Як доглядати за пристовбурним колом дерев

Пристовбурне коло – це місце під деревом, яке вимагає певних робіт і постійної уваги. Навіщо воно потрібне? Як за ним доглядати? Чому дереву без нього буде гірше? Про це ми поговоримо в даній статті.

Що таке пристовбурне коло і навіщо воно потрібне?

Назва «пристовбурне коло» говорить сама за себе. Це верхня частина грунту навколо стовбура дерева, яку підтримують в певному стані. Здавалося б, навіщо воно взагалі потрібне? Адже в лісі дерева прекрасно себе почувають без людського догляду. Ніяких пристовбурних кіл там немає. При цьому дедалі зростають і пахнуть. Та й в занедбаних садах фруктові дерева не гинуть без пристовбурних кіл.

Однак ж це не означає, що плодовим деревам не потрібен хороший правильний догляд. Ми ж хочемо, щоб вони були сильними і давали великі врожаї? А для того щоб більше з них взяти – відповідно, потрібно більше дати. Тобто забезпечити харчування та умови для кращого розвитку. Пристовбурне коло «приймає» в цьому процесі активну участь. Через нього здійснюються такі важливі заходи, як підгодівля, аерація і полив.

Пристовбурне коло важливе для дерев так само, як і для інших рослин, вирощуваних людиною. Воно забезпечує догляд в області кореневої системи, від якої залежить більшість харчування. Якщо не формувати пристовбурне коло, то до коріння буде надходити менше кисню, а вода може стікати, практично не потрапляючи до них. При цьому без нього стане проблематично удобрювати дерева – підгодівля також може не потрапляти до кореневої системи.

Тобто без пристовбурного кола догляд за деревами стане більш складним і набагато менш ефективним. До того ж на нього можуть потрапляти шкідники та хвороби. До речі, збудники захворювань люблять вологість і можуть спочатку з’являтися на траві після випадання роси або дощу. Тобто пристовбурні кола – це своєрідна «прикордонна зона», яка «фільтрує» порушників.

Яким повинно бути пристовбурне коло?

1. Розмір пристовбурного кола. З самого початку життя дерев у саду навколо них потрібно формувати пристовбурні кола. Якими вони повинні бути? Достатніми для того, щоб в цій області можна було здійснювати заходи щодо догляду. Їх розмір залежить від площі, яку займає коренева система. А вона в свою чергу поширюється приблизно настільки ж, наскільки і крона. Тобто розмір пристовбурного кола залежить від габаритів дерева. У перший рік після посадки воно повинно бути приблизно рівним діаметру крони. Надалі ця пропорція може трохи змінюватися. У більшості випадків пристовбурні кола не охоплюють всю проекцію крони, вони менше. При цьому мінімальний його діаметр у дорослих дерев повинен бути не менше 1,5 м.
2. Зовнішній вигляд пристовбурного кола. Раніше в садівництві вітався тільки чорний пар – перекопана земля без бур’янів. Але сьогодні з’явився альтернативний підхід, оскільки з’ясувалося, що в своєму саду пристовбурні кола краще вкривати мульчею або навіть прикрашати декоративними рослинами. Чорний пар вимагає постійного догляду і досить інтенсивно випаровує вологу у верхньому шарі грунту. А під мульчею вона зберігається.

Крім того, мульчуючий шар забезпечує оптимальну аерацію – грунт не покривається кіркою, добре «дихає». В таких умовах прекрасно себе почувають корисні мікроорганізми і переробляючі органіку черв’яки. До цього додамо те, що не потрібно постійно стежити за бур’янами, адже під шаром мульчі вони практично не ростуть. Але це ще не всі «бонуси». Мульча може володіти ще й декоративними властивостями, не тільки захищаючи грунт, а й прикрашаючи сад.

Пристовбурне коло повинно мати горизонтальну поверхню (в тому числі на схилі), щоб вода від опадів і поливів потрапляла до коріння, а не стікала. З цією ж метою його роблять з бортиком або у вигляді невеликого поглиблення, що дозволяє проводити вологозарядкові поливи, насичуючи ґрунт вологою. Горизонтальна поверхня дозволяє волозі розподілятися по всьому пристовбурному колу, потрапляючи до всіх всмоктуючих корінців (а не тільки з якоїсь однієї сторони).

Як доглядати за пристовбурним колом?

Пристовбурне коло вимагає періодичного догляду за допомогою агроприйомів, спрямованих на реалізацію потреб дерев. Тобто майже всі роботи по догляду за деревами здійснюються саме на його площі.

В області пристовбурного кола проводяться такі заходи:

• звільнення від снігу (навесні це дозволяє швидше прогріти грунт, що добре позначається на кореневій системі і пробудженні дерева в цілому);
• перекопування (покращує стан зовнішнього шару грунту, може поєднуватися з підживленням);
• розпушування (покращує аерацію, забезпечує дихання кореневої системи);
• мульчування (захищає ґрунт пристовбурного кола від вивітрювання, висихання і росту бур’янів);
• полив (після посадки, протягом вегетації і в ході підготовки до зими);
• підживлення (в пристовбурні кола вносять органічні і мінеральні речовини, які сприяють кращому розвитку дерев і збільшенню врожайності);
• обробка від шкідників і хвороб (під час подібних заходів пристовбурні кола теж потрібно обробляти);
• задернення або залуження (ці терміни означають посів різних трав);
• посадка квітів (для пристовбурного кола використовують рослини з неглибокою кореневою системою – 5-10 см);
• посів сидератів (застосовується для поліпшення ґрунту).

