ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ КРАЇН-ЧЛЕНІВ НАФТА: ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ СПІВПРАЦІ

У статті авторами розглянуто еволюцію створення Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА) та її вплив на макроекономічне й зовнішньоторговельне середовище США, Канади та Мексики.У глобальній моделі світового господарства формуються, відповідно до рівня соціально-економічного розвитку та визначених пріоритетів, різні моделі зони вільної торгівлі (ЗВТ), враховуючи внутрішній потенціал країн-учасниць та перспективи їх подальшого розвитку. Так, інтеграційні процеси, що відбувалися в Європі та Азії, дали поштовх до формування концепції економічної інтеграції в Північній Америці, яка в процесі переговорів між країнами-учасницями привела до підписання й імплементації Північноамериканської угоди з вільної торгівлі між США, Канадою й Мексикою. Чимало виникає запитань щодо доцільності створення зони вільної торгівлі в Північній Америці та ефективності її функціонування для країн-партнерів, що свідчить про актуальність теми.Метою даної роботи є дослідження результатів співпраці країн-членів НАФТА.В статті авторами досліджено мотиви створення НАФТА для кожної країни-учасниці об’єднання. Проаналізовано хронологію створення НАФТА. Досліджено двосторонні економічні відносини США-Канада, США-Мексика, Мексика-Канада. Зазначено, що США є лідером даного інтеграційного об’єднання, від чого отримує найбільші переваги. Авторами окреслено переваги та недоліки, які мають країни від членства в НАФТА.Зроблено висновки, що в цілому позитивні ефекти інтеграції в рамках НАФТА переважають негативні, що є підґрунтям для подальшого розвитку економічних відносин між США, Канадою та Мексикою.

Посилання

Петухова В.О. Особливості інтеграційних процесів між державами, що мають різні моделі економічного розвитку (на прикладі інтеграційного об’єднання НАФТА / В. О. Петухова // Ефективна економіка. − 2014. − №9 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3360.

Комар Н. Особливості формування зони вільної торгівлі в Північній Америці / Н. Комар // Вісник ТНЕУ. – 2016. − №1 [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream.pdf.

Бужан В. С. Економічні ефекти «молодшого партнера» асиметричної регіональної інтеграції (на прикладі Мексики) / В. С. Бужан // Економічна наука. – 2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.in.ua/pdf/6_2015.pdf#page=145.

Джалілов О. О. Основні сучасні тенденції світової інтеграції / О. О. Джалілов // Економіка. – 2014 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?

Ковальчук В. М. Світова економіка: навч. посіб. / В. М. Ковальчук. – К.: ЦУЛ, 2014. – 632 с.

Офіційний сайт Конгресу США [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.house.gov.

Офіційний сайт Конференції ООН з тарифів і торгівлі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unctad.org/en/Pages/Home.aspx.

Офіційний сайт НАФТА [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://www.naftanow.org/.

Офіційний сайт Світового банку [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.worldbank.org.

Офіційний сайт Світової організації торгівлі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.wto.org.

Офіційний сайт Статистичної служби Канади [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.statcan.gc.ca/eng/start

Шамборовський Г. Аналіз взаємозв’язку ступеня інтегрованості зі зростанням добробуту населення в країнах-членах ЄС, НАФТА, АСЕАН, МЕРКОСУР / Г. Шамборовський // Економічні науки. – 2016. – № 7. – С. 35–40.

Petukhova, V. J. (2014), “Osoblyvosti intehratsiinykh protsesiv mizh derzhavamy, shcho maiut rizni modeli ekonomichnoho rozvytku (na prykladi intehratsiinoho obiednannia NAFTA” [Features of integration processes between states with different models of economic development (for example, the integration of NAFTA] Efektyvna ekonomika, vol. 9, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3360 (Accessed 03 Dec 2018).

Komar, N. (2016), “Osoblyvosti formuvannia zony vilnoi torhivli v Pivnichnii Amerytsi” [Features of the formation of a free trade area in North America] Visnik TNEU, vol.1, available at: http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream.pdf (Accessed 04 Dec 2018).

Buzhan, V.S. (2015), “Ekonomichni efekty «molodshoho partnera» asymetrychnoi rehionalnoi intehratsii (na prykladi Meksyky)” [Economic effects of the “junior partner” of asymmetric regional integration (on the example of Mexico)] Ekonomichna nauka, available at: http://www.economy.in.ua/ pdf/6_2015.pdf#page=145 (Accessed 04 Dec 2018).

Dzhalilov, O.O. (2014), “Osnovni suchasni tendentsii svitovoi intehratsii” [The main modern trends of world integration] Ekonomika, available at: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe? (Accessed 04 Dec 2018).

Kovalchuk, V. M. (2014), “Svitova ekonomika: navchalnyi posibnyk” [World Economy: taught. manual]. Tsentr uchbovoi literaturi, Kyiv, Ukraine.

Congress of the USA. Official site (2018), available at: http://www.house.gov (Accessed 05 Dec 2018).

