§ 15. Типи країн Європи за рівнем економічного розвитку. Інтеграційні процеси

Пригадайте типи країн за рівнем економічного розвитку.

1. ТИПИ КРАЇН ЄВРОПИ ЗА РІВНЕМ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.

ООН виділяє три основні типи країн: високорозвинені; країни з перехідною економікою; країни, що розвиваються. Більшість із них вступили в постіндустріальну стадію розвитку.

Серед високорозвинених країн у Європі виділяють кілька підтипів:

• Провідні країни, або країни «Великої сімки». У Європі до них належать Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія. Показник ВВП на одну особу в кожній із цих країн перевищує 35 тис. дол.

• Розвинені країни Європи: Австрія, Бельгія, Данія, Ірландія, Ісландія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія, Швейцарія, Швеція тощо. Вони мають високий показник ВВП на одну особу, у деяких він навіть вищий, ніж у країнах «Великої сімки». Однак економічна роль у світовому господарстві окремої такої країни є порівняно невеликою.

Чим би ви пояснили значну кількість високорозвинених країн у Європі?

Країни з перехідною економікою були об’єднані в окрему групу в 1990-ті рр. після розпаду світової соціалістичної системи. Деякі з них, наприклад Польща, Чехія, Словенія, Словаччина, за цей час за основними показниками наблизилися до групи розвинених країн. Інші країни ще здійснюють економічні перетворення. Серед них Україна, Білорусь, Молдова, Росія, Казахстан, Грузія тощо.

ПОКАЗНИКИ ВВП НА ОДНУ ОСОБУ ЗА ПКС ТА ІНДЕКСУ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ (ІЛР) ОКРЕМИХ КРАЇН ЄВРОПИ (2016 р.)

Країна

ВВП, дол. США

Величезні можливості. Як Азія може змінити долю України

Стрімкі показники економічного зростання, збільшення середнього класу, бум технологій привернули увагу до низки країн Азії. В усьому світі заговорили про те, що XXI сторіччя може стати “азійським сторіччям”. Навіть одужання від нинішньої кризи провідним азійським державам пророкують найближчим часом.

Втім, як кажуть українські дипломати, більшість азійських країн роками були “незаслужено забуті” в Україні, від чого країна лише втрачала.

Цього року, за словами торгового представника України Тараса Качки, саме Азія стала рятівницею українського експорту. В уряді регіон оголошено одним з пріоритетних для української зовнішньої політики.

Як саме співпраця з Азією може допомогти подолати кризу і сприяти розвитку України? BBC News Україна розпитала про це дипломатів, експертів та бізнесменів – на прикладі найбільшого азійського регіону, який простягається від Пакистану на заході до Японії та Індонезії на сході, де живе половина населення планети та сконцентрована третина світової економіки.

Азійська стратегія

В МЗС ще навесні оголосили про розробку “Азійської стратегії”. Вона концентрується на розвитку торгівлі, залученні інвестицій та більшої кількості студентів з країн Азії.

“Я хочу вдихнути нову енергію у відносини з цією частиною світу. Потенціал критично недовикористаний”, – каже міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в коментарі BBC News Україна.

Євроатлантична інтеграція залишатиметься фундаментом зовнішньої політики, Азії ж приділятимуть увагу, яка відповідає її ролі у світовій економіці.

Автор фото, Getty Images

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що співпраця з азійськими країнами принесе велику користь українській економіці – від зростання експорту до створення нових робочих місць

За словами керівника МЗС, на диппредставництва в Азії чекає ренесанс – більше людей і ресурсів.

“Всі посольства отримали нові амбітні задачі. Мають нарощувати український експорт, залучати інвесторів в Україну, забезпечувати позитивну позицію щодо України”, – пояснює Кулеба.

Дипломати матимуть нові показники результативності діяльності: кількість отриманих сертифікатів про доступ української продукції у країну, укладених контрактів, заходів з залучення інвестицій і популяризації туризму.

“Раніше успіх вирізнявся збільшенням товарообігу з країною, але будемо відверті – не завжди посольство причетне”, – пояснює міністр.

МЗС хоче дати імпульс відносинам майже з усіма країнами Азії. Про Росію, зрозуміло, не йдеться.

Турбогенератор зростання

Найбільше заяв про перспективи лунає щодо країн Південно-Східної Азії, об’єднаних в організацію АСЕАН.

“П’ять мільярдів торгівлі (у 2019 році було понад 3 млрд доларів – Ред.) з країнами АСЕАН – це досяжна мета”, – каже Дмитро Кулеба.

За словами міністра, українські дипломати мають контакти у регіоні, розуміють культурні та релігійні особливості, тому зможуть допомогти українським експортерам, за умов високої якості та конкурентної ціни на їх продукцію.

“Це стане турбогенератором зростання”, – впевнений він.

Експортери можуть зайняти низку вільних ніш.

“Варто лише поглянути на статистику зовнішньої торгівлі Малайзії, Індонезії, Сінгапуру, В’єтнаму і Філіппін, аби усвідомити, скільки “неораної цілини” лежить під ногами”, – каже міністр.

Кулеба обіцяє перемовини щодо двосторонніх торговельних угод, з поступовим усуненням технічних бар’єрів та зменшенням тарифів, збільшення торгових місій з країн АСЕАН в Україну і навпаки.

Автор фото, Getty Images

АСЕАН створили у 1967 році і наразі до цієї організації належать 10 країн Південно-Східної Азії – Індонезія, Малайзія, Сінгапур, В’єтнам, Таїланд, Філіппіни, Бруней, Камбоджа, Лаос та М’янма

Владислава Магалецька, яка з листопада очолює Держпродспоживслужбу, вже п’ять років пише у ЗМІ про величезні перспективи співпраці з країнами Азії.

“Країни АСЕАН дуже довго і незаслужено перебували на периферії інтересів українського експорту. Чотири роки тому я назвала цей регіон одним з найперспективніших у світі і не помилилася”, – каже вона.

За цей період експорт України в регіон подвоївся.

Автор фото, Владислава Магалецька

Владислава Магалецька активно пропагує вихід українських виробників на ринки країн АСЕАН вже 5 років

Нинішня криза не змінить тренд розвитку регіону.

“Головне – бачити у “коронавірусній кризі” можливість для посилення співпраці, шукати нестандартні варіанти. Країни регіону дуже різні за рівнем розвитку, особливостями ринків та перспективами. Але всі будуть активно розвиватися, купівельна спроможність населення буде тільки збільшуватися”, – зазначає вона.

Багато західних та китайських корпорацій бачать в АСЕАН “територією зростання”. Україні слід приділяти регіону не меншу увагу, концентруючись на АПК та машинобудуванні, вважає пані Магалецька.