Розглянемо кожен пункт докладніше.

Звільнення пристовбурного кола від снігу

Як ми вже писали в статті про даремні роботи навесні, частина садівників-любителів вважає, що з настанням цієї пори року сніг під деревами потрібно терміново втоптувати, щоб затримати початок їх вегетації. Такий прийом застосовується для того, щоб врятувати квітки від опадання через заморозки. Але, насправді, він не ефективний і навіть шкідливий, оскільки утворюється після утоптування крижана кірка яка тане дуже повільно. При цьому коріння рослин знаходяться в холоді і не поспішають прокидатися. У той час як верхня частина, що обігрівається сонечком, прокидається і йде у зростання.

Тобто притоптування снігу в пристовбурних колах призводить до дисонансу в розвитку дерева: бруньки набухають і проростають, а коріння ще сплять. В результаті витрачаються пластичні речовини, що знаходяться в стовбурі і гілках, що може привести до відмирання окремих частин і навіть загибелі молодих дерев. До речі, розкидання перегною або компосту поверх утоптаного снігу не змінює ситуацію. Крижана кірка, що утворюється вночі через низькі температури, все одно тане набагато довше .

Що ж потрібно робити навесні з пристовбурним колом? Якраз протилежне! Не втоптувати сніг, а прибирати його. Це дозволяє швидше прогріти грунт і «включити» в роботу кореневу систему, яка до моменту пробудження бруньок вже починає повноцінно живити дерево. Прибирання снігу в міжрядді зберігає можливість зволоження грунту при його таненні, що корисно для саду (якщо, звичайно ж, в цьому місці немає застоїв води і заболоченості). А для невеликої затримки вегетації краще застосовувати інший прийом, який описаний в статті «Даремні роботи навесні». Він полягає в обробці дерев сумішшю сечовини і мідного купоросу в певній пропорції.

Перекопка пристовбурного кола

Перекопка виконує відразу кілька завдань:

• розпушування (поліпшення структури грунту, який утрамбований, і наповнення його повітрям (аерація));
• видалення бур’янів (разом з корінням);
• створення поверхні, яка добре поглинає вологу і затримує сніг (важливо в зимовий час і навесні);
• боротьба з комахами, які ховаються в грунті (вони виявляються зверху і гинуть);
• суміщення з внесенням добрив (які потрапляють в глибокі шари грунту і в подальшому доходять до коренів, не змиваються опадами і не залишаються на поверхні).

Перекопування можна проводити ранньою весною, влітку і восени. Навесні воно дозволяє прискорити прогрівання грунту. Але якщо досить того, що було зроблено восени, без нього можна обійтися. Після такого перекопування бажано зверху розкидати компост. Він виконає мульчуючі функції, створивши умови для гарного прогріву грунту і додаткового живлення кореневої системи.

При осінньому перекопуванні з пристовбурного кола прибирають рослинні залишки. Їх найкраще спалити, щоб збудники хвороб і шкідливі комахи, які можуть там перебувати, були знищені і потім не потрапили на дерева. Копати треба, направляючи лопату ребром до дерева – так менше ймовірності пошкодити коріння (можна їх підчепити, але не перерубати). Оптимальна глибина перекопування – до 15 см. Перекопку потрібно проводити приблизно за 1-1,5 тижні до морозів. Грунт у вигляді грудок затримує сніг, що перешкоджає промерзанню.

Землю в пристовбурних колах молодих дерев бажано після перекопування захищати мульчею. У них ще маленька, неглибоко занурена коренева система, яка може постраждати від впливу низьких температур. Під такими деревами краще копати на меншу глибину – до 10 см. До речі, молоді деревця в більшості регіонів потребують додаткових зимових укриттів, що захищають не тільки кореневу систему, а й стовбур. Перекопування грунту потрібно починати не дуже близько від стовбура, щоб не пошкодити коріння. Особливо це важливо при догляді за кісточковими деревами – вони дуже погано реагують на пошкодження.

Влітку теж можна перекопувати пристовбурні кола дерев, поєднуючи цю роботу з внесенням добрив, наступним поливом і мульчуванням. В такому разі не проводиться одне із запланованих спушень, адже перекопування його успішно замінює. До речі, частина садівників обходяться одним тільки періодичним перекопуванням грунту, не застосовуючи розпушування.

Літнє (і друге після весняного) перекопування пристовбурного кола доводиться на першу половину липня. Третє – на серпень (визначається не точно по датах, а візуально за потребами – при заростанні грунту бур’янами і ущільненні). Це перекопування можна поєднати з внесенням золи і додатковим мульчуванням компостом. Четверте перекопування проводять в кінці вересня, а п’яте – незадовго до морозів. Під час останнього такого заходу шкідники, які на зиму ховаються в грунті, виявляються відкритими і незахищеними, що призводить до їх загибелі.

