У Давньому Китаї для письма послуговувалися ієрогліфами. Китайських ієрогліфів налічувалося близько 10 тисяч. Їх писали вертикальними стовпчиками згори донизу (стовпчики розміщували справа наліво).
Початково термін вживався щодо давньоєгипетського письма. Зараз застосовується для позначення різних ієрогліфічних систем письма, особливо найбільш вживаної у світі — китайської. Остання широко використовується не лише у Китаї, але Японії і Кореї.
Китайські ієрогліфи пишуться зліва направо і зверху вниз. Китайська писемність – єдине в світі піктографічне письмо, що збереглося в наші дні. У стародавньому Китаї для передачі повідомлення почали використовувати малюнки предметів, які вони повинні були позначати.
Китайська писемність (кит. 中文; піньїнь: zhōngwén, «китайське письмо») — стародавній і загальновживаний спосіб запису китайської мови. Китайські ієрогліфи упорядковані за логосилабічним принципом, а не абетковим. Кожний знак — односилабічне слово, так звана логограма, або односилабічна складова певного слова.
Найдавнішими пам'ятками ієрогліфічного письма (термін ієрогліфи означав "священні викарбувані знаки") є "Тексти пірамід", викарбувані на стінах восьми царських пірамід V—VI династій у Саккара. Хоч ієрогліфічне письмо проіснувало аж до перших століть н.
Ієрогліф (зі старогрец. «ієро» + «гліф» = «святознак») — святознак, назва знаків (символів) в деяких системах письма. Назва пов'язана з тим, що ієрогліфи, мали певне богослужбове значення або були важливим способом збереження і передачі знань і мудрості.
Єгипетські ієрогліфи (від грец. ἱερογλύφος — «священні різьблення») — система письма, яка використовувалася в стародавньому Єгипті для запису текстів релігійного характеру. Ієрогліфічні надписи збереглися у вигляді різьблень на стінах староєгипетських храмів та папірусних текстів. Поряд …
Про автора