Як вибрати жорсткий диск

Кожен власник комп’ютера рано чи пізно стикається з потребою купівлі жорсткого диска. Або місця на старому накопичувачі хронічно бракує, або він взагалі вийшов із ладу – у будь-якому разі рано чи пізно ви зіткнетеся з проблемою вибору. Виробників багато, корпуси різні, у характеристиках вказана купа незрозумілих цифр і слів – все це плутає і збиває з пантелику.

Щоб зробити правильний вибір, потрібно розуміти, що означають і на що впливають певні параметри жорстких дисків. Але спочатку розберімося, як взагалі влаштований HDD (Hard Disk Drive).

Інформація в такому накопичувачі зберігається в магнітному форматі на алюмінієвих або скляних пластинах, вкритих феромагнітним матеріалом. Електричний привод обертає ці пластини, і спеціальні головки зчитують або записують на них дані. Головки не торкаються пластин – вони «літають» над ними завдяки повітряному потоку, який утворюється під час обертання пластин. Їхній дотик може пошкодити феромагнітне покриття, тому доти, поки пластина не набере потрібну швидкість, головка «відпочиває» в нейтральному положенні.

Чим більше пластин містить конструкція, тим більший обсяг (і ціна) накопичувача, але тим нижча його надійність. Тому виробники намагаються утримувати кількість пластин у розумних межах (в сучасних моделях їх зазвичай від 2 до 7) і збільшувати щільність запису. Основна перевага HDD, якщо порівняти з іншими різновидами накопичувачів – це великий обсяг збережених даних і його низька питома вартість.

Обсяг

Перший серійний накопичувач на жорстких дисках, IBM 350 RAMAC був розмірами з двокамерний холодильник, важив приблизно тону й міг зберігати «аж» 3,75 МБ інформації. Але це було в далекому 1956 році. Сучасні жорсткі диски мають набагато більший обсяг. У домашніх комп’ютерах переважно використовуються моделі місткістю від 250 ГБ до 6 ТБ.

Для офісного робочого комп’ютера досить 500 ГБ, а, скажімо, для відеомонтування і 15 ТБ може катастрофічно забракнути. Тому з потрібним обсягом вам доведеться визначитися самостійно. Ставити дорогий місткий диск у робочий ПК, на якому будуть стояти тільки операційна система й офісні програми, досить безглуздо.

Дуже важливо знати, під якою ОС ви плануєте працювати з вашим диском і яка файлова система буде на ньому задана. Наприклад, Windows XP х32 (і старіші версії) не працює з томами обсягом понад 2 ТБ. До того ж особливості самої материнської плати можуть накладати обмеження на місткість HDD – якщо ви збираєтеся купити диск обсягом 4 або 6 ТБ, загляньте спочатку в інструкцію до плати.

Вам може бути цікаво

Форм-фактор

Форм-фактор визначає фізичні розміри жорсткого диска і, відповідно, можливість його установлення в певні пристрої. На сьогодні найпоширеніші моделі форм-фактора 3,5″ і 2,5″. Перші з них використовуються в стаціонарних ПК, сховищах даних, серверах – загалом, у більш габаритних системах. Накопичувачі другого різновиду легші й економніші, тому їх застосовують у ноутбуках і портативних комп’ютерних системах. Потрібно зазначити, що за допомогою спеціального перехідника диск 2,5″ можна легко встановити у відсік, призначений на формат 3.5″.

Бувають накопичувачі й менших розмірів (наприклад, 1,8″), але вони орієнтовані на більш специфічні ультракомпактні пристрої й трапляються рідше.

Швидкість

Чим вища швидкість обертання магнітних пластин, тим швидший (продуктивніший) жорсткий диск. Щоправда, зі збільшенням швидкості збільшуються його енергоспоживання й шум. Найпоширеніші моделі мають частоту обертання 5400, 5900, 7200 або 10000 об/хв.

Диски з частотою 5400-5900 об/хв – оптимальний варіант для робочого комп’ютера або ноутбука. Вони тихо працюють, слабко гріються й досить економічні. Реальна швидкість передавання даних у таких моделей досягає 150 МБ/сек. Зазвичай, чим нижча швидкість обертання, тим довше послугує накопичувач, тому HDD, що використовуються в серверах і електронних сховищах, зазвичай належать до цієї самої категорії.

Моделі з частотою 7200 об/хв підійдуть для стаціонарних комп’ютерів середнього та топового класу. Реальна швидкість читання/записування таких накопичувачів досягає 180 МБ/с.

Супершвидкісні HDD з частотою 10000 об/хв і більше – це дорогі та шумні пристрої. Обсяг у таких накопичувачів досить невеликий, і вони відчутно нагріваються під час навантаження, тому рекомендується встановлювати на них додаткову систему охолодження.

Швидкість передавання даних становить приблизно 200-250 МБ/с. Зазначимо, однак, що з розвитком і здешевленням твердотільних накопичувачів (SSD) сенс у купівлі таких надшвидких HDD поступово зникає.

Ще одна важлива характеристика швидкості роботи жорсткого диска – IOPS (Input/Output Operations Per Second). Ця величина показує, скільки операцій введення/виведення даних на секунду може зробити накопичувач. Обчислюється вона за допомогою вимірювання швидкості записування та читання невеликих (одиниці-десятки кілобайтів) блоків даних – як у послідовній, так і в довільній послідовності.

Зазвичай, значення IOPS не вказують у загальних характеристиках – його можна знайти в документації до накопичувача або в результатах тестування на спеціалізованих ресурсах. У побутових накопичувачів це значення лежить у межах 75-200. Чим вищий показник IOPS, тим швидше накопичувач справляється з безліччю паралельно запущених завдань і одночасних запитів.

Вам може бути цікаво

Обсяг буфера

Буфер – це швидка проміжна пам’ять HDD. Вона слугує для згладжування різниці між швидкостями читання/записування та подальшого передавання інформації по інтерфейсу. До того, вона дає змогу послідовно зчитувати дані з близьких ділянок магнітного диска, збирати їх потім у потрібний файл, що істотно підвищує швидкість читання.

Теоретично, чим більший обсяг буфера, тим краще, але на практиці це не завжди так. Якщо комп’ютер використовується тільки для доступу в інтернет, перегляду відео або офісних програм, то сенсу в дорогому накопичувачі з буфером 128 МБ просто немає. Для ноутбука досить HDD з 16 або 32 мегабайтами буферної пам’яті. Для стаціонарного ПК можна обмежитися величиною 64 МБ.

Якщо точніше – операційну систему, складний софт і вимогливі ігри краще встановлювати на диск з місткішим (в розумних масштабах) буфером, а ось зберігати улюблені фільми, музику та світлини можна та на скромнішому (за цим параметром) накопичувачі.

Вам може бути цікаво

Інтерфейс

Інтерфейс – це спосіб (як кабель із роз’ємами, так і протокол передавання даних по ньому), за допомогою якого жорсткий диск з’єднується з материнською платою. Найпоширенішим зараз є інтерфейс послідовного під’єднання SATA, який буває вже в трьох варіантах (поколіннях) – SATA, SATA II і SATA III.

Зовні вони абсолютно однакові, і відрізняються тільки своєю пропускною здатністю. SATA-інтерфейс міг передавати до 150 МБ/с, SATA II – 300 МБ/с, SATA III – до 600 МБ/с. Зазвичай, всі вони взаємозамінні: скажімо, якщо на вашій материнській платі є тільки порти SATA II, то ви можете під’єднати до неї й HDD з інтерфейсом SATA першого або третього покоління. Але трапляються й рідкісні винятки, тому краще заздалегідь заглянути в інструкцію від накопичувача та переконатися в сумісності. Якщо диск з SATA III під’єднати до порту SATA II, він запрацює, але швидкість передавання даних буде обмежена пропускною здатністю інтерфейсу на материнській платі.

Звісно ж, SATA – не єдиний інтерфейс під’єднання накопичувача. У комп’ютерах минулих поколінь використовувався порт паралельного під’єднання IDE, але виробництво таких дисків уже припинилося. Якщо вам потрібен новий жорсткий диск, а міняти материнську плату не хочеться, можна скористатися спеціальним перехідником SATA-IDE.

У складніших системах (серверах, дискових масивах) іноді трапляється інтерфейс SAS, що має ширші можливості, як порівняти з SATA. Основні переваги SAS-інтерфейсу – можливість застосування довгих кабелів передавання даних (до 10 м) і під’єднання безлічі SAS-пристроїв до одного порту.

У домашніх умовах пристрою такого роду практично не використовують. Але про всяк випадок корисно знати, що SAS сумісний з SATA другого та третього поколінь, тобто до SAS-системи можна під’єднувати накопичувачі з інтерфейсами SATA II і SATA III.

Інші характеристики

Є й інші параметри, на які треба звертати увагу під час вибору.

