Ендоскопія товстого кишківника (ректоскопія, ректороманоскопія, колоноскопія)

Для обстеження ригідним інструментом (ректоскопія) найкраще положити пацієнта в колінно-ліктьове положення, тоді як для колоноскопії – в положення лежачи на лівому боці з притиснутими до живота ногами (під час обстеження може бути корисним змінити положення обстежуваного, особливо якщо наявні складнощі з введенням колоноскопу в проксимальні частини ободової кишки).

Перед введенням ендоскопу необхідно ретельно оглянути анальну ділянку на наявність перианальних уражень (абсцеси, нориці, тріщини, геморой), а потім виконати пальцеве обстеження per rectum .

Кінець ендоскопу потрібно вводити дуже обережно, а просувати ендоскоп глибше лише тоді, коли візуалізується просвіт кишківника (треба вдувати повітря або діоксин вуглецю). Потрібно уникати введення ендоскопу насилу, особливо коли кінець доторкається до стінки кишківника, тому що це призводить до виникнення петлі, є болючим у випадку виконання без знеболення і збільшує ризик перфорації.

Ввечері напередодні та повторно зранку в день обстеження необхідно зробити очисну клізму за допомогою 120-150 мл розчину фосфатів (напр. Енема, Ректанал) або води.

Під час підготовки до ректороманоскопії та колоноскопії рекомендується дієта з низьким вмістом клітковини (рідка дієта гірше переноситься та не покращує якості підготовки; протягом 3 днів перед обстеженням не можна їсти кісточкові фрукти, особливо з дрібними кісточками [ківі, полуниці, виноград], випічку з зернятками, мюслі, насіння, мак тощо) та пероральні проносні засоби. Найчастіше використовують макрогол (поліетиленгліколь – ПЕГ, т. зв. підготовка розчином стандартного об’єму) або поєднання лимонної кислоти з оксидом магнію та пікосульфатом натрію (т. зв. препарати зменшеного об’єму). Препарати, що містять ПЕГ вимагають, щоб пацієнт випив 3-4 л розчину, зазвичай, розділеного на 2 порції (т. зв. метод split ), тоді як у випадку застосування препарату зі «зменшеним об’ємом» обов’язково потрібно звернути увагу на додаткове пиття достатньої кількості води. Пероральні проносні препарати, що містять фосфати, не рекомендовані з огляду на ризик розвитку дизелектролітемії та пошкодження нирок, а також через можливість розвитку ерозій слизової оболонки кишківника, що можуть ускладнювати правильну ендоскопічну та гістологічну оцінку; абсолютно протипоказані у пацієнтів з серцевою та нирковою недостатністю, цирозом печінки або електролітними порушеннями. Детальні принципи підготовки до колоноскопії за допомогою ПЕГ – таб. III.B.4-5. Важливо надати пацієнту інформацію про підготовку в усній та писемній формах.

Не рекомендується рутинного застосування додаткових препаратів, таких як бісакодил або прокінетичні ЛЗ, але можна розглянути доцільність їх використання у пацієнтів з факторами ризику недостатньої підготовки до колоноскопії, такими як цукровий діабет, закреп, прийом опіоїдів та пошкодження спинного мозку. Опис проведеного обстеження повинен включати оцінку підготовки кишківника (з використанням відповідної шкали, напр. Бостон [Boston Bowel Preparation Scale – BBPS], Оттава або Арончик). BBPS визначає у балах якість підготовки правої (сліпа та висхідна), середньої (поперечна) та лівої (низхідна, сигмоподібна, пряма) частини товстого кишківника: 3 бали – добра підготовка кишківника (добре видима слизова оболонка, без залишок калових мас та каламутної рідини), 2 бали – якщо в даному відділі кишківника слизова оболонка добре видима, але в невеликому ступені вкрита грудками калу і/або каламутною рідиною, 1 бал – слизова оболонка частково видима, а решта частина вкрита калом або каламутною рідиною, 0 балів – якщо відділ кишківника непідготовлений (слизову оболонку не видно, вкрита твердим калом, що не змивається). Результат подається у вигляді суми балів (9 балів – дуже добре підготовлений кишківник, 0 балів – кишківник не підготовлений до обстеження) або оцінюючи кожен сегмент кишківника окремо (напр. BBPS 3 + 3 + 3).