Автор фото, Getty Images

Виступ артистів на закритті саміту АСЕАН у листопаді 2018 року уособлює різноманітність Південно-Східної Азії

Особливу увагу вона закликає приділяти Індонезії та Малайзії: “Це мусульманські країни, які є споживачами халяльної продукції. Індонезія є найбільшим споживачем таких продуктів в регіоні, але ще не пережила буму халяль-індустрії. В найближчі роки там будуть зростати цілі сектори економіки, пов’язані зі стандартами халяль. Це шанс для українських експортерів”.

Оптимізм поділяють і опитані нами експерти.

“АСЕАН – дуже перспективний регіон. Можливостей навіть більше, ніж в Китаї”, – вважає доцент ІМВ КНУ ім. Т. Шевченка Віктор Константинов.

За його словами, концентруватися варто на торгівлі. “Очевидно, що ані Індонезія, ані Таїланд виступати за Україну в нашому головному питанні не будуть, не тому що вони за Росію, а тому що це їм нічого не принесе. Вони не будуть ризикувати”, – вважає експерт.

Потрібні міцні двосторонні відносини в економіці.

“Тоді через 7-10 років в нас можуть з’явитися взаємні інтереси, з яких може вирости більша довіра один до одного. Довіра починається не з того, що ми в ООН намагаємося переконати підтримати резолюцію”, – каже Константинов.

Автор фото, Getty Images

Українські підприємства можуть виграти від експорту халяльної продукції до Малайзії та Індонезії

Експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса сподівається, що Південно-Східна Азія стане альтернативним напрямком зовнішньої політики.

“У торгово-економічному співробітництві серйозних нових можливостей на європейському чи американському ринку поки немає, українські виробники часто там неконкурентні, треба виходити на нові ринки”, – вважає він.

Найбільш перспективними експерти називають відносини з 5 країнами АСЕАН.

Автор фото, Getty Images

Індонезія часто асоціюється з чарівними пляжами та мальовничими фестивалями острову Балі, але не тільки туризм може бути цікавий українцям – можливості економічної співпраці величезні

Насамперед з Індонезією (ВВП – 1,1 трлн дол., 269 млн мешканців). Україна має там добрий історичний імідж – наприкінці 1940-х УРСР як непостійний член Ради безпеки ООН підтримувала здобуття Індонезією незалежності.

Наразі це країна є 16-ю економікою світу, за останні 15 років середній клас зріс з 7 до 20%. Влада Індонезії прагне збільшити його, розвинути туризм на архіпелагу з 17 тисяч островів, інфраструктуру та диджиталізацію. Президент Джоко Відодо висунув стратегію Making Indonesia 4.0, яка передбачає розвиток високих технологій і промисловості.

Автор фото, Getty Images

Останній візит на найвищому рівні до Індонезії відбувся в 2016 році. Ліворуч – президент Індонезії Джоко Відодо

Товарообіг України з Індонезією 2019 року вперше перевищив 1 млрд доларів. За даними S&P Global у липні 2019 – квітні 2020 року Україна була провідним постачальником пшениці з долею у 30%.

Індонезія може бути цікавою для українських інвесторів, оскільки планує побудувати нову столицю за 33 млрд дол, потребує розвитку онлайн-освіти та електронної комерції, прагне розвинути виробництво шоколаду та рибопереробку, має розвинену гірничу індустрію.

Країна є одним з покупців української бронетехніки і має з Києвом угоду про співпрацю в оборонній сфері.

“Співробітництво з Індонезією дуже перспективне, не має політичних ризиків. Продаж військової техніки – це поки що не основа для стратегічного партнерства, але основа для співробітництва, яке може надалі призвести до стратегічного співробітництва”, – вважає Константинов.

Автор фото, Укроборонпром

В Україні Індонезія закупила кілька БТР-4М виробництва Харківського КБ з машинобудування ім. Морозова

Таїланд (ВВП – 543,6 млрд дол., 67 млн мешканців) – для багатьох українців асоціюється з чарівними пляжами та відпочинком. Минулого року країну відвідали понад 100 тисяч українських туристів.

Туризм дає 11% ВВП Таїланду, проте не домінує в економіці. Промисловість відіграє більше значення, хоча ще 40 років тому країна була аграрною. Приблизно половину експорту складають машини – комп’ютери, автомобілі та запчастини.

Таїланд обрали для виробництва автовиробники Японії, США та Китаю. За даними Міжнародної організації виробників автомобілів, у 2019 році ця країна була на 11 місці у світі з 2 млн вироблених авто – одразу після Франції.

Автор фото, Getty Images

2019 року у Таїланді виробили понад 2 млн автомобілів – трохи менше, ніж у Франції. На фото – автозавод в провінції Районг, 2009 рік

Україна з 2019 року є провідним експортером зернових до Таїланду. Перспективним є співробітництво в аерокосмічній та машинобудівній сферах.

Таїланд також важливий покупець української бронетехніки – БТРів та танків “Оплот”. Контракт у 240 млн доларів на постачання танків та броньованих евакуаційних машин “Атлет” називали “танковим проривом” для України, хоча виконали його з затримкою.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець YouTube допису, 1

Малайзія (ВВП – 364,7 млрд дол, населення – 32,6 млн) поступається Таїланду за обсягом економіки, але переважає за доходами на людину (10,8 тис. дол. у 2019 році). 60% населення мають середньомісячний дохід понад 1200 доларів – це потужний середній клас. Сформувався він завдяки великому профіциту у зовнішній торгівлі і ролі виробника напівпровідників, електроніки, побутової, офісної та телекомунікаційної техніки, і одному з найкращих інвесткліматів.

Україна експортує до Малайзії переважно зернові, олію, овочі, малайський імпорт – це машини, пальмова олія, каучук та какао.

Автор фото, Getty Images

Башти “Петронас” в Куала-Лумпур – символ сучасної Малайзії

У жовтні цього року МЗС провело українсько-малайський онлайн бізнес-форум, в якому взяли участь рекордна кількість компаній з обох країн – 364. Малайзія цікава не тільки українським агроекспортерам, але й найбільш технологічним підприємствам промисловості – як ринок та інвестор.

Сінгапур (ВВП – 372 млрд дол., населення 6 млн) в Україні давно ставлять як приклад економічного та технологічного розвитку, захоплюються діяльністю “батька-засновника” цієї держави Лі Куан Ю.

Автор фото, Getty Images

Лі Куан Ю зробив Сінгапур однією з найбагатших країн світу. Українські політики обожнюють його цитувати, але не поспішають виконувати його настанови

Торгівля між країнами за 2015-2019 роки зросла в 5 разів, і має для України позитивне сальдо за рахунок продажу агропродукції.

