ФЕД-5. Огляд плівкового фотоапарата від читача Радоживи

Огляд ФЕД-5 спеціально для Радоживи підготував Родіон Ешмаков.

Зовнішній вигляд камери ФЕД-5 з об’єктивомЮпітер-8»

Серія камер ФЕД-5 – це масові та доступні (ціна ~75 рублів) далекомірні фотоапарати зі змінною оптикою, що виготовлялися в СРСР (у Харкові) з середини 70-х аж до початку 90-х. У цьому огляді представлена ​​модель ФЕД-5 (без додаткових символів) з об’єктивом Юпітер-8 (замість штатного Індустар-61 Л/Д).

Характеристики фотоапарата:
Тип: однооб’єктивний далекомірний фотоапарат;
формат: малий, плівка тип 135 (24 * 36 мм кадр);
Видошукач: пов’язаний з оптичним далекоміром (база – 43 мм);
Експозамір: ручна установка діафрагми та витримки, селеновий непоєднаний експонометр з калькулятором витримок;
Тип затвора: шторно-щілинний, витримки від 1/500 до 1 с, витримка “В”;
Кріплення об’єктивів: М39, 28.8 мм; робочий відрізок;
Особливості: механізм діоптрійної корекції +-2 Дптр, автоспуск (9-15 с).
Інструкція до камери: завантажити

Конструкція фотоапарата ФЕД-5

Тепер, коли Ви згадали і полізли в комірку за старою курною далекоміркою, маленьке нагадування:
Спочатку зведи затвор, потім міняй витримку! Недотримання цього правила – моментальна поломка камери.

Камера є типовим далекомірним фотоапаратом, хоча має ряд особливостей, які сильно спрощують застосування. Перша з них – це задня кришка, що знімається. Це здається диким, але перші радянські камери її не мали, натомість можна було зняти лише нижню частину корпусу. Заправка плівки в такий фотоапарат та її вилучення – той самий квест, у якому мені не хотілося брати участь, а ФЕД-5 якраз і не наполягає.

ФЕД-5 зі знятими задньою кришкою та об’єктивом

Усередині ФЕД-5 можна побачити шторки затвора, механізм подачі плівки та притискний столик на кришці. Все зроблено максимально аскетично, але якісно.

При придбанні камери особливу увагу потрібно приділити саме шторкам, подивившись на просвіт при зведеному і спущеному затворі – особливо при зведеному. При зберіганні зсипається просочувальний матеріал і шторки, навіть за зовнішньої цілісності, починають просвічувати і псувати плівку. Навіть великі лисиці нескладно залатати еластичним клеєм з підфарбовуванням потім у чорний колір.

Столик гладкий, пружний. Дряпання плівки помічено не було.

Вид камери ФЕД-5 ззаду

На тильній стороні камери можна помітити колечко навколо візира – це механізм діоптрійної корекції, який полегшує життя людям з неважливим зором. На багатьох радянських камерах його немає (в т.ч. на «покращеній» моделі – ФЕД-5С). Корекція можлива в межах від -2 до +2 Дптр простим поворотом кільця.

Також поруч розташований синхроконтакт для зовнішнього спалаху. Ніколи з нею не працював, тому для ознайомлення з можливостями застосування імпульсних ламп рекомендую прочитати чудову інструкцію до камери.

Верхня панель фотоапарат ФЕД-5

Верхня панелька камери містить механізм зведення та спуску затвора, калькулятор та шкалу експонометра, головки витримок (зведи затвор!) та зворотного перемотування, кріплення для зовнішнього спалаху, лічильник кадрів.

Для зведення затвора необхідно плавно відтягнути і до кінця провернути важіль-курок, який може бути зафіксований у відтягнутому або складеному (похідному) стані.

Головкою витримок можна користуватися тільки після зведення затвора, причому вона має вільний хід від 1/30 у бік 1/60, потім її хід стає тугішим в діапазоні від 1/60 до 1 з-за необхідності зведення сповільнювача. Між 1/30 та 1 секундою головка витримок не обертається.

