Кінь Пржева́льського (Equus ferus przewalskii) — підвид дикого коня, що донедавна розглядався як самостійний вид Equus przewalskii. Названий на честь свого першовідкривача — мандрівника Миколи Пржевальського.
Уперше досліджував верхню течію Жовтої річки (Хуанхе) на ділянці понад 250 кілометрів; відкрив хребти Семенова і Угуту-Ула. Описав два нові види тварин — коня Пржевальського і ведмедя-пищухоїда.
Наразі це єдиний вид власне диких коней, що існує на волі, а також єдиний представник ряду Конеподібних у дикій фауні України: це акліматизовані табуни у Чорнобильскій зоні відчуження. В Україні коней Пржевальського розводять у заповіднику Асканія-Нова.
Equus caballus ferus — Кінь дикий, або тарпан (інколи розрізняють лісову і степову форми), Equus caballus przewalskii — Кінь Пржевальського, або тарпан джунгарський.
Від 1870 до 1886 року Микола Пржевальський здійснив чотири великі експедиції в Центральну Азію, побувавши також у Китаї, Монголії, на Тибеті. За цей час вдалося подолати 31 500 км, описати тисячі видів тварин і рослин.
Пржевальський відкрив нові види, що отримали його ім’я, — ящірка Пржевальського, розщіпохвіст Пржевальського, рододендрон Пржевальського.
Про автора