Залучення сінгапурських інвестицій в АПК, енергетику, IT-сферу, логістику вважає пріоритетом МЗС. Чудові перспективи може мати співпраця з науковцями та медиками. Сінгапур, згідно з рейтингом Nature, є провідним науковим центром АСЕАН, постійно нарощує видатки на наукові дослідження (у 2016-2020 роках 14,2 млрд дол.), зокрема, медичні.

Автор фото, Getty Images

Сінгапур є провідним науковим центром Південно-Східної Азії

В’єтнам (ВВП – 262 млрд дол., 97 млн мешканців) інтенсивно розвивається – сюди переносять з Китаю своє виробництво компанії, стривожені протистоянням Вашингтону та Пекіну. Цього року МВФ очікує зростання в’єтнамської економіки на 2,4%, а наступного – на 6,5%. Країна є одним з провідних виробників ноутбуків у світі і цього року виграла від зростання попиту на них.

Історія найбагатшої людини В’єтнаму – Фам Нят Вионга – пов’язана з Україною, адже у Харкові у 90-х він заснував виробництво локшини швидкого приготування “Мівіна”, яку пізніше продав концерну Nestlé. Бізнес-конгломерат підприємця VinGroup наразі володіє у В’єтнамі будівельним бізнесом, готелями та зонами відпочинку, виробляє автомобілі та електромотоцикли VinFast та смартфони Vsmart, апарати ШВЛ.

Автор фото, Getty Images

Фам Нят Вионга 2013 року Forbes оголосила першим в історії в’єтнамським доларовим мільярдером. Його бізнес починався в Україні

Україна має великий дефіцит у торгівлі з В’єтнамом – імпорт перевищив експорт у чотири рази 2019 року, в’єтнамську техніку та одяг в Україні купують більше, ніж продають українську руду та м’ясо. Варто просувати українську аграрну продукцію – у країні зростає попит на м’ясо, яйця, мед, борошно, масло, кондитерську продукцію, а також вести перемовини щодо спільних підприємств в машинобудуванні та залучення інвестицій.

Автор фото, Getty Images

Презентація першого в’єтнамського автомобіля VinFast на Паризькому автосалоні у 2018 році за участі Девіда Бекхема та “Міс В’єтнам-2018” Тран Тьєу Ві

В МЗС також бажають надати імпульс співробітництву з Філіппінами (ВВП, 377 млрд дол., 109 млн мешканців), які швидко розвиваються.

Китай: №1 чи червоні лінії?

В МЗС планують активізувати відносини і з найбільшими економіками регіону – Китаєм, Японією, Індією та Кореєю. Щоправда, Китай викликає гострі обговорення.

Китай (ВВП-14,3 трлн дол. у 2019 році, 1,4 млрд мешканців) став першим торговим партнером України у 2019 році. Традиційно у торгівлі з Китаєм Україна має великий дефіцит. Він зменшився в січні-серпні 2020 року – український експорт до Піднебесної зріс на 185% до 4,048 млрд дол. – переважно за рахунок зростання експорту зернових, імпорт склав 5,053 млрд доларів.

Для низки українських виробників китайський ринок з 2014 року фактично замінив російський. А от політичні відносини з Китаєм стагнували – не було візитів президента, прем’єра, якихось яскравих ініціатив в економічному плані. Український бізнес самостійно торував шлях до Піднебесної.

Автор фото, Getty Images

Китаю за останні 40 років вдалося стати другою за потужністю економікою світу. Пекін та Шанхай (на фото) увійшли до п’ятірки найбільш наукових міст світу у рейтингу Nature

Зеленський не змінив кардинально цю ситуацію, але зробив перші кроки – послом призначено добре знайомого Пекіну Сергія Камишева, а китайським туристам надали безвіз. Дмитро Кулеба оголосив, що Україна планує стати активним учасником китайської ініціативи “Один пояс, один шлях” – величезного проєкту інвестицій в інфраструктуру, транспортні коридори та освіту.

Водночас Китай викликає гарячі дискусії серед українських експертів. Перша причина – “холодна війна” між Пекіном та Вашингтоном, критика політики щодо Гонконгу та таборів перевиховання в Уйгурії та на Тибеті.

Друга причина – брак китайських інвестицій (у посольстві КНР їх оцінили у 300 млн дол.), невдоволення сировинною структурою українського експорту – 2019 року 32% експорту склала залізна руда для китайської металургії, 24% – зернові, 20% – олія, понад 50% українського імпорту – машини.

Втім, від прихильників співпраці з Китаєм можна почути, що український експорт є дзеркалом економіки, а слабкі інвестиції – наслідок корупції та браку зусиль з їх залучення.

Автор фото, Getty Images

Український павільйон на виставці China International Import Expo у Шанхаї, 2020 рік. Біля входу відвідувачів чекають соняшникова олія та вино

У жовтні центр “Нова Європа” опублікував доповідь “Воїн-вовк і Україна”, присвячену ризикам співпраці з КНР для відносин з США, ЄС та НАТО.

Експерти кажуть, що треба коректно сформулювати і втілити Азійську стратегію: “Співпраця з Азійським регіоном є комплементарною до європейської та євроатлантичної інтеграції, а не їх замінником”.

Рекомендують уникати залежності в торгівлі з Китаєм, не допускати, щоб китайські інвестиції використали для впливу на Україну, створювати мережу 5G з Erricson, а не Huawei, “остерігатися китайських позик на інфраструктурні проєкти з сумнівним співвідношенням вартості й вигоди”, врегулювати питання інтелектуальної власності у співпраці з китайськими підприємствами.

Автор фото, Getty Images

“Воїн-вовк 2″(2017) – це найбільш касовий китайський фільм. Бойовик про пригоди китайського солдата в Африці оспівує міць китайської армії, акцентує на слабкості США і дехто навіть вважає фільм символом прагнення Китаю до експансії та політики Сі Цзіньпіна, звідки й порівняння сучасного Китаю з “воїном-вовком”

Експерт ЦДАКР, китаєзнавець Юрій Пойта теж вважає, що вплив Китаю треба обмежувати: “Якщо хочемо розвивати партнерство з США, маємо змінювати зовнішню політику відповідно до підходів США та ЄС. Потрібні червоні лінії у співробітництві з Китаєм”.

Він пропонує перевірку китайських інвестицій щодо загроз безпеці України, недопущення компанії Huawei до запуску 5G в Україні, визначення об’єктів інфраструктури, які не можуть приватизувати китайські компанії, недопущення переходу контролю над виробником авіадвигунів “Мотор-Січчю” китайським інвесторам.