Розпушування пристовбурного кола

Розпушування в області пристовбурного кола покращує структуру ґрунту, дозволяючи кисню надходити до коріння. Для дерев воно не менш корисно, ніж для городніх або декоративних рослин. Як уже згадувалося вище, кисень потрібен не тільки для кореневого дихання, але також для нормальної життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і хробаків. Розпушування пристовбурного кола бажано проводити кілька разів за сезон (4-5). Якщо воно не укрите мульчею, в процесі розпушування видаляються бур’яни. До речі, це додатковий плюс даного заходу. Крім того, рихлити ґрунт в області пристовбурного кола потрібно після поливів (теж в тому випадку, якщо воно не замульчуване).

Розпушування – це агроприйом, який ніколи не зашкодить і не буде зайвим. Його можна проводити не за графіком, а в міру необхідності. Ознаки потреби в ньому – ущільнення грунту, поява бур’янів або ґрунтової кірки після поливів або дощів.

Полив пристовбурного кола

Кількість поливів залежить від умов кліматичної зони і конкретного року. Там, де / коли стоїть посуха, періодичні поливи бажані або обов’язкові. Особливо це важливо для молодих дерев, які ще не встигли розвинути глибоко занурену кореневу систему. Крім того, поливів потребують карликові і невеликі колонноподібні дерева, що мають неглибокі коріння навіть у дорослому стані.

Правильно підготовлене пристовбурне коло дозволяє утримувати і направляти вологу до коренів. Якщо воно трохи заглиблене, а верхній шар грунту пухкий, вода не стане стікати повз і буде нормально вбиратися (якщо виливати її поступово). Важливе питання для садівника: скільки разів за сезон поливати дерева? У перший рік після посадки деревця бажано поливати не менше чотирьох разів. А якщо саджанець був посаджений з прокинувшимися бруньками, то ще більше (раз на тиждень, поки з нирок не почнуть рости пагони, і по разу на два тижні протягом наступного місяця).

Витрата води при поливі дерев в перший рік життя має становити до 3-х відер під зерняткові культури, і до 2-х – під кормові. У наступні роки поливати потрібно рідше, а кількість води має бути, відповідно, більше (чим старше дерево, тим більше літрів під корінь). До обов’язкових поливів дорослих дерев відносяться весняний і осінній поливи. Правда, потрібно враховувати те, що є регіони, де навесні грунт добре насичується вологою після танення снігу. Тому весняні поливи необхідно проводити не в кожній кліматичній зоні або не завжди. В цьому випадку враховується також близькість ґрунтових вод і те, наскільки вологий грунт в місці зростання дерев. Не потрібно поливати там, де в грунт і так надходить волога, щоб коренева система не загнила і дерево не пропало.

На півдні, де снігу випадає мало, або в роки з безсніжними зимами навесні поливати просто необхідно. Робити це слід тоді, коли дерева вже цвітуть і формують зав’язь. Якщо в цей час буде спостерігатися нестача вологи в грунті – зав’язь ризикує впасти. Зарядивши грунт водою, ви дасте дереву більше харчування, процеси сокоруху в ньому посиляться, що добре позначиться на формуванні / зростанні плодів.

Осінній полив називають вологозарядний. Він проводиться в другій половині жовтня або на початку листопада (залежить від регіону і умов року), обов’язково після опадання листя – коли коренева система вже майже не вбирає воду. Це важливо, тому що такий полив робиться з метою створення умов, при яких грунт взимку промерзає помітно повільніше і, відповідно, на меншу глибину.

Тобто насичена водою земля дозволяє захистити кореневу систему від промерзання. Якщо ж поспішити з поливом, то можуть почати рости пагони, які в мороз ризикують загинути (особливо на молодих деревах). Паралельно із захистом коренів в зимовий час, вологозарядний полив виконує ще одну важливу задачу – сприяє розвитку дрібних коренів. Вони забезпечують дерева додатковим харчуванням, що дозволяє до зими запасти більше пластичних речовин. Це додатково страхує дерева від загибелі гілок через зимове осушення.

Літні поливи в області пристовбурного кола проводять в посушливих регіонах або в роки, коли немає дощів. Оптимальний час для них – це період наливу плодів. Недолік вологи негативно позначається на врожаї (частина плодів опадає, а що залишилися можуть виростати недостатньо великими).

Мульчування пристовбурного кола

Мульчування пристовбурного кола – популярний агроприйом, який має масу достоїнств. Серед них те, що грунт не перегрівається, в ньому зберігається волога (не висихає і не вивітрюється), під час дощів і поливів пристовбурне коло не стає джерелом бруду, зберігається хороша аерація, відпадає потреба в частому розпушуванні, після поливів не утворюється ґрунтова кірка і підвищується декоративність (якщо використовувати відповідну мульчу).

Добре «працює» мульчування в пристовбурних колах після поливів за допомогою такої органіки, як торф, перегній або компост. Це одночасно і захист грунту від пересихання / вивітрювання, і підживлення його. Під час дощів і наступних поливів поживні речовини будуть надходити до коріння, сприяючи розвитку дерева і формуванню врожаю.

