Як правильно дроту чи дроту

Авторadmin

Як правильно дроту чи дроту

Кабель, провід, шнур, дріт — відмінності у вживанні

Наприклад, телефонним може бути як кабель, так і провід, так і дріт, й навіть шнур. Чи можна спиратись на наявність ізоляції металевого осердя як критерій для вибору того чи іншого слова? Чи варто звертати увагу на щось інше?

15.6k 8 8 gold badges 69 69 silver badges 130 130 bronze badges
4,288 2 2 gold badges 21 21 silver badges 58 58 bronze badges

2 Answers 2

“Шнур” має декілька ізольованих жил. Зі свого досвіду – шнуром переважно називають проводи, якими вмикають побутові прилади в розетку (наприклад, шнур настільної лампи, пилососу і т.і.). Пам’ятаю, що старі прилади мали шнури, які були оплетені чимось схожим на нитки й справді мали вигляд товстої мотузки. Напевно, тому й називали їх шнурами. Такий самий вигляд мали шнури, що використовувалися для розеток та ламп, які висіли під стелею. Вочевидь, шнур не може бути неізольованим.

“Дріт”, судячи з означення і вживання (“колючий дріт”, “дротяна загорожа”), може використовуватися без електрики взагалі. Він гнучкий, тонкий, металевий. Здається, що у побуті дротом можна назвати навіть “шнур” – одну або декілька ізольованих жил, навіть у спільній оболонці.

“Провід” призначений для передачі електричного струму. У побуті може означати досить багато варіантів: від дроту без ізоляції, до “шнура” – декількох жил у спільній оболонці. Але головна його риса: він порівняно тонкий.

Основна риса “кабелю”: має додаткову захисну оболонку. Може мати досить складну структуру (наприклад, додаткове металеве оплетення, щоб захистити від перешкод тощо). Зазвичай, товстий багатожильний кабель не назвуть дротом або проводом. Сьогодні усі комп’ютерні “проводи” називають кабелями (можливо, за виключенням тонких дротів “миші” та клавіатури).

ВЛАСТИВОСТІ ТА ВИГОТОВЛЕННЯ ДРОТУ, ВИДИ ДРОТУ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Опорні поняття: дріт; прокатування та волочіння дроту; електричний та конструкційний дріт; застосування дроту.

– Дріт — металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. Дріт, як правило, круглого, рідше — прямокутного або овального перерізу виготовляють зі сталі, алюмінію, міді, цинку, їх сплавів та інших металів. Дріт одержують шляхом прокатування або протягування (волочіння) через отвори, які послідовно зменшуються. Діаметр дроту має розмір від сотих часток міліметра до десятків міліметрів.

Поперечний переріз — геометрична форма поверхні дроту в місці його перерізання під прямим кутом до його поздовжньої осі.

Розміри, форма і властивості дроту визначені державними стандартами. Залежно від матеріалу та призначення дріт певного типу має відповідні властивості. Наприклад, сталевий дріт, який використовуватимуть як конструкційний матеріал, має високу міцність, він є пружним або пластичним залежно від призначення.

Мідні й алюмінієві дроти здебільшого використовують як провідники електричної енергії, тому вони можуть бути захищені ізоляційними матеріалами (пластмаса, гума та лакофарбові матеріали).

Виготовлення дроту починають з таких операцій, як кування з наступним прокатуванням (мал. 25), тому такий дріт отримав назву катанка, та волочіння дроту (мал. 26) через пластину з отвором, так звану волоку. У процесі волочіння відбувається видовження дроту без втрати матеріалу. Виробничий цикл, таким чином, полягає у протягуванні дроту через усе менші й менші отвори, поки він нарешті не набуде потрібного діаметра (мал. 27). Прокатуванням виготовляють дріт діаметром від 5 мм і більше, волочінням — діаметром менше 5 мм. Мал. 25. Прокатування дроту. Мал. 26. Волочіння дроту через пластину з конічним отвором

Мал. 27. Послідовне протягування дроту через декілька волок з метою отримання потрібного діаметра. На малюнку 28 показано готовий дріт різних діаметрів.

