Зміст:
Як вимірюється електропровідність
This Deployment has been disabled.
Your connection is working correctly.
Vercel is working correctly.
402: PAYMENT_REQUIRED Code: DEPLOYMENT_DISABLED ID: iad1::zjxfl-1710263089600-609709ad9964
- If you are a visitor, contact the website owner or try again later.
- If you are the owner, please read this documentation section.
Таблиця питомого електричного опору та провідності
У цій таблиці представлено питомий електричний опір і електропровідність кількох матеріалів.
Питомий електричний опір, представлений грецькою літерою ρ (rho), є мірою того, наскільки сильно матеріал протистоїть потоку електричного струму. Чим менший питомий опір, тим легше матеріал пропускає потік електричного заряду.
Електропровідність – це величина, зворотна питомому опору. Провідність – це міра того, наскільки добре матеріал проводить електричний струм. Електропровідність може бути представлена грецькою літерою σ (сигма), κ (каппа) або γ (гамма).
Таблиця питомого опору та провідності при 20°C
| матеріал | ρ (Ω•m) при 20 °C Питомий опір | σ (См/м) при 20 °C Провідність |
| Срібло | 1,59×10 −8 | 6,30 × 10 7 |
| Мідь | 1,68×10 −8 | 5,96 × 10 7 |
| Відпалена мідь | 1,72×10 −8 | 5,80 × 10 7 |
| золото | 2,44×10 −8 | 4,10 × 10 7 |
| Алюміній | 2,82×10 −8 | 3,5×10 7 |
| Кальцій | 3,36×10 −8 | 2,98 × 10 7 |
| Вольфрам | 5,60×10 −8 | 1,79 × 10 7 |
| Цинк | 5,90×10 −8 | 1,69 × 10 7 |
| Нікель | 6,99×10 −8 | 1,43 × 10 7 |
| Літій | 9,28×10 −8 | 1,08 × 10 7 |
| Залізо | 1,0×10 −7 | 1,00 × 10 7 |
| Платина | 1,06×10 −7 | 9,43 × 10 6 |
| олово | 1,09×10 −7 | 9,17 × 10 6 |
| Вуглецева сталь | (10 10 ) | 1,43×10 −7 |
| Вести | 2,2×10 −7 | 4,55 × 10 6 |
| Титан | 4,20×10 −7 | 2,38 × 10 6 |
| Орієнтована електротехнічна сталь | 4,60×10 −7 | 2,17 × 10 6 |
| Манганін | 4,82×10 −7 | 2,07 × 10 6 |
| Константан | 4,9×10 −7 | 2,04 × 10 6 |
| Нержавіюча сталь | 6,9×10 −7 | 1,45 × 10 6 |
| Меркурій | 9,8×10 −7 | 1,02 × 10 6 |
| Ніхром | 1,10×10 −6 | 9,09 × 10 5 |
| GaAs | 5×10 −7 до 10×10 −3 | 5×10 −8 до 10 3 |
| Вуглець (аморфний) | 5×10 −4 до 8×10 −4 | 1,25 до 2×10 3 |
| Карбон (графіт) | від 2,5×10 −6 до 5,0×10 −6 //базальна площина 3,0×10 −3 ⊥базальна площина | від 2 до 3×10 5 //базальна площина 3,3×10 2 ⊥базальна площина |
| Карбон (алмаз) | 1×10 12 | ~10 −13 |
| Германій | 4,6×10 −1 | 2.17 |
| Морська вода | 2×10 −1 | 4.8 |
| Питна вода | 2×10 1 до 2×10 3 | 5×10 −4 до 5×10 −2 |
| Кремній | 6,40×10 2 | 1,56×10 −3 |
| Дерево (вологі) | 1×10 3 до 4 | 10 −4 до 10 -3 |
| Деіонізована вода | 1,8 × 10 5 | 5,5×10 −6 |
| скло | 10×10 10 до 10×10 14 | 10 −11 до 10 −15 |
| Жорстка гума | 1×10 13 | 10 −14 |
| Дрова (сушити в духовці) | 1×10 14 до 16 | 10 −16 до 10 -14 |
| Сірка | 1×10 15 | 10 −16 |
| повітря | 1,3×10 16 до 3,3×10 16 | 3×10 −15 до 8×10 −15 |
| Парафіновий віск | 1×10 17 | 10 −18 |
| Плавлений кварц | 7,5×10 17 | 1,3×10 −18 |
| ПЕТ | 10×10 20 | 10 −21 |
| Тефлон | 10×10 22 до 10×10 24 | 10 −25 до 10 −23 |
Фактори, що впливають на електропровідність
Є три основні фактори, які впливають на провідність або питомий опір матеріалу:
- Площа поперечного перерізу: якщо поперечний переріз матеріалу великий, через нього може проходити більше струму. Так само тонкий поперечний переріз обмежує потік струму.
- Довжина провідника: короткий провідник дозволяє струму протікати з більшою швидкістю, ніж довгий провідник. Це схоже на спробу перемістити багато людей через коридор.
- Температура: підвищення температури змушує частинки вібрувати або рухатися більше. Збільшення цього руху (підвищення температури) зменшує провідність, тому що молекули, швидше за все, стануть на шляху потоку струму. При надзвичайно низьких температурах деякі матеріали є надпровідниками.
Ресурси та додаткова література
- Дані про властивості матеріалу MatWeb .
- Угур, Умран. « Питомий опір сталі ». Елерт, Гленн (ред.), The Physics Factbook , 2006.
- Орінг, Мілтон. «Інженерне матеріалознавство». Нью-Йорк: Academic Press, 1995.
- Павар, С. Д., П. Муругавел і Д. М. Лал. ” Вплив відносної вологості та тиску на рівні моря на електропровідність повітря над Індійським океаном .” Журнал геофізичних досліджень: Атмосфери 114.D2 (2009).
Про автора