Нагадаємо, що для припинення трудових відносин із працівником, що помер, роботодавцеві необхідно отримати свідоцтво про його смерть (форма свідоцтва затверджена постановою КМУ від 10.11.2010 № 1025).

Тільки отримавши такий документ від родичів померлого і зробивши його копію, можна видавати наказ (розпорядження) про припинення трудових відносини у зв’язку із смертю працівника і проводити остаточний розрахунок.

Якщо в працівника немає родичів, факт підтвердження реєстрації смерті лягає на плечі роботодавця. Для цього останньому слід звернутися в орган, який зареєстрував смерть працівника*****.

***** Для довідки: смерть реєструється в органах РАЦС за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті, виявлення трупа або за місцем поховання (п. 2 розд. 2 Правил держреєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Мін’юсту від 18.10.2000 № 52/5).

Отриманий документ стане підставою для видання відповідного наказу (розпорядження).

Далі — справа за бухгалтерією. Її завдання — провести остаточний розрахунок із працівником, що помер. Такий розрахунок проводять у загальному порядку. Тобто нараховують:

• заробітну плату за фактично відпрацьовані дні в місяці, на який припала смерть;

• відпускну компенсацію, якщо на день проведення остаточного розрахунку у працівника залишилися невикористані дні відпусток (щорічної відпустки і соціальної додаткової відпустки працівникам, що мають дітей (за наявності права на неї)), тощо.

Але кому виплачувати нараховані суми? Згідно з ч. 1 ст. 1227 ЦКУ суми заробітної плати (у тому числі й компенсації за невикористану відпустку, що входить до складу додаткової зарплати) і лікарняних (за наявності), які нараховані особі, що померла, але не були отримані нею за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадку.

Тому якщо на підприємство досі ніхто не звернувся за коштами, що належать померлому працівникові, слід повідомити родичів померлого про такі виплати. Наприклад, надіславши на адресу померлого поштою рекомендований лист.

Якщо ці дії не допомогли, у роботодавця залишаються два варіанти:

зберігати кошти, що належать померлому працівникові, на рахунку підприємства до появи спадкоємців;

звернутися до послуг нотаріуса (державного або приватного) і внести заробітну плату, що належить померлому працівникові, на депозит нотаріуса (ч. 1 ст. 537 ЦКУ, лист Мін’юсту від 12.03.2012 № 113-0-2-12/13.1).

Підтвердить факт унесення коштів на депозит квитанція, яку нотаріус видасть після надходження коштів на рахунок.

Якщо зарплата вже виплачена

Працівник помер 22 жовтня 2021 року. До того моменту зарплата була вже виплачена на його картковий рахунок. Як вчинити?

Звичайно, якщо дотримуватися вимог ч. 1 ст. 1227 ЦКУ, суми заробітної плати, нараховані особі, що померла, але не отримані нею за життя, слід передати членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — ці суми повинні увійти до складу спадку.

Проте в нашому випадку виконати такі вимоги не вийде. Адже в день смерті працівника зарплата вже була виплачена на картку.

Швидше за все, роботодавець уже має на руках свідоцтво про смерть працівника. Тобто йому залишається зробити таке.

1. Звернутися у банк, який обслуговує картку працівника, і повідомити про його смерть.

Банк, у свою чергу, закриє картковий рахунок клієнта, щоб не допустити зняття грошей особами, що не мають на це права. Після цього зарплатні виплати увійдуть до складу спадку померлого і будуть отримані членами сім’ї або іншими особами тільки після прийняття спадку. Так рекомендує чинити Держпраці******.

2. На підставі свідоцтва про смерть працівника оформити припинення трудових відносин з померлим і провести остаточний розрахунок.

Родзинка ситуації в тому, що зарплата померлому працівникові виплачена «наперед». Чи дозволено у такому разі проводити її перерахунок?

Передусім зазначимо, що Закон про оплату праці не забороняє проводити відрахування із зарплати у разі надміру виплаченої суми.

Тому комерційні підприємства в цьому питанні орієнтуються на положення колективного договору. Останні можуть передбачати як проведення коригування зарплати померлого працівника на невідпрацьовані дні, так і заборону на такі дії (тоді оплата не відпрацьованих померлим працівником днів визнається безнадійною заборгованістю).

Бюджетні установи дотримуються вимог ст. 127 і 132 КЗпП (ср. USER_SHOW_ID).

Припустимо, що наш роботодавець — бюджетник, а про смерть працівника стало відомо не пізніше за один місяць з дня виплати неправильно обчисленої суми. Тоді для проведення перерахунку достатньо видати наказ (розпорядження) про утримання із зарплати працівника, що помер, надміру виплачених сум (п. 1 ч. 2 ст. 127 КЗпП).

Підказка. Перекрити наперед виплачену суму зарплати допоможе відпускна компенсація. Звичайно, якщо у працівника залишилися невикористані дні щорічної відпустки або соцвідпустки «на дітей».

Кравченко Дар’я

Оплата праці, листопад, 2021/№ 21

Про автора

admin administrator