До зірок! Десять найважливіших подій в історії освоєння космосу

12 квітня 1961 року Юрій Гагарін став першою людиною, яка побувала в космосі. Відтоді ця дата відзначається по всьому світу як День космонавтики.

Але історія освоєння космосу — це не лише перший супутник і Гагарін. У ній було й безліч інших подій, що можуть здатися пересічному громадянину не настільки ефектними, але водночас вони мали величезне значення для всього людства. У нашій добірці ми зібрали десять найважливіших подій, якими супроводжувалося освоєння космосу.

Перший супутник

Відлік космічної ери розпочався 4 жовтня 1957 року, коли радіоаматори по всьому світу змогли почути знамениті сигнали «Біп-Біп!». Їх джерелом був перший в історії супутник, створений великим українським конструктором Сергієм Корольовим.

Копія «Супутника-1» — першого в історії космічного апарата, що вийшов на навколоземну орбіту. Джерело: NSSDC

Запуск супутника назавжди змінив перебіг світової історії. Вперше зроблений людиною об’єкт вийшов на постійну орбіту навколо Землі. Можна довго сперечатися про те, чого було більше в цій події — науки, політики, або ж військового аспекту. Але факт залишається фактом — людство зробило свій перший крок на шляху до зірок.

Перший метеосупутник

Ми звикли критикувати синоптиків за ситуації, коли вони обіцяють післяобідній дощ, а в реальності на небі немає жодної хмаринки. Але не варто забувати, що вже давно відійшли в минуле часи, коли на мешканців прибережних країн міг несподівано налетіти потужний ураган, здатний зруйнувати місто. Або наставали аномальні морози, до яких ніхто не був готовий.

Один із перших знімків Землі з космосу, переданий 1960 року супутником TIROS-1. Джерело: NASA

За наявність попереджень про такі події нам слід подякувати запущеному у квітні 1960 року американському апарату TIROS-1, що став першим в історії метеосупутником. Він наочно продемонстрував можливості космічних апаратів з вивчення клімату, фактично відкривши епоху довгострокових прогнозів погоди. Це дало можливість заздалегідь підготуватися до приходу стихійних лих, таким чином врятовуючи незліченну кількість життів. Цілком можливо, що з усіх досягнень космічної ери саме це є найбільш важливим для людства.

Перша людина в космосі

З позиції сьогодення, коли польоти в космос стали доступні людям, які мають у своєму розпорядженні достатню суму грошей, досягнення Юрія Гагаріна може здатися не таким уже й значним. Адже його політ тривав лише 108 хвилин і, як уже давно й добре всім відомо, проходив у повністю автоматичному режимі. Сам космонавт ніяк не керував космічним кораблем, фактично виступаючи в ролі піддослідного кролика.

Але не варто забувати, що це був у прямому сенсі слова політ у невідомість. Ніхто не знав, як саме людський організм відреагує на невагомість та інші фактори космічного польоту. Деякі психологи були впевнені, що, побачивши Землю в ілюмінатор, людина може збожеволіти. Гагарін розбив ці міфи. Він наочно продемонстрував, що людина може успішно виконувати завдання в космічному просторі, зробивши ще один крок на шляху людства до інших планет і зірок.

Перший супутник зв’язку

Ми живемо в епоху миттєвих новин, коли будь-хто може в режимі реального часу стежити за подіями, що відбуваються на іншому кінці земної кулі. Але 60 років тому все було інакше, і прямі телевізійні трансляції з іншого континенту існували винятково в науковій фантастиці.

Супутник Telstar 1. Джерело: NASA

Усе змінилося в липні 1962 року після запуску Telstar 1 — першого в історії супутника зв’язку. Попри те, що він пропрацював лише кілька місяців, цього вистачило, щоб назавжди змінити наш світ. Telstar 1 з’єднав Європу й Америку, фактично створивши міжнародне телебачення та заклавши перший камінь у фундамент сучасного цифрового суспільства.

Перша навігаційна система

Викликаючи Uber, ми зазвичай не сильно замислюємося про космос. Але ж його робота, як і функціонування безлічі інших сервісів, була б абсолютно неможливою без систем глобальної навігації.

Супутник навігаційної системи Transit. Джерело: National Air and Space Museum, Smithsonian Institution

Створення першої в історії системи супутникової навігації під назвою Transit почалось у 1959 році. Запрацювала вона 1964-го. Зрозуміло, що ця система не призначалася для цивільного використання — її замовниками були американські військові. Втім, уже наприкінці 1960-х доступ до неї був відкритий і для приватних користувачів. Успіх Transit проклав шлях до створення набагато досконалішої та точнішої системи GPS. Спочатку єдиним споживачем її послуг був Пентагон. Але, як і у випадку з Transit, з часом вона стала доступною також для цивільних користувачів, продовжуючи з успіхом функціонувати і в наш час.