На піщаних і інших легких ґрунтах мульчування дає найпомітніші результати. Шар мульчі не тільки рятує грунт від втрати вологи, а й конденсує її вранці (у вигляді роси). Крім того, залишаючись в пристовбурних колах, мульча переробляється в компост, чим покращує грунт. При багаторічному інтенсивному мульчуванні можна помітно підвищити якість землі і з роками поступово збільшити її родючий шар.

Мульчувати можна не тільки переробленою органікою, про яку говорилося вище, але і цілим переліком інших матеріалів (підсушеною травою, соломою, тирсою / стружкою, різними рослинними залишками, очеретом, хвоєю, листям, шишками, агроволокном і навіть дрібними камінчиками / галькою).

Підживлення дерев

Пристовбурне коло бере безпосередню участь у підживленні дерев, це одна з його функцій. Удобрювати бажано кілька разів на рік:

1. При весняному перекопуванні (закладаючи лопатою або вилами органічні і мінеральні добрива);
2. Через пару тижнів після завершення цвітіння (рідкі мінеральні добрива);
3. Під час наливу зав’язі в першій половині літа (також розчиненими мінеральними добривами);
4. У другій половині літа (фосфорними і калійними добривами або золою);
5. Під час останнього осіннього перекопування (після осінньої підгодівлі навесні наступного року можна не підгодовувати).

Підживлення слід проводити по краю пристовбурного кола. Біля стовбура удобрювати сенсу немає – це не ефективно. Справа в тому, що усмоктувальні коріння знаходяться на периферії кореневої системи, яка приблизно відповідає розміру крони. У цю зону виливають розчинені добрива або закладають в землю суху підгодівлю.

Обробка від шкідників і хвороб

Пристовбурне коло потрібно обов’язково обприскувати засобами боротьби з шкідниками і хворобами. У ньому можуть перебувати, як збудники захворювань, так і шкідливі комахи. Обприскування пристовбурного кола проводиться в процесі всіх заходів, під час яких обробляються дерева (зі стволом від самої землі).

Крім того, як згадувалося вище, існують інші агроприйоми, які також спрямовані на боротьбу зі шкідниками та хворобами. Це розпушування з прибиранням бур’янів, передзимове перекопування і висадка рослин, які відлякують комах.

Посадка квітів

Якщо ви хочете поєднати красу і користь, і у вас не так багато вільної землі для посадки декоративних рослин – саджайте їх в пристовбурних колах дерев. Правда, при цьому потрібно врахувати один важливий нюанс – можливість збирати урожай, не пошкодивши квіти. Тобто їх посів або посадка підійдуть не для кожного дерева. Якщо у вас на ділянці в основному декоративні дерева, то «немає питань». Якщо ж це плодовий сад, то висаджувати квіти можна або під молодими, ще толком не плодоносними деревами, або таким чином, щоб можна було дістати плоди, не потоптавши квіти.

До речі, посів / посадка квітів проводиться не тільки для краси. Є ще й інша функція квітучих однорічників, про яку знають не всі садівники – це відлякування шкідливих комах. Прикладом можуть послужити чорнобривці, які не тільки радують око своїм яскравим кольором, але ще й успішно захищають сад або город від багатьох шкідників. Під деревами потрібно сіяти рослини, що володіють неглибокою кореневою системою і невисоким габітусом. Найкраще під покровом дерев відчувають себе ті декоративні представники флори, які відносяться до тіньовитривалих рослин.

Посів сидератів в пристовбурне коло

Застосування сидератів не є обов’язковою і невід’ємною частиною догляду за пристовбурним колом дерев. Для того щоб зрозуміти, чи варто вам це робити, дізнайтеся про переваги такої технології.

Сидерати дають нам багаторазову користь:

• вони покращують структуру і якість грунту (це головне їхнє призначення);
• багато з них досить декоративні (тобто краса під деревами – приємний додатковий бонус);
• такі рослини витісняють бур’яни і захищають грунт від вивітрювання (це позбавляє від потреби в боротьбі з бур’яном і мульчуванні);
• вони здатні очищати ґрунт від патогенних мікроорганізмів і відлякувати шкідливих комах (наприклад, так діє гірчиця).

Посів сидератів – це популярний агроприйом, який активно застосовується в органічному землеробстві. Але прихильникам класичного підходу до догляду за садом він здається необов’язковим і навіть зайвою витратою часу. Але, погодьтеся, виконуючи перераховані вище функції, сидерати спрощують роботу садівника і створюють приємну атмосферу. До речі, після скошування сидератів їх можна зарити в пристовбурні кола, де вони переробляться мікроорганізмами і черв’яками в компост.

Найчастіше сидерати застосовуються на неродючих грунтах, які потребують поліпшення. До рослин-сидератів, відповідних для пристовбурного кола, відноситься люпин, гірчиця, горох, віка та овес. Їх висівають навесні, а після досягнення 25 см скошують, залишаючи верхню частину над грунтом, а коріння – всередині нього. Таким чином, зверху з’являється мульчуючий шар, а в глибині грунт розпушується кореневою системою сидератів.

До речі, люпин можна віднести до декоративних красиво квітучих рослин, які володіють корисним бонусом – покращують родючість грунту за рахунок наявності на коренях азотфіксуючих бактерій. Ця рослина вважається багатьма садівниками кращим варіантом сидератів для плодових дерев.

