Збитки та податок на прибуток

Як виникають збитки в податковому обліку? Що як збитки тягнуться в декларації з податку на прибуток? Для кого і які обмеження діють на перенесення старих податкових збитків? Чи мають право податківці відмовити у прийнятті збиткової декларації? Про це все зараз і поговоримо.

Податковий збиток звітного періоду

Якщо у звітному періоді отримали збиток у бухобліку, то це ще не означає, що він залізно збережеться й у податковому обліку. Позаяк бухобліковий збиток може перекритися збільшуючими податковими різницями і перетворитися на податковий прибуток. І навпаки, навіть якщо у бухобліку — прибуток, то після коригування на різниці в податковому обліку можна вийти на збитки. Тому зв’язок примарний.

Як формується податковий збиток підприємства-прибутківця?

При заповненні декларації з податку на прибуток бухоблікові збитки звітного періоду (кварталу — для квартальників, року — для річників) з рядка 2295 Звіту про фінансові результати за формою № 2 (з рядка 2290 (з «-») Звітів за формою № 2-м або № 2-мс) переносимо до рядка 02 зі знаком «-». При заповненні рядка 02 орієнтуємося на ці показники фінзвітності ще до округлення в тисячі гривень. Тобто беремо реальні показники фінрезультату в гривнях із копійками з регістрів бухобліку й округлюємо їх до цілих гривень.

Колишні спрощенці, які протягом звітного року перейшли на загальну систему, в рядку 02 декларації відображають тільки ті збитки, які були отримані за період перебування в лавах прибутківців (див. БЗ 102.20.02). Це не стосується спецЄПешників групи 3 за ставкою 2 % — у них податковий збиток минулих періодів, що існував на дату переходу на сплату єдиного податку, зберігається (докладно див. статтю «ДоспецЄПешні податкові збитки в обліку екс-спрощенця» // «Податки & бухоблік», 2022, № 64).

Для визначення об’єкта оподаткування (прибутку або збитку) за рядком 04 «Об’єкт оподаткування» декларації бухгалтерський фінрезультат (рядок 02) потрібно відкоригувати (збільшити або зменшити) на податкові різниці (рядки 03 РІ, 03.1 і 03.2). Причому рядок 03 декларації може виявитися заповненим навіть у тих малодохідників, які вирішили не коригувати фінрезультат на податкові різниці з розд. III ПКУ. А саме за наявності у них: податкових збитків минулих років, різниць для бюджетних грантів згідно з пп. 140.4.8 і 140.5.16 ПКУ та обов’язкових різниць «для всіх» з підрозд. 4 розд. ХХ, ст. 39 і 123 1 ПКУ.

Отже, ще раз наголосимо, прибуток у бухобліку ще не говорить про те, що після його коригування на різниці за рядком 04 декларації не вилізе показник з мінусом — податковий збиток звітного періоду.

Від’ємне значення минулих податкових (звітних) років з рядка 04 річної декларації враховують у зменшення об’єкта оподаткування в подальших звітних періодах за правилами п.п. 140.4.4 ПКУ

Збитки минулих звітних років — різниця за п.п. 140.4.4 ПКУ

Перехідні податкові збитки минулих років — податкова (зменшуюча) різниця (п.п. 140.4.4 ПКУ). Її показують у рядку 3.2.4 додатка РІ звітної прибуткової декларації — сюди переносять від’ємне значення рядка 04 декларації за минулий звітний рік.

Така збиткова різниця — різниця для всіх. А тому тягнути (переносити) збитки минулих років у податковому обліку мають право і високодохідники, і малодохідники (п.п. 134.1.1 ПКУ). Причому навіть якщо малодохідники відмовилися від розрахунку всіх інших різниць з розд. III ПКУ, про що поставили позначку в заключній частині декларації.

Зверніть увагу: йдеться про перенесення саме податкових збитків минулих років. Тобто тих, що виникли в декларації з податку на прибуток за минулий рік (а не минулорічних бухоблікових)!

Важливо! Для великих платників податків (п.п. 14.1.24 ПКУ) встановлено обмеження на перенесення податкових збитків минулих років. Так,

починаючи з 2022 року великі платники можуть зменшувати фінрезультат (прибуток, збиток або нульове значення) тільки на 50 % суми від’ємного значення минулих років

Тобто у рядку 3.2.4 додатка РІ показувати не більше ніж 50 % непогашених минулорічних збитків.