Перші люди на Місяці

20 липня 1969 року Ніл Армстронг вимовив безсмертне «Це маленький крок для однієї людини, але величезний стрибок для всього людства», після чого залишив свій слід на місячній поверхні. Навіть зараз політ Apollo 11 все ще розбурхує нашу уяву своєю величчю. Адже людина вперше вирвалася за межі своєї колиски та ступила на інше небесне тіло.

Едвін Олдрін на Місяці. У його шоломі можна побачити відображення Ніла Армстронга. Джерело: NASA

І нехай після завершення програми Apollo люди більше не літали до Місяця, але вже в найближчому майбутньому це зміниться. А отже, політ Apollo 11 ще довго буде одним із найважливіших джерел натхнення для всіх, хто хоче залишити свої сліди на інших світах.

Перша орбітальна станція

Перші космічні польоти тривали дні, максимум — один-два тижні. Вочевидь, цього було недостатньо, щоб вивчити, як саме тривале перебування в невагомості позначається на людському організмі. Вирішенням проблеми стало створення орбітальних станцій, що дають можливість для довготермінового перебування в космосі.

Орбітальна станція «Салют-1» в уяві художника. Джерело: RIA-Novosti

Першою такою станцією став запущений у квітні 1971 року «Салют-1». Він є попередником усіх наступних «орбітальних будинків» людства, включно з МКС і китайським «Тяньгун».

Перший космічний телескоп

Багато поколінь астрономів мріяли про те, щоб підняти телескоп за межі земної атмосфери, яка не просто заважає спостереженням своєю турбулентністю, а й затримує значну частину електромагнітного спектра. Перший крок до здійснення цієї мрії був зроблений 1968 року, коли на орбіту вивели OAO-2, що став першим в історії ультрафіолетовим космічним телескопом.

Телескоп Hubble. Джерело: NASA

Першим же оптичним космічним телескопом став запущений 1990 року Hubble. Він відкрив нову сторінку в історії астрономії. Згідно з одним влучним висловлюванням, цей інструмент дав змогу зазирнути в такі куточки Всесвіту, про існування яких до цього ніхто навіть і не підозрював. Не дивно, що назва телескопа давно стала загальною, і практично будь-яку нову космічну обсерваторію неодмінно порівнюють із Hubble.

Перший багаторазовий космічний корабель

Маса повністю заправленої ракети Saturn V із кораблем Apollo становила близько 3 тисяч тонн. При цьому з подорожі до Місяця на Землю поверталася лише крихітна двохтонна капсула. Настільки жахлива неефективність стала однією з причин, що призвела до створення багаторазового космічного корабля Space Shuttle. Його перший політ відбувся 1981 року.

Перший запуск корабля багаторазового використання Columbia. Джерело: NASA

Як і практично будь-яка абсолютно нова система, Space Shuttle виявився далеким від ідеалу. Він був небезпечнішим, дорожчим і складнішим в експлуатації, ніж сподівалися конструктори. Проте «човники» зіграли важливу роль в історії космонавтики, довівши реальність створення багаторазових космічних кораблів.

Перший багаторазовий ракетний ступінь

Протягом більшої частини космічної ери ракета-носій була одноразовим продуктом. Довгі десятиліття це сприймалося як такий же непорушний елемент світобудови, як схід Сонця. Ситуація радикально змінилася після появи компанії SpaceX, що поставила вельми амбітну мету побудувати багаторазові ракети.

Історична посадка першого ступеня Falcon 9 у 2015 році. Джерело: SpaceX

Попри скептичне ставлення з боку багатьох експертів, у 2015 році SpaceX змогла впоратися з цим завданням, успішно повернувши з космосу перший ступінь ракети Falcon 9. Вісім років потому вона є найбільш популярною ракетою-носієм на Землі. Поєднання доступної ціни та високої надійності Falcon 9 дало змогу SpaceX посісти провідні позиції на світовому пусковому ринку. Це спонукало інших космічних операторів почати створення власних ракет із багаторазовим першим ступенем.

SpaceX не збирається зупинятися на досягнутому. Її наступний крок — випробування першої в історії повністю багаторазової космічної системи Starship. У разі успіху воно теж увійде до переліку найважливіших подій в історії світової космонавтики.

Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Popular:

“УКРАЇНА КОСМІЧНА: 55 РОКІВ ПІЛОТОВАНІЙ КОСМОНАВТИЦІ”

Звісно, ця подія не сталася б без видатного українського радянського вченого у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктора, який вважається основоположником практичної космонавтики, житомирянина Сергі́я Па́вловича Корольо́ва (родове прізвище Королів[10]; 30 грудня 1906 (12 січня 1907), Житомир, Волинська губернія, колишня Російська імперія – 14 січня 1966, Москва, Російська РФСР).

(12 січня 1907–14 січня 1966)

«Сергій Корольов вивів людину у космос, але сам залишився на Землі –

на березі Всесвіту»

Академік АН СРСР (з 1958), очолив ракетну програму СРСР. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини в космос та вихід людини в космос.

С. П. Корольов та Ю. Гагарін

Юрій Олексійович Гагарін – (9.03.1934–27.03.1968)

перша людина-космонавт у відкритому космосі.

«Облетев Землю в корабле-спутнике, я увидел, как прекрасна наша планета.

Люди, будем хранить и преумножать эту красоту, а не разрушать её!»

ПОЧАТОК ЕРИ ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ КОСМІЧНОГО ПРОСТОРУ

З давніх давен люди мріяли полетіти у невідомий їм космос. З цією метою, століття за століттям багато вчених і не лише, мріяли здійснити політ у космічний простір.

Велика честь відкрити людям дорогу до інших світів випала на долю нашого співвітчизника К. Е. Ціолковського. Слова вченого «Людство не залишиться вічно на Землі, але, в гонитві за світлом і простором, спочатку несміливо проникне за межі атмосфери, а потім завоює увесь навколоземний простір» виявилися пророчими.

Але лише в середині двадцятого століття настала ера космонавтики, що почалася з запуску на орбіту першого штучного супутника. Це був лише перший крок. Після цього космонавтика почала розвиватися швидкими темпами, і от вже через кілька років у космос було відправлено перших живих істот – собак Білку та Стрілку.

60 років тому 12 квітня 1961 року в космос полетіла перша людина. Це був Юрій Олексійович Гагарін. Увесь світ запам’ятав його слова, вимовлені ним перед польотом: «Поїхали»! Ця подія перевернула весь світ. Гагарін і його послідовники впродовж відносно короткого проміжку часу перетворили космічний простір у звичайне робоче місце. Почали створюватися нові космічні кораблі, до планет сонячної системи стартували автоматичні апарати, на орбіту виводилися космічні станції, людина вийшла у відкритий космос і побувала на Місяці. Впевненість і оптимізм, прагнення до підкорення космосу подолали всі перепони. Політ Юрія Олексійовича Гагаріна зробив гіпотезу про можливість практичної діяльності людини в космосі реальністю, відкрив новий напрям у розвитку цивілізації, і в цьому його видатне наукове значення.

УКРАЇНА КОСМІЧНА, ПІЛОТОВАНІ ПОЛЬОТИ

ТА СЛАВЕТНІ ПОСТАТІ.

ll пол. ХХ ст. 1970-ті рр.

Освоєння довготривалої орбітальної станції «САЛЮТ»

6.06.1971 – 23 доби 10 годин 21 хвилину та 14 секунд (три тижні) – уперше в світовій практиці проведено екіпажем, виведеним на навколоземну орбіту у космічному кораблі «Союз-11», на орбітальній станції «Салют», та виконано програму науково-технічних і медико-біологічних експериментів.

Очолював космічний екіпаж український космонавт Георгій Тимофійович ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ (нар. в Одесі у 1928 р. – 29.06.1971).

НЕ ЗАБУВАЙМО Й ПРО ТРАГІЧНІ СТОРІНКИ У ДОСЛІДЖЕННІ КОСМОСУ!

Космонавти Георгій Тимофійович Добровольський, Владислав Миколайович Волков та Віктор Іванович Пацаєв успішно виконали програму польоту, зокрема, провели сеанс телевізійної зв’язку з Землею, не дивлячись на нештатні ситуації на борту. Так, їм довелося усунути пожежу, що виникла на станції. Через 22 дня екіпаж готувався до повернення на Землю.

Але під час повернення на Землю через порушення герметичності апарату екіпаж (Добровольський, Волков, Пацаєв), який відправився у космос без скафандрів, трагічно загинув! Всім членам екіпажу посмертно було присвоєно звання Героя радянського Союзу.

Екіпаж «Союзу-11» (Добровольський, Волков, Пацаєв) – 6.06.1971

ОРБІТАЛЬНІ ПОЛЬОТИ – 1976 р. – політ на космічному кораблі «Союз-21» та стиковка з пілотованою орбітальною станцією «Алмаз («Салют-5»).