“Інакше потрапимо в залежність від китайських компаній, які часто пов’язані з спецслужбами”, – застерігає пан Пойта.

Експерт вважає, що треба торгувати з Китаєм, намагаючись змінити сировинний експорт, але при цьому не впевнений, чи вдасться це зробити.

“В Україні не так багато конкурентоспроможної продукції, яку б вона могла запропонувати Китаю, а китайські інвестиції смішні у порівнянні з інвестиціями в інші країни світу”, – каже він.

Автор фото, Getty Images

Українську сою доставили в китайський порт Наньтун, травень 2019 року. Під час торгової війни з США у Китаї скоротили імпорт американської сої і надали перевагу іншим країнам

Натомість на думку експерта Українського інституту майбутнього Ілії Куси, Китай має бути ключовою країною в Азійській стратегії України, і його не слід розглядати крізь призму позиції Заходу.

“Спроби написати Азійську стратегію наштовхуються на нагадування: будьте обережними, це ж Китай. Україна має бути самостійною в розробці стратегії”, – вважає експерт.

Показовою він вважає ситуацію навколо підприємства “Мотор-Січ”.

Минулого року радник з нацбезпеки президента США Джон Болтон, коментуючи ситуацію навколо “Мотор-Січі”, застеріг Україну від співпраці, яка може призвести до потрапляння важливих технологій в руки Китаю. Наразі контроль над цим підприємством, шляхом придбання контрольного пакета акцій, намагаються встановити китайська компанія Skyrizon та компанія DCH бізнесмена Олександра Ярославського. Втім, Антимонопольний комітет вже тричі відхилив їх заявку.

Автор фото, УНІАН

Технології “Мотор-Січі” дуже цікавлять китайських інвесторів

“Мотор-Січ” – це наша типова розтяжка. На мою думку, китайці запропонували врятувати завод, де працюють тисячі українців. Американці хочуть, щоб завод не продавали Китаю, але нічого не пропонують натомість. У китайців цікавіша пропозиція”, – каже Ілія Куса.

Віктор Константинов очікує, що США намагатимуться вплинути на політику України щодо Китаю. З’являтимуться червоні лінії для українсько-китайського співробітництва – від сільського господарства та енергетики до військово-технічного співробітництва.

Втім, вважає він, придушення протестів у Гонконгу або конфлікт Китаю та США навколо Тайваню не має бути причиною для охолодження відносин з Китаєм.

“Китай підтримує нашу цілісність не з любові до України – є позиція щодо повернення всіх китайських територій. Поки Тайвань непідконтрольний, Китай буде обережним щодо визнання будь-яких територіальних змін. Для України зробити крок на зустріч Гонконгу та Тайваню – це зробити крок на зустріч автономізації Донбасу та втраті Криму”.

Автор фото, Getty Images

В Україні є симпатики опозиційного демократичного руху у Гонконгу – 21 листопада 2019 року, на річницю Євромайдану, вони провели акцію протесту біля посольства Китаю

Водночас Константинов попереджає, що створення українсько-китайських підприємств в оборонному секторі нашкодить відносинам з Японією.

“Японцям не сподобається довгострокове військово-технічне співробітництво з Китаєм. Не продаж 20 двигунів, а якщо в Україні поставлять на потік передачу технологій. Для японців головна військова загроза – це Китай. Посилення співпраці з ним у військовій галузі сприймається як безвідповідальність. Це єдина червона лінія, яка є стосовно України в Японії”, – пояснює він.

МЗС у цій ситуації обирає “мистецтво дипломатії”, тобто ні з ким не сваритися.

“Всі країни взаємодіють з Китаєм. Економіки США і Китаю так глибоко пов’язані, що далі вже немає куди. Ці країни чудово конфронтують, з’ясовують стосунки і займаються стримуванням одна одної у світі”, – заявив Дмитро Кулеба в інтерв’ю BBC News Україна.

“Якщо хтось вважає, що рішення – давайте не будемо мати жодних стосунків з Китаєм, щоб не сваритися зі США, то це абсолютно примітивний погляд”, – наголошує міністр.

Він каже, що треба лише не потрапляти у залежність від китайських грошей, а Азійська стратегія передбачатиме, як Україні не втрапити у конфлікти між Китаєм та Японією.

Автор фото, Getty Images

AIsland – “острів штучного інтелекту” наукового містечка Чжанцзян у Шанхаї. Тут поряд працюють західні (Microsoft, IBM) та китайські (Alibaba) компанії

Недооцінені економічні гіганти

Щодо Японії, Індії та Кореї таких суперечок як навколо Китаю немає. В МЗС великі плани щодо цих країн.

Японія (ВВП – 5,08 трлн дол., населення 126 млн) неодноразово надавала допомогу та кредити на вигідних умовах для України. Наприклад, за рахунок кредиту Японського банку міжнародного співробітництва 2012 року побудували термінал D аеропорту Бориспіль.

Автор фото, Getty Images

Найбільший в Україні Термінал D аеропорту Бориспіль побудували до Євро-2012 за рахунок японського кредиту і за проєктом японської компанії Japan Airport Consultants, Inc

Сергій Корсунський, який нещодавно став послом України в Японії, хоче зробити першим пріоритетом у відносинах залучення інвестицій та співробітництво з японськими вишами і науковцями.

Він вважає, що інвестицій було б більше, якби в Україні вчасно реалізовували проєкти, на які Японія вже виділила гроші, переконаний дипломат. Наприклад, Бортницьку станцію аерації у Києві.

Автор фото, Сергій Корсунський

У своєму україномовному Facebook Сергій Корсунський (на фото в обладунках самурая) популяризує Японію та її культуру серед українців, а у япономовному Twitter – Україну серед японців

Посол прагне зменшити торговий дефіцит з Японією завдяки експорту готової продукції.

“Дисбаланс в торгівлі намагатимемося виправляти високоякісними харчовими продуктами. Є органічна соя, є цукерки і печиво, які японці з задоволенням купують. Будемо говорити про мед – японці споживають неймовірну кількість меду”, – розповідає він.

Також є ідея стратегічного партнерства в агросекторі.

“Японські агрохолдинги в нас вироблятимуть продукцію високої якості для себе і продажу в треті країни, вважатимуть Україну стратегічним джерелом харчових продуктів”, – розповідає він.

Автор фото, Getty Images

Японія, її історія та її культура викликають великий інтерес в Україні, навіть проходять політичні акції на підтримку Токіо

Японія імпортує 70% харчових продуктів, і можна запропонувати в обмін на інвестиції виробництво високоякісних екологічних продуктів. Для реалізації ідеї треба працювати і на рівні керівництва України, і на рівні бізнесу, визнає посол.