Якщо ж непогашена сума збитків минулих років становитиме не більше 10 % позитивного значення об’єкта оподаткування, то такі збитки можна врахувати відразу в повній сумі (п.п. 140.4.4 ПКУ).

Збитки минулих років, які залишилися непогашеними станом на 01.01.2022, враховуються у зменшення фінрезультату за тими ж правилами, що й поточні збитки, які виникнуть починаючи з 2022 року, до повного погашення (п. 4 2 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Порядок перенесення минулорічних податкових збитків великими платниками на прикладах пояснювався в Інформаційному листі ДПСУ № 1/2022 (ср. ).

Застосувати нові правила великий платник податків мав вже при складанні прибуткової декларації за І квартал 2022 року. Тобто він мав визначити, яка частина з накопичених податкових збитків, що обліковуються станом на 01.01.2022 (за наявності), буде врахована у зменшення об’єкта оподаткування такого податкового (звітного) періоду (див. БЗ 102.10).

А ось інші (дрібні) платники переносять податкові минулорічні збитки, як і раніше, без обмежень. Причому, ще раз наголосимо, податкові збитки переносять усі платники, у тому числі й малодохідники, незалежно від їх рішення рахувати / не рахувати різниці з розд. III ПКУ (п.п. 134.1.1 ПКУ).

Щоправда, зауважте: тягнути можна саме ті збитки, які виникли за період у статусі прибутківця. А ось при зміні системи оподаткування (переході з єдиного податку (ЄП) до лав прибутківців) у ряд. 3.2.4 додатка РІ не вийде врахувати:

— збитки, що виникли в періоді роботи на ЄП. Тобто втягнути єдиноподаткові бухоблікові збитки в податковоприбутковий облік не можна (див. лист ДФСУ від 04.09.2018 № 3831/6/99-99-15-02-02-15/ІПК), а

— при поверненні в прибутківці з ЄП — зовсім старі прибуткові збитки, що зависли у експрибутківця ще при переході на ЄП. Оскільки у новоспеченого прибутківця все розпочинається з чистого аркуша (див. БЗ 102.10 — діяла до 01.01.2022). Але ще раз наголосимо — це не стосується ексєдиноподатників за ставкою 2 %.

Увага, квартальники! Переносити збитки абияк не можна. А за правилами,

податкові минулорічні збитки слід уключити до рядка 3.2.4 додатка РІ першоквартальної декларації наступного року (і далі їх уже тягнути увесь рік)

Інакше якщо минулорічні збитки (повз I кварталу) включити, наприклад, одразу до піврічної декларації, податок за півріччя виявиться заниженим і помилку доведеться виправляти (детальніше про цю ситуацію див. статтю «Дела давно минувших дней…», або Якщо відсунути прибуткові збитки» // «Податки & бухоблік», 2020, № 36).

Якщо забули про перехідні податкові збитки минулих років і раніше їх взагалі не переносили, виправити помилку можна з урахуванням строку давності 1095 календарних днів (п. 50.1 ПКУ, лист ДПСУ від 18.11.2020 № 4728/ІПК/99-00-05-05-02-06).

Перенесення збитків і додаток ПП

Якщо перенесли податкові збитки минулих років до рядка 3.2.4 додатка РІ і вони зменшили прибуток поточного звітного періоду (вважається, платник отримав податкову пільгу, під якою розуміють суму втрат бюджету — недоплачений податок), то до прибуткової декларації треба заповнити пільговий додаток ПП. І в ньому розрахувати суму податкової пільги за збитками минулих років (код пільги — «11020301») як: сума перенесених минулорічних збитків (ряд. 3.2.4 додатка РІ) у межах прибутку звітного періоду х 18 % (ставка податку).

Зауважте: додаток ПП — додаток для всіх. Тому якщо виникла пільга (тобто збитки минулих років зарахувалися поточним прибутком), то додаток ПП заповнять і високодохідники, і малодохідники.