Здавна технологічний процес волочіння дроту проходив виключно з використання м’язової сили людини. У період пізнього середньовіччя це була суто фізична і дуже відповідальна робота (мал. 29). Мал. 29. Ручне виробництво дроту. На старовинних гравюрах і креслениках, датованих XIV ст., можна побачити процес волочіння дроту з використанням сили водяних коліс, установлених на річках (мал. 30). До початку XIX ст. для здійснення цього процесу також використовували енергію вітру (вітряки).

З початку XIX ст. для приведення в дію волочильних верстатів почали використовувати енергію парових машин. Мал. 30. Використання водяного колеса у виробництві дроту

На малюнку 31 можна побачити, який вигляд мав цех із промислового волочіння дроту в 1920—1950 роках. Мал. 31. Майстерня з виробництва дроту до середини XX ст.

Дріт як конструкційний матеріал широко використовується у промисловості. Без дроту більшість винаходів і відкриттів XIX—XX ст. були б неможливими. Усі види дроту можна поділити на електричні та конструкційні (що їх використовують як частини конструкції виробу, споруди тощо). Електричний дріт застосовують у всіх галузях виробництва. Залежно від призначення випускають дріт із певними властивостями.

Наприклад, мідний і алюмінієвий дроти, які добре проводять електричну енергію, використовують для виготовлення електричних проводів та кабелів (мал. 32). Мал. 32. Мідний та алюмінієвий електрод роти

Оскільки в цьому навчальному році працюватимемо з конструкційним дротом, то зупинимось детальніше на його видах. Найбільш розповсюдженим є сталевий дріт загального призначення діаметром від 0,3 до 6 мм. Такий дріт може бути м’яким та жорстким, оцинкованим і чорним.Існує також дріт, призначений для виконання зварювальних робіт, і він може мати діаметр від 0,8 до 6 мм., такі кріпильні вироби, як. цвяхи (мал. 33) та шурупи. Для їх виготовлення використовують дріт для холодного штампування. З цього дроту на спеціальних верстатах шляхом штампування формуються головних цвяхів та головки і нарізка гвинтової канавки шурупів.

Дроти з кольорових металів (алюмінію) використовують для виготовлення заклепок (див. мал. 34), будову та призначення яких ми вивчатимемо пізніше. Із сталевого круглого дроту виготовляють різноманітні пружини (мал. 35), а також, деякі інструменти, наприклад рисувалку, якою розмічають деталі на тонколистовому металі. Мал. 34. Заклепки з різних металів та з різною формою шляпки. Мал. 35. Пружини різної форми та призначення

Мал. 36. Канат (трос): а — промислового виробництва;б — виготовлення в умовах шкільної майстерніШирокого застосування в сучасній техніці набув канатний дріт. У багатьох з вас є велосипеди і ви, мабуть, бачили, що гальма приводяться в дію за допомогою тросика, який складається з переплетених тонких жил. Це і є р:анатний дріт (мал. 36, а, б). Зазвичай він має діаметр від 0,28 до 4,00 мм. Широкого розповсюдження набув дріт з особливими якостями, який використовують для виготовлення приладів теплової дії (печі, електроплити, електричні духовки).

Додаткова інформація. Багато дроту використовують для виготовлення будівельних виробів. Зі сталевого дроту великого діаметра виготовляють арматуру (мал. 37). Це дротяні сітки і каркаси, які вставляють у спеціальні ящики (форми) і заливають рідким бетоном. Після його тверднення отримують дуже міцні залізобетонні конструкції — панелі стін і перекриття для будинків (мал. 38), залізобетонні палі для будівництва мостів тощо. Мал. 37. Будівельна арматура. Мал. 38. Будівельний залізобетон

Новітні технології виготовлення сталевих канатів створили можливості для побудови сучасних підвісних мостів через річки (мал. 39). Мал. 39. Південний вантовий міст через Дніпро в Києві

Чи добре засвоїли?1. Яким способом отримують дріт діаметром менше 5 мм?2. Які властивості повинен мати дріт залежно від його призначення?3. У яких галузях народного господарства використовують дріт та вироби з нього?4. Де найбільше застосовують мідний та алюмінієвий дроти?5. Які вироби побутового призначення можна виготовити з дроту?