Правильну експопару витримка діафрагма дозволяє визначити селеновий елемент фотоапарата. Його показання виведені на стрілочний гальванометр на верхній частині камери, з шкалою від 1 до 11 умовних одиниць. Для визначення експопари потрібно спочатку поєднати з ризиком на маленькому блискучому кільці калькулятора витримок чутливість плівки, потім вибрати зовнішнім кільцем калькулятора число, яке вказує стрілка гальванометра. Так буде отримано набір експопар для діафрагм від 2.8 до 16 – залишається лише дивитися, з якою кількістю поєдналося необхідне значення діафрагми.

Важливою особливістю селенового експонометра є його нестійкість по відношенню до світла, особливо УФ: фотоапарат категорично не можна зберігати в місці, що освітлюється без чохла. Селеновий експонометр вражаюче швидко деградує і стає нездатним давати адекватні показання (читай – подавати потрібну напругу/струм на гальванометр).

Також варто пам’ятати, що експозамір за допомогою селенового елемента є інтегральним (тобто міряється загальна освітленість кадру) – за наявності сильних перепадів яскравості потрібно робити корекцію.

Лічильник кадрів у фотоапарата автоматично обнулюється після знімання задньої кришки. Він має кілька позицій до позначки 1 – кадри, зазвичай засвічені під час встановлення плівки. Три символи поруч із лічильником дозволяють встановити тип плівки (денна або для штучного освітлення) – просто щоб не забути.

ФЕД-5 дуже добрий тим, що є простим в обслуговуванні. Наприклад, зміна об’єктива може призвести до переюстування далекоміра. У камер ФЕД-4, 5 це робить дуже легко: достатньо підчепити пружну панель з написом «ФЕД-5» і підкрутити юстирувальний гвинтик тонкою викруткою. Якщо цього недостатньо, можна підкрутити ексцентрик малого вічка далекоміра. Я дуже вдячний конструкторам цієї камери за таку нагоду: той же Київ-3 або Зоркий-4 довелося б розбирати чи не повністю, що наважиться зробити далеко не будь-який фотоаматор. Доступність регулювання далекоміра дозволила мені встановити на камеру прекрасний Юпітер-8 1955, знятий з якогось несправного «Зоркого».

При правильно налаштованому далекомірі для фокусування достатньо лише поєднати у видошукачі двоюще зображення в помаранчевому віконце в центрі поля зору. І все! Фокусування дуже просте і досить точне – насправді добре налаштований далекомір дозволяє досягти набагато кращої точності фокусування, ніж ОВІ багатьох дзеркальних камер (особливо підсліпуватих зенітів та цифрових камер з пентазеркалом).

Таким чином, ФЕД-5 є не тільки дуже доступною, а й зручною (порівняно з умовним «Зорким-4») камерою: вона має все необхідне для зйомки – затвор з достатнім діапазоном витримок (у Зеніту найдовша – це 1/30 !), експонометр (хоча і не ТТЛ, але все ж таки, все ж таки!), що піддається налаштуванню «на коліні» далекомір і, звичайно, дуже популярне кріплення для оптики М39. ФЕД-5 сумісний з великою кількістю об’єктивів: Індустар (-10 50/3.5, -22 50/3.5, -26м 50/2.8, -50 50/3.5, -61 50/2.8), ФЕД (50/2, 50/ 3.5, 28/3.5, 100/5.6(6.3)), Юпітер (-3 50/1.5, -8 50/2, -9 85/2, -11 135/4, -12 35/2.8), Оріон-15 28/6, Руссар МР-2 20/5.6. Не забути далекомірну оптику Carl Zeiss і Leica. Це означає, що фотоаматору доступна оптика в діапазоні ФР від 20 до 135 мм. світлосилою аж до F/1.5! Єдиний мінус – використання ширококутної або телеоптики потребує застосування додаткового видошукача (револьверного універсального, наприклад).

