Що таке ДЕГРАДАЦІЯ ҐРУНТУ: причини та наслідки

Деградація ґрунтів є однією з найбільш серйозних і поширених екологічних проблем у глобальному масштабі. Практично всі ґрунти у світі зазнали трансформацій через дії людини чи людини, що знизило їх якість та здатність надавати послуги як нам самим, так і екосистемам.

Якщо ви стурбовані і хочете знати краще що таке деградація ґрунту не пропустіть цю статтю еколога Верде, в якій ми даємо вам визначення, причини, наслідки та як цього уникнути.

Що таке деградація ґрунтів і види

The деградація ґрунту Це явище, внаслідок якого ґрунт певного місця втрачає деякі із своїх найважливіших властивостей, що призводить до зниження його здатності надавати екосистемні послуги та інші види послуг.

Перш ніж заглибитися в цей процес, доцільно зробити огляд що таке земля. Ґрунт – це перший шар, який ми знаходимо на поверхні землі. Він поділяється на шари, які називаються горизонтами, перший – шар, багатий органічною речовиною, другий – шар, що характеризується випаданням фільтратів, а третій – перехідний до корінних порід. Ґрунти – це динамічні структури, які постійно формуються та деградують.

Незважаючи на те, що в геологічному відношенні це надзвичайно тонкий шар, ґрунт має велике значення для життя, оскільки саме там осідає значна частина видів рослин, відбувається більшість процесів перетворення органічної речовини в неорганічну речовину і багато живуть види тварин, гриби та бактерії. Крім того, ґрунти необхідні для сільського господарства або тваринництва.

Колись приголомшливий значення ґрунтів, ми можемо отримати уявлення про проблеми, які може спричинити його деградація. Крім того, ми рекомендуємо цю іншу публікацію Green Ecologist, щоб дізнатися про різні типи ґрунту та їх основні характеристики.

Види деградації ґрунтів

Існує кілька типів деградації ґрунту, хоча тут ми розглянемо найпоширеніші:

• ерозія: Ерозія ґрунту завжди відбувається природним шляхом через різні фактори, такі як вода чи вітер. Ми говоримо про проблему ерозії, коли вона більш інтенсивна, ніж зазвичай. При цьому верхній шар ґрунту, найважливіший для життя, сильно зменшується або зовсім зникає. Дізнайтеся більше про те, що таке ерозія ґрунтів, її причини та наслідки тут.
• засолення: він зустрічається особливо в прибережних районах. Це відбувається при надмірній експлуатації прісних підземних вод поблизу моря. Коли ця течія зникає, море просочується до суші, омиваючи її солоною водою.
• Забруднення: під час забруднення ми вносимо в екосистему якийсь зовнішній елемент, який також завдає шкоди екологічній рівновазі. Його можуть утворити не тільки тверді побутові відходи або скиди забруднених вод, а й дощі, які несуть шкідливі елементи. Дізнайтеся більше про забруднення ґрунту в цій іншій статті.
• Посухи: особливо важливо з точки зору зміни клімату. Грунт потребує певної пропорції води, щоб продовжувати підтримувати життя. Коли трапляються посухи, значна частина видів, які там живуть, гине. Дізнайтеся більше про те, що таке посуха, її причини та наслідки в цій іншій публікації.

Екстремальний процес деградації ґрунтів відомий як «опустелювання». У цьому випадку родюча земля стає пустелею безплідної життя.

Причини деградації ґрунтів

The причини деградації ґрунтів Вони різноманітні, але ми можемо знати найважливіші:

Управління відходами та скиданнями

У разі поганого поводження з відходами та їх утилізацією (або навіть безпосередньо незаконно), ці компоненти потрапляють у ґрунт, що призводить до забруднення. Особливо шкідливі розливи, оскільки, будучи рідкими, вони швидко поширюються на великі площі землі. Відходи, такі як важкі метали (наприклад, свинець), дуже важко видалити.

Вони також можуть посилити інші проблеми. Наприклад, осколки скла в посушливому кліматі (особливо в районах з трав’янистими рослинами, які висихають влітку) підвищують ризик пожеж.

Лісорубки, екстенсивне землеробство та надмірний випас

Лісозаготівля, екстенсивне землеробство (у багатьох випадках безпосередньо пов’язане з лісозаготівлею) та надмірний випас – все це сприяє знищенню рослинного покриву, коріння якого запобігає ерозії ґрунту. Він може вражати великі площі. Монокультура без сівозміни погіршує ґрунт через виснаження деяких поживних речовин. Вони посилюються через лісові пожежі.