Також Корсунський хоче залучити до Японії українську моду. “Японці – модники, люблять гарний та унікальний одяг. Це не виправить торговий баланс, але це змінює ставлення до країни”, – наголошує дипломат.

Автор фото, Getty Images

Українська модна індустрія може зацікавити Японію. Презентація колекції дизайнерки Юлії Кацьянової під час заходу “Культурні мости: Україна-Японія” у жовтні 2020 року в Києві

Індія (ВВП – 2,875 трлн дол., 1,378 млрд мешканців) є 8-м за обсягом напрямком експорту для України.

Ця країна за останні 20 років продемонструвала вражаючий розвиток: у 2007 році її ВВП перевищив 1 трлн доларів, у 2015 році – 2 трлн. Яскрава ілюстрація – відкрите 2002 року метро Делі зараз вже має майже 300 станцій.

“Індія зможе досягнути економіки у 5 трлн дол. у наступні п’ять років”, – казав прем’єр цієї країни Нарендра Моді минулого року, а експерти передбачали, що вона увійде до трійки провідних економік у 2020-х.

Це було до пандемії. Цього року очікується падіння індійської економіки на 9,6%, наступного – зростання на 6%, країна трохи уповільнилася.

Автор фото, Hindustan Times/Getty Images

Індія стає дедалі більш технологічною державою. Щороку Індійський технологічний інститут в Мумбаї проводить найбільший в Азії фестиваль технологій Techfest, на якому презентують свої досягнення компанії зі всього світу

Індія – це величезний споживчий ринок, перспективний для українського експорту. Торгівля багато років має велике позитивне сальдо, Індія є найбільшим покупцем української соняшникової олії. Сталося це переважно завдяки зусиллям українських агрокомпаній.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець YouTube допису, 2

В Україні в останні роки не приділяли багато уваги Індії. Штат українського посольства ледь перевищує 10 людей, хоча має працювати ще й з сусідами, такими як Бангладеш (170 млн населення), чиє значення для українських експортерів зростає.

Потенціал співробітництва з Індією в аерокосмічній сфері, енергетиці, IT та біотехнологіях залишається нереалізованим.

Великою історією успіху можна вважати навчання понад 18 тисяч індійських студентів в Україні, помірною – військово-технічне співробітництво.

Автор фото, Getty Images

Для Індії Україна модернізує з 2010 року військово-транспортні літаки Ан-32Re. Контракт підписали за Ющенка, станом на 2019 рік модернізовано 55 літаків, з них 40 у Києві

2020 року Укроборонпром назвав Індію серед топ-10 імпортерів українських озброєнь.

“Ми маємо в роботі багато контрактів з Індією вартістю 50 – 100 млн дол. США на рік. “Укроборонпром” постачає до Індії здебільшого запасні частини та компоненти, робить ремонт агрегатів. Водночас за останні 6 років підприємства Укроборонпрому розробили унікальні рішення для осучаснення радянської військової техніки, яка стоїть на озброєнні в Індії”, – розповів у лютому 2020 року на той час гендиректор “Укроборонпрому” Айварас Абромавічус.

Автор фото, Getty Images

Індія вкладає великі ресурси в дослідження космосу. На цьому модулі приблизно у 2022 році вона хоче відправити вперше своїх астронавтів у космос, а до 2030 року планує збудувати власну космічну станцію

Південна Корея (ВВП – 1,64 трлн дол., 51 млн мешканців) – 12 економіка та сьомий експортер у світі, займає друге місце в світі у рейтингу науково-технологічних інновацій Bloomberg.

Суттєвих проривів в українсько-корейській співпраці за останні роки не було. Товарообіг двох країн 2019 року склав 831 млн дол., що в два рази менше за довоєнний 2013 рік. До Кореї Україна переважно експортує зернові, руду і чорні метали, імпортує машини та обладнання.

Автор фото, Getty Images

2 квітня 2019 року Республіка Корея стала першою країною світу, яка запустила 5G інтернет. На фото – співробітники мобільного оператора KT демонструють можливості 5G

До війни активно розвивалася співпраця українських та корейських університетів, в КПІ створили Українсько-корейський навчальний центр інформаційних технологій. Наукова співпраця є однією з найбільш перспективних сфер.

“Від співробітництва з Кореєю можна багато чого отримати. Особливо, якщо починаємо задумуватися, наскільки є безпечним співробітництво з Китаєм – з Сеулом немає ризиків. Але все залежить від України – часи активної політики Кореї у Східній Європі минули”, – каже Віктор Константинов.

Автор фото, Getty Images

Заступник міністра закордонних справ Дмитро Сенік у статті для ZN.ua пообіцяв підтримку українським експортерам на місцевому ринку, і висловив впевненість, що в обсязі корейського імпорту (500 млрд. дол) та держзакупівель (114 млрд. дол) знайдеться місце не тільки для українського зерна.

Останнім часом пожвавлення відбувається в інвестиціях (202 млн доларів на грудень 2019) завдяки інтересу корейських компаній до українського АПК та енергетики. Але їх може бути більше.

“В Україні багато перспективних місць для інвестицій, але, коли корейські компанії вкладають гроші, вони роблять це дуже прискіпливо. Вони розглядають не тільки причини для інвестування в Україну, а й порівнюють вашу країну з Румунією, Польщею, Угорщиною. Тож Україна має стати більш привабливим місцем для іноземних інвесторів”, – пояснив в інтерв’ю LB.ua посол Кореї в Україні Квон Кі Чанг.

Гарант продовольчої безпеки

І дипломати, і опитані експерти вважають, що Україна може стати для низки країн Азії гарантом продовольчої безпеки. Для Малайзії, Індонезії та Таїланду Україна вже є першим постачальником зерна, для Індії – рослинної олії.

В МЗС хочуть не тільки збільшення експорту, але й готової продукції в ньому, інвестицій азійських компаній.

“Замість продажу зерна насипом чи неочищеної олії танкерами, вигідніше експортувати готову продукцію. Мені б дуже хотілося частіше бачити на полицях супермаркетів від Лісабона до Токіо соняшникову олію, макаронні вироби, сири і ковбаси українських брендів, а не лише усвідомлювати, що ось у цій пляшці азійського бренду 100% української олії, але ніхто про це не знає”, – каже Кулеба.

Наразі триває робота дипломатів з відкриття ринків для української продукції. Цього року Сінгапур погодив форми ветеринарних сертифікатів на експорт м’яса птиці, яєць, консервованих м’ясних продуктів. П’ять українських підприємств мають сертифікати для експорту молочної продукції та одне – на експорт яєчних продуктів до Малайзії.

