Як ще називають гіпсофілу

Авторadmin

Як ще називають гіпсофілу

Зміст:

Гіпсофіла (качим): рослина, що дружить із вапном

На своїх земельних ділянках дачники і садівники часто висаджують трав’янисті рослини в якості доповнення до основних кольорів на клумбах: без них композиції виглядають простовато, а в деяких випадках – понуро. Однією з таких культур вважається гіпсофіла, яку в народіназивають перекотиполе. Її квіти в діаметрі досягають всього одного сантиметра, але виглядають святково і повітряно.

Ними можна доповнювати букети, тому що волоті у рослини пишні, схожі на хмару.

Опис гіпсофіли

У перекладі з грецької слово «гіпсофіла» перекладається як «та, що товаришує з вапном», і це – не випадково. Культура налічує понад сто видів, основна частина яких виростає на вапняному грунті. У природі вони зустрічаються в північно-східній Африці, Новій Зеландії, деяких частинах Євразії. Коріння у гіпсофіли потужне, стрижневе і розгалужене, на стеблі є маленькі овальні листочки. Висота рослини може варіюватися від 20 до 50 сантиметрів. Суцвіття мають форму мітел.

Квіточки найчастіше пофарбовані в білий колір, але можуть мати зеленуватий або рожевий відтінки. Зустрічаються види як із простими, так і з махровими квітками.

Вирощування гіпсофіли

Ця рослина буває як однорічником, так і багаторічником. Однорічні види розмножують насінням, але це правило може бути застосовано і до деяких видів багаторічників. Висів здійснюють восени у відкритий грунт. Уже в середині весни сіянці можна пересаджувати на нове місце. Ті сорти багаторічників, які не рекомендується вирощувати насінням, сіють із настанням весни у вологий грунт до посадочних ящиків. Заглиблювати насіння до грунту слід приблизно на п’ять сантиметрів. Майбутні квіти накривають прозорим матеріалом: склом або целофаном. Після появи перших сходів укриття прибирають. Тримати ящики з насінням треба в добре освітленому і теплому приміщенні.

Сходи гіпсофіли з’являються за два тижні після висіву. Проріджуючи їх, дотримуйтесь інтервалу в 15 сантиметрів.

Можете одразу ж висадити саджанці в торф’яні горщики по одному екземпляру в кожен. Щоби молоді рослини нормально розвивалися – чітко дотримуйтеся правил поливу і стежте за тим, аби вони отримували якомога більше світла протягом доби (близько 14-ти годин). Грунт повинен бути вологим, але без застояної води. Якщо світловий день нетривалий, скористайтеся спеціальною лампою.

Як висаджувати гіпсофілу

Висаджувати у відкритий грунт розсаду можна тоді, коли на рослинах з’являється по два-три листочка. Багаторічники без проблем ростуть на одному місці близько десяти років, а тому місце для них підбирайте ретельно. Проводьте висадку на сонячних ділянках, там, де немає грунтових вод поблизу поверхні грунту. Враховуйте той факт, що гіпсофіла любить вапно, про що і говорить її назва. Якщо цієї речовини в грунті немає, то внесіть її в кількості 50-ти грамів на кожен метр квадратний.

Коренева шийка рослин повинна знаходитися трохи вище поверхні грунту: дотримуйтеся цієї вимоги під час посадки, якщо хочете, щоби гіпсофіла прийнялася і добре росла. Оптимальна відстань між кущами становить 80 сантиметрів, а ширина між рядами – 120 сантиметрів. Рослини періодично доведеться проріджувати у міру їхнього розвитку, щоби між кущами зберігалася відстань в один метр – бо культура має властивість стрімко розростатися. Витягнуті з грунту екземпляри не знищуйте: їх можна пересадити на нове місце. Чим старшими є кущі, тим вище їхня декоративність. За три роки з моменту посадки і при правильному догляді перекотиполе потішить вас своєю високою декоративністю.