Свій же ФЕД я купував з метою зняти рідко на один з моїх улюблених об’єктивів – Юпітер-8, який я не можу повноцінно використовувати на своїй цифровій камері. З нього ж і наведу на закінчення кілька знімків на дешеву плівку Fujifilm C200, яка була виявлена ​​та оцифрована у фотолабі.

Повернення до класики. Все про фотоплівку і чому варто на неї знімати

Фотограф «Куфера» Роман Тихий захоплюється зйомкою на плівку (це можна було помітити за його фотосеріями про ринок чи старі автомобілі). Ми попросили його пояснити, що такого особливого він знаходить в аналоговій фотографії та про що варто пам’ятати перед покупкою плівки, першими кадрами та їх проявкою.

Плівковий хайп

Моє знайомство з фотографією почалось приблизно 10 років тому з плівкового «Зеніту». Ще в школі я сам проявляв та друкував свої чорно-білі фотографії. Тепер знову знімаю на плівку.

З початку 2015 року у світі почався плівковий хайп. Багато фотографів, на яких я підписаний в інстаграмі, почали постити фото, зняті на плівку, та сторіз про їхні «нові старі» плівкові камери. Мене цей бум також не оминув. У 2018 році у Львові я зустрівся з моїм другом Мішею, який дав мені погратись його новою забавкою. Це була легендарна Olympus mju II. І я був зачарований її мініатюрними розмірами та простотою.

Olympus mju II — це point and shoot камера і вона повністю відповідає цій категорії: навів і зняв, так просто. Я загорівся, купив собі таку ж камеру і відтоді перейшов у світ аналогової фотографії.

Думай більше, знімай менше

«Це ж просто інструмент в руках, і жодного впливу на самі фото не має бути», — думав я.

Але вплив був, і доволі сильний. Щойно я зарядив камеру першим роликом плівки, то почав ходити тільки з нею, а свою цифрову камеру поставив на полицю.

Плівка стала для мене моїм записником на 36 аркушів. Ти відчуваєш цінність кожної сторінки. Ця цінність змушує тебе більше думати, аніж знімати. Бути зосередженим на зйомці, а не результаті, який зразу з’являється на екрані цифрової камери. Іноді проходить місяць з моменту, коли був зроблений кадр і я його побачив. Така “оперативність” і незнання результату наперед створює відчуття магії. При першому перегляді фото я знову переживаю побачене — і це прекрасно. Цифровою камерою я міг зробити 100 фото за 1 день, а з плівкою — всього 36 в місяць. І, на мій погляд, з цих 36 виходило багато достойних кадрів.

На відміну від пікселів, плівка є фізичним носієм інформації, який буквально можна тримати в руках. Це дуже приємне відчуття – коли у твоїх руках є фізичний доказ того, що ти бачив і зняв.

Звичайно, не можна не згадати про плівкові кольори та фактурне зерно. На мій погляд, кольоропередача є дуже збалансованою і без перенасичених ядучих кольорів. У ній є щось поетичне.

Яка буває плівка?

Є багато виробників плівки: Kodak, Fujifilm, ILFORD, Adox, Rollei, Agfa. Вони випускають кольорову та чорно-білу плівку.

Кольорова

Кольорова плівка ділиться на позитивну та негативну.

Позитивна та негативна плівка

Негативна плівка

Негативна плівка зараз більш поширена. Вона створювалась саме для друку, тому зображення на ній є «сирим» без контрасту і балансу білого. Негативна плівка має великий запас динамічного діапазону, внаслідок цього вона пробачає помилки експонування. На ринку є багато негативних плівок. Їх можна поділити за такими критеріями:

1. Ціна
2. Кольоропередача
3. Толерантність до помилок

Якщо ви хочете спробувати аналог то рекомендую почати з бюджетних варіантів.