Автор фото, mfa.gov.ua

Як там працюється українському бізнесу?

У держустанові “Офіс з просування експорту України” BBC News Україна розповіли, що українські компанії дуже зацікавлені у ринках Азії.

“Згідно з опитуванням експортерів щодо пріоритетів діяльності на 2020 рік, проведеного в грудні 2019 року, компанії харчового сектору поставили Китай на третє місце за пріоритетністю, Японію – на дев’яте місце серед країн світу”, – зазначають в установі.

Компанії харчопрому цікавляться можливістю участі та держпідтримки в міжнародних виставках у Китаї та Японії, кондитерським ринком, продажами органічної їжі в Японію. Машинобудівні компанії, компанії з аерокосмічного сектору та зелених технологій цікавляться Індією.

Кілька українських компаній розповіли BBC News Україна, як потрапили на азійський ринок, з якими перепонами стикалися і якої підтримки хотіли б від держави.

Автор фото, SHABO

Відкриття магазину SHABO у Китаї

Директор департаменту експорту компанії SHABO Станіслав Кобілецький каже, що вина компанії вже присутні у Японії та Китаї. Попри високу конкуренцію з виробниками з країн ЄС та Америки, можливість закріпитися на цих ринках – це перемогти стереотип про відсутність виноробства в Україні.

Експорту компанії допомагають перемоги у міжнародних дегустаційних конкурсах, участь у виставках у Токіо та у китайських містах. Наразі SHABO вже має три фірмові магазини у Китаї, а 2021 року планує відкриття магазину в Шанхаї та участь у виставці у Сінгапурі, що дозволить вийти на ринки АСЕАН.

Від держави у SHABO бажали б фінансової допомоги виноробам з презентаціями та рекламою за кордоном, організації торгових місій, щоб зустрітися з потенційними покупцями.

“Така практика – не тільки підтримка виробника, але й закріплення бренду країни на міжнародному ринку”, – наголошує пан Кобілецький.

Автор фото, SHABO

Азійські ринки є пріоритетом і для виробника молочної продукції “Терра-Фуд”.

“Країни Азії із задоволенням купують наше масло в блоках, сухе молоко і суху сироватку”, – розповідає директор ЗЕД “Терра Фуд” Максим Войтович.

На його думку, у виробників є шанси збільшити і кількість продукції з доданою вартістю.

Автор фото, Терра Фуд

Пряжене масло, яке “Терра Фуд” постачає до Китаю

Найбільше ж нарікань на українських чиновників.

“В Україні досі існує практика, коли держапарат робить роботу заради роботи. Підтримки або сприяння не просто немає – існує, скоріше, зворотний процес, спрямований на те, щоб відправити на чергове коло узгодження. Втрачаємо величезну кількість часу, а країна недоотримує прибуток”, – каже Войтович.

За його словами, підтримка профільного міністра у реєстрації підприємств досі лишається мрією для українських компаній.

Азія – важливий ринок і для деяких машинобудівних компаній. Серед них – український виробник смарт-лічильників електроенергії та води “НІК-Електроніка”.

У компанії називають успіхи власної продукції на ринках Азії стратегічною метою, для здійснення якої вже 5 років працюють – з вивченням місцевих реалій та законів, рекламними кампаніями, презентаціями та впровадженням пілотних проєктів.

“В Азії крадіжки електроенергії сягають 80% від всієї спожитої енергії, завдяки нашим Smart-системам цей обсяг значно скоротився”, – пояснюють успіхи власної продукції в “НІК-Електроніка”.

Гордість компанії – співпраця з Національною енергетичною компанією Малайзії Tenaga Nasional Bhd щодо забезпечення країни цифровими смарт-лічильниками:

“Ми пропонуємо передові рішення. Сучасні технології передачі даних дозволяють абонентам віддалено керувати споживанням енергоресурсів, миттєво визначати втручання в електролічильники чи систему. Розподільчі компанії отримали надпотужні інструменти боротьби з несанкціонованим відбором енергії завдяки більш ніж 10 спеціальним сенсорам та програмним рішенням”.

Автор фото, NIK ELEKTRONIKA

Смарт-лічильники “НІК-Електроніка” – приклад успішного технологічного експорту до Азії. На фото- смарт-лічильник з поставки до Малайзії

На шляху до успіху в Азії чимало перепон, і всі вони українського походження.

“Процентні ставки завеликі, вартість банківської гарантії залежно від тендеру досягає від 80 тис. до 1,2 млн дол., що є перепоною для успіху в тендерах. Важко виходити на будь-які ринки без підтримки державних банків”, – пояснюють в “НІК-Електроніка”.

У компанії вважають, що експортерам в Україні бракує допомоги.

“Зменшення податку на прибуток для високотехнологічної галузі, як, наприклад, зробили в Туреччині, значно полегшить ситуацію для виробника-експортера. Підтримка може полягати в зниженні процентної ставки по кредитах комерційних банків, в пільговому кредитуванні з боку державних банків, в більш “гнучкому” законодавстві, що регулює валютні надходження в Україну в якості оплати за виготовлену продукцію”.

Ще одна компанія, що прагне закріпитися в Азії, – “Аеромех” з міста Кремінна на Луганщині, Вона виробляє зернові сепаратори та комплекси очищення зерна. Раніше виробник працював у Луганську, але після початку бойових дій мусив залишити місто і заново створити виробництво у Кремінній.

Комерційний директор “Аеромех” Ірина Чернобай розповідає, що компанія експортує продукцію у 56 країн світу, зокрема, в Індію та Китай.

“Ми самі розробили у 2001 році унікальну технологію переробки зерна, якої немає в Азії. Там вирощують рис, його питома вага менше нашої пшениці. Якщо рис будуть очищати за допомогою нашого обладнання, в них буде більшою врожайність”, – пояснює Чернобай.

Автор фото, АЕРОМЕХ

Комерційний директор “Аеромеху” Ірина Чернобай поряд з аеродинамічним сепаратором для очищення зерна

За її словами, популярність обладнання пояснюється його використанням для очищення і сортування різних культур – від пшениці та рису до тефу, наявністю великої кількості моделей та достатньо дешевою ціною – найменша модель сепаратора коштує 2000 євро.

Наразі “Аеромех” працює в Азії з дилерами, але після пандемії хоче презентувати продукцію на місцевих виставках, вийти на ринок Таїланду.

“Хотілося б допомоги держустанов з рекламною кампанією, з доставкою обладнання на виставку. Нам важливо потрапляти на аграрні виставки до цих країн, ще в жодній не брали участі”, – каже Чернобай.