Догляд за гіпсофілою

Ця рослина належить до категорії тих, які практично не потребують поливів – а тому їй віддають перевагу квітникарі, у яких не так багато часу для ретельного догляду. Однак якщо літо видалося посушливим, брати до рук лійку все ж таки доведеться. При сильній посусі поливайте зрідка, але рясно – аби як слід напоїти кореневу систему. Бажано, щоби вода не потрапляла на надземні частини рослини, а проникала виключно під коріння.

Для отримання пишних «мітел» гіпсофілу треба підгодовувати сумішами, що містять мінерали, або органікою. Рослина добре реагує на компост і перепрілий гній (ні в якому разі не застосовуйте свіжий, бо це згубно відіб’ється на культурі!). Вносьте добрива тричі на сезон. Добре себе показав також і настій коров’яку.

Як доглядати за багаторічниками після цвітіння

Ця рослина належить до категорії тих, які практично не потребують поливів – а тому їй віддають перевагу квітникарі, у яких не так багато часу для ретельного догляду. Однак якщо літо видалося посушливим, брати до рук лійку все ж таки доведеться. При сильній посусі поливайте зрідка, але рясно – аби як слід напоїти кореневу систему. Бажано, щоби вода не потрапляла на надземні частини рослини, а проникала виключно під коріння.

Для отримання пишних «мітел» гіпсофілу треба підгодовувати сумішами, що містять мінерали, або органікою. Рослина добре реагує на компост і перепрілий гній (ні в якому разі не застосовуйте свіжий, бо це згубно відіб’ється на культурі!). Вносьте добрива тричі на сезон. Добре себе показав також і настій коров’яку.

Розмноження гіпсофіли

Багаторічники розмножують двома способами: насінням і живцюванням. Про те, як сіяти насіння, ми вже розповіли. Давайте розглянемо живцювання.

Посадковий матеріал готують наприкінці квітня – на початку травня або ж у серпні, коли квіти в’януть. Живці нарізають із молодих пагонів, як і у випадку з більшістю рослин. Середня довжина живців становить 12 сантиметрів. Ранки обробіть деревною золою, але краще змастити їх сумішшю, що сприяє створенню коріння, яку можна купитив будь-якому спеціалізованому магазині. Після цієї процедури поглибте живці в субстрат, що містить крейду. Грунт повинен бути легким і добре розпушеним.

Щоби коріння розвивалося правильно, дотримуйтеся температурного режиму. Стовпчик термометра в приміщенні повинен досягати позначки +22 градуси. Подбайте про те, щоби живці були висвітлені протягом 12 годин на добу. Добрим рішенням буде підтримувати підвищену вологість у місці зберігання посадкового матеріалу. Ще кращі умови можна забезпечити в парникуабо теплиці. До висадки у відкритий грунт у цьому випадку черешки будуть готові за 2,5 місяці – а можливо, навіть і раніше. Дуже важливо, щоби молоді рослини встигли освоїтися на новому місці до настання холодів, а тим більше- заморозків.

Хвороби і шкідники гіпсофіли

Квітникарям відомо, що ця культура є стійкою до шкідниківі захворювань – але при недотриманні правил догляду проблеми дають про себе знати. Рослину можуть вражатиіржа і сіра гниль, які з’являються через неправильний полив та інші порушення агротехніки. Боротися з хворобами рекомендується за допомогою фунгіцидів. Свою ефективність у цьому відношенні довели бордоська рідина, мідний купорос та оксихом.

Зі шкідників гіпсофілі загрожує нематода – галова і цітообразуюча. Якщо їх з’явилося трохи, то на допомогу прийде фосфамид: виконайте два-три обприскування. Якщо ж масштаби ураження значні, то витягніть рослину із землі і промийте її коріння водою температурою 50 градусів.