У деяких пацієнтів виконання колоноскопії може вимагати глибшої седації або загальної анестезії – розд. III.B.4.1.

1. Показання для проведення діагностичної колоноскопії

1) скринінгові обстеження здорової популяції з урахуванням факторів ризику

2) кровотеча з шлунково-кишкового тракту (наявність крові в калі або мелена [після виключення причини в верхньому відділі шлунково-кишкового тракту], позитивний результат дослідження калу на приховану кров, залізодефіцитна анемія невідомої причини)

3) зміна ритму дефекації

4) хронічний коліт (верифікація діагнозу, оцінка ступеня прогресування)

5) клінічно значуща діарея невідомої етіології

6) підозра на наявність органічного утворення на основі рентгенологічного дослідження.

2. Терапевтичні показання

1) видалення поліпів та пухлинних змін

2) зупинка кровотеч з судинних мальформацій, виразок і пухлин, а також кровотеч після поліпектомії

3) видалення сторонніх тіл

4) дилатація і/або стентування непухлинних та пухлинних стенозів

5) декомпресія гострої функціональної непрохідності (атонія та здуття ободової кишки можуть виникнути у пацієнтів з важкими системними захворюваннями або після операцій) та завороту кишківника (у виняткових випадках)

3. Показання до проведення контрольної колоноскопії

1) запальні захворювання кишківника (спостереження)

2) стан після поліпектомії товстого кишківника – рис. III.F.10-3

3) стан після лікування з приводу раку товстого кишківника

4) генетично детермінований підвищений ризик розвитку пухлин товстого кишківника

Часові проміжки між контрольними обстеженнями при вищезгаданих станах – див. відповідні розділи.

Специфічні протипоказання до виконання колоноскопії:

2) перфорація кишківника

3) гострий дивертикуліт товстого кишківника

4) блискавичний коліт

1) перфорація товстого кишківника – від 0,17% (діагностичні обстеження) до 0,41% (поліпектомія); більшість перфорацій виникають під час проходження ректосигмоїдного згину (особливо при наявності дивертикулів) або у сліпій кишці (під час поліпектомії)

2) кровотеча – 0,1-1,5%, в основному пов’язана з поліпектомією; ранню кровотечу, яка виникає під час або безпосередньо після процедури можна, зазвичай, зупинити ендоскопічно (гемо кліпси, аргонова коагуляція), грізними можуть бути пізні кровотечі, які виникають навіть через кількох днів після поліпектомії

3) фосфатна нефропатія (у випадку підготовки пацієнта до процедури нерекомендованим на даний момент препаратом, який містить фосфати) – розд. V.C.

оцінка ендоскопічної картинивгору

Нормальна слизова оболонка товстого кишківника є гладкою, блискучою, з видимим судинним малюнком (рис. III.B.4-31). У сліпій кишці візуалізується характерна система складок і ілеоцекальний клапан (рис. III.B.4-32), тоді як у кінцевому відділі клубової кишки – ворсинки. При запальних захворюваннях кишківника можна виявити збіднення судинного малюнку, гіперемію слизової оболонки, її крихкість (тенденція до кровотеч після дотику ендоскопом) або спонтанну кровотечу, ерозії та виразки, стенози та нориці. Можуть спостерігатися дивертикули, судинні утворення (ангіодисплазія, телеангіектазії, варикозно розширенні вени), різні види поліпів (розд. III.F.10); рак товстого кишківника може мати форму поліпу або плоского чи округлого інфільтрату. Приклади патологічних змін в ділянці товстого кишківника – рис. III.B.4-33, рис. III.B.4-34, рис. III.B.4-35, рис. III.B.4-36, рис. III.B.4-37, рис. III.B.4-38, рис. III.B.4-39, рис. III.B.4-40, рис. III.B.4-41, рис. III.B.4-42.

Що таке ендоскопія і як вона проводиться?

Ендоскопія – це інноваційний і безпечний метод дослідження внутрішніх органів людини, який широко використовується в сучасній медицині. Цей метод дає змогу фахівцям проводити діагностику різних захворювань на ранніх стадіях і обирати найефективніші способи лікування.

Процес дослідження внутрішніх органів і порожнин людини з використанням спеціального приладу – ендоскопа. Ендоскоп – це гнучкий або жорсткий трубчастий інструмент, оснащений світловим джерелом і відеокамерою. Під час дослідження лікар вводить ендоскоп у порожнину органу і проводить візуальне дослідження.