Щоправда, якщо з декларацією за I квартал подавали додаток ПП (був прибуток, який зменшили збитки минулих років), а, скажімо, за підсумками півріччя прибутку не отримали і податковою пільгою не скористалися (тобто збитки не зіграли у зменшення об’єкта оподаткування), то й додаток ПП за півріччя подавати не треба (див. БЗ 102.19). Безумовно, якщо з податку на прибуток не було якихось інших пільг. Тому врахуйте, що перенесення минулорічних збитків ще не означає автоматичного заповнення додатка ПП.

А ось якщо у звітному періоді отримано поточні збитки, то навіть після перенесення збитків минулих років втрат бюджету не виникатиме. Тому податкової пільги з податку на прибуток не з’явиться, її суму не розраховуємо і додаток ПП не подаємо (див. БЗ 102.10). Тож не всяке перенесення збитків обернеться пільгою і заповненням додатка ПП. Детальніше про цей додаток див. статтю «Додаток ПП — інформація про суми податкових пільг» // «Податки & бухоблік», 2022, № 6.

Збиткова декларація — не причина для неприйняття

Збиткові декларації податківцям не до вподоби. Та

чи мають право фіскали відмовити у прийнятті прибуткової декларації з від’ємним значенням об’єкта оподаткування?

За вимогами п. 49.8 ПКУ прийняття податкової декларації — обов’язок контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа зобов’язана перевірити лише наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання вимог ст. 49 ПКУ посадова особа контролюючого органу зобов’язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання фіскалами (п. 49.9 ПКУ).

І нарешті п. 49.10 ПКУ забороняє податківцям відмовляти платникам у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не визначених ст. 49 ПКУ. Також фіскалам не дозволяється висувати передумови щодо такого прийняття, зокрема:

— зміну показників податкової декларації;

— зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування і сум бюджетних відшкодувань;

— незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо.

Тож не прийняти збиткову декларацію з податку на прибуток (тільки через те, що в ній задеклароване від’ємне значення) податківці не мають жодного права. Головне — подбати про бездоганність обов’язкових реквізитів декларації (з пп. 48.3 і 48.4 ПКУ), аби не дати фіскалам жодних шансів.

Якщо ж в обов’язкових реквізитах допущено помилки (п. 49.11 ПКУ), податківці повинні направити платникові письмове повідомлення про відмову в прийнятті податкової декларації (із зазначенням причини цієї відмови) протягом 5 робочих днів з дня отримання декларації (зверніть увагу: отримання (!), а не прийняття декларації, як це подають податківці). Причому роль такого письмового повідомлення у відмовному випадку виконує квитанція № 2 (див. БЗ 129.03).

Отримавши відмову, платник має право (п. 49.12 ПКУ):

— подати декларацію повторно. І якщо граничні строки подання минули — зі сплатою штрафу 340 грн за несвоєчасне подання за п. 120.1 ПКУ. При цьому повторну декларацію подають з відміткою «Звітна», оскільки відмовній декларації присвоюють ознаку документа «Вважається неподаним», або

— оскаржити відмовне рішення за правилами ст. 56 ПКУ (тобто в адміністративному та/або судовому порядку).

Подробиці про те, як діяти у разі отримання повідомлення про відмову в прийнятті декларації, читайте у статті «Так, проте ні, або Не прийняли декларацію після квитанції № 2» // «Податки & бухоблік», 2020, № 66.

У разі, якщо буде встановлено факт неправомірної відмови у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання податківцями (п. 49.13 ПКУ). А винна посадова особа може бути притягнута до відповідальності (п. 49.14 ПКУ, БЗ 129.02).

Про можливість перевірки збиткових платників див. у статті «Збитки у прибутковій декларації» // «Податки & бухоблік», 2021, № 13. А наші поради про те, яким чином сховати (мінімізувати) витрати, читайте у статті «Як сховати витрати (приховати збитки)» // «Податки & бухоблік», 2021, № 3.

Висновки

• Починаючи з 2022 року великі платники можуть зменшувати фінрезультат тільки на 50 % суми від’ємного значення минулих років (тобто показувати 50 % збитків у рядку 3.2.4 додатка РІ).
• Перехідні податкові збитки минулих років показують не лише в рядку 3.2.4 додатка РІ, а й у додатку ПП (якщо збитки зарахувалися, тобто зменшили прибуток поточного періоду).
• Не прийняти декларацію з податку на прибуток з від’ємним значенням об’єкта оподаткування тільки через те, що вона збиткова, податківці не мають жодного права.

