Укрупнення вишів та гарантоване перше робоче місце для тих, хто вчився за бюджетні кошти: як змінюватиме вищу освіту МОН

Заклади вищої освіти (ЗВО) треба укрупнювати, запроваджувати наглядові ради. ІТ стане пріоритетним напрямком в освіті, а випускники, які вчилися за державним замовленням, повинні будуть отримати гарантоване перше робоче місце, а середня заробітна плата через 10 років в освіті має складати 21 500 гривень у постійних цінах 2021 року. Про це йдеться у проекті Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022—2032 роки, яке розробило Міністерство освіти і науки України (МОН).

У Стратегії відзначено, що в Україні широка за географічним розташуванням і велика за кількістю мережа закладів вищої освіти (ЗВО) (без урахування їх відокремлених структурних підрозділів): на 1 млн населення припадає близько семи закладів вищої освіти – університетів, академій та інститутів. При цьому, цитата: «Розширення мережі закладів вищої освіти супроводжувалося надмірним дублюванням напрямів підготовки в них. Зокрема, у 2020 році у м. Києві прийом за освітніми програмами підготовки фахівців освітнього ступеня бакалавра з права здійснювали З5 закладів вищої освіти».

Далі написано, що в умовах скорочення загальної кількості вступників посилюється концентрація здобувачів вищої освіти у невеликій кількості провідних закладів Києва, Львова та Харкова, що загострює проблеми внутрішньої міграції та концентрації населення.

При цьому прагнення вишів відкривати нові напрями підготовки з метою залучення вступників призводить до надмірного аудиторного навантаження на одного наукового працівника та надмірної кількості залучених наукових працівників. Це, на думку МОН, свідчить про неефективне використання фінансових ресурсів та управління у системі вищої освіти.

Далі прописано, що високий рівень кількості студентів певною мірою є «наслідком дії хибних стимулів, зумовлених системою фінансування, яка заохочувала заклади вищої освіти працювати насамперед на кількість студентів, а не на якість їх освіти». При цьому прагнення вишів відкривати нові напрями підготовки з метою залучення вступників призводить до надмірного аудиторного навантаження на одного наукового працівника та надмірної кількості залучених наукових працівників. Це, на думку МОН, свідчить про неефективне використання фінансових ресурсів та управління у системі вищої освіти.

Не забули і про академічну доброчесність, яка, як написано, підриває довіру людей до закладів.

Далі зазначено про проблеми вишів, неузгодженість їхньої роботи із роботодавцями, зношеність матеріально-технічної бази, особливо гуртожитків, низькі заробітні плати викладачів тощо. Згадали і про іноземних студентів. На думку МОН, їхня кількість у 75 тисяч є малою і їх може бути більше.

Вказали у МОН і на низький рівень володіння англійською мовою, що проявилося при складанні іспитів на вступ до магістратури.

Далі у Стратегії прописані такі цілі:

– рівень автономізації університетів (за критеріями Європейської асоціації університетів) у 2032 році – академічної – не менше 70 відсотків; організаційної – не менше 80 відсотків; кадрової – не менше 87 відсотків; фінансової – не менше 70 відсотків;

– фінансування ЗВО за рахунок державного бюджету в перерахунку на одного студента на навчальний рік у 2032 році – 130 тис. гривень (щоправда тут не вказано рівень інфляції);

– доступність ЗВО для маломобільних груп населення у 2032 році – збільшення щороку на 3 відсотки порівняно з 2022 роком закладів, доступних для маломобільних груп (середній показник за закладами вищої освіти та здобувачами освіти).

Прописано, що обсяг надходжень до спеціального фонду за результатами наукових і науково-технічних робіт за господарськими договорами та за результатами надання наукових послуг на одного науково-педагогічного працівника за основним місцем роботи у 2032 році має складати 15 тис. гривень (у постійних цінах 2021 року, однак знову не зрозуміло, яка тоді буде інфляція). Прописано, що кількість лабораторій має становити 500, однак немає програми, хто і як це буде фінансувати. При цьому кілкість іноземних студентів має зрости до 130 тисяч.

Прописана і середня заробітна плата. За 10 років в освіті вона має складати 21 500 гривень у постійних цінах 2021 року.

Для досягнення відповідних цілей прямо передбачено укрупнення ЗВО, запровадження наглядових рад у вишах і доступність першого робочого місця випускникам, що навчалися за бюджетні кошти (не зрозуміло, чи є це поверненням до радянської практики, коли випускників направляли відпрацьовувати навчання), формування пріоритетів підготовки фахівців з вищою освітою, зокрема ІТ-спеціальностей. Не забули і про «гендерні стереотипи», які треба подолати при вступі. Щоправда, не зрозуміло які, адже дівчата і хлопці мають рівний доступ до освіти на основі ЗНО.