Бюджетні плівки:

Плівки любительського класу:

Про рівень:

Це — ціни станом на 2019 рік.

Різні плівки мають різну кольоропередачу. Бюджетні плівки можуть «плавати» і не завжди стабільно давати той самий результат. В плані кольору потрібно експериментувати для того, щоб знайти своє. Хорошу статтю з прикладами зображень різних плівок можна прочитати на ThePhoblographer.

Позитивна

Позитивна або, як ще кажуть, слайдова плівка була створена для перегляду на проєкторі.

Проявлене зображення на такій плівці вже готове і не вимагає жодних допоміжних маніпуляцій.

Перегляд її на просвіт викликає захват — у природі таких контрастних об’єктів на малій площі не існує. За відчуттями це схоже на споглядання коштовностей. Якщо провести аналогію з цифровою фотографією то негативна плівка — це Raw, а позитивна це вже готовий Jpeg.

Зараз можна знайти не так багато слайдових плівок: Fuji Velvia, Fuji Provia та Kodak Ektachrome.

Традиційна чорно-біла

190 років тому з’явилась перша у світі фотографія — і вона була чорно-білою. З того часу менш актуальною вона не стала. В основному це негативна плівка, але бувають і позитивні.

Чорно-білих плівок є багато. Переважно вони відрізняються формою зерна та їхньою гнучкістю.

Сучасне Т-подібне зерно та класичне об’ємне зерно

Емульсія з Т-подібним зерном технічно краща за класичну емульсію, але в якійсь степені Т-подібне зерно є менш красивим в художньому плані. Через це випускаються плівки з обома типами емульсій.

Гнучкість плівки означає її сприятливість до Pull та Push процесів при проявці. На практиці це виглядає наступним чином: ви у приміщенні де мало світла, у вас є плівка чутливістю 400 одиниць, а ваш експонометр показує витримку 1/15. Виставляєте на фотоапараті чутливість 1600, що дасть вам витримку 1/60 і знімаєте. В результаті плівка недоекспонована на два стопа, як отримати нормальне зображення? При проявці плівки вносяться поправки, які дотягнуть проявлене зображення до чутливості 1600 одиниць, але ціна такої гнучкості є збільшення зерна та контрасту. Таким чином 400 одиниць можна перетворити на 800, 1600 і навіть 3200.

Кіноплівки

В інтернеті є безліч уроків, як добитись кіношної «картини», обробляючи цифрові фото. У світі аналогової фотографії достатньо зарядити камеру кіноплівкою — і можна відчути себе Квентіном Тарантіно або Крістофером Ноланом.

Кіноплівки випускаються для різних типів освітлення. У їхніх назвах можуть бути присутні літери D або T.

D — Day light. Таку плівку використовують при денному світлі.

T — Tungsten light. Має зміщену кольорову температуру і використовується при світлі ламп розжарювання. Якщо знімати на неї при денному світлі, ваші фотографії будуть дуже синіми.

Компанія Cinestill випускає дві кіноплівки:

По своїй суті, це модифіковані кіноплівки Kodak Vision 3. Компанія Cinestill обробляє їх спеціальним чином для того, щоб їх можна було проявляти по процесу С-41 у звичайній лабораторії. Раджу зацінити їхній інстаграм — Cinestillfilm

Є інші кіноплівки, але не всі лабораторії можуть їх проявити.

Cinestill 800T. Роман Петрусяк

Формати

Є декілька форматів плівок:

35 мм (тип 135) — так звана вузька плівка, яку компанія Kodak розробляла для кіноіндустрії, але згодом її почали використовувати й у фотографії. На відміну від інших плівок, вона має перфорацію по краях. Співвідношення сторін у неї 2х3. Перша масова 35-мм фотокамера Leica I з’явилася на ринку в 1925 році. Ролик плівки містить 24 або 36 кадрів.

