Ціни на бензин у 2021: прогнози та чинники, що впливатимуть на вартість

У матеріалі Економіки 24 розповідаємо чого чекати від ціни на бензин у 2021 році та що її формуватиме.

Ціни на бензин у грудні

Протягом останніх кількох місяців ціни на пальне відчутно виросли. Лише за останній тиждень (7-11 грудня) пальне подорожчало на 0,5-1 гривню у великих мережах АЗС, про що свідчить моніторинг Консалтингової групи А-95.

Основна причина росту ціни пального – світові ціни на нафту почали рости. Крім того, девальвація гривні є ще одним вагомим чинником у піднятті ціни, адже не лише АЗС закуповують нафту в іноземній валюті, але й акциз прив’язаний до євро.

Ціни на пальне 14 грудня:

• Бензин А-95 преміум – 26,30 гривні;
• Бензин А-95 – 24,76 гривні;
• Бензин А-92 – 23,71 гривні;
• Дизельне паливо – 24,07 гривні;
• Газ авто­мобільний – 12,68 гривні.

Прогноз ціни на 2021 рік

Що буде з цінами на пальне

Ціни на нафту відновлюються, а гривня відчутно девальвувала за останні пів року. Тож ціни на пальне в Україні скоріш за все ростимуть у 2021 році, переконані експерти.

На бензини ціна може зрости на 1,9 гривні за літр, а на дизель – на 1,35 гривні… Однозначно, ціни підростуть, оскільки роздрібна ціна залежить від цін зовнішніх котирувань і курсу НБУ, адже у нас акцизи сплачуються в євро, плюс ще на все це – ПДВ,
– розповів UBR.ua експерт паливного ринку Леонід Косянчук.

Що впливатиме на ціну

Пандемія коронавірусу та вакцина

Саме пандемія коронавірусу спричинила обвал цін на нафту у світі. Через локдаун зупинилися виробництва, купівельна спроможність впала, що призвело до того, що світ не потребував тих обсягів нафти, яку виробляли.

Країни-експортери нафти (ОПЕК) спробували врегулювати проблему, рекордно скоротивши обсяги видобування. Це дало результат, але ціни не повернулися до докризових рівнів.

У четвер, 10 грудня, ціна нафти марки Brent вперше з березня перевищила 50 доларів за барель. Це відбулося великою мірою через вакцину від коронавірусу, яка дає надію нафторинку на повернення попиту на нафту.

Тож те, як світ затверджуватиме різні вакцини і запускатиме їх у вільний обіг, буде безпосередньо впливати на ціни нафти, а відтак і на ціни бензину в Україні.

Курс гривні до долара та євро

Гривня “увійшла” у 2020 рік з курсом 23,68 гривні за долар та 26,42 за євро. Станом на 14 грудня курс знецінився до 27,97 гривні (18% падіння) та 33,89 гривні (28% падіння) відповідно.

Зважаючи на те, що здебільшого нафту купують в іноземній валюті, а акциз сплачуємо у євро, курс гривні суттєво впливає на ціну. За прогнозами, зібраними Економікою 24, курс гривні щодо долара у 2021 році буде в діапазоні 28-29 за долар. Тож такої суттєвої девальвації вже не слід очікувати.

Законодавство

Прийняття закону про підвищення акцизу може призвести до здешевлення ціни на бензин та здорожчання ціни на газ.

У Раді пропонують зрівняти акцизи для бензину (0,213), дизеля (0,139) та газу (0,052) до 0,139 євро, тобто для бензину зменшити, а для газу – збільшити. В Українській енергетичній асоціації вважають, що саме різний акциз для газу та бензину призвів до того, що чверть від усього споживання пального припадає саме на газ, гроші за який, йдуть до Росії.

Вважають, що зрівняння акцизу дозволить бензину подешевшати на 20%, водночас газ подорожчає. Проте зазначимо, що у випадку прийняття законопроєкту зменшаться надходження до державного бюджету.

Як формується ціна на бензин

Світові ціни нафти

Оскільки Україна не є паливнонезалежною країною, то одним з основних чинників, що формують ціни на бензин є ціни нафти на світовому ринку. Пандемія коронавірусу призвела до падіння попиту, а відтак і до рекордного падіння ціни на нафту, хоча ціни вже досягли рівня 2019 року.

Звідки бензин в Україні?

Україна не забезпечує себе нафтою самостійно. Українські видобувні вишки покривають лише 60% потреб. Решту нафти в основному закуповують в Азербайджані (97% від імпорту).