1. Рівень шуму – це середня гучність звуку, видаваного механічними частинами жорсткого диска під час роботи. Для домашнього застосування цей параметр дуже важливий. Якщо ви терпіти не можете сторонні звуки, краще не купувати модель із рівнем шуму понад 25 дБ.
2. Споживана потужність не так уже й важлива для стаціонарного ПК, а ось для ноутбуків цей параметр досить критичний.
3. Час напрацювання на відмову – «запас міцності» накопичувача. Магнітні властивості покриття пластин HDD згодом знижуються, і диск втрачає свою місткість (найчастіше разом зі збереженою інформацією). Чим вища ця цифра, тим надійніший жорсткий диск. Ця характеристика досить важлива для серверів і сховищ інформації.
4. Тип конектора живлення потрібно знати для перевірки сумісності жорсткого диска з материнською платою. Традиційному білому MOLEX-конектору прийшов на зміну SATA-роз’єм, який передбачає шину живлення 3,3 В (крім звичних 5 В і 12 В). Однак ця шина використовується не в усіх SATA-накопичувачах, тому в багатьох випадках можна обійтися і просто перехідником MOLEX/SATA.

Вам може бути цікаво

SSD-накопичувачі

Порівняно недавно на ринку з’явилися твердотільні накопичувачі – SSD (Solid State Drive). У них інформація зберігається не на магнітних пластинах, а в мікросхемах пам’яті. З’явилися такі пристрої ще в 1978 році, але комерційне їх використання почалося набагато пізніше. І хоча вони радикально відрізняються конструкцією від жорстких дисків, функціонально вони схожі на HDD, тому ми вважаємо за потрібне розповісти та про них.

SSD-накопичувачі діляться на два різновиди за типом використовуваної в них пам’яті: RAM (як в оперативній пам’яті ПК) і NAND. Перші – дуже дорогі та мають виняткову швидкодію. Використовують їх переважно для прискорення великих баз даних або промислових графічних систем.

NAND-накопичувачі, про які йтиметься далі, з’явилися набагато пізніше та спочатку поступалися жорстким дискам не тільки в обсязі, але й у швидкості. Але кілька років тому ситуація змінилася, SSD перевершили HDD у швидкості читання/записування й «пішли у відрив» (значення параметра IOPS у топових моделей становить сотні тисяч одиниць). До нечисленних вад (сподіваємося, тимчасових) можна віднести високу ціну та скромний проти HDD обсяг.

Виробляються SSD-накопичувачі різних форм-факторів. Найпоширеніший із них – це плата в корпусі 2,5″. Він універсальний – такі моделі можна встановити в ноутбук або стаціонарний ПК (через перехідник). Подібні накопичувачі обладнані інтерфейсом SATA III і SATA-конектором живлення; швидкість читання/записування в них досягає 550 МБ/с. Є й моделі в корпусі 1,8″, але вони трапляються набагато рідше.

Бувають і безкорпусні накопичувачі. М.2 – плата завширшки 22 мм і завдовжки 42, 60, 80 або 110 мм. Для під’єднання такого модуля потрібен відповідний порт M.2.

Такі SSD-накопичувачі застосовуються в сучасних стаціонарних ПК і забезпечують швидкість до 10 Гб/с. Планується застосовувати цей інтерфейс і в портативних пристроях. У назві такого накопичувача завжди наявні чотири цифри, що означають його розміри: наприклад, 2 242 – це плата 22х42 мм.

Якщо у вашому комп’ютері є М.2-порт, перед купівлею обов’язково подивіться в інструкції, якого розміру плати SSD і з яким конектором можна використовувати. Вже є конектори трьох типів – В (виріз зліва), М (виріз праворуч) і ВМ (вирізи з обох боків). Будуть з’являтися й інші різновиди інтерфейсів M.2 з іншими буквами, тому будьте уважні.

Плати формату mSATA використовуються переважно в ноутбуках, і зрідка – на материнських платах стаціонарних ПК. Це модуль розміром 30х50,95 мм; він спочатку розроблений для застосування в компактних пристроях, у яких не вміщається накопичувач форм-фактора 2,5″. У перспективі на зміну цьому форм-фактора прийде M.2.

Такі накопичувачі встановлюються в mSATA-слот. Зовні він дуже схожий на порт Mini PCI-E, але на електричному рівні вони несумісні – будьте уважні.

Є ще один тип інтерфейсу для SSD – SATA Express, реалізований на лініях PCI Express 2.0. Накопичувачі, призначені спеціально для нього, тільки почали з’являтися. Цей порт сумісний зі звичайними SATA-пристроями. Для під’єднання використовується спеціальний перехідник на один чотириконтактний роз’єм живлення і два семиконтактні SATA III.

І, нарешті, найпотужніші на цей момент SSD-накопичувачі – плати під слот PCI-E 2.0, всім знайомий порт на материнській платі стаціонарного ПК. Пропускна здатність такого порту другої ревізії на швидкості х4 у двосторонньому режимі становить 32 Гб/с.

Швидкість читання/записування в таких пристроїв колосальна – наприклад, у моделі Asus Raidr Express 240 GB ці значення перевищують 800 МБ/с.

З’явилися подібні накопичувачі порівняно недавно, і поки використовуються тільки в потужних стаціонарних ПК. Коштують вони чимало, але істотно прискорюють роботу системи, і тому мають величезний попит у геймерів – сучасні ігри вимагають серйозних ресурсів.

Гібридні накопичувачі

Успіх SSD-технологій призвів до появи так званих гібридних накопичувачів – SSHD (Solid State Hybrid Drive). Вони являють собою звичайний жорсткий магнітний диск із додатковим SSD-кешем.

Зазвичай, цей кеш має обсяг 8 ГБ. Іноді трапляються й великі значення, але ціна таких накопичувачів істотно вища, і вони не особливо популярні. У SSD-частини операційна система зберігає найбільш використовувані дані, до яких вона часто звертається, і доступу до неї користувач не має.

Таке рішення дає змогу неабияк прискорити роботу системи – зокрема, швидкість завантаження ПК. Однак загальна швидкість (IOPS) у SSHD лише приблизно на 15% вища, ніж у звичайних HDD. Зазначимо, що в гібридних дисків є і традиційний буфер обсягом кілька десятків мегабайт. Для отримання максимально можливої продуктивності настійно рекомендується використовувати для під’єднання SSHD-накопичувачів інтерфейс SATA III.

Частота обертів магнітних дисків у гібридних накопичувачів така сама, як у традиційних HDD. Єдине – з огляду на й так непогані швидкісні параметри SSHD з частотою понад 7200 об/хв не випускаються. Низький рівень споживання енергії та досить висока продуктивність подібних накопичувачів дає змогу успішно застосовувати їх у ноутбуках, а також у ролі системного диска стаціонарних ПК.

Підсумки

Над виробництвом накопичувачів працюють безліч компаній – Seagate, Western Digital, Toshiba (HDD), Intel, OCZ, Kingston (SSD) і багато інших. Хто з них «краще» – сказати складно: жорстка конкуренція не дає фірмам права на помилку. Тому вибір треба робити, з огляду на характеристики й призначення накопичувача. Компанії маркують свою продукцію за передбачуваною сферою застосування – наприклад, серія Purple дисків Western Digital призначена для систем спостереження, а серія Red – для систем зберігання даних.

Якщо вам потрібен накопичувач для зберігання великої кількості даних (скажімо, фільмів, світлин тощо) – зверніть вашу увагу на HDD з буфером 64 МБ і швидкістю 5400-7200 об/хв: такі диски недорогі та мають великий обсяг. Для серверів також є прекрасні серії HDD-накопичувачів – наприклад, Seagate Pipeline або Constellation або Western Digital Red, що мають підвищену надійність. Якщо вам не потрібна потужна система для ігор або відеомонтування, але ви не любите «гальма» ОС – найкращим вибором стане SSHD-гібрид, який поєднує в собі швидкодію системи SSD і ціну HDD. Ну а шанувальникам швидкості та високих потужностей безперечно потрібно придивитися до SSD-накопичувачів.

Как выбрать жесткий диск

HDD (Hard Drive Disk) – привычный для большинства пользователей тип жестких дисков (винчестер), в котором информация записывается на магнитные пластины. HDD-диск обеспечивает большие объемы памяти, невысокую стоимость, неограниченное число циклов записи. Недостатки: низкая скорость записи и чтения данных, большой вес, значительный расход энергии, чувствительность к механическим повреждениям.

SSD (Solid State Drive) или твердотельный накопитель – тип жесткого диска, в котором используется твердотельная память, обычно – это флеш-память. Имеет те же размеры и разъемы подключения, что и HDD. SSD-диск отличается бесшумностью, меньшим потреблением энергии, более высокой скоростью передачи данных, удароустойчивостью. Недостатки: ограниченное количество циклов записи, высокая цена.

Важно: наиболее популярна комбинация: HDD – для хранения данных, а SSD – для установки системы. Таким образом, достигается максимальное быстродействие системы и объем сохраненных данных.

SSHD (Solid State Hybrid Drive) или гибридный накопитель – тип жесткого диска, сочетающий свойства HDD и SSD. Представляет собой жесткий диск, оснащенный твердотельным накопителем, куда переносится наиболее часто запрашиваемая информация. Обладает преимуществами HDD, но обеспечивает более высокую скорость записи и чтения данных. Недостатки: меньшее быстродействие по сравнению с SSD-диском.

NAS (Network Attached Storage) или сетевой накопитель – сервер хранения данных, который подключается к локальной компьютерной сети. Состоит из одного или нескольких жестких дисков, оснащен специальной системой управления. Применяется для оборудования домашней или офисной локальной сети.