120 мм (тип 120/220) — не перфорована середньоформатна плівка. До кінця 60-х років XX століття ця плівка була наймасовішою. Залежно від фотоапарата, співвідношення сторін кадра може бути різним: 6х4.5, 6х6, 6х7, 6х9 та інші. Залежно від формату можна зробити 12, 8 або 6 кадрів

Листова плівка (4×5” або 8×10”) — це дуже великі та дорогі плівки. Якість зображення у них на висоті, жодна цифрова камера не може зрівнятись з якістю зображення великого формату. Глибина різкості на великих форматах дуже мізерна. Доводиться практично завжди закривати діафрагму. До слова, на об’єктивах камер, які використовують таку плівку, є значення f 1/64.

Загальне правило таке: чим більша площа кадра, тим краща технічна якість зображення.

Світлочутливість плівки

Плівка складається з основи та нанесеному на неї шаром фотоемульсії. Фотоемульсія — це спеціальний фотожелатин, який містить світлочутливі кристали, або так зване зерно.

Чим більший кристал — тим швидше він поглинає світло. Звідси й пішло таке поняття, як швидка плівка або світлочутливість (ISO). При збільшенні зображення з плівки ці кристали стають видимі для нас у вигляді «плівкового зерна». На відміну від цифрових камер, де пікселі розташовані в строгому порядку, зерно розміщено хаотично. Внаслідок цього з’являється приємна структура зображення.

Яку чутливість обрати? Все залежить від ваших задач. Мені, до прикладу, потрібна можливість знімати від ранку до сутінків, тому я знімаю на ISO 400. Спробую полегшити вам вибір наступною ілюстрацією:

Плівкове зерно можна порівняти з ламповим шурхотінням вінілу.

Agfa APX 400 + Rodinal 1+50. Роман Тихий

Камери

Імовірніше, у вас на полиці є батьківський «Зеніт» або ФЕД. Особисто я, НЕ рекомендую жодну техніку, яка випускалась в совку. Радянські камери добрі тільки тим, що вони дешеві, на цьому їхні плюси закінчуються. Але якщо ви все-таки хочете взяти «Зеніт», то краще віддати його в майстерню на профілактику. На OLX є безліч хороших японських фотоапаратів, які будуть вас радувати. Вибирати камеру потрібно в залежності від того, на який формат плівки ви хочете знімати. Якщо ви початківець, то рекомендую почати з 35 мм.

Все, навколо чого попит — починає рости в ціні. Плівкова тематика не виняток. Деякі камери подорожчали у 2-3 рази.

Цифрова камера від моменту, коли вона була випущена, одразу починає дешевшати. Через 4-5 років вона вже застаріє, а її ринкова вартість впаде кардинально. Плівкові камери не падають в ціні, як цифрові камери. Якщо ви купите камеру за 150-200$, то продасте її так само, а то й дорожче.

Звернути увагу рекомендую на такі моделі:

1. Olympus mju || або Olympus XA
2. Olympus OM – 1
3. Будь-яка дзеркалка Canon/Nikon/Minolta/Contax/Yashica з експонометром

Експозиція

Якщо ваша камера не має експонометра і ви не знаєте які параметри виставити, не хвилюйтесь, є дуже простий спосіб визначення параметрів. Він називається «Правило F/16» або «Sunny 16». Подібний малюнок можна побачити на коробочці від плівки:

При ясній сонячній погоді потрібно виставити діафрагму 16. Витримку треба виставити найближчу до чутливості вашої плівки, наприклад: ISO 200 = 1/250 або ISO 400 = 1/500. Все, ви готові до зйомки.

Такий підхід тренує око бачити та відчувати світло. Ви зможете швидко виставляти параметри зйомки без жодних допоміжних засобів. Звичайно, можна скористатись вашим смартфоном та виміряти параметри за допомогою програм: Android та iOS

Нічна зйомка. Ефект Шварцшильда

Простою мовою: на довгих витримках плівка може некоректно працювати.