Нафтопродуктів перероблених з української та імпортної нафти теж не вистачає. Близько половини всього бензину виробляють на території України, іншу закуповують переважно у Білорусі, а також в ЄС та Росії.

Та хоч ціни на нафту і суттєво впали, це не єдиний чинник, який формує ціну на автозаправках.

Податки

Третина вартості бензину, яку сплачують українські водії, йде в державний бюджет. Це ПДВ та акциз. Вартість акцизу фіксована та прикріплена до курсу євро. За літр А-95 сплачують 0,213 євро (7,23 гривні). За ці гроші ремонтують та будують дороги. Разом із ПДВ ці два податки становлять близько 40% від кінцевої вартості бензину. Це середній показник у світі. До прикладу, в США податок становить 20%, натомість в Німеччині — 64%. Через падіння гривні, частка податків у ціні зросла.

Транспортування та заробіток АЗС

Оператори АЗС транспортують бензин, а також ставлять свою націнку, яка залежить від сили бренду, конкурентності та втручання держави на ринок. Оператори АЗС закуповують бензин наперед, а отже зміна цін на нафту на світовому ринку вплине на українські ціни не раніше 2-4 тижнів.

Чи дорогий в Україні бензин

По-перше, багато АЗС продають український бензин, а по-друге, у тих АЗС, які пропонують імпортне пальне, світові ціни на нафту не є єдиним фактором, що формує ціну. Тож зрозуміло, що ціни на пальне в Україні не можуть падати пропорційно до світових цін на нафту.

Але реакція має бути. Ми вирішили подивитися, як ціни на український бензин А-95 реагують на зміни ціни нафти Brent. Для цього ми порахували у відсотках як змінювалася ціна у порівнянні з 1 лютим цього року.

Тоді ціна нафти Brent була 54,3 долара за барель. А бензин А-95 на українських АЗС коштував 26,53 гривні за літр. Видно, що після різкого падіння у березні, ціни на бензин в Україні почали падати аж через місяць – і то не сильно. Після того, як нафта часткового відновила свої позиції, бензин теж почав повільно рости в ціні.

Найнижчі ціни спостерігалися у травні, коли бензину вдалося скинути 18% у вартості відносно ціни 1 лютого.

Наразі українські ціни на бензин на 6,6% нижчі, ніж 1 лютого, а світові ціни на нафту нижчі на 6,9%. Тож українські ціни на бензин все ж таки реагують на світові ціни на нафти – просто менш відчутно та повільніше.

Ціни на бензин у світі

У жовтні Економіка 24 порівняла ціни на бензин в Україні та світі. Тоді він коштував 85 центів або 24,26 гривні за літр 95-го. Це середня ціна у світі. Порівняти ціни в інших країнах можна на інтерактивній карті.

Найдешевший чи точніше практично безплатний бензин у Венесуелі. Ця країна — лідер за покладами нафти у світі. Найдорожче заправити автівку обійдеться в Гонконгу, за літр А-95 тут доведеться заплатити 2,24 долара (майже 64 гривні).

У жовтні ціни на бензин у світі були такими:

Газ проти бензину. Що буде з акцизами на автогаз в Україні

Ідея різко збільшити акцизи на автогаз майже в три рази є логічним наслідком тривалої боротьби між бензиновим та газовим лоббі в Україні. Крапку в цій історії має невдовзі поставити уряд. А от ідея урядовців передбачає поступове зростання акцизів на всі види палива до рівня європейських, що спричинить і зростання цін на АЗС.

У грудні 2023 року голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев шокував українських водіїв пропозицією збільшити акциз на автогаз з поточного рівня 52 євро/тис. літрів до 160-170 євро . Згодом парламентар зауважив , що готувати відповідний законопроект він не буде, а очікуватиме відповідного урядового законопроекту, котрий уніфікує податкові ставки нам пальне зі ставками ЄС, підвищення акцизу на газ є його власним баченням ситуації.

Пропан-бутан, як вид автомобільного пального, успішно конкурує з бензином, а за часткою споживання скрапленого газу порівняно з бензином Україна є серед світових лідерів. До початку повномасштабної війни в Україні лише за офіційними даними МВС було 1,6 млн автомобілів з ГБО. Однак встановлення газового обладнання можливе не лише на сертифікованих СТО чим і користується частина автовласників, не реєструючи при цьому модифікацію в МВС. Тому реальна кількість автомобілів, котрі їздять на газу може бути значно більшою.