Пожежі та надмірна експлуатація водних ресурсів

На тих ділянках, де рослинність не є ксерофільною або пірофільною, нестача води викликає загибель видів, які породжують поверхневий горизонт ґрунту, збіднюючи його. Вони також сприяють ерозії.

Управління територією

Управління територією може бути дуже шкідливим, що багато в чому буде залежати від специфічних характеристик території. Наприклад, великі дамби перешкоджають поширенню мулів і глин з високим вмістом органіки на прилеглих до річки ділянках і змінюють водний профіль території.

Наслідки деградації ґрунтів

Як ми бачили, деградація ґрунту Він має безліч причин, які визначають різні проблеми. Однак у багатьох випадках наслідки є загальними і пов’язані один з одним.

Основна з них – втрата здатності підтримувати життя (біологічна деградація). Після того, як він був виготовлений втрати ґрунтуЇй дуже важко бути опорою для виду, який там жив. Так само це може призвести до мільйонних збитків у сільському господарстві (парадоксально, але цей фактор є причиною і наслідком деградації).

Точні наслідки залежатимуть від конкретних характеристик території, ступеня деградації та від того, чи застосовуються такі методи, як біоремедиація.

Як уникнути деградації ґрунту

Уникайте деградації ґрунту Це передбачає прийняття ефективних рішень для мінімізації пожеж, впливу сільського господарства, тваринництва та будівельних робіт, а також належного управління відходами.

Як громадяни, ми можемо дбати про свої ґрунти, вимагаючи екологічна політика відповідним нашим органам влади, усвідомлюючи наше споживання та покращуючи власне управління відходами (уникайте розливу та інших відходів).

Якщо ви хочете прочитати більше статей, подібних до Що таке деградація ґрунту, ми рекомендуємо ввести нашу категорію «Інше середовище».

§ 56. Властивості ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів. Вплив людини на біосферу і ґрунти

• Про властивості ґрунту. Ґрунт є особливим природним тілом, що утворилося в результаті взаємодії компонентів усіх оболонок Землі. Ґрунт – це верхній пухкий родючий шар гірських порід, перероблений спільною дією сонячного світла й тепла, повітря,, води та організмів. Перелічені компоненти неживої та живої природи є необхідними чинниками утворення ґрунту (мал. 181). Важливим для формування ґрунту є й час.

Для будь-якого ґрунту важливо, на якій гірській породі він утворився. Гірська порода є основою ґрунту, ніби «народжує» його, тому її називають материнською породою. Такими породами найчастіше є осадові гірські породи: пісок, глина, лес тощо.

Мал. 181. Чинники ґрунтоутворення

Ґрунт відрізняється від гірської породи багатьма властивостями, але головна його відмінність – родючість, або здатність ґрунту передавати рослинам поживні речовини. Родючість визначається наявністю у ґрунті перегною.

НОТАТКИ ДО ТЕМИ

Коли і як утворився ґрунт. На початковій стадії формування Землі як планети ґрунту не було. Близько 500 млн років тому на подрібнених сонцем, водою і вітром гірських породах оселилися живі організми – бактерії та рослини. Із часом вони відмирали, розкладалися і врешті-решт створили перегній, або гумус, – найголовнішу складову ґрунту. Поступово перегній змішувався з подрібненими часточками породи. Завдяки цьому ґрунт ставав пухким, що сприяло проникненню в нього води, повітря, бактерій.

• Що таке ґрунтовий покрив. Поєднання різних чинників ґрунтоутворення зумовлює надзвичайну строкатість ґрунтів, що відрізняються будовою, складом, кольором, потужністю гумусового шару. Тільки на території України налічують кілька сотень їхніх видів.

Сукупність усіх ґрунтів, що вкривають поверхню певної місцевості, називають ґрунтовим покривом. Його поширення тісно пов’язане з розподілом тепла і вологи на земній кулі. Тому на різних широтах формуються різні типи ґрунтів. Розподіл ґрунтів на земній кулі показують на спеціальній тематичній карті. Найпоширенішим типом ґрунтів є червоно-жовті (мал. 182, а). Такого забарвлення їм надає високий вміст заліза та алюмінію. Утворюються ці ґрунти під вологими екваторіальними лісами. Велика кількість опадів зумовлює потужне вимивання з ґрунтів органічних решток, тому родючість червоно-жовтих ґрунтів досить низька. У тропіках, де кількість тепла значно перевищує запаси вологи, поширені сірі й бурі пустельні ґрунти. Вони часто засолені, малопотужні і через відсутність рослин майже не містять гумусу.