UNCTAD. Official site (2018), available at: http://unctad.org/en/Pages/ Home.aspx (Accessed 05 Dec 2018).

NAFTA. Official site (2018), available at: http://www.naftanow.org/ (Accessed 05 Dec 2018).

World Bank Group. Official site (2018), available at: http://www.worldbank.org (Accessed 04 Dec 2018).

World Trade Organization. Official site (2018), available at: https://www.wto.org (Accessed 04 Dec 2018).

Statistic of Canada. Official site (2018), available at: https://www.statcan.gc.ca/eng/start

Shamborovskyi, G. (2016), “Analiz vzaiemozviazku stupenia intehrovanosti zi zrostanniam dobrobutu naselennia v krainakh-chlenakh YeS, NAFTA, ASEAN, MERKOSUR” [Analysis of the relationship of degree of integration with the growth of the welfare of the population in the member states of EU, NAFTA, ASEAN, MERCOSUR]. Ekonomichni nauky, vol. 7. pp. 35–40.

Росія суттєво збільшує експорт нафти за межами Євросоюзу. Що це означає

З початку війни проти України Росія нарощувала продажі нафти за межами Євросоюзу і пропонувала значні знижки на сировину. Це підштовхнуло Китай, який є головним імпортером російських нафти і газу поза Європою, збільшувати обсяги закупівель.Окрім Китаю, суттєво нарощувати імпорт російської нафти планує також Індія.

Російська нафта – на першому місці у Китаї

Згідно з даними головного митного управління Китаю, імпорт російської нафти до країни трубопроводом Східний Сибір-Тихий океан, а також морем минулого місяця досяг майже 8,42 млн тонн.

Це відсунуло Саудівську Аравію – колишнє найбільше джерело отримання сирої нафти Китаєм – на друге місце з 7,82 млн тоннами.

Індія скористається знижками

Автор фото, Getty Images

Президент Росії Володимир Путін, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді (у центрі) і голова КНР Сі Цзіньпін. Фото з архіву

За даними Держдепартаменту США, закупівлі російської нафти збільшила також Індія.

Зокрема, про це 9 червня заявив старший радник Держдепу США з енергетичної безпеки Еймос Хокстайн. За його словами, Індія наростила закупівлі нафти в Росії в середньому зі 100 тис. барелів на добу до майже 800 тис.

Хокстайн закликав Індію, економіка якої суттєво залежить від російської нафти, стримати свої наміри.

“Не закуповуйте занадто багато і дійте так, щоб це не виглядало, наче ви скористалися стражданнями європейських і американських споживачів”, – заявляв чиновник, маючи на увазі наміри європейських країн відмовитися від російських енергоносіїв.

Він додав, що деяким покупцям Росія вже пропонує знижку на нафту в розмірі близько 20-30 доларів за барель. Про які країни йдеться, він не уточнив.

Американське агентство Bloomberg із посиланням на джерела, поінформовані про плани індійських державних компаній, повідомило, що Індія має намір подвоїти імпорт російської нафти, скориставшись можливістю істотних знижок.

“Токсична” нафта

31 травня Європейський союз погодився заблокувати весь імпорт російської нафти, що надходить морем, до кінця цього року.

Загалом ці плани мають скоротити імпорт нафти, яка надходить з Росії трубопроводами і морським шляхом, на 90%.

Очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що це, по суті, означає, що Росія експортуватиме лише 10-11% з тієї нафти, яку вона постачала до санкцій.

Водночас тимчасово залишиться імпорт трубопроводами, зважаючи на те, що Угорщина одержує 65% всієї нафти з Росії саме ними.

Дві інші країни, які імпортують велику кількість російської нафти трубопроводами, Німеччина та Польща, заявляють, що припинять це робити до кінця поточного року.

Міністр енергетики України Герман Галущенко на основі оцінок Bloomberg оцінював втрати Росії від нафтового ембарго в ЄС приблизно в третину її військового бюджету на 2021 рік. Він вказував, що Москва муситиме продавати зі значною знижкою нафту в азійські країни, ще 12 млрд доларів втрат принесе відмова Польщі та Німеччини від російської нафти з нафтопроводу “Дружба”.

“Ембарго зробить російську нафту ще більш “токсичною”, відкриє шлях новим постачальникам, підірве економічну спроможність Кремля фінансувати війну”, – вважає міністр.

100 млрд доларів за 100 днів війни

У той самий час минулого тижня зареєстрований у Фінляндії аналітичний Центр досліджень енергетики і чистого повітря (CREA) порахував, що Росія за перші 100 днів повномасштабного вторгнення заробила майже 100 млрд доларів від експорту викопного палива, попри те, що у травні експорт скорочувався.

На Європейський союз припадало 61% цього імпорту на суму близько 59 млрд доларів.

В цілому експорт російської нафти і газу падає і доходи Москви від продажу енергоносіїв також знижуються.

Але ці доходи, як і раніше, перевищують витрати Росії на війну. За даними CREA, РФ витрачає на військові дії в Україні близько 876 млн доларів на добу.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!