Віталій Михайлович ЖОЛОБОВ – прославлений космонавт, льотчик-космонавт СРСР, Герой Радянського Союзу, президент Аерокосмічного товариства України, єдиний космонавт СРСР, який проживає нині в Україні (народився на Херсонщині, 1937 р.)

«З польоту кожен космонавт виносить відчуття того, що Земля – найдорогоцінніше надбання людства!

Земля занадто мала для розбратів і воєн. Якби люди знали, наскільки близькою і дорогою буває після польоту кожна билинка, кожне деревце, кожен живий організм!

Де б мені не доводилося працювати після польоту, потім, … мене ніколи не полишало це «після космічне» відчуття. І це – головне!»

На початку ХХІ століття в еру тріумфу автоматів пілотована космонавтика залишається важливою! У сфері досліджень Космосу, звісно, більше використовуються автомати, ніж людина. Але, по-перше, який би автомат людина не зробила, це все одно плід її праці. По-друге, присутність людини при проведенні будь-якого експерименту в Космосі важлива тому, що вона за необхідності може негайно внести корективи, що неможливо при роботі автоматів.

Саме В.М. Жолобов рекомендував до польоту в Космос льотчика-космонавта України Леоніда Костянтиновича Каденюка: «Одна з лабораторій Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона на замовлення США працює над створенням апарата для зварювання довгомірних конструкцій в Космосі. Я запропонував Б.Є. Патону для випробувань цієї конструкції в Космосі послати разом з американським екіпажем і нашого (українського) космонавта. Президент НАН України підтримав цю ідею…»

1991–2000

Після проголошення незалежності Україна бере активну участь у дослідженні та використанні космічного простору, реалізує загальнодержавну космічну програму.

Незважаючи на розпад Радянського Союзу, Україна зберегла свій авторитет і займає особливе місце в ракетобудуванні як на території СНД, так і у світі.

• 1991–2001: -здійснено 130 польотів у космос;

-50 запусків ракет українського виробництва;

-80 пусків космічних апаратів різних країн світу.

• лютий 1992 – створено Національне космічне агентство України (НКАУ).
• 1995 – «Січ-1» – космічний первісток незалежної України з’явилась на навколоземній орбіті;
• 19.11–5.12.1997 – мис Канаверел, Гьюстон (США) – у складі американського екіпажу шаттлу «Columbia» перший космонавт незалежної України Леонід Костянтинович Каденюк 17 діб пропрацював у космосі.
• 1999.03 – 2013.02 – участь у міжнародній програмі «Морський старт»: У 1995 році чотири країни створили консорціум Sea Launch: аерокосмічна корпорація Boeing (США) мала 40 % і забезпечувала загальне керівництво і фінансування, РКК «Енергія» (РФ) – 25 % і космічний модуль та двигуни, КБ «Південне» та ВО «Південмаш» (Україна) – 15 % і ракети-носії «Зеніт», а також суднобудівна компанія «Акер Квернер» (Норвегія) – 20 % і пускову платформу. Перший пуск відбувся в березні 1999 року, останній – у лютому 2013-го, і закінчився аварією. Загалом було здійснено 36 пусків, під час яких сталося лише дві аварії.

ЛЕГЕНДИ КОСМІЧНОЇ ДОБИ

Згадаємо поіменно синів України, які в різний час побували на космічних орбітах:

• 1962 «Восток-4»; 1974 «Союз-14» – Павло ПОПОВИЧ – першим в Радянському Союзі побував на космічній орбіті!
• 1968 «Союз-3» – Георгій БЕРЕГОВИЙ – Полтавська обл.
• 1969 «Союз-6» – Георгій ШОНІН – Луганська обл.
• 1971 «Союз-11» – Георгій ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ – Одеса.
• 1976 «Союз-21» – Віталій ЖОЛОБОВ – Херсонс. обл.
• 1979, 1983, 1988 «Союз-32», «Союз-Т-9», «Союз-ТМ-6», Володимир ЛЯХОВ – Луганс. обл.
• 1980, 1981, 1982 «Союз-35», «Союз-40», «Союз-Т-7» – Леонід ПОПОВ – Кіровоград. обл.
• 1980, 1984, 1986 «Союз Т-3», «Союз Т-10», «Союз Т-15» Леонід КИЗИМ – Донец. обл.
• 1984 «Союз Т-12» – Ігор ВОЛК – Харків обл.
• 1985 «Союз Т-14» – Володимир ВАСЮТІН – Харків
• 1985, 1988, 1992 «Союз Т-14», «Союз ТМ-7», «Союз ТМ-13» – Олександр ВОЛКОВ – Донец. обл.
• 1987 «Союз ТМ-4» – Анатолій ЛЕВЧЕНКО – Харківс. обл.
• 1991 «Союз ТМ-12» – Анатолій АРЦЕБАРСЬКИЙ – Дніпропетр. обл.
• 1994 «Союз ТМ-17» – Василь ЦИБЛІЄВ – Крим
• 1994 «Союз ТМ-19» – Юрій МАЛЕНЧЕНКО – Кіровоград. обл.
• 1996 «Союз ТМ-22» – Юрій ГІДЗЕНКО – Миколаївс. обл.
• 1996 «Союз ТМ-23» – Юрій ОНУФРІЄНКО – Харківс. обл.
• 1997 «Columbia» – Леонід КАДЕНЮК – член міжнар. екіпажу шаттлу – Чернівец. обл.