Задерніння або залуження пристовбурного кола

Ці терміни відомі не всім садівникам. Задерніння і залуження – це, по суті, поняття-синоніми, що означають засіювання якоїсь ділянки травами. Задерніння – від слова «дерен», а залуження – від слова «луг». Засіявши пристовбурні кола багаторічними травами або їх сумішами, можна отримати певні вигоди. На перший погляд прихильникам класичного підходу здасться, що пристовбурні кола, заповнені травою – це ознака недоглянутого саду. Адже в ній можуть ховатися небезпечні комахи, її коріння забирають якусь частину харчування у дерев, і, за словами знавців, плодоношення у них настає трохи пізніше.

Але ці мінуси з лишком перекриваються досить таки вагомими плюсами:

• структура грунту не погіршується через перекопки;
• цінність грунту підвищується завдяки перегниванню коріння і залишків трави;
• земля не ущільнюється, її не потрібно рихлити;
• снігозатримання помітно вище, ніж на чорній парі;
• влітку грунт не перегрівається і зберігає вологу (як під шаром мульчі);
• дерева з пристовбурним колом, зарослим травою, краще переносять морози і посуху;
• плоди м’яко падають на траву, практично не пошкоджуючись і не вимазуючись;
• після дощу можна вільно ходити під деревами, не боячись бруду;
• якісні характеристики плодів, вирощених в таких умовах, більш високі (про це говорять фахівці).

Який спосіб догляду за пристовбурним колом вам вибрати, вирішуйте самі. Це справа особистих уподобань і досвіду. Спочатку можна зробити те, що вам більше до душі, і подивитися на результати. Можливо, надалі вам захочеться щось поміняти, або навпаки, сподобається найперший варіант. Так чи інакше, ви завжди зможете поекспериментувати з оформленням пристовбурного кола. Це не зашкодить саду, якщо ви будете дотримуватися головних принципів догляду за деревами – вчасно їх поливати, удобрювати і обробляти від шкідників / хвороб.

Приєднуйтесь до нашої групи в Facebook

Пристовбурні кола плодових дерев – оформлення

У період догляду за плодовими деревами необхідно не тільки своєчасно робити обрізку гілок, а й стежити за правильним формуванням кореневої системи. Робиться це під час обробки навколоствольного кола деревця.

• Пристовбурне коло плодових дерев: що це таке?
• Обробка кола
• Приствольні кола плодових дерев: оформлення
• Що посадити?
• Поради щодо оформлення пристовбурних кіл
• Правила оформлення навколоствольних кіл
• Пристовбурне коло. Що таке, навіщо потрібен і як його зробити
• Що таке пристовбурне коло
• Навіщо потрібен

Під час облаштування саду багато садівників забувають про пристовбурні кола дерев. Що б розібратися, як правильно їх оформити, потрібно з’ясувати, що ж це таке. Існує ряд методів його оформлення, які не тільки сприяють формуванню коріння, але надають саду естетичний вигляд.

Пристовбурне коло плодових дерев: що це таке?

Навколоствольне коло дерев або чагарників – це невелика ґрунтова ділянка навколо дерева, діаметр якої збігається з діаметром крони. Досвідчені садівники і ландшафтні дизайнери із задоволенням використовують вищеописаний простір для декорування садових ділянок. Адже цей шматок землі відіграє в житті дерева дуже важливу роль, з його допомогою до кореневої системи надходить такий необхідний кисень, вода і поживні речовини у вигляді добрив.

Обробка кола

Оптимальний розмір пристовбурного кола для молодих саджанців, вік яких не перевищує трьох років, становить близько двох метрів. А вже до сьомого року життя діаметр кола не повинен бути менше трьох метрів. Восени, після збирання врожаю, навколоствольне коло необхідно окопати, прибравши з ґрунту корінці бур’янів, це допоможе знищити шкідників, які зимують у ґрунті.

Не варто копати глибоко, це може призвести до пошкодження кореневої системи, достатня глибина становить близько 5,5 см.

Важливо! Під час обкопування дерев лопату потрібно тримати руба до них, це зменшить ризик пошкодження коріння.

Якщо ґрунт на ділянці легкий і пухкий, його потрібно просто зрихлити, при цьому найкраще використовувати граблі або вила. Під час побілки і прибирання старої деревини коло потрібно застелити будь-яким укривним матеріалом, це убезпечить від потрапляння в ґрунт шкідливих речовин і комах.

Приствольні кола плодових дерев: оформлення

Протягом перших п’яти років не варто висаджувати якісь рослини в приствольне коло, досатньо вчасно прополювати бур’яни і розпушити ґрунтовий покрив. Ці дії сприяють утриманню вологи. Проводити описані вище процедури необхідно залежно від погодних умов. Навесні і влітку розпушування проводять щонайменше чотири рази, у разі відсутності дощів розпушити ґрунт потрібно шість разів за сезон.

Пристовбурні кола плодових дерев

З навколоствольного кола виходить прекрасна клумба. Але щоб її розбити, необхідно підібрати квіти, які не тільки додадуть ефектність саду, але і добре приживуться. Для квітника відмінно підійдуть дерева, що мають високий штамб і високо підняті гілки.