Типи ендоскопії

Існує безліч видів ендоскопічних досліджень, серед яких:

Гастроскопія

Гастроскопія – це ендоскопічне дослідження шлунка та дванадцятипалої кишки, що дає змогу лікарю оцінити стан слизової оболонки та виявити можливі патології. Процедура проводиться з використанням гнучкого ендоскопа, який вводиться через рот і стравохід. Гастроскопію зазвичай проводять у разі підозри на виразки, гастрит, пухлини або інші захворювання шлунково-кишкового тракту.

Колоноскопія

Колоноскопія – це ендоскопічне дослідження товстої кишки і прямої кишки. Під час процедури лікар досліджує стан слизової оболонки, виявляє наявність поліпів, пухлин та інших патологічних змін. Колоноскопія проводиться з використанням гнучкого ендоскопа, який вводиться через анус. Це важливе дослідження, особливо рекомендоване для профілактики раку товстої кишки.

Бронхоскопія

Бронхоскопія – це ендоскопічне дослідження дихальних шляхів і легенів. Під час процедури лікар оцінює стан бронхів і легеневої тканини, виявляє інфекції, пухлини та інші патології. Бронхоскопію проводять за допомогою гнучкого або жорсткого ендоскопа, який вводиться через ніс або рот. Це дослідження може використовуватися для діагностики та лікування різних захворювань дихальної системи.

Лапароскопія

Лапароскопія – це ендоскопічне дослідження черевної порожнини. Під час процедури лікар вивчає стан внутрішніх органів черевної порожнини, таких як печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, селезінка тощо. Лапароскопія проводиться з використанням жорсткого ендоскопа, який вводять через невеликий проколотий отвір у черевній стінці. Цей метод широко застосовується в діагностиці та хірургічному лікуванні різних захворювань черевної порожнини, таких як апендицит, грижі, кісти і пухлини.

Ректосигмоїдоскопія

Ректосигмоїдоскопія – це ендоскопічне дослідження прямої та сигмовидної кишки. Під час процедури лікар оцінює стан слизової оболонки цих ділянок кишківника та виявляє можливі патології, як-от геморой, анальні тріщини, поліпи або пухлини. Ректосигмоїдоскопія проводиться за допомогою жорсткого або гнучкого ендоскопа, який вводиться через анус. Це дослідження є важливим для діагностики та контролю захворювань прямої та сигмовидної кишки.

Підготовка до процедури

Підготовка до ендоскопії варіюється залежно від типу дослідження. У деяких випадках необхідно дотримуватися дієти, в інших – провести клізму або прийняти проносні засоби. Лікар дасть докладні рекомендації про підготовку перед процедурою.

Процес проведення ендоскопії

Під час процедури пацієнт може перебувати в положенні лежачи або сидячи, залежно від досліджуваного органу. Процедура може проводитися під місцевою анестезією або загальним наркозом. Ендоскоп вводиться в порожнину органу, і лікар проводить візуальне дослідження. Тривалість процедури варіюється від 15 до 60 хвилин, залежно від складності та області дослідження.

Наслідки та реабілітація

Після ендоскопії пацієнту може знадобитися деякий час для відновлення. Можливі незначні неприємні відчуття або дискомфорт, які зазвичай минають самостійно. Лікар дасть рекомендації щодо реабілітації та подальшого лікування, якщо це необхідно.

Запис на діагностику та лікування в нашій клініці

Ми пропонуємо можливість записатися на діагностику та лікування в нашій клініці. Серед переваг нашої клініки:

1. Висококваліфіковані фахівці, які мають досвід роботи з різними типами ендоскопічних досліджень.
2. Сучасне обладнання, що дає змогу проводити процедури з високою точністю і безпекою для пацієнта.
3. Індивідуальний підхід до кожного пацієнта і розробка оптимального плану лікування.
4. Комфортні умови перебування в клініці, де пацієнт може відчути себе як вдома.
5. Зручне розташування в Україні, Києві, забезпечує доступність медичних послуг для всіх жителів і гостей столиці.

Не відкладайте своє здоров’я на потім, звертайтеся до фахівців, і ми допоможемо вам зберегти і зміцнити ваше самопочуття. Запишіться на консультацію або процедуру ендоскопії в нашій клініці вже сьогодні!