ВІД МРІЇ ДО ВТІЛЕННЯ

Нічого неможливого у світі нема. Цьому є приклад і нашого легендарного космонавта. У 1961 році, коли Юрій Гагарін першим у світі полетів у космос, 10-річний хлопчик Леонід сказав собі, що також стане космонавтом.

Перший космонавт незалежної України Леонід Костянтинович Каденюк – (28.01.1951–31.01.2018)

Пропрацював у космосі 17 діб.

«Коли дивитися в ілюмінатор космічного корабля і бачити створене, то після цього не вірити в Бога неможливо”. У мене також виникли приблизно такі ж відчуття. Так мене все це вразило. Ця краса Землі і космос!»

• Саме завдяки Каденюку на орбіті Землі зазвучав державний гімн України.
• Як український космонавт пройшов космічну підготовку в загоні астронавтів США в Гьюстоні.
• з 19 листопада по 5 грудня 1997 року Каденюк здійснив космічний політ на американському БТКК «Колумбія» («Columbia») місії STS-87.
• Під час перебування у космосі космонавт проводив біологічні досліди щодо впливу стану невагомості на ріст та розвиток ріпи, сої та моху.
• Після повернення на Землю через кілька тижнів українець адаптувався від стану невагомості до життя в умовах тяжіння. Це значно простіше, ніж адаптація до стану невагомості.
• У 66, коли Леонід Каденюк давав інтерв’ю, він казав, що не відмовився б побачити Землю з ілюмінатора космічного корабля ще раз. Зокрема, космонавта надихав Джон Гленн – перший космонавт, який полетів у космос від США. Адже той у 77 років полетів у космос знову.
• 28 січня 2019 року першому космонавтові незалежної України Леонідові Каденюку мало виповнитись 68 років. Він прожив справді захоплююче життя і вмів влучно описати побачене і пережите у космосі.

Відомі цитати першого українського космонавта:

«…До програми мого космічного польоту … не входили астрономічні спостереження… Але там, у космосі, по можливості я і мої колеги спостерігали за зорями, сузір’ями та планетами. Звичайно, вигляд зір і космосу в цілому мають свої особливості порівняно з їхнім виглядом із Землі чи з висоти польоту літака.»

«Професія «космонавт» – це унікальна професія поки що дуже малої кількості людей на Землі. Вона вимагає від людини надзвичайно високого професіоналізму, величезних знань в різних галузях науки і техніки. При цьому просто необхідно мати… високі фізичні і моральні якості, бути високопорядною і чесною людиною.

…той, хто мріє полетіти в космос і досягти своєї мети, повинен у першу чергу бути відданим своїй мрії…бути фахівцем високого класу…»

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА КОСМІЧНА ПРОГРАМА УКРАЇНИ у ХХI ст.

Проєкти космічних досліджень:

2008–2012

• вивчення іоносфери: проект «Іоносат» – передбачає запуск трьох супутників Землі для вивчення можливості прогнозування стихійного лиха;
• дистанційне зондування землі: виведення на орбіту супутників дистанційного зондування Землі – «Січ-2» і «Січ-3».
• Запуск українського телекомунікаційного супутника ємністю до 28 транспондерів.

Підсумок

Від перших кроків освоєння Космосу: 1957 – запуску першого штучного супутника Землі, 1961 рр. – першого польоту людини в Космос, висадки астронавтів на Місяці у 1969 р. … людство йде у напрямі міжнародного співробітництва в мирному дослідженні Космосу … до освоєння у ХХІ ст. Ілоном Маском Марсу та відкриття інших планет і світів у майбутньому!