Використання в ландшафтному дизайні

Гіпсофіла рідко виступає в ролі основної рослини. Зазвичай вона стає вигідним тлом для інших декоративних культур, що ростуть на відкритому сонці. Нею доповнюють бордюрні посадки і квіткові групи. Види гіпсофіли зісланкими пагонами часто використовуються в якості почвопокрівників. Відмінно культура виглядає на альпійських гірках, в рокарії, серед садових каменів, висаджують її також і на схилах.

Особливо гарно гіпсофіла виглядає в поєднанні з великими квітками чорнобривців, гортензій, тюльпанів. У сукупності їх висаджують у рабатках, міксбордах, бордюрах. При оформленні садів у пейзажному стилі гіпсофіла незамінна. В цьому випадку вона буде відмінно виглядати не тільки в групових, але й в одиночних посадках.

Красу квітів гіпсофіла підкреслює краще, ніж іншіаналогічні рослини. Вона часто займає порожні місця цибулинних рослин у квіткових композиціях. Використовують її і для складання букетів, і з цією метою масово вирощують. Після висихання гіпсофіла зберігаєсвою декоративність – тому флористи віддають їй перевагу для складання композицій із сухих трав.

Гіпсофіла: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 05 лютого 2019 Перша редакція: 05 травня 2015 🕒 7 хвилин 👀 65666 разів 💬 1 коментар

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за гіпсофілою
  • Квітка гіпсофіла – опис
  • Вирощування гіпсофіли з насіння
    • Посів насіння гіпсофіли
    • Розсада гіпсофіли
    • Коли саджати гіпсофілу
    • Як посадити гіпсофілу
    • Як виростити гіпсофілу
    • Розмноження гіпсофіли
    • Шкідники та хвороби гіпсофіли
    • Як і коли збирати насіння гіпсофіли
    • Гіпсофіла взимку
    • Гіпсофіла волотиста (Gypsophila paniculata)
    • Гіпсофіла витончена (Gypsophila elegans)
    • Гіпсофіла повзуча (Gypsophila muralis)
    • Гіпсофіла тихоокеанська (Gypsophila pacifica)
    • Коментарі

    Рослина гіпсофіла (лат. Gypsophila), або лещиця, качім, гіпсолюбка – трав’яниста рослина родини Гвоздичні. У перекладі назва рослини означає «та, що любить вапно», оскільки багато видів цієї рослини у природі ростуть на вапняках. Квіти гіпсофіла налічують понад сто видів чагарників, трав’янистих однорічників і багаторічників, котрі ростуть в Євразії, Північно-Східній Африці та Новій Зеландії. У садовій культурі вирощується й однорічна гіпсофіла, і багаторічна.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за гіпсофілою

    • Посадка: однорічники сіють на шкільні грядки в квітні або травні, а в вересні сіянці пересаджують на постійне місце. Можна сіяти насіння однорічної гіпсофіли в шкілки та під зиму, а сіянці на постійне місце пересадити наступної весни. Насіння багаторічних рослин на розсаду сіють у кінці березня, а у відкритий ґрунт сіянці пересаджують у стадії формування третього листка.
    • Цвітіння: залежно від виду – з травня по вересень.
    • Освітлення: яскраве світло, притінок.
    • Ґрунт: сухий, не надто родючий, що містить вапно (pH 6,3-6,7), на ділянці з глибоким заляганням ґрунтових вод.
    • Полив: під корінь і тільки в період тривалої засухи.
    • Підживлення: 2-3 рази за сезон розчином коров’яку та комплексними мінеральними добривами по черзі. Свіжий гній застосовувати не можна!
    • Розмноження: насінням і живцями. Махрові сорти – щепленням і живцюванням.
    • Шкідники: цистоутворюючі або галові нематоди.
    • Хвороби: сіра гниль, іржа, головня, гниль основи стебла, вірусна жовтяниця.