Д. З. ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА ЗОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ ЗОВНІШНІМ ВИГЛЯДОМ ТА ВЛАСТИВОСТЯМИ РІЗНИХ ВИДІВ ДРОТУОбладнання та матеріали:· зразки різних видів дроту;· зразки для виконання проб;· кусачки;· плоскогубці;· круглогубці;· лещата;· напилки. Послідовність виконання роботи1. Уважно розгляньте зразки дроту, визначте назву металу, з якого вони виготовлені.2. Спробуйте зігнути (або скрутити) зразки дроту руками, круглогубцями, плоскогубцями.3. Обробіть торці дроту напилком.4. Властивості дроту, які ви виявите під час дослідження (гнучкість, пружність, твердість), запишіть у таблицю.

Номер зразка. Назва металу. Колір дроту. Властивості дроту123

Як вибрати дріт для зварювання напівавтоматом – види, характеристики, застосування

Припайковий (зварювальний) дріт – це єдиний матеріал, що використовується як витратний матеріал у процесі зварювання. Саме завдяки дроту виходить міцний шов зварювальний між деталями.

Саме вона дає можливість міцного молекулярного зв’язку між матеріалами, що зварюються. Вибір дроту – це основа результату і якщо ви вже майстер, то знаєте про це.

“У цій статті ми допоможемо зробити вибір для напівавтоматичного зварювального апарату. Розглянемо, які види дроту існують і як вони впливають на матеріал.”

РІЗНОВИДНОСТІ ЕЛЕКТРОДНОГО ДРІТА ТА ЇХ ПРИНЦИП ДІЇ

Вид зварювального дроту для напівавтомата підбирається відповідно до методу зварювання, матеріалів, які потрібно зварити. Можливе використання у способі із захисним газом або без нього.

“Для зварювання в середовищі захисного газу є можливість використання 75 видів присадного дроту. Це зафіксовано в ГОСТ No2246-70. Для зварювання напівавтоматом можуть використовуватися як інертні гази, в них немає вуглекислоти, так і активні гази, що її використовують.”

Напівавтомат можна варити багато металів, які є основою побуту. Це цирконій, чавун, титан, алюміній, магній та багато інших.

Сам процес зварювання ми з вами розбирали – це дуга, яка утворюється під впливом нагріву між деталлю і електродом. Метал плавиться і утворює зварену ванну, що захищається газами від попадання повітря в зону зварювання.

Попадання кисню неприпустимо, тому що це призводить до окислення, а це погіршує міцність шва та його довговічність. Щоб уникнути утворення пор тиск газу має бути стабільним, близько 0,6-0,8 Мпа. І щоб дуга була стабільною, дріт має бути товщиною 0,5-3 мм.

Існує також самозахисний дріт, ще його називають флюсовий. Використовується для монтажу великих конструкцій, добре підходить для важкодоступних місць.

Найпопулярніші діаметри – 2, 5 та 8 мм. Необхідний флюсовий дріт для зварювання кольорових металів, будь-якої легованості. Також для нього використовують для варіння низьковуглецевої сталі та будь-яких сплавів металів.

Даний вид дроту для напівавтомата починає плавитися при досягненні потрібної температури зварювальної дуги. Дріт плавиться одночасно з поверхнею деталі. Регулюючи силу струму і товщину дроту присадки можна досягти потрібної глибини проплавки металу.

Зварювальна ванна покривається шаром шлаку, він дуже тонкий, але захищає її від попадання кисню. Після остигання шлак кристалізується і його можна видаляти, очищаючи шов.

Підбирати флюсовий дріт для напівавтомата необхідно з найменшим вмістом хімічних домішок, щоб уникнути надмірного виділення токсинів під час роботи.

МАРКУВАННЯ ЗВАРЮВАЛЬНОГО Дроту

У шифрі дроту схематично вказані абсолютно всі його характеристики та призначення. Перша цифра означає діаметр виробу, обов’язково звертайте на це увагу, то цього залежить результат роботи. У призначенні дроту ви можете побачити позначення “Нп”, що означає для наплавлення або “Св” – це безпосередньо для зварювальних робіт.

Деякі виробники також вказують вміст вуглецю (зазвичай це дуже малі значення, соті відсотка), це буде наступне позначення в шифрі.

Обов’язково вказується у шифрі та чистота дроту від домішок, таких як сірка та фосфор, інші домішки, позначається це літерами «А» та «АА».

