Транзи́стор (англ. transfer — «переносити» і англ. resistance — «опір») — напівпровідниковий елемент електронної техніки, який дозволяє керувати струмом, що протікає крізь нього, за допомогою зміни вхідної напруги або струму, поданих на базу, або інший електрод.
Принцип роботи транзистора Це викликано опором емітерного переходу, який виникає в результаті взаємодії шарів напівпровідника. Але варто подати на базу транзистора незначний струм, і опір між емітером і колектором впаде, тим самим дасть можливість проходити струму через емітер і колектор, посилюючи вихідний сигнал.
Транзистор має три виводи, індивідуальний від кожного прошарку легованого напівпровідника. Крайні називаються емітер та колектор, а середній прошарок – база. Позначаються вони, відповідно, першими літерами своєї назви: емітер – Е(Е), колектор – К(С), база – Б(В) — у дужках подані скорочення латиницею.
Основним режимом роботи біполярного транзистора є нормальний активний режим. У цьому режимі транзистор успішно виконує функції керованого активного елемента, тобто може здійснювати підсилення, генерування та перетворення електричних сигналів.
Полові транзистори поділяються на два основні види – транзистори із суцільним та ізольованим затвором, які, у свою чергу, бувають із вмонтованим, чи то індукованим каналом.
Транзистори є основними елементами сучасної електроніки. Зазвичай вони застосовуються в підсилювачах і логічних електронних схемах.
Про автора