    Квітка гіпсофіла – опис

    Корінь гіпсофіли потужний, стрижневий і розгалужений, стебло майже безлисте, простягнене або прямостояче, досягає у висоту від 20 до 50 см, але деякі напівчагарникові види ростуть до метра і навіть вище. Листя дрібне, цілісне, ланцетоподібне, овальне або лопатчасте. Пухкі волотисті суцвіття, прості або махрові, складаються з дрібних квіток білого або білого з прозеленню забарвлення, хоча у деяких видів (гіпсофіла повзуча або тихоокеанська) буває рожеве забарвлення квіток. Плід – одногніздова багатосім’янка яйцеподібної або кулястої форми. Насіння гіпсофіли зберігає прорісність два або три роки.

    Вирощування гіпсофіли з насіння

    Посів насіння гіпсофіли

    Квітка гіпсофіла розмножується і вегетативними способами, і насінням. Однорічна гіпсофіла розмножується тільки насінням, але є і деякі багаторічні види, які вирощують із насіння. Як же виростити гіпсофілу з насіння? Однорічну гіпсофілу сіють під зиму у відкритий ґрунт на навчально-тренувальну (розсадну) грядку, а наступної весни зміцнілі саджанці пересаджують на постійне місце. Багаторічна гіпсофіла вирощується розсадним способом – насіння ранньою весною сіють просторо у розсадні ящики на глибину півсантиметра, посіви накривають склом і поміщають у світле тепле місце.

    Розсада гіпсофіли

    Коли за тиждень-два з’являться сходи, їх проріджують, аби відстань між екземплярами була не менше 15 см, або розсаджують по одному в торфоперегнійні горщики, і далі вирощування гіпсофіли відбувається при додатковому досвічуванні, оскільки сіянцям для нормального розвитку потрібен тринадцяти-чотирнадцятигодинний світловий день, а в середині весни дні ще закороткі.

    Посадка гіпсофіли

    Коли саджати гіпсофілу

    Коли у сіянців з’явиться один-два справжні листочки, їх пересаджують на постійне місце, а оскільки багаторічні види можуть рости на одному місці довгі роки, посадка багаторічної гіпсофіли вимагає зваженого підходу до вибору ділянки. Найкраще місце для гіпсофіли – сухе і сонячне, з невеликим вмістом гумусу і наявністю вапна в ґрунті. Якщо ваш садовий ґрунт вапна не містить або його недостатньо, внесіть по 25-50 г СаСo3 на м² ділянки, щоб водневий показник ґрунту став 6,3-6,7. Не саджайте гіпсофілу поблизу ґрунтових вод – вона не любить надмірної вологи в корінні.

    Як посадити гіпсофілу

    Якщо посадка гіпсофіли здійснюється в два ряди, то між екземплярами зберігають проміжок не менше 0,7 м, а між рядами 1,3 м. Слідкуйте за тим, щоб коренева шийка при посадці не опинилася під землею. Висаджені рослини поливають. За два роки кожен другий кущ доведеться викопати, щоб на один квадратний метр припадав тільки один кущ. У викопаних рослин охолоджують кореневу систему і пересаджують в інше місце. Робиться це заради підвищення декоративності квіток гіпсофіли, які дуже гарні у зрізці та як декор у складеному букеті.

    Зацвітає гіпсофіла з насіння, коли рослина сформує не менше 12 пар листя, а найкращої форми рослина досягає за три роки після посадки.

    Догляд за гіпсофілою

    Як виростити гіпсофілу

    Догляд за гіпсофілою під силу навіть квітникареві-початківцю. Поливати рослину вам доведеться тільки в посушливу пору, причому воду слід лити під корінь. Вносити добрива, чергуючи органічні з мінеральними, потрібно два-три рази за сезон. В якості органіки використовуйте настій коров’яку, але ні в якому разі не свіжий гній – гіпсофіла його не зносить.

