Біологічні ритми є важливим механізмом регуляції функцій, що забезпечують сталість внутрішнього середовища та пристосованість до змін довкілля. Вивчення біоритмів дає змогу людині виробити найсприятливіший режим роботи та відпочинку, що зменшує вірогідність захворювань.
Біоритми впливають на працездатність людини, її здатність до навчання і сприймання інформації, на її пам'ять, творчі здібності, концентрацію уваги, м'язову силу, швидкість реакції, настрій тощо. Понад 300 фізіологічних процесів в організмі людини підпорядковуються добовому ритму.
Виявилось, що добові ритми мають молекулярно-генетичну природу, і за їхню періодичність відповідають гени, які назвали часовими. Будь-який адаптивний біологічний ритм має внутрішню спадкову програму і генетичну регуляцію, на які впливає складний комплекс зовнішніх та внутрішніх чинників-синхронізаторів.
Добові біоритми контролюються «біологічним годинником» — пристосувальним механізмом, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися у часі. Вивчення біоритмів дає можливість людині виробляти найсприятливіший режим праці та відпочинку.
Роль цієї універсальної програми життєдіяльності в організмі людини виконують біологічні ритми, які є вищим проявом самоорганізації будь-якої біологічної системи. Біологічні ритми забезпечують максимально ефективне функціонування всіх його органів і найбільш економне витрачання ресурсів.
АДАПТИВНІ БІОЛОГІЧНІ РИТМИ – це регулярні зміни життєдіяльності біологічних систем, що збігаються за періодом із зовнішніми геофізичними циклами. Адаптивні біоритми властиві для усіх біосистем й відбуваються на усіх рівнях життя.
ритми низької частоти (зміна метаболізму живих організмів протягом року) пов’язані з сезонними явищами: зміною температурного, світлового та режиму вологості. За чинниками біологічні ритми поділяються на зовнішні та внутрішні . Зовнішні Зовнішні біоритми пов’язані з …
Про автора