Вегетативними органами мохів, папоротей та квіткових рослин є: корінь (або ризоїди), стебло та листок. 3. Органами розмноження мохів та папоротей є спорангії, квіткових рослин – квітки, насінини та плоди.
Провідна система мохоподібних проста, трахеїди та судини відсутні. На гаплоїдному гаметофіті розвиваються чоловічі (антеридії) та жіночі (архегонії) статеві органи.
Справжні мохи мають стебла і листки, їх ще називають листостебловими мохами. Функцію коренів виконують ризоїди — вирости, за допомогою яких поглинається вода і поживні речовини. Найвідомішими представниками справжніх мохів є зозулин льон і сфагнові (торф'яні) мохи. У зозулиного льону є чоловічі і жіночі рослини.
Це рослини, які не мають коренів. У мохів немає провідної тканини, вони не можуть проводити воду і поживні речовини на велику відстань, тому вони невеликого розміру. Багато видів цих рослин можуть висихати і швидко відновлювати свою життєдіяльність після отримання вологи.
Рослина моху складається з єдиного нерозгалуженого стебла, густо вкритого спірально розміщеними листками. На верхній частині, на яку потрапляє світло, стебло та листки зелені, на нижній – жовто-бурі.
Розмножуються мохи нестатево (спорами), статево (гаметами), вегетативно (частинами пагона); У життєвому циклі мохів чергуються 2 покоління: нестатеве – спорофіт і статеве – гаметофіт.
1 Будова та загальні характеристики. 2 Розмноження та цикли розвитку. 3 Класифікація мохів. 4 Поширення мохів. 5 Використання людиною. 6 Див. також. 7 Примітки. 8 Джерела. 9 Література. 10 Посилання. Будова та загальні характеристики. Окрім статевого розмноження гаметофіт …
Про автора