    Розмноження гіпсофіли

    Крім насіннєвого способу, для розмноження гіпсофіли використовують також вегетативний – живцювання, особливо якщо йдеться про відтворення махрових сортів рослини. Посадковий матеріал нарізають з молодих пагонів до того, як починають формуватися суцвіття – у травні або наприкінці квітня, втім, можна вибрати молоді пагони і нарізати з них живці і в серпні. Субстрат для вкорінення потрібен пухкий, з додаванням деякої кількості крейди. Глибина посадки живця – 2 см, температура для успішного вкорінення – близько 20 ºC. Крім того, живцям потрібні дванадцятигодинний світловий день і стовідсоткова вологість повітря, яка досягається спорудженням парника. У відкритий ґрунт вкорінені живці висаджують із тим розрахунком, що вони повинні встигнути прижитися до осені.

    Шкідники та хвороби гіпсофіли

    При недостатньому догляді гіпсофілу можуть вразити сіра гниль та іржа, а також галові або цистоутворюючі нематоди. З нематодами борються багаторазовим обприскуванням рослин фосфамідом із проміжком у 3-5 днів між сеансами, але якщо це не допоможе, доведеться викопувати кущ і мити його коріння у гарячій воді 50-55 ºC, оскільки нематода гине при температурі 40 ºС. Від іржі та сірої гнилі застосовують обприскування гіпсофіли контактними фунгіцидами – бордоською сумішшю, оксихомом або мідним купоросом.

    Багаторічна гіпсофіла після цвітіння

    Як і коли збирати насіння гіпсофіли

    Восени, коли рослина висихає, на місці квітів з’являються маленькі коробочки з насінням гіпсофіли, схожими на коричневі піщинки. Коробочки зрізають, досушують у приміщенні з гарною вентиляцією, розкривають і висипають насіння на газету або папір, щоб просушити і дозарити, а коли воно висохне, його поміщають у паперові пакетики або картонні коробочки на зберігання.

    Гіпсофіла взимку

    Багаторічну гіпсофілу наприкінці осені обрізають, залишаючи біля кореня 3-4 міцних стебла, потім закидають залишки куща на зиму сухим листям або ялиновим гіллям на випадок безсніжної зими або занадто сильних морозів.

    Види і сорти гіпсофіли

    Гіпсофіла волотиста (Gypsophila paniculata)

    – багаторічник заввишки до 120 см, швидко набуває форми кулястого куща. Стебла сильногалузисті, опушене вузьке листя сіро-зеленого кольору, квітки – не більш 6 мм у діаметрі, зібрані у волотисті суцвіття, залежно від сорту прості або махрові, рожеві чи білі. Сорти:

    • Брістоль Фейрі – гіпсофіла біла, махрова, 60-75 см у висоту;
    • Пінк Стар – теж махрова гіпсофіла, але з темно-рожевими квітками;
    • Фламінго – махрова рожева гіпсофіла заввишки 60-75 см.

    Гіпсофіла витончена (Gypsophila elegans)

    – кулястий однорічник 40-50 см із сильногалузистими стеблами, дрібним листям ланцетної форми і маленькими квітками білого, рожевого або кармінного кольору в ажурних щитовидних волотях. Цвіте рясно, але нетривало. Сорти:

    • Роза – гіпсофіла з рожевими квітками;
    • Кармін – сорт із червоними квітками;
    • Дабл Стар – низькорослий сорт 15-20 см у висоту з яскравими рожевими квітками.

    Гіпсофіла повзуча (Gypsophila muralis)

    – гіллястий однорічник із висотою куща близько 30 см. Листя лінійне, супротивне, темно-зеленого кольору, дрібні рожеві або білі квіти зібрані у волоті. Сорти:

    • Фретенсіс – сорт із рожевими квітками;
    • Монстроза – біла гіпсофіла.

    Гіпсофіла тихоокеанська (Gypsophila pacifica)

    – багаторічний розлогий кущ висотою до метра із сильногалузистими стеблами, сіро-блакитним широким ланцетним листям і квітками 7 мм у діаметрі блідо-рожевого кольору.

    Крім перерахованих добре відомих у культурі видів, зацікавлення викликають гіпсофіли ясколковидна, арецієвидна, ніжна і гіпсофіла Патрена.

Про автора

admin administrator