Назначение и тип установки

Внутренние жесткие диски – устанавливаются внутрь корпуса ПК и не предусматривают регулярное подключение и отключение. Обычно подключаются к ПК через интерфейс SATA.

Внешние жесткие диски – используются как дополнительные устройства для хранения информации. По принципу действия напоминают флешку, но превосходят ее по емкости, а зачастую и по скорости чтения / записи данных. Легко подключаются и отключаются от компьютера через USB или Thunderbolt (SSD-накопители).

• Стационарные жесткие диски – оснащены блоком питания и подключаются к розетке. Такие диски вместительнее обычных внешних жестких дисков, но массивнее. Могут шуметь и нагреваться во время работы. Такие модели снабжаются вентилятором.

Для серверов – используются для серверных систем или отдельных серверов. Такие запоминающие устройства считаются самыми быстрыми и надежными, но в то же время очень шумят.

Для ноутбуков – особенностями таких жестких дисков являются пониженные тепловыделение и уровень шума. Сегодня в ноутбуки чаще всего устанавливают SSD-накопители.

Для систем видеонаблюдения – эти диски характеризуются большой емкостью (от 4 Тб), сравнительно низким энергопотреблением и высокой скоростью чтения и записи (для эффективной работы нескольких камер).

Для игровых приставок – внешние жесткие диски, рассчитанные на хранение игр, файлов сохранений, различных пользовательских настроек. Такие диски имеют соответствующее ПО, которое облегчает их интеграцию с игровыми приставками.

• Жесткий диск 3.5″
• Внешний диск 2.5″
• SSD жесткий диск 2.5″

Емкость накопителя

Физический объем диска, указывает на то, сколько информации вы можете на него записать. Измеряется обычно в гигабайтах (ГБ), однако емкость современных моделей жестких дисков указывается уже в терабайтах (ТБ). 1 ТБ=1024 ГБ.

С данной характеристикой зачастую все просто: чем больше емкость, тем лучше. На сегодняшний день существует возможность получения максимального объема до 48 ТБ. Такую емкость обеспечивает сетевая система (внешний) из нескольких накопителей. Максимальная емкость одного жесткого диска – 12 ТБ.

При выборе подходящего соотношения цены к емкости действует правило: с возрастанием объема памяти снижается удельная стоимость хранения информации (особенно между «соседними» моделями, например HDD на 500 ГБ и 1 ТБ). Поэтому выгоднее немного переплатить и приобрести более вместительный накопитель. В то же время самые емкие решения на 8-12 ТБ обойдутся слишком дорого и скорее всего не пригодятся.

С точки зрения надежности хранения данных ситуация противоположная. Хорошим решением будет покупка двух небольших винчестер ов вместо одного «гиганта». В этом случае поломка одного из дисков означает потерю лишь половины информации.

Ориентировочная емкость жестких дисков:

• домашний / офисный компьютер – 750-2000 ГБ (HDD);
• ноутбук – 320-1000 ГБ (HDD);
• мультимедийный компьютер начального класса – 2 ТБ (HDD);
• мультимедийный компьютер среднего класса – 2 ТБ (HDD) плюс 128 ГБ (SSD) либо 2 ТБ (SSHD);
• геймерский компьютер начального класса – 1 ТБ (HDD);
• геймерский компьютер среднего класса – 1 ТБ (SSHD);
• мощный геймерский компьютер – 1-4 ТБ (HDD) плюс 240-512 ГБ (SSD) или 480-2048 ГБ (SSD);
• профессиональный компьютер – 2-12 ТБ (HDD или SSHD) плюс 480-2048 ГБ (SSD) или 480-4096 ГБ.

Форм-фактор

1.8” – компактные внешние жесткие диски и накопители для серверов.

2.5” – внешние HDD-диски, модели для приставок, SSD-диски для ноутбуков и стационарных ПК, накопители для серверов.

3.5” – жесткие диски для стационарных персональных компьютеров.

M.2 – этот форм-фактор присущ внутренним SSD-дискам. Подобные модели характеризуются высокой производительностью и дороговизной. Такие SSD-диски могут использоваться в отдельных ультрабуках и планшетах. Данный форм-фактор представлен несколькими разновидностями, которые отличаются между собой по длине:

• M.2 2230 – ширина 22 мм, длина 30 мм;
• M.2 2242 – ширина 22 мм, длина 42 мм;
• M.2 2260 – ширина 22 мм, длина 60 мм;
• M.2 2280 – ширина 22 мм, длина 80 мм;
• M.2 22100 – ширина 22 мм, длина 100 мм.

HHHL – SSD-диски, которые устанавливаются в стационарные ПК, неттопы и отдельные ноутбуки.

mSATA – характерен для SSD-накопителей, которые используются в ноутбуках и в некоторых стационарных ПК. Данный форм-фактор стремительно устаревает.

Apple Proprietary – твердотельные накопители для компьютеров Apple (Mac Pro).

Внешний диск

Мест под HDD – в зависимости от модели составляет 1-10 и более. Чем выше этот параметр, тем больше потенциальная емкость накопителя. Портативные модели имеют всего 1 «посадочное место», а вот некоторые сетевые накопители могут похвастаться 30 под HDD.

Питание – реализовано в двух версиях: от компьютера (через порт USB / Thunderbolt) или от блока питания (БП). В первом случае розетка не нужна, но может оказаться, что мощности питания не достаточно для работы диска. Другой вариант решает эту проблему, но обязательно подключается к розетке.

Материал корпуса – определяет внешний вид устройства и влияет на срок службы.

Чаще всего корпуса внешнего диска выполняются из пластика, который имеет ряд преимуществ: низкая цена, малый вес, достаточная прочность. Пластик позволяет выполнять корпуса в разном цвете, но чувствителен к царапинам. Также встречаются решения с металлическим корпусом – более надежным и эффектным на вид, чем пластиковый аналог, но тяжелым.

Пластиковый или металлический корпус внешнего диска может быть прорезиненным – подобное решение повышает ударостойкость и обладает противоскользящим эффектом (уменьшает риск случайно уронить жесткий диск). Ценители оригинального дизайна по достоинству оценят корпус с кожаным покрытием. Правда, такой вариант обойдется дороже обычного пластикового или металлического корпуса.

Флэш-память у SSD

Вся память жесткого диска условно представляет собой «ячейки», в которых хранится информация. Различия между типами флэш-памяти состоят в количество бит (информации) в одной ячейке, скорости записи/считывания, а также надежности этой памяти.

SLC – самый старый тип. В одной «ячейке» хранится один бит информации. Самая долговечная и высокоскоростная памяти. Однако очень дорогая. Используется обычно в системах, где есть особые требования к надежности, например, в банковских серверах.

TLC – одна «ячейка» – это три бита информации. Оптимальный вариант сочетания цены и долговечности. Для примера, винчестер на 128 Гб сможет непрерывно проработать около 5-6 лет (приблизительно! сроки зависят от ежедневной нагрузки).

MLC – в одной «ячейке» два бита информации. Самая долговечная память, стоит дороже TLC. Тот же жесткий диск 128 Гб проработает на несколько лет больше.

QLC – самый новый тип. В одной ячейке хранится бит информации. Подобная память является самой дешевой, но по надежности уступает TLC.

eMLC – такая память используется в SSD-дисках для корпоративного сегмента. Эти устройства дешевле SLC-накопителей и производительнее стандартных MLC-дисков.

MLC 3D NAND, TLC 3D NAND, QLC 3D NAND, 3D V-NAND, 3D NAND, eTLC 3D NAND – твердотельные накопители, которые отличаются от предыдущих типов трехмерной структурой (ячейки расположены на чипах в несколько слоев, а не в одном). Такая технология позволяет увеличить емкость, производительность и надежность SSD-дисков. Чаще всего встречаются твердотельные накопители на TLC 3D NAND.

3D XPoint – обладает более высокой производительностью и долговечностью по сравнению с NAND. При этом затраты на изготовление памяти о

При выборе типа флэш-памяти следует определиться с назначением SSD-накопителя. Если это системный диск, то стоит взять винчестер MLC небольшого объема для максимальной надежности. Для современных игр лучше купить диск побольше, но на TLC-памяти: скорость доступа к информации будет отличной, а особой ценности файлы установленных игр собой не представляют.

Скорость

HDD-диски – для этого типа дисков важной характеристикой является скорость доступа – среднее время доступа к единице информации. Измеряется в миллисекундах (мс). Показывает, насколько быстро механизм жесткого диска может позиционировать головку чтения/записи над нужной дорожкой информации.

Чем выше скорость доступа, тем меньшее время понадобится, например, для записи большого количества файлов. Оптимальный параметр скорости доступа для современных HDD-дисков составляет 13-15 мс.

У SSD-дисков нет механических движущихся частей, поэтому указывают скорость чтения и скорость записи. Единица измерения – мегабайты в секунду (МБ/с). Чем выше оба эти показателя, тем быстрее будет работать система, поставленная на такой жесткий диск, и тем скорее будут копироваться файлы. Скорость чтения всегда выше, чем скорость записи.

Современные SSD-диски имеют скорость чтения 500-999 МБ/с. Скорость записи – менее важна, чем скорость чтения. Оптимальная характеристика для SSD, на который установлена операционная система – 550 МБ/с.