Важливо! Для обробки клумби під деревами чудово підійдуть низькорослі, тенелюбні рослини з компактною кореневою системою.

Навколоствольний простір можна просто засіяти газонною або ґрунтовною травою і як тільки вона підросте – скашувати, робити це необхідно не менше десяти разів за сезон. Скошений трав’яний покрив не потрібно прибирати, адже після його розкладання коріння дерев отримають необхідні поживні речовини. Найкращим варіантом задернення буде посадка білого наклепу або польовиці.

Один з найдієвіших способів утримання вологи – мульчування ґрунту. Мульча відмінно захистить кореневу систему саджанців від зимових заморозків і поліпшить структуру ґрунту. Мульчування можна проводити відразу після висадки молодих саджанців. До того ж воно знижує зростання сорних рослин.

В якості мульчі чудово підійде компост, перегний, солома та інші органічні матеріали. З неорганічних матеріалів найкраще використовувати биту цеглу, приховний матеріал будь-якого кольору, велику і дрібну гальку.

Мульча має декілька корисних властивостей:

• чудово зберігає вологу в ґрунті, що скорочує кількість поливів;
• позбавляє від впливів затяжних опадів;
• температура землі під мульчею завжди залишається на одному рівні;
• не дає рости бур’янам;
• зберігає естетичний вигляд саду.

Що посадити?

Клумби – це традиційна прикраса будь-якого саду, а влаштувати квітник в навколоствольному колі стане прекрасним дизайнерським ходом. Перед тим як посіяти квіти, ділянку землі під деревом необхідно правильно підготувати.

• скопати землю, видаляючи з неї сорні рослини, сміття і каміння;
• розпушити;
• відробити місяці.

На дно місяць потрібно укласти геотекстити або дрібну поліетиленову сітку, зробити це необхідно з метою профілактики переплетення коренів плодових дерев і квітів. Наступний дренажний шар можна зробити з піску, дрібної гальки або гравію.

Далі необхідно засипати в місяць ґрунтогрунт, так щоб половина лунки залишалася порожньою. Висаджувати квіткову розсаду потрібно так, щоб на поверхні землі залишалася пара сантиметрів кореневої шийки, потім землю потрібно утрамбувати і гарненько полити.

Для посадки в приствольне коло потрібно уважно підбирати культурні рослини.

Важливо! Для обробки красивого квітника в навколоствольному колі дерев необхідно підбирати рослини, які добре ростуть в тіні, наприклад, хоста, папороті та інші схожі культури.

Деякі квіткові культури можуть відганяти від плодових дерев шкідників. Наприклад, яблунева медяниця не переносить настурцію, а тля боїться оксамитових.

Для облаштування клумби під яблункою варто віддавати перевагу невибагливим низькорослим рослинам з невеликою кореневою системою. Найчастіше садівники в пристовбурному колі яблунь вирощують білий наклеп, який є непоганим сидератом. Саме завдяки цій властивості після весняної перекопки він чудово удобрить яблуневе дерево.

Клумба до кола дерева

Для посадки під яблунями відмінно підійдуть анютини очі, настурція і безліч інших чудових рослин. А чистотіл не тільки додасть естетичний вигляд присадибній ділянці, але допоможе вивести таких не прошених гостей, як мурахи.

Поради щодо оформлення пристовбурних кіл

Кожному садівнику хочеться щоб його ділянка була однією з найкрасивіших. Цього можна легко домогтися за допомогою декорування навколоствольних кіл фруктових дерев.

• Декорування кольорової мульчів. Як відомо, мульчування ґрунту несе масу корисних властивостей для ґрунту і рослини. Але ж хочеться, щоб це було ще й красиво. Тому дизайнери і досвідчені садівники рекомендують укладати в приствольне коло кольорову деревну стружку, шишки, гальку та інші декоративні елементи. Укриття мульчів помітно скорочує роботи з догляду за плодовими деревами.
• Задернення навколоствольних кіл сприяє збагаченню ґрунту різними поживними речовинами. Цей спосіб декорування прдполгает посадку деяких культур, які необхідно періодично скашувати. Косити рослини потрібно кілька разів у літній період.

Правила оформлення навколоствольних кіл

В інтернеті можна знайти масу різних рішень щодо оформлення садових ділянок і пристовбурних кіл плодових дерев. Але все ж існує кілька правил, яких необхідно дотримуватися, втілюючи в життя будь-яку дизайнерську задумку:

• Корінням будь-якого дерева просто потрібен зведений простір і надходження достатньої кількості кисню. Ці умови дозволять дереву добре плодоносити.
• Не потрібно загороджувати молоді деревця різними декоративними елементами, це може нашкодити саджанцю. Перші п’ять років деревця найкраще декорувати за допомогою органіки.
• Місце навколо літнього дерева можна використовувати на свій розсуд, оскільки старі дерева не потребують особливого догляду.
• Деякі дачники використовують вільний простір під деревами для обробки різної зелені петрушки, кінзи, салату та інших рослин. Але таке сусідство не завжди приносить користь, адже якщо дерево оброблялося хімікатами, то зелень з під нього їсти просто не можна.
• Під деревами, що мають розлогу велику крону можна облаштувати прекрасне місце відпочинку для всієї родини.