Прибутки та збитки за МСФЗ: основні види та способи розрахунку

Прибутки та збитки за МСФЗ — це не просто окремі статті у Звіті про прибутки та збитки, але й «життєво» важливі показники діяльності компанії. За цими параметрами інвестори та керівники відстежують продуктивність бізнесу за певний проміжок часу та прогнозують його фінансові результати в майбутньому.

Які види прибутків та збитків виділяють у системі міжнародних стандартів, як їх розраховують та розкривають у фінансовій звітності — розглянемо у статті.

• Що входить у прибутки та збитки згідно із МСФЗ
• Валовий, операційний та чистий прибуток
• Податок на прибуток за МСФЗ 12
• Прибуток на акцію згідно з МСФЗ 33
• Кредитні збитки за МСФЗ 9

Що входить у прибутки та збитки згідно із МСФЗ

Прибутки та збитки, згідно зі стандартом IAS 1 «Подання фінансової звітності», розкривають або в комбінованому Звіті про сукупний дохід, куди, крім обліку прибутків та збитків, входить ще розділ про інший сукупний дохід. Або — в окремому Звіті про прибутки та збитки (далі — ЗПЗ).

Звіт про прибутки та збитки насамперед цікавить керівників, акціонерів та інвесторів, оскільки завдяки цьому документу вони можуть оцінити прибутковість чи збитковість бізнесу за певний період. Відстежити динаміку змін доходів та витрат за видами діяльності. А також, подивитись весь ланцюжок від виручки до чистого прибутку або збитку, щоб знайти місця, де втрачено або переоцінено вигоду. А також зрозуміти, де можна урізати витрати, щоб збільшити чистий прибуток.

До Звіту про прибутки та збитки входить ціла група статей, з яких саме формується підсумковий прибуток чи збиток:

• виручка;
• собівартість;
• комерційні, управлінські та адміністративні витрати;
• фінансові прибутки, фінансові витрати;
• інвестиційні прибутки.

Повний перелік показників звіту можна переглянути в пунктах 81-82 МСФЗ (IAS) 1 або у статті «Форми звітності згідно з МСФЗ».

Згідно з МСФЗ, у прибутках та збитках враховують всі доходи та витрати, окрім тих, що визнані в іншому сукупному доході. Інший сукупний дохід (далі — ІСД) містить решту витрат і доходів, які входять до складу прибутків та збитків (це може бути переоцінка пенсійних планів, зміна вартості від переоцінки основних засобів тощо).

Чистий прибуток підприємства і разом сукупний дохід розкривають окремо для контролюючих акціонерів та неконтролюючих учасників. При розрахунку підсумкового чистого прибутку/збитку, дивляться на співвідношення всіх доходів та витрат за період. А також враховують прибутки й збитки від поточної та інвестиційної діяльності організації.

• Чистий прибуток отримують, коли доходи перевищують витрати. Розраховується показник, як залишок від виручки після вирахування всіх сумарних витрат, кредитних та податкових зобов’язань.
• Чистий збиток — це коли витрати перевищують сумарний дохід компанії за період, в результаті чого зменшується власний капітал.

Валовий, операційний та чистий прибуток

Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід містить кілька зрізів прибутку:

• валовий прибуток — різниця між виручкою та собівартістю;
• операційний прибуток — це різниця між валовим прибутком та операційними витратами (до них можна віднести адміністративні, управлінські, комерційні витрати, та витрати на збут);
• наступний зріз — прибуток до оподаткування (розраховується як операційний прибуток мінус інші витрати плюс інші доходи);
• і після вирахування податків отримуємо чистий прибуток.

У комбінованому звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід чистий прибуток плюс інший сукупний дохід дорівнюватиме загальному сукупному доходу компанії. В основному така структура звіту пояснюється зручністю розрахунку фінансових показників щодо кожного зрізу прибутку.