При выборе SSD-диска следует помнить: его скорость работы зависит от объема. Чем больше объем, тем выше скорость работы. Минимальный рекомендуемый объем – 128 ГБ.

Скорость работы жесткого диска может зависеть от разных параметров.

Скорость вращения

Для HDD дисков указывают скорость вращения шпинделя, которая составляет 5400-15000 об/мин (обозначается rpm). Чем она выше, тем сильнее нагревается устройство. Для настольных ПК достаточно купить диск со скоростью 5400 или 7200 об/мин, свыше 7200 – это преимущественно SAS жесткие диски для серверов. Модели со скоростью 5200-5900 об/мин используются в ноутбуках.

Объем буфера (кэша)

Для любого типа жесткого диска играет роль объем буфера (кэша) – чем больше, тем выше скорость доступа к данным на жестком диске. На данный момент наиболее популярный объем 64-256 МБ для HDD-дисков. На каждый 1 ГБ емкости SSD-диска требуется 1 МБ емкости буфера.

Интерфейс подключения – обычно именно способ подключения жесткого диска определяет скорость доступа к данным, то есть, превысить пропускную способность интерфейса невозможно.

Интерфейсы и разъемы

IDE – на сегодняшний день это устаревший разъем. Используется в некоторых старых моделях жестких дисков. Максимальная скорость передачи данных – 133 Мбайт/с.

SATA – пришел на смену интерфейса IDE. Предназначен для подключения внутренних жестких дисков. Существует несколько стандартов данного разъема:

• SATA 1 – скорость передачи данных составляет 150 Мбайт/с;
• SATA 2 – скорость передачи данных составляет 300 Мбайт/с;
• SATA 3 – скорость передачи данных составляет 600 Мбайт/с.

Все эти стандарты совместимы между собой. При подключении устройств с разными версиями SATA скорость будет ограничена наименьшим из них. Начиная с версии SATA 2, возможно «горячее» отключения диска. Данный интерфейс используется в накопителях для ПК и для ноутбуков, в некоторых моделях серверных жестких дисков.

eSATA – используется для подключения внешних HDD. Скорость передачи данных составляет 300 Мбайт/с.

mSATA – уменьшенная версия интерфейса SATA. Применяется для подключения SSD-накопителей. Скорость передачи данных достигает 600 Мбайт/с.

Thunderbolt 3 – обеспечивает скорость передачи данных до 5 Гбайт/с (5000 Мбайт/с). Чаще всего встречается в продукции Apple.

USB – универсальный интерфейс для подключения различных устройств, в том числе HDD-дисков. Представлен несколькими версиями:

• USB 2.0 – скорость передачи данных составляет 60 Мбайт/с, устаревший интерфейс;
• USB 3.2 Gen1 (USB 3.0) – скорость передачи данных достигает 625 Мбайт/с;
• USB 3.2 Gen2 (USB 3.1) – скорость передачи данных составляет 1250 Мбайт/с;
• USB C 3.2 Gen1 (USB С 3.0), USB C 3.2 Gen2 (USB С 3.1) – отличаются от двух предыдущих версий двусторонней конструкцией разъема, что упрощает подключение накопителя.

PCI-E – интерфейс для подключения к материнской плате ПК различных устройств, включая и SSD-диски. Представлен несколькими версиями:

• PCI-E 2.0 – скорость передачи данных составляет 500 Мбайт/с (1 линия), устаревший интерфейс;
• PCI-E 3.0 – скорость передачи данных составляет 984 Мбайт/с (1 линия);
• PCI-E 4.0 – скорость передачи данных составляет 1969 Мбайт/с (1 линия).

Современные SSD-накопители чаще всего подключаются через PCI-E 3.0 x4 (4 линии).

mini PCI-E – уменьшенная версия PCI-E.

M.2 – используется для подключения SSD-накопителей.

U.2 – интерфейс, дающий возможность подключить внутренние SSD-накопители для серверов. Позволяет выполнять горячую замену. Скорость передачи данных составляет до 4 Гбайт/с.

Wi-Fi – беспроводной интерфейс, который дает возможность подключить внешний жесткий диск к смартфону и другим устройствам, лишенных разъемов USB. Такие девайсы применяются и как сетевые накопители.

Fibre Channel – используется в накопителях для серверов. Скорость передачи данных составляет 1.5 Гбайт/с.

NVMe – высокоскоростной интерфейс для подключения внутренних SSD-дисков с помощью PCI-E, M.2 и U.2. Обеспечивает скорость передачи данных до 3.5 Гбайт/с.

SAS – высокоскоростной и надежный интерфейс, предназначенный в основном для серверных HDD и SSD-дисков. Обеспечивает максимальную пропускную способность – до 2.8 Гбайт/с.

SCSI – играет ту же роль, что и SAS. Скорость передачи данных составляет 640 Мбайт/с (Ultra-640 SCSI).

FireWire 800 – устаревший интерфейс для подключения внешних HDD. Скорость передачи данных составляет 80 Мбайт/с. Вытеснен интерфейсом Thunderbolt.

Выбирая жесткий диск, обязательно убедитесь, что в вашем компьютере есть необходимый разъем для подключения.

Контроллер

Контроллер определяет возможности SSD-диска и управляет его работой. Информация о контроллере полезна оверклокерам и специалистам, например, владельцам серверов. Контроллеры высокого класса производят Samsung, Marvell, Silicon Motion, Phison.

Поддержка

Шифрование данных – защищает информацию на жестком диске от несанкционированного доступа (для работы с данными нужно ввести пароль). Пригодится, если на накопителе хранятся конфиденциальные сведения. Шифрование полезно и в случае кражи или пропажи внешнего накопителя либо диска от ноутбука, поскольку злоумышленнику будет сложно получить доступ к зашифрованному содержимому.

NCQ – увеличивает быстродействие HDD-, SSD-, SSHD-накопителей, имеющих интерфейс SATA. Такая функция актуальна для серверов.

Advanced Format – формат разметки области хранения информации на современных жестких дисках. Такие модели выгодно отличаются от устаревших накопителей повышенной емкостью и производительностью. Правда, жесткие диски с технологией Advanced Format не подходят для компьютеров, в которых установлены старые ОС, например, Windows XP.

TRIM – посредством этой функции операционная система сообщает контроллеру SSD-накопителя о возможности удаления ненужных блоков данных. В итоге продлевается срок службы SSD и поддерживается высокая скорость записи в течение всего периода эксплуатации.

Случайная запись / чтение (IOPS)

Данный параметр означает запись / чтение блоков данных, расположенных в случайном порядке. IOPS – количество операций ввода-вывода в секунду при записи / чтении данных. Позволяет оценить производительность SSD-диска. Чем больше этот показатель, тем быстрее накопитель будет записывать / считывать данные. Определяется характеристиками контроллера.

Другие характеристики

Ударостойкость

Уровень чувствительности жесткого диска к ударам. Если накопитель планируется использовать в качестве переносного, то на данную характеристику следует обратить внимание. Различают ударостойкость при хранении (от 75 до 3000 G) и при работе (от 3-3000 G). Чем выше уровень данной характеристики, тем лучше жесткий диск защищен от внешнего воздействия.

Потребляемая мощность

Чем ниже мощность, тем меньше энергии потребляет жесткий диск. Данный параметр важен зачастую для жестких дисков в ноутбуках, т.к. питание идет от аккумулятора.

Уровень шума

Влияет на комфорт эксплуатации жесткого диска. Современные модели работают довольно тихо: 20-28 дБ (спящий режим), 23-33 дБ (чтение и запись данных).

Наработка на отказ

Позволяет приблизительно оценить срок службы накопителя. Единица измерения – миллионы часов (млн. часов). Чем больше этот показатель, тем лучше, поскольку девайс дольше проработает.

Встроенный USB-кабель

Избавляет от необходимости искать переходник или кабель для подключения внешнего накопителя. Но такой вариант усложняет транспортировку запоминающего устройства, а при неаккуратном обращении встроенный кабель может выйти из строя.

Ударостойкий корпус

Обеспечивает повышенную защиту накопителя от ударов. Маркировка – «power», «armor», «steel».

Пыле- влагозащита

Позволяет оценить стойкость жесткого диска к названным факторам. Записывается с помощью буквенно-цифрового кода IPXX, где первая цифра указывает на защиту от пыли, а вторая – на защиту от влаги. Такая опция особенно важна для внешних жестких дисков.

Обычно встречаются модели со следующими классами пыле- и влагозащиты:

• IP55 – пылезащищенный корпус, защита от струй воды с любого направления;
• IP56 – пылезащищенный корпус, защита от мощных струй воды с любого направления;
• IP65 – пыленепроницаемый корпус, защита от струй воды с любого направления;
• IP67 – пыленепроницаемый корпус, устройство выдерживает кратковременное погружение на глубину до 1 м (не более 30 минут);
• IP68 – пыленепроницаемый корпус, устройство выдерживает погружение на глубину более 1 м (не более 30 минут).

Стандарт MIL-STD-810

Американский военный стандарт, описывающий степень защищенности различного оборудования от негативных воздействий внешней среды, включая удары и вибрации.

Правда, соответствующая маркировка на «гражданской» продукции не всегда говорит о ее максимальной защищенности. Дело в том, что такие изделия зачастую тестируются по одному или двум параметрам стандарта из огромного списка.