ВНЕСОК УКРАЇНИ У РОЗВИТОК КОСМОНАВТИКИ У ХХI ст.:

• дослідження плазми випромінювання сонця;
• наукові експерименти у галузях космобіології та космічної медицини.
• провідні позиції у галузі ракетобудування і космічних технологій

ЦІКАВІ ФАКТИ

• Український слід на МІСЯЦІ: колеса двох знаменитих радянських «луноходів» виготовили на Харківському велосипедному заводі!
• 2003 – вперше одруження в Космосі! Юрій МАЛЕНЧЕНКО перший астронавт-українець, який одружився перебуваючи на космічній орбіті!
• три жінки-українки є серед американських астронавтів. Серед них – Хеайдемарі СТЕФАНИШИН-ПАЙПЕР: батько (з містечка Новий Яричів під Львовом), прищепив любов до України, яку вона вперше побачила на власні очі … з Космосу, пролітаючи в шаттлі!

ПЕРСПЕКТИВА

Україну офіційно запрошено керівником департаменту міжнародного співробітництва Європейського космічного агентства взяти участь у спільному зондуванні грунту з червоної планети, а також у створенні глобальних навігаційних супутникових систем.

Отже, чи будуть українці першими на Марсі, поки невідомо, проте перші кроки у цьому напрямі вже зроблено!

Завдання: увійти до престижного клубу держав, які здійснюють запуски пілотованих космічних кораблів і на питання «Чи літають нині українці у Космос?» відповісти ствердно!

БІБЛІОГРАФІЯ

ПЕРШІ КРОКИ В ОСВОЄННІ КОСМОСУ: ВІД КОНСТРУКТОРІВ ПЕРШИХ РАКЕТ ДО ПОЛЬОТУ В КОСМОС!

«Земля – колиска розуму, але не можна вічно жити у колисці. Більше того, Земля лише одна з планет, де можливе життя. Вихід у космос – матеріальна основа відтворення майбутнього людства»

К. Е. Ціолковський

Космодемьянский А. А.

Константин Эдуардович Циолковский. 1857–1935. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Наука, 1987. – 304 с., ил.

Книга посвящена рассказу о жизни и работах Циолковского по аэронавтике, ракетной технике и космонавтике. Рассмотрены вопросы научно-технического творчества учёного. Издание дополнено двумя главами: «К. Э. Циолковский и классическая механика в России» и «О воспитании научной фантазии, читая К. Э. Циолковского».

Промышленное освоение космоса : сб-к трудов / К. Э. Циолковский ; сост. послесл. и коммент. Т. Н. Желкина, Л. В. Лесков. – М. : Машиностроение, 1989. – 280 с.

Впервые собраны основные работы Циолковского, в том числе ранее не публиковавшиеся, в которых рассмотрены вепросы промышленного освоения космоса. Книга помогает составить полное и целостное представление об этом работы Циолковского.

Дом-музей академика С. П. Королёва в Житомире : буклет / Сост. М. А. Дитковский. – К. : Мистецтво , 1972.

Вкратце рассказывается об основных жизненных вехах и инженерном гение легендарного конструктора первой межконтинентальной ракеты и о том, как поэтапно воплощалась в жизнь главная мечта академика С. П. Королёва – прорыв в космический простор: создание и запуск в открытый космос первого искусственного спутника Земли!

«… створення величезних, вагою в десятки тонн, міжпланетних кораблів з екіпажем у декілька чоловік дасть змогу здійснити тривалі (до 2–3 років!) космічні польоти. А далі … Космонавтика має безмежне майбутнє, і її перспективи неосяжні, як і сам Всесвіт»

ГЕРОЇ ЗОРЯНИХ ТРАС

Гагарин. Книга-альбом / под ред. Л.Антипина. – М. : Молодая гвардия, 1971. –56 с.

О Юрии Алексеевиче ГАГАРИНЕ никто не скажет: он был. Улыбка Гагарина, голос Гагарина, мысли Гагарина, серце Гагарина навсегда останутсяс нами…

Жизнь – прекрасное мгновенье: посвящается памяти Ю. О. Гагарина : документальная композиция. – М. : Молодая гвардия, 1974. – 320 с.

О первопроходце космоса, Герое Советского Союза, Лётчике-космонавте Юрии Алексеевиче Гагарине рассказывают на страницах этой книги его близкие друзья, товарищи по работе. Перед читателем проходит вся яркая и прекрасная жизнь Ю. Гагарина.

Дорога в космос: нотатки льотчика-космонавта СРСР / літ. Запис С. О. Борзенка, М. М. Денисова. – пер. з рос. В. Г. Тищенка. – К. : Політвидав України, 1983. – 352 с., іл., 10 л.