У помірних широтах, особливо на півдні, за умов посушливого клімату під трав’яною рослинністю формуються каштанові ґрунти (мал. 182, б). Потужність гумусового шару в них може сягати близько півметра, проте вміст перегною незначний.

Найродючіші ґрунти на земній кулі – чорноземи (мал. 182, в). Так їх здавна називають за темний колір. Ці ґрунти утворюються в умовах недостатнього зволоження з добре вираженою сезонною контрастністю під трав’яною рослинністю на материнських породах, що містять сполуки кальцію. Органічні речовини тут майже не вимиваються в нижні шари ґрунту, що сприяє утворенню потужного (інколи понад 2 м) шару гумусу. Чорноземи є національним багатством України. На них припадає понад 65 % усіх ґрунтів, що становить четверту частину всіх чорноземних ґрунтів світу.

Мал. 182. Типи ґрунтів: червоно-жовті (а); каштанові (б); чорноземи (в)

Мал. 183. Підзолисті ґрунти

Чорноземи змінюються сірими лісовими ґрунтами, що спостерігаються під листяними лісами помірного поясу. Тут опадів буває майже стільки, скільки може випаруватися, тому вимивання гумусу невелике. Ось чому сірі лісові ґрунти досить родючі.

Підзолисті ґрунти формуються також у помірних широтах, де випадає значна кількість опадів, що швидко просочуються і переносять перегній і поживні речовини на глибину. Тому ґрунт втрачає темний колір, а на глибині близько 20 см з’являється характерний шар попелястого кольору, схожий на золу (мал. 183). Такого кольору ґрунту надає мінерал кварц. Підзолисті малородючі ґрунти поширені під хвойними і мішаними лісами.

Тундрово-глеєві ґрунти утворюються в місцях з надлишком вологи та нестачею тепла в полярних широтах. Для них характерний перезволожений шар сизого кольору, який називають глеєм. Трапляються також прошарки мерзлого ґрунту, а на поверхні – торф.

Арктичні ґрунти поширені у високих широтах, де панують холодний сухий клімат і багаторічна мерзлота. Тільки на короткий час ці ґрунти розмерзаються на незначну глибину, і тому шар перегною в них дуже тонкий, а в окремих ділянках його зовсім немає. Арктичний ґрунт не утворює суцільного покриву, а трапляється подекуди на ділянках, не вкритих снігом і льодом.

МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

За малюнками 182, 183 порівняйте потужність гумусу в різних ґрунтах. Зазначте причини різної потужності гумусового шару в ґрунтах. Назвіть ґрунти, які своєю назвою підтверджують свою високу родючість.

• Як людина впливає на біосферу і ґрунти. Невпинне зростання кількості населення на земній кулі супроводжується активним руйнуванням середовища життя багатьох рослин і тварин. Надзвичайно швидко природне середовище зникає внаслідок стрімкого росту міст, розвитку промисловості та сільського господарства і масового вирубування лісів (мал. 184).

Вирубування лісу та інтенсивне випасання худоби в окремих регіонах Землі спричинили спустелення земель на значних площах. У результаті цього загинули не тільки мільйони тварин, а й тисячі людей. Був зруйнований ґрунтовий покрив.

Мал. 184. Чинники, що призводять до руйнування середовища життя рослин і тварин

Потяг людини до рідкісних і екзотичних речей, наприклад до дорогого хутра і прикрас із кістки, щорічно призводить до загибелі мільйонів тварин, які стають жертвою браконьєрів. До того ж велику кількість тварин виловлюють для зоопарків, для різноманітних забав, а також для промислового використання та медичних досліджень. Багато тварин, наприклад білий і бурий ведмеді, гепард, тигр, трапляються нині дуже рідко (мал. 185). Значно потерпає тваринний світ і від незаконної торгівлі.

Відомо, що родючість ґрунтів залежить не тільки від природних чинників, а й від господарської діяльності людини. Так, вносячи добрива, вона може підвищити родючість ґрунтів або, навпаки, звести її нанівець. Завдяки осушенню чи надмірному зрошенню розвивається вітрова й водна ерозія ґрунтів.

Великої шкоди живим організмам завдає забруднення суходолу, морів і океанів шкідливими відходами. Особливо небезпечними є промислові відходи. Так, забруднення Середземного, Північного та інших морів нафтою таке масштабне, що загрожує загибеллю великої кількості морських тварин.