Исполнение

Интерфейс Ethernet – наличие разъема для подключения сетевого кабеля. Подключенный таким образом жесткий диск может быть доступен всем пользователям сети.

Кнопка резервного копирования – облегчает создание копии для восстановления данных.

Режим экономии энергии – пригодится для ноутбуков, поскольку снижает расход заряда батареи.

Теплоотвод – снижает нагрев накопителя и тем самым продлевает срок его эксплуатации.

Кнопка резервного копирования

Облегчает создание копии для восстановления данных.

Шифрование данных – защищает информацию на жестком диске от несанкционированного доступа (для работы с данными нужно ввести пароль). Полезная опция, если на накопителе хранятся конфиденциальные сведения. Шифрование пригодится и в случае кражи или пропажи внешнего либо ноутбучного диска.

Режим экономии энергии – пригодится для ноутбуков, поскольку снижает расход заряда батареи.

LCD-дисплей – выдает информацию о работе и состоянии внешнего накопителя, например, уровень его заполнения.

Подсветка – играет декоративную роль. Подсветкой оснащаются внутренние SSD-диски. Эти устройства выбирают геймеры, которые стремятся придать ПК оригинальный вид. Такие накопители устанавливаются в прозрачные корпуса или изделия со смотровым окном.

Док-станция – облегчает подключение к ПК или телевизору внешних жестких дисков. Данный гаджет особенно полезен, если жесткие диски одного типа часто приходится подключать, отключать и заменять.

Комплектация

Чехол – защищает жесткий диск от пыли, грязи, царапин.

Адаптер питания – также присущ внешним дискам, так как некоторым моделям для полноценной работы требуется питание от сети.

Съемный кабель – предназначен для подключения внешнего накопителя. В отличие от встроенного аналога не мешает и не ломается при транспортировке. Но подобный кабель легко потерять.

Материал корпуса

Пластик – дешевый и легкий материал. При этом его прочностных характеристик вполне достаточно для нормальных условий эксплуатации. Наиболее распространенный вариант.

Металл – прочнее и красивее пластика, но тяжелее и дороже.

Металл+пластик, пластик+резина, металл+резина – такой корпус более устойчив к ударам. Запоминающее устройство в прорезиненном корпусе сложнее выронить из рук.

Питание внешних жестких дисков

USB – позволяет использовать накопитель в тандеме с ноутбуком, когда питание от сети недоступно. При этом возможна ситуация, когда мощности тока будет недостаточно для работы жесткого диска.

Thunderbolt – данный способ питания обладает теми же достоинствами и недостатками, что и предыдущий вариант.

Сеть 220 В – в отличие от USB и Thunderbolt исключает проблемы, связанные с низкой мощностью тока. Минус – требуется розетка.

Встроенный аккумулятор – позволяет использовать внешний жестких диск, если отсутствует подключение к сети. Недостаток – требуется следить за состоянием батареи, чтобы избежать отказа устройства в самый неподходящий момент.

Производитель

Самый важный критерий выбора жесткого диска – надежность. Несомненными лидерами среди производителей являются бренды WD (Western Digital) и Seagate. Это самые качественные винчестеры, процент бракованных или вышедших из строя единиц у них минимальный. Следующими необходимо отметить марки Toshiba, Hitachi, а также Samsung. Их модели можно купить при острой необходимости, однако стоит обязательно изучить отзывы.

Продукция остальных производителей жестких дисков не вызывают особого интереса, стоит при этом почти также как и лучшие винчестеры. Если же необходимо купить модель марки «второго эшелона», то можно выбрать бренды ADATA, Dell, GoodRAM, HP, Intel, Kingston, Lenovo, SanDisk, Transcend, Verbatim, Silicon Power.

Среди сетевых накопителей картина чуть иная: брендов таких дисков немного. Самыми качественными будут Synology, QNAP, а также модели Seagate.

• Скоростные жесткие диски для компьютера: лучшие модели 2023 года
• Гибридные жесткие диски: компромисс между скоростью и объемом
• Хранение данных в системах видеонаблюдения: выбор и оптимизация памяти
• Внешние диски: мобильность, безопасность и современные тренды
• Скорость, размер, память: разбираемся в особенностях выбора SSD
• Жесткие диски SSD против HDD: повлияет ли выбор на производительность .
• Топ 7 лучших производителей SSD накопителей от 250 Гб и выше
• Показать ещё.

Як правильно вибрати жорсткий диск для ноутбукаПоради та рекомендації

Коли настає час замінити або оновити жорсткий диск у вашому ноутбуці, зорієнтуватися у всіх доступних варіантах може виявитися непростим завданням. Жорсткий диск — це важливий компонент ноутбука, який відповідає за зберігання всіх важливих даних і програм, тому дуже важливо вибрати правильний диск, який відповідає вашим потребам.

При виборі жорсткого диска для ноутбука слід враховувати кілька факторів, таких як ємність, швидкість і тип накопичувача. Залежно від того, для чого ви використовуєте свій ноутбук, ви можете надати перевагу одному з цих факторів над іншими.

У цій статті ми розповімо вам про різні аспекти, які слід враховувати при виборі жорсткого диска для ноутбука, щоб ви могли прийняти обґрунтоване рішення, яке відповідатиме вашим конкретним потребам і вимогам.

Розуміння жорстких дисків

Жорсткий диск — це пристрій, який постійно зберігає і витягує цифрові дані на комп’ютері. Жорсткі диски бувають різних розмірів і типів, і вони можуть впливати на швидкість і продуктивність ноутбука. Перш ніж вибрати правильний жорсткий диск для свого ноутбука, важливо зрозуміти, з яких компонентів складається жорсткий диск і як вони впливають на продуктивність комп’ютера.

Основним компонентом жорсткого диска є пластина. Це круглий магнітний диск, на якому зберігаються дані. Диск швидко обертається, а головки зчитування і запису рухаються по поверхні диска, дозволяючи записувати і витягувати дані. Швидкість обертання пластини та руху головок зчитування і запису визначають швидкість і продуктивність жорсткого диска.

Ємність жорсткого диска вимірюється в гігабайтах (ГБ) і терабайтах (ТБ) і означає обсяг даних, які він може зберігати. Чим більша ємність жорсткого диска, тим більше даних він може зберігати.

Жорсткі диски можна розділити на два типи: жорсткі диски (HDD) і твердотільні накопичувачі (SSD). HDD — це традиційні жорсткі диски, які використовують для зберігання даних пластини, що обертаються. Твердотільні накопичувачі, з іншого боку, використовують технологію флеш-пам’яті для зберігання даних, що робить їх швидшими та надійнішими, ніж жорсткі диски.

При виборі правильного жорсткого диска для вашого ноутбука важливо враховувати такі фактори, як ємність, швидкість і тип (HDD або SSD). Ці фактори визначають продуктивність жорсткого диска і можуть впливати на загальну швидкість і функціональність ноутбука.

Як працюють жорсткі диски

Жорсткий диск — це пристрій зберігання даних, який відповідає за зберігання та пошук цифрової інформації на комп’ютері. Він складається з однієї або декількох пластин, або дисків, які обертаються з високою швидкістю. Дані зчитуються з цих пластин або записуються на них за допомогою головок зчитування/запису, які прикріплені до кронштейна, що рухається вперед-назад по пластинах. Головки зчитування/запису функціонують подібно до голки на програвачі, зчитуючи магнітні сигнали, що зберігаються на пластинах, і перетворюючи їх на цифрові дані.

Коли дані зберігаються на жорсткому диску, вони діляться на невеликі частини, які називаються секторами. Кожному сектору присвоюється унікальний ідентифікатор, який дозволяє головкам зчитування/запису знаходити і зчитувати потрібні дані, коли це потрібно. Самі пластини покриті магнітним матеріалом, який використовується для зберігання цифрової інформації. Коли дані записуються на диск, створюється магнітне поле, яке вирівнює магнітні частинки на пластинах і зберігає дані.

У жорстких дисках використовується низка різних технологій, які допомагають підвищити їхню продуктивність і надійність. Наприклад, деякі диски використовують технологію кешування, яка передбачає тимчасове зберігання даних, до яких часто звертаються, у спеціальній області пам’яті, щоб пришвидшити час доступу до них. Інші можуть використовувати алгоритми корекції помилок для виявлення та виправлення помилок у даних, які можуть виникнути під час операцій читання/запису.

З розвитком технологій жорсткі диски стають меншими та ефективнішими, мають більшу ємність і вищу швидкість читання/запису. Вибираючи жорсткий диск для свого ноутбука, важливо враховувати такі фактори, як ємність, швидкість і надійність, щоб переконатися, що ви вибрали диск, який відповідає вашим потребам.

• Ємність: Це обсяг даних, який може зберігати жорсткий диск. Більша ємність, як правило, краща, але може коштувати дорожче.
• Швидкість: швидкість, з якою головки зчитування/запису можуть отримати доступ до даних на диску, вимірюється в обертах за хвилину (об/хв). Вищі обороти зазвичай означають швидший час доступу, але також можуть генерувати більше тепла і шуму.
• Надійність: жорсткі диски можуть виходити з ладу, тому важливо вибирати надійний диск, на який надається гарантія.

Типи жорстких дисків

Що стосується жорстких дисків для ноутбуків, то вони бувають двох основних типів: HDD і SSD.