Провідний ринок оборонки

Країни Азії активно модернізують свої армії. Серед топ-10 імпортерів зброї у світі в 2014-2018 роках, за даними SIPRI, були Індія, Китай, Південна Корея та В’єтнам.

За даними Державної служби експортного контролю, Азія є одним з провідних ринків для українських озброєнь. Наприклад, лідером із закупівлі бронетехніки є Таїланд, який минулого десятиріччя придбав понад 200 БТР, командно-штабну машину БТР-3КШ, виготовлену на замовлення тайської армії, та отримав 49 танків БМ “Оплот”.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець YouTube допису, 3

Бронетехніку активно купували М’янма та Індонезія, ракети – Індія, Індонезія та Бангладеш. У Феодосії до анексії побудували для Китаю два десантних кораблі на повітряній подушці проєкту 958.

У квітні 2019 року Україна підписала угоду про військово-технічне співробітництво з М’янмою. За інформацією ЗМІ, у цій країні створили спільне підприємство з виробництва бронетехніки, втім, офіційного підтвердження інформації отримати не вдалося.

Автор фото, Укроборонпром

Індонезія закупила в Україні кілька БТР-4М для корпусу морської піхоти. На фото ця машина демонструє амфібійні можливості у Яванському морі 2017 року

Керівництво “Укрспецекспорту” не відповіло на запит BBC News Україна щодо співробітництва з Азією, посилаючись на комерційну таємницю. Втім, у жовтні 2020 року гендиректор Вадим Ноздря в інтерв’ю LB.ua назвав найбільш стабільними покупцями української зброї Китай, Пакистан та Туреччину.

Він розповів, що Китай є лідером з укладання контрактів з науково-дослідних робіт з підприємствами українського оборонпрому.

“Прикладом є роботи з поліпшення характеристик авіаційного двигуна для китайського винищувача п’ятого покоління, які виконуються ЗМКБ “Прогрес” ім. О.Г. Івченка”, – повідомив чиновник.

Також йдеться про морські радари та двигуни для кораблів, які розробляє “Зоря-Машпроєкт”.

Автор фото, twitter.com/Andriy_Beshta

Тайські військові складають присягу королю Таїланду Рамі X на українських танках “Оплот”, січень 2020 року

Пресслужба “Укроборонпрому” у серпні 2020 року повідомила: 7 азійських країн увійшли до топ-10 імпортерів української оборонної продукції – Китай, Туреччина, Пакистан, Індія, Йорданія, В’єтнам та Азербайджан. Зокрема, Китай отримав обладнання та складові до техніки ВМС, В’єтнам – ремонт авіадвигунів, Пакистан – ремонт літака Іл-78.

Азія як ринок цікавить і приватні компанії оборонпрому, наприклад, НВО “Практика”, яке виробляє бронеавтомобілі “Козак” та, бронетранспортери “Отаман”.

Начальник відділу розвитку цієї компанії Сергій Вілков каже, що регіон можна назвати для підприємства пріоритетним:

“Там склалося кілька чинників – активне переозброєння армій, економічна розвиненість більшості країн (у них є не тільки бажання витрачати гроші на армію, а й дійсна можливість їх витрачати) і гнучкість технічних вимог”.

Автор фото, Getty Images

Бронетранспортер “Отаман-3” – одна з розробок НВО “Практика”

Компанія бере участь у виставках оборонної продукції в Таїланді та Пакистані, але надає перевагу презентаціям безпосередньо у зацікавлених країнах.

“Їдемо до країни і проводимо індивідуальну презентацію нашої продукції місцевим силовим відомствам. У цьому форматі є можливість показати продукцію офіцерам середньої ланки (яких далеко не завжди беруть на виставки), а це часто якраз ключові радники під час ухвалення рішень про закупівлю, яких точно слухають і на чию думку зважають”, – пояснює Вілков.

Наразі НВО “Практика” отримала тільки один контракт у регіоні, але очікує нових успіхів завдяки бронеавтомобілю “Козак-2М”.

Автор фото, kemlu.go.id/Посольство Індонезії в Україні

“Козак-2М” перед відправкою до Індонезії

За словами Вілкова, оборонний експорт може виграти від пільгового кредитування військових контрактів.

“Особливістю контрактів у військовій сфері є, з одного боку, невелика передоплата (а іноді і зовсім її відсутність), з іншого – великий термін виконання. Щоб “запустити” контракт в роботу, часто доводиться брати кредит, і брати його на загальних (не дуже вигідних) умовах”, – пояснює він.

Є потреба і в держпідтримці.

“Цей бізнес дуже заполітизований, політичне лобі інших країн часто заважає. У великій нагоді була б активніша дипломатична робота”, – каже Вілков.

На думку експерта Віктора Константинова, найбільші перспективи має військово-технічне співробітництво України з Індонезією та Таїландом, яке вже зараз перебуває на “непоганому рівні”.

Автор фото, Укроборонпром

Український БТР 4М на випробуваннях в Індонезії

Окрім продажу озброєнь, Україні варто обмінюватися досвідом з арміями Південно-Східної Азії, переконаний Дмитро Кулеба. Потрібні спільні військові навчання та обмін досвідом ведення бойових дій.

“Це також зміцнення нашої державної безпеки і суверенітету. Азійські партнери дедалі частіше виявляють зацікавленість у цій сфері, враховуючи цінний бойовий досвід ЗСУ, здобутий у протидії російській агресії у всіх її проявах”, – каже він.

Автор фото, Getty Images

В МЗС вважають корисними спільні навчання ЗСУ з арміями країн Південно-Східної Азії

Більше студентів

Залучення студентів – ще один перспективний напрямок. В Україні навчаються тисячі азійських студентів, перш за все, з Індії та Китаю.

Автор фото, studyinukraine.gov.ua

Молодь на заході з презентації української освіти в Індії. Індійські студенти є найчисельнішою групою іноземних студентів в Україні

Індійські студенти станом на січень 2020 року складали 22,9% з усіх іноземних, навчаються переважно у медичних вишах. Китайські надають перевагу філфакам, кораблебудуванню у Миколаєві та Національній музичній академії імені Чайковського.

“В Україні в середньому іноземний студент витрачає в рік до 10 000 доларів на навчання, проживання, харчування, транспорт”, – розповідає Олена Шаповалова, директорка Українського державного центру міжнародної освіти.

За її словами, індійців найбільше, оскільки майже усі медичні виші України визнаються Медичною Радою Індії (MCI) і немає проблем з візами.

Складність отримання візи вона називає перепоною для залучення іноземних студентів.