• Чорно-біла плівка — витримка довша 1-2 секунд зменшує щільність кадру;
• Кольорова негативна плівка — витримка довша 5-8 секунд спотворює кольори;
• Кольорова позитивна плівка — витримка довша 5 секунд спотворює кольори.

Як уникнути цього ефекту? Потрібно робити компенсацію часу.

На практиці це виглядає так: якщо час експонування довший за 5 секунд, вам потрібно подвоїти витримку, але це не гарантує точність експозиції. Розглянемо реальний приклад, як виміряти правильний час.

На дворі ніч, у вас плівка Kodak Portra 400, а ваш експонометр показує витримку в 15 секунд. Для розрахунку правильної витримки вам потрібна формула. Для кожної плівки поправка може відрізнятись, тому виробники вказують цю інформацію у себе на сайті (наприклад Ilford )

Для плівки Kodak Portra формула наступна

Витримка^1.34 = Коректна витримка.

15^1.34 ~= 37 секунд. 37 — це коректний час.

Нічна зйомка з компенсацією. Distant places – Роман Тихий. Скан та проявка: Ірина Сушко

Проявка та оцифровка

Раніше фото розповсюджувалось у вигляді відбитків або проєкторних слайдів. Надруковане фото можна було подивитись з рук, або якщо тобі його пришлють поштою. Тепер плівка використовується за гібридним способом: проявка → оцифровка → шерінг в інтернеті.

Негативна плівка створювалась для друку на папері. Коли її розробляли, ніхто і не думав, що її будуть «оцифровувати». Оранжевий колір плівки — це так звана маска, вона використовується як частина хімічного процесу для друку на папері. Щоб не здорожувати виробництво, виробники не стали міняти процес виготовлення, тому маска існує й сьогодні. На ринку є лише одна плівка, яка створювалась для сканування і вона без оранжевої маски — це Rollei Digibase.

Є два способи, як оцифрувати плівку:

1. Просканувати плівку на спеціальному сканері, усі лабораторії роблять це. Це швидкий та дешевший спосіб, але він не гарантує точності. Негатив — це сире низькоконтрастне зображення без точок чорного, білого та без балансу білого. При оцифровці автоматика сканера сама виставляє ці параметри. Іноді вона спрацьовує не точно. Лабораторію можна попросити присилати вам зображення у форматі tiff. В такому файлі міститься набагато більше інформації, ви зможете поправити похибки автоматики вручну.
2. Надрукувати кадр і просканувати відбиток. Цей спосіб дасть дуже красиву та чесну картинку, але такий метод значно дорожчий.

Оцифровувати плівки можна (і треба) власноруч. Так ви будете мати повний контроль над процесом. Є два варіанти: купити сканер або оцифровувати за допомогою цифрової камери.

Я придбав спеціальний плівковий сканер і часто перескановую свої плівки.

Лабораторний скан. Kodak Color Plus 200

Мій скан. Kodak Color Plus 200

Проявка

На ранніх етапах розвитку кольорової плівки кожен виробник мав свій процес проявки плівки. Тільки з 1990 року всі виробники почали дотримуватися єдиних стандартів.
Для негативної плівки використовують С-41 стандарт, а для позитивної Е-6. Обидва стандарти були розроблені компанією Kodak і використовуються дотепер.

Негативну плівку можна проявити на оборот за стандартом Е-6, а позитивну за С-41. Такий трюк називається крос-процесінгом. Така проявка дає дуже дивні кольори. Я особисто на такі експерименти не піду, але любителі ломографії люблять такі штуки.

Результат крос-процес проявки

Кіноплівка проявляється за особливим процесом ECN-2. Загалом ECN-2 цей той самий С-41, але кіноплівка має спеціальний антиореольний шар, який при проявці вимивається.

На жаль, не кожна лабораторія може проявити кіноплівку, тому перед проявкою варто уточнити чи можуть вони її вам проявити.