Тому боротьба за підвищення податків на газ і таким чином зниження його конкурентності порівняно з бензином йде з 2015 року. Раніше активним лобістом цього питання була група “Приват”, яка контролювала нафтопереробку в Україні та була зацікавлена в збільшенні продажів бензину. Але й після того, як Ігор Коломойський з партнерами втратили контроль над “Укртатнафтою”, а ринок остаточно переорієнтувався на імпорт пального боротьба між “газовим” та “бензиновим” лобі не припинилась.

Читайте також

Атаки на російські НПЗ. Чи змусить це Кремль піти з України

Атака на автогаз

Думки експертів щодо доцільності підіймати акцизи на газ різняться. Частина вважає що ініціатива голови податкового комітету суперечить європейським нормам і цілком відповідає інтересам великих мереж АЗС. Якщо акциз піднімуть на 100 євро, ціна за літр автогазу зросте на 5 гривень, що стимулюватиме водіїв поступово відмовлятися від цього виду пального та переходити на бензин.

“Це лобізм великих компаній, котрі хочуть продавати більше бензину, який є маржинальнішим за газ. Не можу зрозуміти як таке підвищення акцизу може збільшити надходження до бюджету. Якби акциз підвищили на 100 євро за тис. літрів ціна пішла б догори, а сам ринок скоротився. Це нелогічно”

Олександр Сіренко Аналітик консалтингової компанії “НафтоРинок”

Інший аргумент противників підвищення акцизів полягає в тому, що така ініціатива суперечить європейській практиці, а саме європейській директиві 96/2003/ЄС , котра передбачає встановлення мінімальних ставок акцизів на пальне. Зокрема документом передбачений мінімальний акциз на автогаз в 125 євро/тонна, а також мінімальний акциз на бензин в 359 євро за тисячу літрів.

“Наразі ми очікуємо закон від міністерства фінансів, який має гармонізувати акцизну політику відповідно до директиви 96/2003/ЄС. Цей документ заперечує космічні ставки в 169 євро за тисячу літрів та рекомендує мінімальні ставки акцизного податку, це 68 євро/тис. л або 125 євро/ тис. кг. Маємо надію, що уряд дотримуватиметься директиви”

Станіслав Батраченко голова Асоціації скрапленого газу, а також директор компанії “Надежда”(мережа АЗС BVS)

Інша точка зору полягає в тому, що підвищення акцизу на автогаз дозволить збільшення надходжень до бюджету, що є вкрай необхідно в умовах коли західна допомога йде на “тилові” платежі, а оборонний сектор фінансується власним коштом.

“У нас споживання газу є найбільшим у світі: до 30% реалізації на АЗС припадає саме на автогаз. На ринках інших країн, котрі теж в лідерах споживання газу, як, наприклад, Росія, Туреччина чи Польща цей показник в межах 12-13%. Тому стимулювати споживання цього виду пального низьким акцизом є недоцільним в наших реаліях. Звісно цей ринок не можна вбивати. Ставка акцизу в 160-170 євро за тисячу літрів є зависокою, але 140 євро було б цілком нормально. Це своєчасна і корисна ініціатива в контексті того, що наша країна потребує грошей”

Він вважає, що згадана директива ЄС мало не відповідає сучасним українським реаліям. Крім того, документ є застарілим, оскільки був розроблена ще у 1998 році, та схвалений у 2003. Через це директива не включає політики щодо акцизів на біопаливо та зарядку електромобілів. Крім цього акт має рекомендаційний характер, через політика щодо акцизів на пальне в країнах ЄС на практиці може суттєво відрізнятися.

В Єврокомісії, схоже теж вважають, що загадана директива не відповідає новим викликам часу, зокрема “зеленим” амбіціям блоку. Тому влітку 2021 року ініціювали перегляд документа. Серед ймовірних нововведень: оподаткування пального залежно від його енергомісткості, а не обсягу, а також стимулювання відмови від викопного палива. Проте обговорення цієї ініціативи з урахуванням позиції усіх членів ЄС займе тривалий час, тож до остаточного схвалення доведеться чекати ще кілька років.