Мал. 185. Гепард (1), білий (2) і бурий (3) ведмеді, тигр (4)

Біосферу необхідно рятувати. Щоб зменшити руйнування середовища життя рослин і тварин, потрібно створювати нові заповідники, а також природні парки в містах і селах. Варто здійснювати суворий міжнародний контроль за станом навколишнього середовища, заборонити полювання на деяких диких тварин і торгівлю ними.

Для захисту ґрунтового покриву від руйнування слід збільшити лісонасадження, застосовувати нові методи зрошення і осушення земель. Ці заходи можуть істотно зменшити й наступ пустель. Внесення органічних, а не хімічних добрив сприяє збереженню вологи в ґрунті, перешкоджає його висиханню і вивітрюванню. Захистити лісові насадження від вирубування можна, зменшивши обсяги використання деревини на дрова.

Навчитися з повагою ставитися до живої природи дуже важливо. І не тільки тому, що вона задовольняє наші потреби в їжі, одязі, а й тому, що в неї є право існувати і розвиватися за своїми законами. Коли кожна людина зрозуміє, що й вона є часткою світу природи, тоді людство усвідомить усю важливість охорони всіх форм життя, з яких і складається біосфера.

ПРОЧИТАЛИ – ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ЧИ ЗНАЮ

• 1. Які існують чинники утворення ґрунту?
• 2. Що таке ґрунтовий покрив?

ЧИ РОЗУМІЮ

• 3. Чим відрізняється ґрунт від гірської породи?
• 4. Чим відрізняються умови утворення чорноземів та підзолистих грунтів?

ЧИ ПОЯСНЮЮ

• 5. Чому ґрунти мають різний колір?
• 6. Чому біосферу і ґрунти необхідно охороняти?

ЧИ ВМІЮ

• 7. Дізнайтеся, яким з рідкісних рослин і тварин у вашій місцевості загрожує найбільша небезпека і складіть їхній список. Запропонуйте заходи щодо збереження живої природи у вашій місцевості.
• 8. На контурній карті України штриховкою позначте райони поширення сірих лісових, чорноземних і каштанових ґрунтів.

ПІДВЕДЕМО ПІДСУМКИ

Біосфера

• Біосфера – це оболонка Землі, яку створюють живі організми, що заселяють частину атмосфери, гідросфери і літосфери.
• Органічний світ різноманітний і численний.
• Живі організми поширюються на земній кулі нерівномірно.
• Природне оточення групи організмів є для них середовищем життя.
• Ґрунтовий покрив змінюється із широтою, що залежить від кліматичних умов.
• Наслідком негативного впливу людини на рослинний і тваринний світ є руйнування середовища їхнього життя.
• Недбале господарювання на землі, надмірне осушення і зрошення земель призводять до руйнування ґрунтів.
• Забруднення навколишнього середовища відходами знищує живі організми суходолу та океану.
• Біосфера потребує охорони.

ПЕРЕВІРИМО СЕБЕ

підсумковий контроль знань та вмінь

Біосфера та ґрунти

1. Оберіть правильну відповідь:

• А В океані загальна біомаса організмів вища, ніж на суходолі.
• Б На суходолі біомаса рослин перевищує біомасу тварин.
• В Біомаса тварин на суходолі більша, ніж в океані.
• Г Біомаса рослин в океані більша, ніж біомаса тварин.

2. Оберіть найбільш заселені частини Світового океану:

• А Прибережні.
• Б Глибинні.
• В Придонні.
• Г Живі організми розподіляються рівномірно в товщі води.

3. Визначте відповідність між типами ґрунтів і кліматичними поясами:

• 1 Чорноземи.
• 2 Червоно-жовті.
• 3 Сіроземи.
• 4 Тундрово-глеєві.
• А Полярний.
• Б Субполярний.
• В Помірний.
• Г Тропічний.
• Д Екваторіальний.

4. Оберіть природні особливості вологих екваторіальних лісів:

• 1 Досить тепло, але мало вологи.
• 2 Більшість рослин стеляться по поверхні.
• 3 Дерева не скидають свого листя одночасно.
• 4 Під кронами дерев волого й парко.
• 5 Переважають хвойні породи дерев.
• 6 Усі рослини мають довге коріння.
• 7 Серед птахів багато папуг.

5. Зазначте, яких заходів слід вживати для зменшення руйнування ґрунтового покриву:

• 1 Вносити органічні добрива.
• 2 Збільшувати площі ріллі.
• 3 інтенсивно випасати худобу.
• 4 Здійснювати лісонасадження
• 5 інтенсивно зрошувати поля.
• 6 Осушувати землі.
• 7 Застосовувати сучасні методи поліпшення родючості ґрунтів.