Зміст елементів, що легують, відзначається цифрами (позначають відсоток), але передніми завжди вказується буква позначає метал, яким легований дріт.

Наприклад, якщо це алюміній буде стояти буква «Ю»., якщо хром то «Х», якщо нікель, то «Н» тощо. Якщо ж біля літери немає жодного числа, то він присутній у дроті для напівавтомата, але його вміст менше одного відсотка.

Існує три методи виплавки припайкового дроту – це у вакуумно-дугових печах, у вакуумно-індукційних печах та за допомогою електрошлакового переплаву. У шифрі це будуть відповідні позначення: «ВД», «ВІ», «Ш».

Деякі види дроту можуть використовуватися для виготовлення електродів, у такому випадку в шифрі буде стояти позначення «Е».

А ось «О» у коді означає, що виріб має обміднену поверхню. Обов’язковою є відповідність виробу Держстандарту, у коді це останнє стандартне позначення ДСТУ.

АЛЮМІНІВИЙ ДРІТ ДЛЯ НАПІВАВТОМАТА

Якщо потрібно з’єднати алюмінієві деталі або з його сплавів, використовується саме алюмінієвий дріт. До її складу входить не тільки алюміній, у складі містяться також домішки заліза, магнію, марганцю, кремнію в певних пропорціях.

Алюміній – це складний матеріал для зварювання, температура плавлення низька, пропалити метал дуже легко, тому потрібно бути акуратним і правильно підбирати інтенсивність струму, він повинен бути більшої величини, так само насадки токознімні мають великий діаметр отвору.

Алюмінієвий дріт для напівавтомата дозволяє з’єднувати металеві листи внахлест, застосовний для стикових швів та таврових. Дуже широко застосовується в харчовій промисловості суднобудуванні, авіабудуванні, у всіх сферах, де широко застосовується і сам алюміній.

Дуже важливо звертати увагу на якість дроту, всі властивості повинні вказуватись у маркуванні.

“Вона обов’язково чудово проводити струм і тепло, мати малу біологічну активність, вологостійкість і стійкість до окислення, гнучкість і міцність, легку вагу та тривалість зберігання.”

Для напівавтоматів за ГОСТом виготовляють дріт чотирьох підвидів: підвищеної міцності – АТп, м’яку – АМ, напівтверду – АТП та тверду АТ. Щоб не пропалити, метал уважно слідкуйте за довгою дугою, максимальна довжина 12-15 мм., інакше не уникнути шлюбу.

Також існує порошковий вид присадочного дроту для напівавтоматів. Використовується вона для зварювання без газу, але є і недолік – це пористість швів, тому її використовують для деталей без активного навантаження та щільного механічного впливу.

ОМІДЕНИЙ ДРІТ

Обмежений дріт для напівавтомата – це чудовий матеріал для зварювання виробів, які будуть використовуватися в екстремальних умовах із перепадами температур та тиску.

Такий дріт, як результат, дає дуже міцний шов, який стійкий до перепадів температур, довгострокових і постійних механічних навантажень, абсолютно не сприйнятливий до корозії, стійкий до утворення тріщин і міцний.

Тому вона широко використовується у важкій промисловості, у випуску залізничних вагонів, суднобудуванні та монтажі трубопроводів. Застосування обмідненого дроту для напівавтомата здійснюється серед захисних газів з низьколегованими і вуглецевими сталями.

Але до якості дроту, що обмежується, так само є певні вимоги, які гарантують якість шва. Товщина покриття має бути не менше 6 мікрометрів і відсоток міді має бути не менше 0,25, це обов’язкова умова.

При роботі з мідним дротом у напівавтоматі спостерігається рівномірна подача розхідника, відмінний дріт струму, метал не розбризкується, естетичність шва, так само економно зношується наконечник.

При виборі зверніть увагу на зовнішній вигляд мотка, витки повинні щільно прилягати один до одного, що забезпечує відсутність деформації дроту.

Якщо витки не щільні, значить, намотування може бути пошкоджене і під час роботи будуть збої в подачі. Зберігання здійснюється в інгібіторному папері, це необхідно зменшення впливу вологи.