“Якщо скраплений газ дає на 20% менше енергії за бензин, то й на 20% повинні відрізнятись акцизні ставки на ці види пального. Така справедлива практика балансування акцизного податку додаватиме до держаного бюджету по 1 млрд грн щомісяця, проте збереже економічну привабливість автогазу для водіїв”

Ярослав Старовойтенко Президент “Нафтогазової асоціації України”

За його словами, низький податок на газ було запроваджено ще 15 років тому, щоб популяризувати цей вид пального. Цієї мети вдалося досягнути: за обсягами споживання скрапленого пропан-бутану Україна увійшла до п’ятірки найбільших споживачів у світі. Проте цей підхід призвів до суттєвого дисбалансу структури споживання моторних палив в країні. Як наслідок, імпортозалежність зросла й українська економіка отримала ряд негативних наслідків:

• Державний бюджет втрачає податки від значного перетікання попиту із бензинів у скраплений газ. Оскільки дані товари є взаємозамінними;
• Україна посилює свою залежність від імпортного газу (на цей момент — 75%);
• Від такої диспропорції страждала раніше і страждатиме у подальшому українська нафтопереробка, оскільки не може наростити переробку нафти для задоволення попиту на дизпаливо, через те, що значно впав попит на бензини.

Читайте також

Заправити авто зі знижкою. Які програми лояльності пропонують клієнтам великі мережі АЗС

Як акцизну політику бачать в Кабміні

Останній законопроект який може дати уявлення про те як в Кабміні планують розв’язати “акцизне питання” був оприлюднений для обговорення Міністерством фінансів 30 грудня 2023 року.

Законопроект має імплементувати вже згадану директиву 2003/96/ЄС та відповідати Національній стратегії доходів до 2030 року в частині приведення мінімальних акцизів на пальне до європейських. Передбачається поступове щорічне підвищення ставок акцизного податку на усі види пального до 2028 року. Зокрема на автогаз передбачено підвищення акцизу до 125 євро/тис. літрів, а на бензин та дизельне пальне до рівня 359 євро за тисячу літрів.

План Міністерства фінансів щодо поступового підвищення акцизів на пальне:

*Дані: законопроект Мінфіну.

Документ ще має бути схвалений урядом, після чого його відправлять на розгляд Верховної Ради. В процесі цього обговорення деталі можуть змінюватися, проте незмінним залишиться пункт щодо необхідності приведення акцизних ставок на пальне до мінімальних європейських.

Єдиним моментом, який може викликати дискусію тут є оподаткування автогазу. Річ у тім, що в директиві ЄС вказано мінімальний акциз в 125 євро за тонну, а в проекті Мінфіну 125 євро за тисячу літрів. Тому в разі схвалення цієї норми акцизний податок на тонну скрапленого газу складатиме понад 200 євро за тонну. Втім, це не суперечитиме європейській практиці, оскільки директива визначає мінімальні, а не максимальні ставки акцизу. Тому у заможніших країнах ЄС ставка акцизу на газ може перевищувати 200 євро за тисячу літрів.

Читайте також

Не нижче “Євро-5”: Кабмін відновив вимоги до якості пального на АЗС

Ціни на пальне як в ЄС

В більшості країн ЄС як і в Україні ціна на автогаз є в кілька разів нижчою ніж ціна на бензин та дизпаливо. Наприклад, в сусідній Польщі бензин А-95 коштує 6,29 зл/л, ДП — 6,44 зл/л, а автогаз — 2,84 зл/л , в Угорщині ціна бензину А-95 550 форинтів/л, дизпального — 574 форинти/л, автогазу — 292 форинти/л , в Словаччині бензин А-95 коштує 1,57 євро/л, дизпаливо — 1,55 євро/л, автогаз — 0,71 євро/л , в Австрії А-95 коштує 1,56 євро/л, дизпальне 1,67 євро/л , автогаз — 1,36 євро/л. Для порівняння в Україні середня ціна на бензин А-95 станом на 30 січня складає 50,76 грн/л, на дизпаливо – 50,83 грн/л, на автогаз – 27,51 грн/л.

Співвідношення цін на бензин, ДП та газ в Україні та деяких країнах ЄС

З огляду на поточну фіскальну політику уряду та гігантського дефіциту держбюджету через війну, українцям варто готуватися до того, що акцизи на усі види пального поступово зростатимуть, а з ними зростатимуть і ціни на АЗС. Слід бути готовими й до того, що буде переглянута загальноєвропейська політика щодо оподаткування пального. Головними трендами є поступове скасування усіх пільг для викопного палива та підвищення мінімальних ставок податків на нього, щоб простимулювати перехід на “зелені” технології, а також зростання частки електромобілів, що приведе до скорочення продажів пального . Україна, котра розпочала переговори про вступ в ЄС також рухатиметься цим шляхом, тож ймовірно акцизи на пальне ростимуть і після 2028 року.

Проте на фоні зростання цін на усі види пального, та програми зростання частки електротранспорту, боротьба лобістів бензинового та газового ринку навряд чи припиняться. Навпаки в майбутньому, через скорочення попиту на пальне, вона може посилитись.