Нерозподілений прибуток — це стаття балансу (іншого фінансового звіту). Показник відображає весь накопичений прибуток компанії з моменту її заснування, а не лише за звітний період, наприклад, як у ЗПЗ.

Така структура звіту дозволяє отримувати різні зрізи прибутку, тому зручна для аналізу. Звіт також може бути перегрупований для управлінських цілей (наприклад, показники EBIT, EBITDA).

Податок на прибуток за МСФЗ 12

При розрахунку чистого прибутку враховується ще податок на прибуток. Його розраховують за правилами податкового обліку, як податковий прибуток, помножений на ставку податку.

Існує два варіанти розрахунку податкового прибутку:

• Бухгалтерський чистий прибуток +(-) коригування за податковим кодексом для великих компаній, або
• Податковий прибуток = бухгалтерський чистий прибуток (для компаній, які не вважають великими).

Критерії першого та другого варіанту розкрито в податковому кодексі.

Для обліку податку на прибуток застосовується стандарт МСФЗ (IAS) 12 «Податок на прибуток». У ньому йдеться про те, що компанії повинні враховувати податкові наслідки операцій так само, як і самі операції, тобто у складі прибутку чи збитку.

Відображення податку на прибуток у звітності за правилами МСФЗ можливе двома способами:

• за кожним елементом іншого сукупного доходу;
• або у Звіті про прибутки й збитки та ІСД.

Підприємство може розкрити статті іншого сукупного доходу як із вирахуванням податкових наслідків, так і до їхнього вирахування, відобразивши однією сумою сукупну величину податку на прибуток щодо цих статей.

Прибуток на акцію згідно із МСФЗ 33

Прибуток на акцію або EPS (з англ. Earnings per share) вважають одним із ключових показників у Звіті про прибутки та збитки тих компаній, що діють на ринку цінних паперів. Значення EPS дозволяє акціонерам та фінансовим аналітикам оцінювати як загальну привабливість бізнесу для інвестицій, так і прибуток від окремого портфеля акцій.

Розкриття та спосіб розрахунку EPS регулюється стандартом МСФЗ (IAS) 33 «Прибуток на акцію». Згідно зі стандартом, розкривати значення цього показника у ЗПЗ зобов’язані компанії, чиї цінні папери котируються на біржі або є у вільному обігу. Або ті організації, що знаходяться в процесі емісії цінних паперів.

Щоб розкрити прибуток на акцію у Звіті про прибутки та збитки, потрібно спочатку розрахувати два показники:

Базовий EPS — це прибуток, який належить власникам звичайних акцій. Розраховується так:

Якщо компанія викуповує частину своїх акцій, то показник EPS збільшується, оскільки зменшується кількість акцій в обігу. А от зменшення EPS інвестори можуть розцінити як зниження ефективності роботи підприємства, що може негативно вплинути на ринкову вартість акцій.

Розбавлений або знижений EPS — включає прибуток від конвертації інших цінних паперів у звичайні акції.

Розбавлений прибуток на акцію розкривають у Звіті про прибутки та збитки, тільки якщо компанія має в обігу конвертовані інструменти, так звані, потенційні акції.

Ними можуть бути:

• привілейовані акції, які конвертуються у звичайні;
• варанти — документи, за якими можна купити цінні папери за фіксовану ціну ще до їх випуску;
• опціони на акції;
• звичайні акції, які можуть одержати співробітники компанії у вигляді винагороди.

Подібні інструменти вітчизняні компанії використовують в малих кількостях, тому різниця між базовим та розбавленим прибутком на акцію зазвичай несуттєва.

Кредитні збитки за МСФЗ 9

Окремою графою у Звіті про прибутки та збитки йдуть витрати на очікувані кредитні збитки. Кредитний збиток — це різниця між двома грошовими потоками: тими, що належать організації за угодою, і тими, які очікують.

Щоб розрахувати цей показник, необхідно суму можливих збитків помножити на відсоток ймовірності їхнього виникнення (тобто, на випадок дефолту позичальника).

Кредитні збитки детально розглянуті в МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Відображають їх у звітності, як знецінення фінансових активів (оскільки вони зменшують вартість активу). Або безпосередньо відображають у витратах періоду у зв’язку із знеціненням фінансового інструменту.