Автор фото, studyinukraine.gov.ua

Олена Шаповалова називає складність отримання візи однією з перепон на шляху до збільшення кількості студентів з низки країн Азії

З 2017 року діє наказ, який передбачає, що видача віз громадянам 70 держав Азії та Африки має узгоджуватися з прикордонною службою, ДМС та СБУ. Це пов’язано з нелегальною міграцією до ЄС.

За словами Дмитра Кулеби, наразі МЗС та інші відомства працюють над тим, щоб зробити систему прийому на навчання і здобуття освіти “на 100% електронною, прозорою і зрозумілою”.

Автор фото, knmau.com.ua

У Китаї цього року відкрили Міжнародну академію музики ім. Чайковського – тут викладатимуть за методикою Національної музичної академії ім. Чайковського

Міністр визнає, що ситуація із залученням іноземних студентів не в найкращому стані, вишам треба працювати над цим. Зокрема, вдосконалювати свої сайти, подавати інформацію в тому числі китайською мовою, покращувати умови в гуртожитках.

“Це ринок, нічого особистого. Якщо заклад вищої освіти втрачає довіру, його просто виключають з офіційного переліку рекомендованих іноземних ЗВО. Це суттєво знизить його валютні надходження”, – каже Кулеба.

Автор фото, УНІАН

Студенти з країн Африки та Азії на параді вишиванок у Харкові, травень 2018 року

“Єдина привабливість освіти в Україні – дешева ціна, – визнає Віктор Константинов. – Чому багато індійських студентів, особливо медиків? Тому що дуже дешево і вони вже звикли до умов”.

Експерт каже, що умови і якість навчання студентів-іноземців треба суттєво покращити.

Як залучити інвесторів?

В азійських інвесторів є достатньо грошей, щоб вкладати в перспективні проєкти, але вони йдуть туди, де інвестиції захищені.

“Україна такою країною не є. Насправді китайці або індійці роблять набагато менше ризикованих інвестицій, ніж європейці чи американці. Японці подумають 20 разів, перш ніж лізти кудись”, – каже Константинов.

Азійських інвесторів в Україні небагато.

З азійських технокомпаній, наприклад, працює японська Rakuten, власник месенджера Viber. Згідно з дослідженням Global Headlines 2020, серед українців цей месенджер має найбільшу популярність. Rakuten має офіс в Одесі, а у лютому 2020 року оголосила про відкриття науково-дослідницького центру у Києві.

Також корейська компанія GS Engineering&Construction Co. побудувала у 2019 році дві сонячні електростанції на Закарпатті вартістю 24 млн доларів.

Автор фото, Getty Images

Минулого року виконавчий директор Rakuten Хіроші Мікітані відвідав Україну і зустрівся з президентом Зеленським

Найбільше азійських інвесторів приваблює український АПК.

Китайська державна компанія COFCO International, яка є великим виробником і торгівцем сільськогосподарською продукцією, володіє зерновим терміналом в Миколаєві, терміналом Мішурін Рог на Дніпровщині, заводом з виробництва соняшникової олії в Маріуполі, елеваторами в Дніпровській та Херсонській областях, а у листопаді 2020 року запустила новий “Талалаєвський елеватор” на Чернігівщині.

Автор фото, Getty Images

У 2016 році COFCO побудувала в Миколаєві зерновий термінал вартістю 75 млн доларів. На ньому створили 160 робочих місць

Корейська компанія Posco International володіє 75% експортного зернового термінала в Миколаєві, здатного відвантажувати до 2,5 млн тонн зерна на рік.

Сінгапурська компанія Wilmar International (“Дельта Вілмар Україна”) має завод з перероблення пальмової олії та завод з перероблення олійних культур в Одеській області, комплекс з перевалки рослинних олій в порту Південний. У 2019 році компанія придбала компанію “Чумак”, яка переробляє томати і випускає кетчупи, розширює логістику у порту Південний.

“Wilmar International в Україні інвестувала 250 млн дол. “Дельта Вілмар Україна” є лідером на ринку експорту ріпакової олії та займає третє місце в рейтингу експортерів соняшникової олії”, – розповіли нам в Офісі залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest.

Найбільші надії в UkraineInvest покладають на ухвалений Верховною Радою 17 грудня закон про державну підтримку інвестпроєктів зі значними інвестиціями – “закон про інвестнянь”.

У ньому йдеться про підтримку проєктів зі строком реалізації до 5 років, інвестиціями понад 20 млн євро та створенням не менш як 80 робочих місць.

Іноземні інвестори, крім російських та офшорних, можуть розраховувати на:

• податкові пільги (звільнення від сплати податку на прибуток, мита та ПДВ під час ввезення обладнання)
• надання в користування земельних ділянок державної та комунальної власності
• будівництво/реконструкцію інфраструктури за рахунок держави або місцевого бюджету (автошляхи, електричні та газові, тепло-, водо- мережі)
• державні гарантії – укладення угоди між урядом, інвестором та місцевою владою
• супроводження під час підготовки та реалізації проєкту менеджером, якого уповноважив уряд

В UkraineInvest очікують суттєвого збільшення запитів від іноземних інвесторів після ухвалення цього закону.

Як досягти мети

Для успіху “Азійської стратегії” в МЗС активізували роботу Ради експортерів та інвесторів, яка визначає цікаві для співпраці країни, а в Офісі президента планують запровадити посади дипломатичних радників в кількох міністерствах для кращої координації політики.

Проблемою є нестача кадрів. “На багатьох напрямах бракує досвідчених, енергійних дипломатів, які б володіли тематикою, добре орієнтувалися у регіоні і мали палке бажання проявити себе у справі”, – визнає Дмитро Кулеба.

Не вистачає спеціалістів зі східними мовами та спеціалістів на економічні посади, тож в МЗС планують залучати більше молоді з відповідними знаннями, і людей, які раніше не працювали в міністерстві – на посади в посольствах.

Автор фото, instpres.univ.kiev.ua

В МЗС планують залучати на роботу більше молоді зі знанням східних мов. На фото – студенти індонезійської філології під час Тижня Індонезії в КНУ ім. Шевченка

Ще однією проблемою є фінансова. У держустанові “Офіс з просування експорту України” кажуть, що зі штатом 20 працівників і шість радників та бюджетом трохи понад пів мільйона доларів важко підтримати експортерів. Для порівняння в Болгарії для подібної установи бюджет 9 млн.

Дмитро Кулеба пояснює, що інвестиції в підтримку експорту до Азії можуть визначити майбутнє країни. І додає: “Коли допомагаємо українській компанії отримати новий контракт за кордоном, це означає, що ця компанія більше грошей привезе в Україну, виплатить зарплати, інвестує у виробництво, найме нових працівників, заплатить більше податків і суспільство ставатиме більш заможним”.

Інфографіка та обкладинка – Олеся Волкова

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!