Миші бувають не лише сірі або білі – чорно-білі, руді, коричневі тощо. А ще вони бувають з кучерявою шерстю – як овечки, із вишуканою оксамитовою шерстю. «Шубка» миші може бути довгою або короткою і мати найрізноманітніші відтінки.4 груд. 2023 р.
Ми́ша (Mus, Linnaeus, 1758) — рід ссавців родини мишових із ряду гризунів, який включає близько 38-40 сучасних видів, у тому числі низку видів-двійників і форм неясного таксономічного рангу.
Гризун має тіло завдовжки до початку хвоста — 7,5-10 см, хвіст завдовжки 5-10 см. Завважує в середньому 40-45 г. У дикому існуванні ці гризуни мають різний відтінок забарвлення, від сірого та світло-коричневого до чорного. Проте одомашнених і лабораторних мишей виводять у багатьох кольорах, від білого до чорного.
| Житник пасистий | |
|---|---|
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Мишеві (Muridae) |
| Рід: | Житник (Apodemus) |
| Вид: | Житник пасистий (A. agrarius) |
Доросла миша, як правило, дещо менша за вагою та довжиною, тоді як щур зазвичай важчий і з довшим тілом. Крім тіла, звертаємо увагу на що? Звичайно ж на хвіст! У щурів хвости і це логічно з погляду пропорцій, довші і товщі, порівняно з маленькими мишачими.
Тривалість життя миші до 4-ох років. У сприятливих умовах, і доброму харчуванню доросла самиця протягом року може вивести до 45 мишенят. За один виводок самиця народжує до семи мишенят. Народившись, мишенята харчуються молоком матері.
Вдивляючись в зіпсовану тару, меблі, предмети побуту, стіни приміщення, виникає враження, що миша всеїдна. Гризе все, що попадеться на ходу, навіть якщо не представляє харчової цінності. Такий звірячий апетит пояснюється …
Про автора