За правилами стандарту МСФЗ 9, очікувані кредитні збитки враховують у фінансовій звітності як оціночний резерв. Порядок знецінення стосується фінансових активів, які враховуються за амортизованою або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

Під знецінення можуть потрапити:

• видані кредити та позики;
• торгова дебіторська заборгованість
• заборгованість з фінансової оренди;
• вкладення в боргові цінні папери.

Якщо фінансовий актив розкривають за амортизованою вартістю, резерв створюють за рахунок прибутків і збитків. Оскільки він зменшує балансову вартість самого активу, його визнають в частині активів у Звіті про фінансовий стан. Якщо актив враховують за справедливою вартістю через ІСД, то оціночний резерв не зменшує вартість активу і його розкривають у резервах власного капіталу в Звіті про фінансовий стан.

Як бачимо, стандарти МСФЗ дають досить гнучкі інструменти не тільки для розкриття інформації про прибутки та збитки у фінансовій звітності, але й також для їхнього аналізу. Що дозволяє вчасно знизити кредитні ризики, побачити, де можна скоротити витрати та збитки, і тим самим, підвищити чистий прибуток.

Кожна компанія може формувати Звіт про прибутки та збитки у тій формі, яка найбільш об’єктивно та наочно відображатиме фінансові результати роботи підприємства. І що найголовніше — допомагатиме акціонерам та керівництву ухвалювати ефективні інвестиційні та управлінські рішення.

Пройдіть курс з МСФЗ, щоб почати працювати з фінансовою звітністю на рівні експерта, а також підтвердити отримані знання та навички міжнародними дипломами АСРМ і ACCA DipIFR.

Розрахунок пільги з податку на прибуток за рахунок збитків

Як правильно розрахувати пільгу з податку на прибуток за рахунок збитків минулих років? Показники в декларації з податку на прибуток за півріччя: ряд. 02 – 6 000 грн; ряд. 03РІ – (-)75 000 грн; ряд. 04 – (-) 69 000 грн. Збиток в рядку 3.2.4 додатку РІ – 74 000 грн. Яку суму пільги необхідно відобразити в додатку ПП?

Відповідно до пп. 140.4.4 ПКУ фінрезультат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1233 інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити в тому числі суму податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти).

Така сума зазначається в графі 3 додатку ПП.

Оскільки в Порядку №1233 сказано про суму податку, не сплаченого у зв’язку із пільгою, розрахувати таку пільгу можна відповівши на наступне запитання: «Яку суму податку сплатив би платник, аби пільги не було?».

В розглядуваній ситуації, аби пільги не було, то в рядку 03РІ був би показник (-) 1 000 грн. Далі в рядку 04 показник – 5 000 грн. Відтак платник розрахував би до сплати податок на прибуток 900 грн (5 000 х 18%). Але оскільки пільга (від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) в розмірі 74 000 грн. була, то це призвело до несплати зазначеного вище податку на прибуток в сумі 900 грн.

Отже, пільга, яку слід відобразити в графі 3 додатка ПП, складає 900 грн.

А що з цього приводу думає податкова?

Читаємо відповідь на питання в підкатегорії 102.10, ЗІР: «Як платнику податку на прибуток, який застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у т. ч. на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), розрахувати суму пільги з податку на прибуток, передбачену пп. 140.4.4 ПКУ?».

Податкова пише, що сума пільги, передбаченої пп. 140.4.4 ПКУ, розраховується таким чином:
сума від’ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду х розмір базової ставки податку : 100.

При цьому платник податку, який застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (у т. ч. на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), суму такої пільги відображає у додатку ПП, якщо показник у рядку 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02+ рядок 03РІ)» Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний звітний період має позитивне значення без врахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року.

Сумою прибутку податкового (звітного) періоду в межах якого визначається сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років для розрахунку суми пільги за пп. 140.4.4 ПКУ, є показник у рядку 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02+ рядок 03РІ)» Декларації зі знаком «+ чи -» без врахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, відображеної у рядку 3.2.4 додатка РІ за такий період.

У разі якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю без врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, то втрати до бюджету не виникають та сума пільги не визначається.

Тобто, податкова наводить таку саму методику, яку ми навели вище.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь .

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Автор: Олександр Золотухін