HDD: Традиційний жорсткий диск (HDD) має всередині диск, що обертається, на якому зберігаються дані, а головка зчитування/запису забезпечує доступ до цих даних. Вони існують вже давно і часто дешевші за SSD. Однак вони схильні до механічних пошкоджень і повільніші за SSD, коли мова йде про швидкість читання і запису. Якщо ви шукаєте бюджетний варіант з великим об’ємом пам’яті, вам підійде жорсткий диск.

SSD: Твердотільний накопичувач (SSD) не має рухомих частин, натомість він зберігає дані на з’єднаних між собою мікросхемах флеш-пам’яті. Це робить їх швидшими, довговічнішими та менш схильними до пошкоджень, ніж жорсткі диски. Вони, як правило, дорожчі та мають менший обсяг пам’яті, ніж жорсткі диски. Якщо ви хочете, щоб ваш ноутбук швидше завантажувався, то SSD — це те, що вам потрібно.

Гібридні диски: Гібридний накопичувач поєднує в собі як SSD, так і HDD. Частина SSD використовується для часто використовуваних даних, а частина HDD — для зберігання даних. Це забезпечує баланс швидкості та обсягу пам’яті за більш доступною ціною, ніж звичайний SSD.

Визначення ваших потреб

Вибираючи правильний жорсткий диск для свого ноутбука, важливо визначити свої потреби. Ось деякі фактори, які слід врахувати:

• Ємність: Який обсяг пам’яті вам потрібен? Враховуйте розмір файлів, які ви плануєте зберігати на своєму ноутбуці.
• Швидкість: Чи потрібен вам жорсткий диск, який може швидко отримувати доступ до великих файлів і передавати їх? Розгляньте варіант твердотільного накопичувача (SSD) замість традиційного жорсткого диска (HDD).
• Бюджет: Скільки ви готові витратити? SSD, як правило, дорожчі, в той час як жорсткі диски пропонують більше місця для зберігання за менші гроші.
• Довговічність: Чи потрібен вам жорсткий диск, який витримує падіння та інші фізичні пошкодження? Зверніть увагу на міцний або твердотільний накопичувач.
• Сумісність: Чи буде жорсткий диск працювати з вашим ноутбуком? Перевірте технічні характеристики жорсткого диска і ноутбука, щоб переконатися в сумісності.

Враховуючи ці фактори, ви зможете визначити, який жорсткий диск найкраще відповідатиме вашим потребам.

Вимоги до місця для зберігання даних

При виборі правильного жорсткого диска для вашого ноутбука важливо враховувати ваші вимоги до місця для зберігання даних. Подумайте, для чого ви будете використовувати свій ноутбук і скільки місця вам потрібно для зберігання файлів.

Основні потреби: Якщо ви в основному використовуєте ноутбук для перегляду веб-сторінок, перевірки електронної пошти та роботи з простими документами, вам буде достатньо жорсткого диска об’ємом від 250 до 500 ГБ.

Розширені потреби: Якщо ви плануєте зберігати великі файли, такі як відео, фотографії або музика, або якщо ви геймер, вам знадобиться більше місця для зберігання. Жорсткий диск ємністю від 1 до 2 ТБ ідеально підходить для розширених потреб.

Професійні потреби: Професіоналам, які працюють з великими файлами, наприклад, 3D-моделями або відеоредакторами, знадобиться жорсткий диск більшої ємності. Подумайте про придбання жорсткого диска на 2 ТБ або більше.

Хмарне сховище: Інший варіант — скористатися хмарним сховищем, яке дозволяє зберігати файли в Інтернеті замість того, щоб зберігати їх на жорсткому диску комп’ютера. Це рішення забезпечує гнучкість доступу до ваших файлів з будь-якого місця, де є інтернет-з’єднання.

Насамкінець, при виборі жорсткого диска для свого ноутбука враховуйте свої потреби у зберіганні даних, вимоги до використання та бюджет. Не забувайте завжди враховувати обсяг пам’яті, який вам знадобиться, щоб гарантувати, що ваш ноутбук буде відповідати вашим потребам зараз і в майбутньому.

Швидкість і продуктивність

Швидкість і продуктивність жорсткого диска є важливими факторами, які слід враховувати при виборі правильного жорсткого диска для вашого ноутбука. Більш швидкий жорсткий диск дозволить вашому ноутбуку швидко завантажувати і запускати програми, а також виконувати інші завдання, які вимагають високої швидкості, наприклад, ігри або редагування відео.

Швидкість обертання жорсткого диска вимірюється в об/хв (обертів за хвилину), і чим вища швидкість обертання, тим швидший жорсткий диск. Звичайний діапазон швидкості обертання жорстких дисків для ноутбуків знаходиться в межах 5400-7200 об/хв. Якщо вам потрібен швидший жорсткий диск, ви можете вибрати твердотільний накопичувач (SSD), який використовує технологію флеш-пам’яті. SSD працюють набагато швидше, ніж традиційні жорсткі диски.

Ще одним фактором, який слід враховувати, є розмір кешу жорсткого диска. Кеш — це невеликий об’єм пам’яті, який зберігає дані, до яких часто звертаються. Більший розмір кешу означає, що ваш ноутбук може отримати доступ до даних, які часто використовуються, швидше, що призводить до швидшого завантаження і часу завантаження програмного забезпечення.

Нарешті, зверніть увагу на інтерфейс жорсткого диска: SATA або NVMe. Інтерфейси SATA широко використовуються і забезпечують пристойну швидкість, тоді як інтерфейси NVMe використовують технологію PCIe і забезпечують набагато вищу швидкість. Однак диски NVMe, як правило, коштують дорожче, ніж диски SATA.

На закінчення, при виборі жорсткого диска для ноутбука важливо враховувати швидкість і продуктивність диска, щоб забезпечити оптимальну роботу. Враховуйте такі фактори, як швидкість обертання, розмір кеш-пам’яті та інтерфейс, перш ніж прийняти остаточне рішення.

Бюджетні обмеження

Обираючи жорсткий диск для свого ноутбука, важливо враховувати свій бюджет. Жорсткі диски можуть сильно відрізнятися за ціною залежно від їхньої ємності, швидкості та інших характеристик. Якщо у вас обмежений бюджет, можливо, вам доведеться піти на певні компроміси, щоб отримати максимальну віддачу за свої гроші.

Перше, на що слід звернути увагу, — це розмір жорсткого диска. Більші диски, як правило, коштують дорожче, тому якщо вам не потрібно багато місця для зберігання даних, ви можете заощадити, вибравши менший диск. Крім того, ви можете розглянути можливість використання зовнішнього жорсткого диска для зберігання більших файлів.

Ще один фактор, який слід враховувати, — це швидкість жорсткого диска. Твердотільні накопичувачі (SSD), як правило, швидші за традиційні жорсткі диски (HDD), але вони й дорожчі. Якщо швидкість для вас є пріоритетом, можливо, варто інвестувати в SSD, але якщо у вас обмежений бюджет, HDD може бути більш економічно вигідним варіантом.

Нарешті, варто провести деякі дослідження і порівняти ціни від різних роздрібних продавців, щоб переконатися, що ви отримуєте найкращу пропозицію. Слідкуйте за розпродажами та акціями, які можуть допомогти вам заощадити на покупці.

Фактори, на які слід звернути увагу

Вибираючи правильний жорсткий диск для свого ноутбука, слід враховувати кілька факторів:

• Ємність: Важливо вибрати жорсткий диск з достатньою ємністю, щоб задовольнити ваші потреби. Подумайте, скільки місця вам знадобиться для ваших файлів і програм.
• Тип жорсткого диска: Існує два основних типи жорстких дисків: HDD та SSD. Жорсткі диски доступні за ціною і мають більший обсяг пам’яті, тоді як твердотільні накопичувачі швидші і довговічніші.
• Швидкість: Швидший жорсткий диск покращить загальну продуктивність вашого ноутбука. Зверніть увагу на швидкість обертання (обертів за хвилину) або швидкість передачі даних жорсткого диска.
• Сумісність: Переконайтеся, що обраний вами жорсткий диск сумісний з материнською платою та операційною системою вашого ноутбука.
• Бренд: Обирайте жорсткий диск відомих брендів, щоб гарантувати якість і надійність.
• Вартість: При виборі жорсткого диска враховуйте свій бюджет. Твердотільні накопичувачі зазвичай дорожчі за жорсткі диски, але можуть забезпечити значний приріст продуктивності.

Ретельно зваживши ці фактори, ви зможете вибрати правильний жорсткий диск для свого ноутбука, який буде відповідати вашим потребам і забезпечить оптимальну продуктивність.

Сумісність з форм-фактором

Обираючи жорсткий диск для ноутбука, важливо враховувати сумісність з форм-фактором. Форм-фактор — це фізичний розмір і форма жорсткого диска. Існує два основних форм-фактори жорстких дисків для ноутбуків: 2,5-дюймовий і 1,8-дюймовий.

Більшість ноутбуків використовують 2,5-дюймові жорсткі диски, які є стандартним розміром для ноутбуків. Якщо у вашому ноутбуці встановлений 2,5-дюймовий жорсткий диск, вам потрібно буде придбати ще один 2,5-дюймовий жорсткий диск для його заміни. Переконайтеся, що ви також перевірили висоту і товщину жорсткого диска, оскільки деякі ноутбуки мають обмеження на максимальні розміри жорсткого диска.