Податки на пальне повертаються. Наскільки зростуть ціни на АЗС? Пояснює експерт ринку пального Сергій Куюн

У березні 2022 року в Україні скасували податки на пальне, з 1 липня 2023-го їх повернуть до довоєнного рівня. Наскільки зростуть ціни на стелах АЗС та для чого уряд прийняв таке рішення, розповідає Сергій Куюн, директор компанії «Консалтингова група А-95»

З 1 липня 2023 року в Україні планують повернути ПДВ (з 7 до 20%) та акцизи на пальне, які скасували в березні 2022-го, до довоєнного рівня. Світові ціни на нафту тоді злетіли до рекордних з 2008 року рівнів – $140 за барель, це штовхало внутрішні ціни на пальне вгору.

Країні потрібні гроші

На тлі загальної паніки та невизначеності Кабмін вирішив підтримати споживачів та українську економіку. Завдяки цьому ціни на бензин і дизпаливо вдалося знизити на 10 грн/л.

Перша спроба повернути акцизи на пальне відбулася влітку 2022 року. Обрали компромісний варіант: податок повернули частково на бензин і дизпаливо, встановивши уніфіковану ставку €100 за 1000 л, а на скраплений газ – повну довоєнну ставку €52 за 1000 л.

Після поновлення акцизів до довоєнного рівня податок на бензин зросте більше ніж удвічі – до €213, на дизпальне – майже на 40% – до €139,5 за 1000 л.

Це своєчасне та правильне рішення.

По-перше, країні потрібні гроші. З урахуванням оцінок поточного споживання моторних палив, держбюджет почне отримувати додатково щомісяця близько 8 млрд грн.

По-друге, ціни на нафту впали: березень 2022-го – $140/барель, зараз – $75/барель.

По-третє, нафтопродукти – імпортний товар, який у валютних витратах держави посідає друге місце після зброї. Відтік валюти треба скорочувати. Підвищення податків і відповідно зростання цін – один із засобів скорочення споживання пального.

Як зростуть ціни

Якщо орієнтуватися на поточну ситуацію та повернення до довоєнних акцизів, то так:

• бензин – на 11,2 грн/л: з 47,17 грн/л до 58,35 грн/л;
• дизпальне – на 7,7 грн/л: з 47,43 грн/л до 55,1 грн/л;
• LPG – на 2,6 грн/л: з 21,77 грн/л до 24,4 грн/л.

Але про точний рівень цін можна буде говорити ближче до 1 липня, коли будуть відомі світові (закупівельні) ціни. Хоча у 2022 році в українців вже напрацьований певний імунітет проти високих цін на пальне, подорожчання буде відчутним.

Насправді ставки акцизів в Україні набагато менші, ніж мінімальні у європейських країнах. Привести у відповідність українські паливні податки – одне із завдань України у межах руху в ЄС. Хоча б на мінімально встановленому в Євросоюзі рівні, який наразі зафіксований у Болгарії – €363 і €330 за 1000 л бензину та ДП відповідно.

Поки українським урядовцям вдається уникати такої імплементації, але це лише питання часу.

Причина повернути оподаткування

Логіка високих податків проста: людина, яка може придбати й утримувати автомобіль, платоспроможна, а тому може сплачувати підвищений акциз. Є в цьому й екологічний аспект: забруднюєш – плати.

В українських реаліях насправді є інша проблема – адміністрування паливних податків. У цьому й полягає основний ризик їх підвищення, адже це штовхне ціни вгору, але не гарантує поповнення державних фінансів. Зниження ПДВ на пальне з 20 до 7% позбуло сенсу махінації з оптимізування цього податку, формуючи фіктивні витрати та активне використання готівки.

«Ми ще ніколи не платили стільки ПДВ», – таку реакцію у приватних бесідах із нафтотрейдерами минулого року я чув неодноразово.

Зворотна ітерація повертає ризики масових махінацій. На всіх парах в країні працюють нелегальні міні-НПЗ, які стимулює підвищена рентабельність внаслідок високих цін на імпортні нафтопродукти. Знову на дорогах з’явилися «бочки», які продають пальне без касових апаратів і ліцензій.

Через можливі скорочення обсягів споживання пального зі збереженням АЗС і трейдерів конкурентна боротьба на ринку загострилась, а відповідно у хід підуть всі засоби підвищення конкурентоздатності. Зокрема й шляхом податкових махінацій. Фіскальні органи мають бути готові до боротьби з ними, бо очікуваного ефекту для бюджету може й не відбутись.