Перша людина у світі, яка проклала дорогу в космос, розповідає про своє життя, починаючи з дитячих років, про політ у космос і повернення на Землю, про видатне досягнення науки і техніки, про друзів-космонавтів, про закордонні поїздки, про те, як захоплено зустрічали народи всього світу першого у світі космонавта.

А. Т. Гагарина. Память сердца: воспоминания Анны Тимофеевны Гагариной, [записанные с её слов Татьяной Копыловой] / рец. А. А. Леонов, В. А. Шаталов. – 2-е изд. – М. : Изд-во Агентства печати Новости, 1986. – 224 с. – ил.

Анна Тимофеевна Гагарина – мать первого космонавта Земли рассказывает в этой книге о жизни сына, о том, как мальчик из простой крестьянской семьи поднялся к вершинам современной науки и техники, как всю свою жизнь сознательно и целеустремлённо шёл он к своему звёздному часу.

СЛОВО о сыне. – 3-е изд. – М. : Молодая гвардия, 1986. – 159 с., фотоил.

Воспоминания А. Т. Гагариной, матери первого в мире космонавта планеты Юрия Гагарина, о юности сына, его учёбе и космическом полёте, о добрых семейных традициях. Предоставлены снимки из семейного альбома, а также неопубликованные фотографии и неизвестные письма Юрия Гагарина.

Михальченко В. В.

Зоряний син України. – К. : Політвидав України, 1965. – 106 с., іл.

Український журналіст Володимир Васильович Михальченко розповідає про свої зустрічі з космонавтом-4 – Павлом Романовичем ПОПОВИЧЕМ та його рідними, про його дитинство, паро те, як готувався до подвигу і як здійснював його герой космосу.

«Салют» на орбите: основы конструкции орбитальной станции Салют», этапы её полёта и материалы научных исследований / под общ. ред. М. П. Васильева ; колл. авт. – М. : Машиностроение, 1973. – 160 с. – ил. 62.

В основе книги – материалы научной работы героического экипажа первой в мире долговременной орбитальной научной станции «Салют» – лётчиков-космонавтов СССР Г.Т. Добровольского, В.Н. Волкова и В.Н. Пацаева. Впервые описаны конструкционные особенности и научное оборудование станции «Салют».

КОСМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ОРБІТАХ

Космонавтика / под общ. ред. Д. М. Беркович. – М. : Сов. Энциклопедия, 1968. – 528 с. – ил. – 4 л. – (Маленькая энциклопедия).

Издание составлено группой ведущих специалистов по космической технике и космонавтике. Составлена из разделов: космонавтика, космические летательные аппараты, космические ракетные двигатели, ракетное топливо, управление движением и космическая навигация, динамика космического полёта, космическая связь, космодромы, космическая медицина и биология, космическое право, биографии учёных и космонавтов.

На космических орбитах. – М. : ДОСААФ, 1977. – 88 с., ил.

Рассказывается об основних етапах підготовки и реализации первого международного космического полёта с участием пилотируемых кораблей СССР («Союз») и США («Apollo»). Приводятся сведения о советском и американском космодромах, кораблях и их носителях, биографии членов экипажей.

Бэлью Л., Стулингер Э.

Орбитальная станция «Скайлэб» = Skylab: a guidebook / под общ. ред. Г. Л. Гродзовского ; пер. с англ. Г. С. Швырковой, Б. П. Круглова, В. Г. Кехваянца. – 1973 (США). – М. : Машиностроение, 1977. – 232 с., ил.

В книге дано систематизированное изложение проблем разработки и создания орбитальной космической станции «Скайлэб», подробно описаны особенности её устройства, аппаратура и программы научно-технических исследований, проводившихся на станции по медико-биологическим, геофизическим и астрономическим вопросам, по изучению процессов в условиях невесомости и космического вакуума.

Баженов В. И., Осин М. И.

Посадка космических аппаратов на планеты. – М. : Машиностроение, 1978. – 159 с., ил.

Рассмотрены вопросы, с которыми сталкиваются разработчики посадочных и спускаемых космических аппаратов при исследовании их структуры и режима движения, изложены методы параметрических расчётов спускаемых аппаратов, описаны методы их моделирования.

Келдыш М. В., Маров М. Я.

Космические исследования / под общ. ред. акад. В. С. Авдуевского. – М. : Наука, 1981. – 192 с.

Даётся общая картина развития космических исследований, показана их роль в решении фундаментальных научных проблем и практических нужд человечества.

Исследования по истории и теории развития авиационной и ракетно-космической науки и техники : сб-к : в вып. : Вып. 2 / под общ. ред. Б. В. Раушенбаха / Ин-т истории естествознания и техники АН СССР. – М. : Наука, 1983. – 286 с.