Якщо у вашому ноутбуці використовується 1,8-дюймовий жорсткий диск, вам потрібно буде придбати ще один 1,8-дюймовий жорсткий диск для його заміни. Однак 1,8-дюймові жорсткі диски менш поширені, і їх може бути важче знайти, ніж 2,5-дюймові жорсткі диски.

Існує також новіший форм-фактор під назвою M.2, який стає все більш популярним у нових ноутбуках. Диски M.2 менші та швидші за традиційні жорсткі диски, але вони коштують дорожче. Якщо ваш ноутбук підтримує накопичувачі M.2, то варто подумати про перехід на них для підвищення продуктивності.

Підсумовуючи, при виборі жорсткого диска для ноутбука обов’язково перевірте сумісність форм-фактора і переконайтеся, що новий жорсткий диск має такий самий розмір і форму, як і старий. Це забезпечить плавний і безпроблемний процес оновлення.

Швидкість обертання та розмір кешу

Швидкість обертання жорсткого диска — це швидкість, з якою обертаються диски всередині накопичувача. Зазвичай жорсткі диски для ноутбуків мають швидкість обертання 5400 або 7200 обертів на хвилину (об/хв). Вища швидкість означає, що диск може швидше зчитувати і записувати дані, що призводить до кращої загальної продуктивності. Однак швидші диски, як правило, споживають більше енергії, що може призвести до швидшого розряджання акумулятора вашого ноутбука.

Об’єм кеш-пам’яті — ще один важливий фактор, який слід враховувати при виборі жорсткого диска. Кеш — це невеликий обсяг швидкої пам’яті, який жорсткий диск використовує для тимчасового зберігання даних, до яких він часто звертається. Більший кеш може призвести до скорочення часу читання і запису, що може підвищити загальну продуктивність.

Вибираючи жорсткий диск для свого ноутбука, враховуйте свої конкретні потреби та способи використання. Якщо ви плануєте використовувати ноутбук для складних завдань, таких як ігри або редагування відео, найкращим варіантом буде жорсткий диск з більшою швидкістю обертання та більшим об’ємом кеш-пам’яті. Для повсякденного використання може бути достатньо накопичувача з меншою швидкістю обертання та меншим обсягом кеш-пам’яті.

Важливо також зазначити, що твердотільні накопичувачі (SSD) стають дедалі популярнішими для ноутбуків завдяки їхній вищій продуктивності та довговічності порівняно з традиційними жорсткими дисками. Однак SSD, як правило, дорожчі і пропонують менше місця для зберігання даних, ніж традиційні жорсткі диски, тому важливо зважити всі «за» і «проти», перш ніж приймати рішення.

Отже, швидкість обертання та розмір кешу жорсткого диска є ключовими факторами, які слід враховувати при виборі правильного диска для вашого ноутбука. Перш ніж прийняти остаточне рішення, врахуйте свої конкретні потреби та умови використання, а також переваги та недоліки різних типів дисків.

Інтерфейс і швидкість передачі даних

При виборі жорсткого диска для ноутбука важливо враховувати інтерфейс і швидкість передачі даних. Інтерфейс — це з’єднання між жорстким диском і ноутбуком, яке визначає швидкість передачі даних. Найпоширеніші інтерфейси для жорстких дисків для ноутбуків — SATA, SAS і PCIe.

SATA, або Serial ATA, є найпоширенішим інтерфейсом для ноутбуків споживчого класу. Він має максимальну швидкість передачі даних 6 Гбіт/с, що робить його досить швидким для більшості користувачів. SAS (Serial Attached SCSI) використовується у високопродуктивних ноутбуках і має максимальну швидкість передачі даних 12 Гбіт/с. PCIe (Peripheral Component Interconnect Express) — найшвидший інтерфейс, який використовується у високопродуктивних ноутбуках для виконання складних завдань, таких як редагування відео та ігри.

Швидкість передачі даних також важливо враховувати. Чим вища швидкість передачі, тим швидше можна читати та записувати дані. Швидкість передачі даних вимірюється в об/хв, або обертах за хвилину. Чим вища швидкість обертання, тим вища швидкість передачі даних. Більшість жорстких дисків для ноутбуків мають швидкість передачі даних 5400 або 7200 об/хв. Якщо вам потрібен швидший доступ до даних, зверніть увагу на твердотільний накопичувач (SSD), який не має рухомих частин і може досягати швидкості передачі даних до 550 МБ/с.

Підсумовуючи, при виборі жорсткого диска для ноутбука враховуйте інтерфейс і швидкість передачі даних. SATA — найпоширеніший інтерфейс, а SAS і PCIe — більш швидкісні варіанти. Швидкість передачі даних вимірюється в обертах на хвилину, і чим вища швидкість, тим швидший доступ до даних. Якщо вам потрібен швидший доступ до даних, зверніть увагу на твердотільний накопичувач, швидкість якого набагато вища, ніж у традиційних жорстких дисків.

Популярні бренди та моделі

Коли справа доходить до вибору жорсткого диска для вашого ноутбука, ви побачите, що є кілька популярних брендів і моделей на вибір. Ось деякі з найпопулярніших варіантів:

• Western Digital (WD) — відома своїми високоякісними жорсткими дисками, WD пропонує широкий вибір варіантів, які користуються популярністю серед користувачів ноутбуків. Особливою популярністю користуються серії Blue і Black, причому остання призначена для ігор і високопродуктивних додатків.
• Seagate — ще один відомий бренд, Seagate пропонує надійні та продуктивні жорсткі диски. Їх серія Barracuda популярна серед користувачів ноутбуків.
• Toshiba — Toshiba відома своїми жорсткими дисками великої ємності, які популярні серед тих, кому потрібно зберігати великі обсяги даних. Їх серія MQ01ABD100 є популярним варіантом для ноутбуків.

Варто зазначити, що багато ноутбуків постачаються з попередньо встановленим жорстким диском одного з цих брендів, тому ви можете дотримуватися тієї ж марки, якщо вас влаштовує продуктивність вашого поточного жорсткого диска.

Зрештою, правильний вибір бренду та моделі буде залежати від ваших конкретних потреб і того, що ви шукаєте в жорсткому диску. Приймаючи рішення, враховуйте такі фактори, як ємність, швидкість і надійність.

Western Digital

Western Digital — відомий бренд, який пропонує широкий асортимент жорстких дисків для ноутбуків. Їхні накопичувачі відомі своєю високою продуктивністю, надійністю та довговічністю.

Одним із популярних продуктів є жорсткий диск WD Black, призначений для ігрових ноутбуків і висококласних робочих станцій. Він відрізняється високою швидкістю читання і запису і доступний в різних варіантах ємністю до 4 ТБ.

Серія WD Blue — ще один популярний варіант, який пропонує баланс між продуктивністю та доступністю. Вони ідеально підходять для повсякденного використання і доступні ємністю до 2 ТБ.

Для тих, хто шукає портативне рішення, Western Digital також пропонує серію WD My Passport. Ці зовнішні жорсткі диски легко підключаються до ноутбука через USB і доступні ємністю до 5 ТБ.

Крім того, Western Digital пропонує ряд твердотільних накопичувачів (SSD), які забезпечують високу швидкість читання і запису та підвищують загальну продуктивність. Серія WD Green — це доступний за ціною варіант, тоді як твердотільні накопичувачі WD Blue і WD Black відрізняються більш високими показниками швидкості та витривалості.

Загалом Western Digital пропонує широкий асортимент жорстких дисків і твердотільних накопичувачів для різних користувачів ноутбуків, що дозволяє легко знайти ідеальне рішення для зберігання даних відповідно до ваших потреб.

Seagate

Seagate — відомий бренд на ринку жорстких дисків, що пропонує широкий вибір варіантів як для настільних комп’ютерів, так і для ноутбуків. Компанія існує з перших днів розвитку комп’ютерних технологій і зарекомендувала себе як виробник надійних і високоякісних дисків.

Seagate пропонує різні типи накопичувачів, зокрема традиційні жорсткі диски (HDD), що обертаються, та новітні твердотільні накопичувачі (SSD). Жорсткі диски мають різну ємність — від 500 ГБ до 4 ТБ. Твердотільні накопичувачі компанії відомі своєю високою швидкістю читання та запису і доступні ємністю до 2 ТБ.

Ще одна особливість Seagate полягає в тому, що компанія пропонує диски, спеціально розроблені для ноутбуків. Ці диски часто тонші та енергоефективніші, ніж їхні аналоги для настільних комп’ютерів. Seagate також пропонує гібридні диски, які поєднують швидкість твердотільних накопичувачів і ємність жорстких дисків, що робить їх чудовим варіантом для тих, кому потрібна і швидкість, і ємність.

Загалом, Seagate — це надійний і авторитетний бренд, коли справа доходить до вибору правильного жорсткого диска для вашого ноутбука. Завдяки широкому спектру можливостей та історії виробництва високоякісних дисків, Seagate — це бренд, на який варто звернути увагу при покупці.

Samsung

Samsung — відомий бренд у світі електроніки, який також виробляє надійні жорсткі диски для ноутбуків. Жорсткі диски Samsung мають безліч функцій, які роблять їх привабливими для користувачів ноутбуків.

