ЄПИСКОП, а, ч . Вищий духовний чин у християнській церкві, [2-й:] Він каже, що не з божої встанови ти став єпископом (Л. Укр., II, 1951, 491); // Особа, яка має цей чин; архієрей. Пісню чути було і в домі єпископа Мелхиседека (Ільч., Козацьк.
Єпископ Єпи́скоп або бі́скуп (грец. επίσκοπος — «наглядач») — найвищий керівник церковного життя кожної єпархії у більшості християнських церков.
СЛОВО, а, с.
Архиєпископ Антоніо Менніні нагадав, що, за критеріями Франциска, єпископом може стати тільки пастир, близький людям, милий, терплячий і милосердний, який любить убогість і не має ментальності правителя.
БОГОСЛУЖІННЯ, я, с. Виконання в церкві релігійних обрядів; церковна служба, відправа. О. Василь докінчив проповідь і правив далі богослужіння (Мак., Вибр., 1956, 326).
собор
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | собор | собори |
| Родовий | собору | соборів |
| Давальний | соборові, собору | соборам |
| Знахідний | собор | собори |
Єпи́скоп або бі́скуп (грец. επίσκοπος — «наглядач») — найвищий керівник церковного життя кожної єпархії у більшості християнських церков.
Про автора