НЕРЖАВЕЮЧИЙ ДРІТ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В НАПІВАВТОМАТИЧНОМУ ЗВАРЮВАННІ

До складу нержавіючого дроту для напівавтомата включають азот, хром, фосфор, вуглець та марганець – це дозволяє захистити шов від оксидування. Практично завжди нержавіючий дріт застосовується в домашніх умовах, наприклад, при конструюванні огорожі та теплиць.

Завдяки своїм якостям нержавіюча сталь застосовується в медицині, хімічній промисловості, в харчовій промисловості та металургії, в нафтовій промисловості та в автомобілебудуванні.

Нержавіючий дріт для напівавтомата має певні плюси: забезпечує високу продуктивність, рівномірне надходження в апарат завдяки щільній обмотці. Виділяє мінімальну кількість диму, шов виходить високоміцним, без пір.

“Нержавіючий дріт має різновиди, якщо для роботи ви вибрали звичайну нержавійку, то знадобиться використання захисних газів та зворотна полярність. З флюсовою нержавійкою працювати необхідно при прямій полярності струму.”

ПОРОШКОВИЙ ДРІТ ДЛЯ НАПІВАВТОМАТА

Якщо вам належить великий обсяг роботи і планується використання високощільного струму (наприклад, 200 ампер на квадратний міліметр), то порошковий дріт для зварювання (ще його називають флюсовим дротом) – це те, що вам потрібно.

Він використовується без захисного газу. Такий дріт для напівавтомата має форму порожнистої трубки, всередині неї міститься флюсова сировина. Його вага становить 15-40 відсотків маси дроту.

За допомогою флюсового дроту здійснюють зварювальні роботи сталі, титану, алюмінію та міді. Одна з переваг – це можливість робіт під водою, так само якщо є необхідність створення примусового шва, при варінні арматури.

Знову ж таки у неї є свої недоліки, як свідчать досвідчені майстри, трубку практично неможливо щільно наповнити флюсом, якщо в ній відсутні пори, а це означає перебої в подачі матеріалу, що, у свою чергу, не може забезпечити суцільну зону зварювання, і шов вийде надійним.

Знову ж таки не завжди зручно, що використання флюсового дроту для напівавтомата, можливо, тільки при створенні нижнього шва, коли всі деталі розташовані горизонтально.

Дуже рідко її використовують для інших швів. Флюс дає більше шлаку, ніж зварювання із захисними газами, тому деталі необхідно ретельно очищати від нього.

КОРИСНІ ПОРАДИ ПРИ ВИБОРІ ЗВАРЮВАЛЬНОГО Дроту

Дуже важливо, як для професіонала, так і для зварювальника-початківця, отримати якісний результат з першого разу, не переробляючи роботу кілька разів. Так ось, правильний підбір витратного матеріалу спочатку може наблизити вас до цього.

Важливо звертати увагу на всі деталі, щоб правильно підібрати дріт напівавтомат:

  • На упаковках завжди вказується для якого металу можна використовувати той чи інший вид дроту і це потрібно враховувати під час вибору обов’язково.
  • Залежно від товщини деталей, що зварюються, з якими ви плануєте працювати, потрібно підібрати діаметр дроту, це теж обов’язково вказується на упаковці, як було розглянуто вище.

Котушки продаються стандартних розмірів, з певною вагою по 1кг., 5 кг., 15 кг., 18 кг. Поменше котушки зазвичай купують для побутових напівавтоматичних апаратів, ті, що більше вже для профмашин, для великих масштабів робіт.

Температура, за якої починає плавитися дріт у напівавтоматі обов’язково має бути нижчою, ніж температура, за якої починає плавитися деталь, з якою потрібно буде працювати.

Перевіряйте зовнішній вигляд мотка, він не повинен бути в жодних плямах або мастильному матеріалі, повинен бути щільно намотаний на бобіну і не мати пошкоджень, це важливо для роботи.

Залишити відповідь Скасувати коментар

Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.

  • Апарати
  • Види і способи зварювання
  • Все про газове зварювання
  • Все про зварювання труб
  • Все про метали
  • Деталі і приспособи
  • Електроди
  • Загальні поняття
  • Зварювальні-технології
  • Зварювання різних металів
  • Контактна зварка
  • Корисна інформація про обладнання
  • Навчання зварюванню
  • Своїми руками
  • Техніка безпеки при зварюванні
  • Флюс і зварювальний дріт
  • Шви і з’єднання

Про автора

admin administrator