Передбачено такі етапи реалізації стратегії:

– перший (2022-2024 роки) – запровадження фінансової автономії вишів, вдосконалення системи управління ними, завершення гармонізації структури вищої освіти України відповідно до зобов’язань країн – членів Європейського простору вищої освіти, забезпечення обладнання для сучасних навчальних і передових науково­ дослідних лабораторій;

– другий (2025-2028 роки) – завершення модернізації мережі ЗВО, включаючи розбудову доступної інфраструктури закладів вищої освіти та вдосконалення системи бюджетного фінансування вищої освіти, розширення діяльності із забезпечення освіти дорослих, проведення оцінки ефективності прийнятих нормативно-правових актів, їх актуалізації;

– третій (2029-2032 роки) – розширення зв’язків освіти з наукою та бізнесом, інтеграція до світового освітньо-наукового простору, створення підґрунтя для подальшого розвитку вищої освіти, розроблення у 2032 році Стратегії розвитку вищої освіти на наступний період, узгодженої із стратегіями соціально-економічного, науково-технічного та інноваційного розвитку України, створення інтегрованої стратегії розвитку освіти, науки та інновацій.

Зарплати викладачів вишів – скільки заробляють доцент та професор у 2023 році

Зарплати викладачів у закладах вищої освіти залежать від їхнього тарифного розряду та окладу. Виплати чітко регламентуються українським законодавством.

Про це йдеться на офіційному сайті Міністерства освіти та науки України.

До закладів вищої освіти в Україні належать:

• коледж (за умови підготовки молодших бакалаврів та/або бакалаврів);
• інститут;
• академія;
• університет.

Який розмір зарплат у викладачів вишів

Зарплата викладачам вишів у 2023 році нараховується згідно з Єдиною тарифною сіткою – вона не змінилась у порівнянні з 2022 роком.

Як правило, в усіх викладачів ЗВО, що належать до науково-педагогічних працівників (переважна більшість), є затверджені індивідуальні плани роботи, серед яких чітко виділені всі 4 складових у годинах за видами робіт:

• навчальна – це робота в аудиторіях, читання лекцій, проведення практичних і семінарських занять. Всі інші 3 складові формально вважаються позааудиторною роботою, хоча вона може проводитися і разом зі студентами ЗВО;
• методична – підготовка методичних вказівок для занять, робочих і навчальних програм, силабусів, навчальних планів тощо;
• організаційна – кураторська робота, участь у засіданнях кафедри, підготовка звітів, участь у різного роду зібраннях, які проводяться у ЗВО та за його межами;
• наукова – це підготовка наукових статей, доповідей на конференціях, проведення різного роду досліджень тощо. Специфіка визначається тією галуззю науки, до якої належить кафедра такого викладача.

Доплати викладачам

Окрім оплати за окладом, викладачі вишів отримують доплати й надбавки, сума яких може перевищувати навіть 50% окладу. У таблиці нижче наведено найбільш поширені надбавки та доплати:

У кого з вчителів найвищі зарплати

Як ми вже писали раніше, найбільші зарплати отримують вчителі з великим досвідом роботи за наявності вищої категорії. На розмір доходів звичайно ж впливає і кількість відпрацьованих годин (проведених уроків).

Окрім базової зарплати, педагоги можуть отримувати додаткові виплати за:

• педагогічну майстерність;
• наукову роботу;
• викладання додаткових предметів;
• класне керівництво.

Також вчителі можуть претендувати на різні види доплат та компенсацій (наприклад, за викладання у важких чи шкідливих умовах, за перевиконання нормативів тощо).

Який розмір доплат і надбавок

Окрім оплати за ставкою, педагоги мають право на доплати й надбавки. Розміри доплат за окремі види роботи встановлюються згідно з Постановою Кабміну № 1391.

Найбільш поширеними доплатами й надбавками у педпрацівників наразі є:

• надбавка за стаж педагогічної (також науково-педагогічної) роботи – 10% (3 роки), 20% (20 років) та 30% (30 років);
• надбавка за престижність праці – 20%;
• доплата за перевірку письмових робіт – 15% (у 1 − 4 класах, незалежно від навантаження), 10 − 20% (у 5 − 12 класах, але тут все залежить від предмета: 20% – мова й література, 15% – математика, 10% – іноземна мова, креслення);
• доплата за класне керівництво – 20% (початкові класи), 25% (старші класи);
• доплати за завідування та керівництво гуртками, лабораторіями тощо – 10 − 15%;
• надбавка за сертифікацію – 20% (протягом строку дії сертифіката).

Скільки заробляють вчителі молодших класів

Більшість вчителів, які проводять уроки, мають 10-14 розряди ЄТС – згідно з даними тарифної сітки — й отримують наступні середні зарплати (з грудня 2021 по грудень 2023 року):

• молодий вчитель без категорії та з малим стажем – 10 574 грн;
• вчитель І категорії – 12 906 грн;
• вчитель вищої категорії – 13 759 грн.

Раніше сайт Pro Гроші писав, хто може отримати компенсацію за втрачений відпочинок. Також ми повідомляли, що в Україні розширили перелік осіб, за яких роботодавці можуть отримати компенсацію.