Твердотільні накопичувачі Samsung — одні з найкращих жорстких дисків для ноутбуків. Вони використовують новітні технології та забезпечують високу швидкість читання і запису, що робить їх чудовим вибором для досвідчених користувачів і геймерів. Твердотільні накопичувачі Samsung також є енергоефективними, а це означає, що ваш ноутбук працюватиме довше на одному заряді.

Серія Samsung Spinpoint M10P — ще один чудовий варіант для користувачів ноутбуків. Ці жорсткі диски мають велику ємність і інтерфейс SATA. Вони призначені для високопродуктивних ноутбуків і ідеально підходять для користувачів, які вимагають від своїх пристроїв швидкості та надійності.

• У жорстких дисках Samsung використовується інноваційна технологія, що забезпечує високу швидкість читання і запису.
• Вони енергоефективні, а це означає, що ваш ноутбук працюватиме довше на одному заряді.
• Серія Samsung Spinpoint M10P ідеально підходить для високопродуктивних ноутбуків.

Якщо ви шукаєте надійний і високопродуктивний жорсткий диск для свого ноутбука, Samsung — це бренд, на який варто звернути увагу.

Встановлення та обслуговування

Встановлення нового жорсткого диска в ноутбук може здатися складним завданням, але з правильними інструментами та інструкціями його можна легко виконати. Перш ніж вносити будь-які зміни, важливо створити резервну копію всіх важливих даних і точку відновлення системи.

Вибираючи новий жорсткий диск, переконайтеся, що він сумісний з інтерфейсом вашого ноутбука. SATA і PCIe — найпоширеніші типи інтерфейсів, що використовуються в ноутбуках сьогодні, але для впевненості варто перевірити технічні характеристики вашого ноутбука.

Після вилучення старого жорсткого диска з ноутбука вам потрібно буде замінити його на новий і перевстановити операційну систему. Це можна зробити за допомогою USB-накопичувача або зовнішнього CD/DVD-приводу, залежно від специфікацій вашого ноутбука.

Обслуговування — це ключ до безперебійної роботи жорсткого диска. Уникайте падінь і ударів ноутбука, оскільки це може призвести до пошкодження жорсткого диска. Регулярно запускайте програми для очищення та дефрагментації дисків, а також не допускайте потрапляння на ноутбук пилу та сміття, протираючи його м’якою тканиною або балончиком зі стисненим повітрям.

Якщо ви помітили будь-які ознаки несправності жорсткого диска, такі як низька продуктивність, дивні звуки або часті збої, важливо діяти швидко. Негайно створіть резервну копію всіх даних і подумайте про заміну жорсткого диска до того, як він повністю вийде з ладу.

• Порада: Охолоджуйте ноутбук і жорсткий диск, використовуючи охолоджувальну підставку або піднімаючи ноутбук, щоб забезпечити кращий потік повітря.

Процес встановлення

Після того, як ви вибрали відповідний жорсткий диск для свого ноутбука, настав час його встановити. Цей процес може відрізнятися залежно від марки та моделі вашого ноутбука, але загалом він включає наступні кроки:

• Вимкніть ноутбук і відключіть його від джерела живлення.
• Вийміть старий жорсткий диск з ноутбука. Для цього може знадобитися відкрутити гвинти або від’єднати диск від відсіку.
• Підключіть новий жорсткий диск. Зазвичай для цього потрібно вставити його в відсік і закріпити гвинтами або засувками.
• Зберіть ноутбук, переконавшись, що всі гвинти та з’єднання надійно закріплені.
• Увімкніть ноутбук і перевірте, чи розпізнає він новий жорсткий диск. Якщо ні, можливо, вам доведеться увійти в BIOS і налаштувати новий диск як завантажувальний.

Важливо зазначити, що якщо вам некомфортно виконувати установку самостійно, ви можете віднести ноутбук до професійного комп’ютерного фахівця. Він може гарантувати, що встановлення буде виконано належним чином і мінімізує ризик пошкодження вашого ноутбука або нового жорсткого диска.

Найкращі практики для обслуговування жорсткого диска

Належне обслуговування жорсткого диска вашого ноутбука має важливе значення для його оптимальної роботи. Ось кілька найкращих практик, яких варто дотримуватися:

• Регулярно видаляйте невикористовувані файли та програми: З часом ваш жорсткий диск може бути захаращений невикористаними файлами та програмами, які займають дорогоцінний простір. Регулярне очищення цих файлів може звільнити місце і підвищити загальну продуктивність вашого ноутбука.
• Запустіть програму очищення диска та дефрагментатор: У Windows є вбудовані інструменти для оптимізації жорсткого диска, зокрема програма очищення диска, яка видаляє непотрібні файли, і дефрагментатор, який упорядковує файли для підвищення швидкості та продуктивності.
• Не заповнюйте жорсткий диск до максимальної ємності: Залишення вільного місця на жорсткому диску (принаймні 10%) допоможе запобігти повільній роботі та можливим збоям.
• Слідкуйте за тим, як ви поводитеся з ноутбуком: Падіння, штовхання або тряска ноутбука можуть призвести до пошкодження жорсткого диска. Поводьтеся з ноутбуком обережно і не пересувайте його під час роботи.
• Створюйте резервні копії важливих файлів: На випадок виходу з ладу або пошкодження жорсткого диска важливо мати резервну копію важливих файлів. Розгляньте можливість використання зовнішнього жорсткого диска або хмарного сховища для регулярного резервного копіювання файлів.

Дотримуючись цих рекомендацій, ви зможете продовжити термін служби і підвищити продуктивність жорсткого диска вашого ноутбука.

Питання-відповідь:

На що слід звернути увагу при виборі жорсткого диска для ноутбука?

При виборі жорсткого диска для ноутбука слід враховувати його ємність, швидкість обертання, довговічність і енергоспоживання. Ви також можете взяти до уваги такі фактори, як репутація бренду та ціна.

У чому різниця між жорстким диском (HDD) і твердотільним накопичувачем (SSD)?

Для доступу до даних у жорсткому диску використовується диск, що обертається, і головка зчитування/запису, тоді як у твердотільному накопичувачі для зберігання даних використовується флеш-пам’ять. Твердотільні накопичувачі, як правило, швидші та дорожчі за жорсткі диски, але вони також мають менший термін служби та менший обсяг пам’яті.

Який обсяг пам’яті потрібен для мого ноутбука?

Обсяг пам’яті, який вам потрібен, залежить від того, як ви його використовуєте. Якщо ви в основному використовуєте ноутбук для виконання базових завдань, таких як перегляд веб-сторінок і обробка текстів, вам буде достатньо твердотільного накопичувача об’ємом 256 ГБ. Однак, якщо ви зберігаєте великі файли, такі як відео або фотографії, вам може знадобитися більше місця для зберігання.

Чи варто інвестувати в дорожчий жорсткий диск?

Інвестиції в дорожчий жорсткий диск можуть бути виправдані, якщо він пропонує вищу продуктивність або довговічність. Наприклад, твердотільний накопичувач зазвичай пропонує швидший час завантаження, ніж жорсткий диск. Однак, якщо ви використовуєте ноутбук лише для виконання базових завдань, вам може бути достатньо більш доступного жорсткого диска.

Чи можна замінити жорсткий диск у ноутбуці?

Це залежить від моделі вашого ноутбука. Деякі ноутбуки мають доступний для користувача відсік для жорсткого диска, що дозволяє легко модернізувати його, в той час як для інших може знадобитися розбирання всього ноутбука. Обов’язково перевірте технічні характеристики вашого ноутбука та посібник користувача, перш ніж намагатися оновити жорсткий диск.

Читайте також:

1. Покраска стен водоэмульсионной краской: технология работы
2. Устройство кровли из металлочерепицы — технология
3. Пиролизная печь своими руками — технология постройки
4. Молдинг для стен: виды и технология монтажа
5. Инновационные технологии в магазине аdidas boost™ energy lab от дизайнеров urbantainer, сеул, корея
6. Технология нанесения фактурной штукатурки
7. Покраска металлоизделий: промышленные технологии
8. Отделка стен и пола мрамором — технология монтажа
9. Изучаем технологию нанесения венецианской штукатурки в ванной
10. Монтаж фальцевой кровли — инструкция и технология
11. Технология кладки блоков
12. Поклейка флизелиновых обоев: технологии и способы
13. Характеристики и технология изготовления балясин из бетона
14. Дачные каркасные дома. преимущества технологии
15. Машинная штукатурка: технология нанесения
16. Технология обшивки металлических дверей
17. Штукатурка для фасада – ее виды и технология отделки
18. Технология укладки брусчатки
19. Как шпаклевать стены под обои: технология с практическими рекомендациями
20. Технология самостоятельной укладки шифера на крышу
21. Технология шпаклевания стен: просто, быстро и красиво
22. Штукатурка дома: технология нанесения и ее особенности
23. Арка из гипсокартона — пошаговая технология, фото
24. Финская технология строительства домов
25. Шпатлевка стен под покраску: разбираем технологию работ
26. Технология утепления окон
27. Технология монтажа вентилируемого фасада: видео и инструкция
28. Укладка ламината своими руками: технология, инструкция
29. Канадская технология строительства домов
30. Соединение полипропиленовых труб – разные технологии для вашего удобства