Декорування саду – заняття захоплююче, варто проявити фантазію – і ділянка зміниться до невпізнання.

Пристовбурне коло. Що таке, навіщо потрібен і як його зробити

Що таке пристовбурне коло

Навряд чи знайдуться такі господарі дачних і присадибних ділянок, яким абсолютно все-одно, який зовнішній вигляд має їхній сад. Тому кожен намагається організувати простір так, щоб це максимально виграшно виглядало.

Правда, є один нюанс. Про соковиту зелень крон дерев мало хто забуває, а ось про те, що творитися навколо рослини на землі, вже не кожен згадає. Як підсумок – напівпустельні ряди багаторічників. Для того, щоб заповнити цей простір і потрібне пристовбурне коло.

Так називають область, яка знаходиться біля основи стовбура яблунь, беріз, сосен і не тільки. Як правило, розмір цієї області, трохи більше діаметра самої крони. Тут за основу береться можливий розмах кореневої системи, який якраз приблизно дорівнює ширині гілок, що розкинулися.

Навіщо потрібен

Важливо пам’ятати, що при організації цього простору в розрахунок береться не тільки декоративна складова, але агрономічна. Адже правильно створений ландшафт дозволяє деревцю отримувати достатню кількість води, не мати нестачі в поживних речовинах, а також вільно «дихати корінням».

Тут може бути абсолютно різний підхід. Багато залежить від того, скільки років рослині. Якщо воно зовсім юне, не варто захоплюватися декоруванням навколоствольного простору. Адже будь-які сусіди можуть перешкодити тому, що культура спокійно приживеться, і буде активно розвиватися.

Якщо говорити про розміри, то пристовбурні кола дерев такого віку можуть бути максимум два метри в діаметрі (але не менше півтора). Тут є деякі обов’язкові процедури. У середині осені не забудьте якісно перекопати землю в цій області.

Це потрібно для того, щоб прогнати з насидженого місця різних шкідників. Але не перестарайтеся, занадто сильно втикати лопату в землю немає необхідності. В іншому випадку завдасте корінню травми. Достатньо буде взяти за орієнтир глибину в п’ять-десять сантиметрів.

Обкопувати пристовбурний простір слід акуратно і не на більшу глибину

Ще один нюанс, не ставте лопату паралельно стволу, тільки боком, інакше, знову ж таки, є ризик що-небудь пошкодити. Після знадобитися постійне розпушування. Не місце в такому колі не тільки декоративним рослинам, а й бур’янам. Тож не забувайте вчасно їх позбуватися.

Відмінним варіантом як для молодих екземплярів, так і для зрілих, здатна стати мульча. Ця захисна «ковдра» буде давати землі поживні елементи, рятувати її від промерзання і розмивання.

Таке оформлення пристовбурних кіл дозволить зберегти вологу в ґрунті довше. До того ж всюдисущі сорні трави стануть менше Вам докучати. Ще один плюс – зовнішній вигляд стає більш акуратним.

Мульчування соломою один з найбільш простих способів, але не найефективніший

Все тому, що можна застосувати не один, а відразу кілька матеріалів для цих цілей. При цьому, як підкладку можуть служити торф’яні фракції, компост, гній, і навіть певні види тканинних матеріалів. До цього списку можна додати паперові вироби і картон, вони стануть відмінною підкладкою.

А вже зверху потрібно встелити шар чогось більш привабливого на вигляд. Це може бути опале листя. Тут є особливості: по-перше, вони не повинні бути зеленими, згодяться тільки сухі. По-друге, беріть для таких цілей лише здорову, нічим не уражену масу.

Інакше, результат буде прямо протилежний очікуваному. І не забудьте, що обраний матеріал треба обов’язково закомпостувати. Якщо Ви все зробите правильно, Вашому дереву гарантований додатковий приплив корисних компонентів у вигляді кальцію і магнію.

Є ще один варіант мульчування – хвоєю. Правда варто пам’ятати, що згодиться він не завжди. Адже в голках повно смоли. Це потрібно враховувати, не будь-який ґрунт прийме такий «подарунок». Зате якщо у ґрунту не на висоті показники кислотності, такий вибір буде самим правильним. До того ж колючки не дозволять різним дрібним шкідникам підступитися до рослини.

А ось сіно навпаки, приверне до себе тих, кого не потрібно. Різні дрібні гризучі тварини будуть тут як тут. Плюс до всього не факт, що в такому покриві не опиниться насіння бур’янів. До недоліків можна віднести і те, що сінний настил не дозволяє сонячним променям прогрівати землю так само швидко, як це відбувається без нього.

Як результат – з «зимової сплячки» дерево виходитиме довше. Але, є і плюси. Довго чекати не потрібно, матеріал перетворюється в перегній досить швидко, і віддає рослині безліч корисних мікроелементів і поживних речовин.

Мульчування пристовбурного кола хвоєю

У хід можна пустити і тільки зрізану траву. Тут важливо не перестаратися, і настелити дуже тонкий «килим». Інакше зелень виділить багато речовини, яка згубно впливає на дерева, ще кажуть «спалює» їх. Якщо все зробите правильно, то ґрунт стане якіснішим і насиченішим.