Проявка кольорових плівок в домашніх умовах — досить складний процес, який до того може зашкодити здоров’ю, тому простіше проявляти в лабораторії.

У світі чорно-білої фотографії все набагато цікавіше. Проявка чорно-білих негативів — це ціле мистецтво. Існує дуже-дуже багато проявників з різними характеристиками контрасту, деталізації та розміром зерна. Процес проявки чорно-білих плівок набагато простіший від кольорового, і, що головне, безпечний для здоров’я. Тому проявку можна робити вдома. Проявити ЧБ плівку можна навіть за допомогою кави та лимону — відео .

Зберігання

Плівка, як носій інформації повинна правильно зберігатись. Ролики плівки рекомендується зберігати у холодильнику — це продовжить її термін придатності. Проявлену плівку потрібно зберігати в сліверах — це спеціальні файли для довготривалого зберігання. Хороші лабораторії повертають вам проявлену плівку вже у сліверах.

Плівка повинна бути випрямлена. Якщо у вас є плівка, яка зберігалась в згорнутому положені її можна випрямити. Для цього її потрібно відмочити у дистильованій воді і висушити в натягнутому положені.

З плівкою потрібно поводитись обережно, щоб не подряпати та не залишити відбитків пальців. Рекомендую придбати хлопчаті рукавиці, щоб зручно брати плівку в руки.

Де купити, проявити та оцифрувати у Франківську?

У місті в наявності є тільки один тип плівки — це Kodak Color Plus з цінником вище, ніж в інтернет-магазинах, придбати можна тут:

1. Коніка-Мінолта — вулиця Незалежності, 34
2. Kodak — вулиця Галицька, 45
3. Експресія — вулиця Михайла Грушевського, 42
4. Фотосалон “Ромашка” — вулиця Шевченка, 2А
5. Сако — вулиця Ґрюнвальдська, 14Б

Проявка та сканування у Франківську на дуже-дуже поганому рівні. Kodak, «Ромашка» та Коніка-Мінолта проявляють та сканують. Проявити в цих закладах плівку означає зіпсувати її. Неякісні хімікати в цих лабораторіях псують плівку назавжди. На моїх очах персонал лишав відбитки пальців на плівці, а на мої зауваження відповідав: «Це не павутинка, нічого з нею не станеться». Ціна та якість скану в «Ромашці» найгірша, яку я бачив, а робочий стіл лаборанта чорний від бруду, як смола. На жаль, для них це не пріоритетний напрямок, а отже надіятись на якісь покращення не приходиться.

Де купити, проявити та оцифрувати, якщо ви з маленького міста?

Нова Пошта з її швидкістю роботи відкриває для вас великий вибір товарі та послуг за межами вашого міста. Особисто я купляю плівку тут, також є українська спільнота у Facebook . Найдешевше плівку купляти на B&H photo video з доставкою через NP shopping .

Щодо проявки та скану, на разі найбільше мені подобається лабораторія Photovision , що працює у Києві. У них приємні ціни та висока швидкість роботи. Я відправляю плівки їм Новою Поштою та отримую скани протягом 1-2 днів, після чого вони повертають мені плівки у слівері!

Плівка — це анахронізм у 2019-му?

Цінність кожного кадру змушує відповідально ставитись до фотографії. І якщо оцифровані кадри можна порівняти з подарунками під ялинкою, то момент, коли ти отримуєш свої фотографії — це ніби ти ті подарунки відкриваєш.

Цифрове фото беззаперечно лідирує у світі, однак аналогова фотографія знову набирає популярність. Багато молоді знімають сьогодні на плівку, тому що це модно та легко.

Так — це не дешево, але ціна прямопропорційна до задоволення від результату.
Тож завжди беріть з собою запасний ролик плівки й не шукайте кадр, а шукайте себе.
#FilmIsNotDead.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.