Якщо в планах застосувати деревний матеріал, тирси, наприклад, пам’ятайте, що свіжі брати не можна. Для того, щоб їх використовувати потрібно почекати аж два роки. Причому в чистому вигляді їх ніхто не кладе. Потрібно зробити суміш зі стружки, піску і додати добрива. Але тільки певного типу – азотні.

Фінішним шаром може служити і кора. Не забувайте про те, що стелити її треба зверху положки. Її роль може відмінно виконати компост. Прослужить цей настил довше інших альтернативних варіантів. У нього маса потрібних нам властивостей.

Для оформлення пристовбурного кола можна використовувати і декоративну кору

Це дезінфікуюча здатність. А ще під таким «дахом» із задоволенням селяться дощові черв’яки, які, як ми знаємо для ґрунту досить корисні. Подбайте про те, щоб шар був досить товстим, не менше п’яти сантиметрів.

Тоді рослині і травневі жуки будуть не страшні, і занадто інтенсивні опади, які можуть розмити землю. Проблем не буде і з зайвим випаровування під час посухи, кора втримає вологу.

Особливу любов садівників останнім часом придбало пристовбурне коло плодових дерев з агроволокна. Чому ж воно користується таким попитом? Та тому що з ним не потрібно возитися, чекати, нарізати, чистити і т. д.

Просто купуєте готовий настил і все. Після чого можете спокійно поливати рослину через матеріал, ефекту плівки він не створить, а земля не стане щільною біля поверхні. Правда, якщо захочете її удобрити, або розрихлити, доведеться підняти матеріал.

Кам’янисті матеріали – так само підійдуть для цих цілей. Це може бути і гравій, і галька. Якщо поглянути на таке пристовбурне коло на фото, то можна зрозуміти, що тут на першому місці стоятиме естетика. Тому як можна і кольори різні підібрати, і розмір камінців, і навіть з формою заморочитися.

Як бонус – хороший рівень вологості, і непоганий теплообмін. Причому, оновлювати насип часто не доведеться. Адже камені довговічні. Тільки подбайте про те, щоб організувати невеликий бордюр навколо насипу, інакше вона розлетітися і набуде неохайного вигляду. Це може бути пластиковий плінтус, або булижники побільше. А в якості підкладки згодиться тканинний матеріал.

Все більше повняться ряди тих, кому до душі кокосове пристовбурне коло. Він акуратніше просто накиданої трави. Такі волокно спокійно пропустять повітря, не стануть перешкодою для води, а ось для сорних трав перетворяться на бар’єр. Якщо Ви таке купили, можете спокійно спати років п’ять.

Потім доведеться подбати про заміну. Але це і добре, адже матеріал-то натуральний, ніякої хімії, а значить, розкладається. Щоб він був простішим, деякі виробники просочують волокна латексом. Що важливо, пристовбурне коло з кокосового волокна нейтральне, тобто воно не буде змінювати показники кислотності і лужної рівень ґрунту.

Ну і, звичайно, не куди без компосту. Це найпопулярніший матеріал. Що ж до нього входить? Все, що Ви не доїли і зібрали зі столу – прямо повинно відправиться в компостну яму. Це овочеві та фруктові очистки, зіпсовані продукти тощо.

Сюди ж підуть і відходи з городу. Зірвані трава, кора, листя, гній і не тільки. Є такі компоненти, які знаходяться під забороною. Вони Вам точно не знадобляться. Серед них ботва картоплі та помідорів. Це скло, металеві предмети, пластмасові, хімія різна.

Коли потрібні компоненти зібрані, покладіть їх шарами і чекайте, не менше року, а то й двох. Не забувайте періодично всю цю масу перемішувати. Інакше процес буде дуже повільним, а приплив кисню здатний його прискорити.

Буває і так, що хочеться яскравіше і ефектніше оформити простір навколо стовбура. Тоді найправильніше рішення влаштувати там квітник. Мало того, що таке оформлення буде відмінно виконувати всі основні функції: гріти, коли потрібно, створювати тінь, коли занадто спекотно і т. д., так ще й восени, коли бутони загрузнуть і опадуть, вони стануть прекрасною підгодівлею деревцю.

Коли Ви хочете пристовбурне коло яблуні, пам’ятайте, що у неї стрижнева коренева система, тобто вона йде досить далеко вглиб землі. Це дозволяє взяти на озброєння набагато більший асортимент квітів, ніж, якщо біля дерева поверхневі корені (такі біля берези, черемухи, сливи і вишні).

Врахуйте, що ті рослини, які виявляться висадженими під кроною, повинні чудово переносити тінь. Інакше вони просто загинуть. Тому багато хто зупиняється на папороті. Правда, особливо ефектним зовнішнім виглядом вони похвалитися не можуть.

Дзвіночки, анютини очі, бадан і герань зовнішній вигляд мають яскравіше, і їх коріння не надто довге, вглиб землі не йдуть, а значить, дереву не нашкодять. Добре там себе почуватимуть і клубнелуковичні. Серед них ландиші, тюльпани, нарциси.