Сборник посвящён вопросам научно-исторических исследований, связанных с развитием летательных аппаратов, их двигателей, систем управления полётом, анализу творческой деятельности выдающихся учёных и конструкторов и оценке созданных ими научных школ.

Научные проблемы авиации и космонавтики. История и современность : сб-к статей / под общ. ред. акад. Б. В. Раушенбаха / АН СССР ; Комиссия по разработке научного наследия пионеров освоения космического протсранства ; Ин-т истории естествознания и техники. – М. : Наука, 1983. – 286 с.

В сборнике освещаются материалы истории авиации и космонавтики и их современные проблемы. Рассматриваются проблемы, связанные с летательными аппаратами, их двигателями, механикой космического полёта, космическим правом в области космических исследований.

Прежде чем прозвучало: «Поехали!» : документ. композиция. – М. : Политиздат, 1987. – 240 с., ил.

Посвящается 20-летию Центра подготовки космонавтов и первого в мире пилотируемого полёта в космос! Рассказывается о рождении и формировании первого отряда космонавтов, их жизни, учёбе и тренировках, о силе духа будущих командиров космических кораблей. Автор вводит в реальную обстановку тех дней.

Звёздный путь / сост. М. И. Герасимова, А. Г. Иванов. – М. : Политиздат, 1986. – 351 с., ил.

Рассказывается о достижениях советской пилотируемой космонавтики, о том славном пути, который она прошла за четверть века со дня первого старта человека в космос, о тех, кто стоял у истоков легендарного полёта корабля «Восток», о первопроходцах космоса Юрии Гагарине и С. П. Королёве. Приведены воспоминания участников и очевидцев событий, ставших историей.

Солнечные космические энергостанции / под ред. Н. С. Лидоренко / АН СССР. – Л. : Наука, 1986. – 182 с.

Рассмотрены тенденции развития космической гелиоэнергетики в период индустриализации околоземного пространства. Изучены вопросы преобразования энергии на солнечных космических энергостанциях (СКЭС), способом и средствами передачи энергии с борта СКЭС потребителям. Обобщён опыт исследований в области СКЭС.

Ключ на старт! Пуск! Зоряні розвідники – майбутнім капітанам зорельотів : енциклопедична композиція / під ред. [льотчика-космонавта СРСР] П. Р. Поповича. – худож. Є. О. Ільницький ; фото – ТАРС. – К. : Веселка, 1986. – 207 с., іл.

Енциклопедична збірка знайомить з досягненнями сучасної космонавтики.

Космическое оружие: дилемма безопасности / под ред. Е. П. Велихова, Р. З. Сагдеева, А. А. Кокошина / Комитет сов. учёных в защиту мира, против ядерной угрозы. – М. : Мир, 1986. – 182 с., ил.

Анализируются научно-технические, военно-стратегические, международно-политические последствия, связанные с перспективой создания широкомасштабной противоракетной системы с элементами космического базирования (ПРО). Главная задача перед человечеством – задача сохранения мира и предотвращение ядерной угрозы.

Космическое содружество / В. А. Алексеев, А. А. Еременко, А. В. Ткачев. – под ред. А. С. Елисеева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Машиностроение, 1988. – 208 с., ил.

Книга рассказывает об одно миз важнейших направлений сотрудничества СССР с другими странами в исследовании и использовании космического пространства в мирных целях – пилотируемых полётах международных экипажей. Приводится хроника международных космических полётов.

Авдуевский В. С., Лесков Л. В.

Работает невесомость. – М. : Молодая гвардія, 1988. – 223 с., ил.

В книге академика В. С. Авдуевского и доктора физико-математических наук Л. В. Лескова рассказывается о новом научно-техническом направлении – космической технологии, о физических процессах в невесомости, о трудностях становлення новой отрясли, её перспективах.

Малоземов В. В., Кудрявцева Н. С.

Оптимизация систем терморегулирования космических аппаратов. – М. : Машиностроение, 1988. – 134 с., ил.

Приведены математические модели агрегатов и систем терморегулирования космических аппаратов (КА). Обоснован метод решения задач оптимизации. Изложены инженерные методики и алгоритмы выбора проектных параметров систем терморегулирования КА для стационарных и нестационарных режимов функционирования.

Космическая индустрия / В. С. Авдуевский, Г. Р. Успенский. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Машиностроение, 1989. – 568 с.

Изложены проблемы создания и использования народно-хозяйственных и научных космических комплексов, принципы их построения, методика проектирования. Рассмотрены результаты космической деятельности, потребности в ней народного хазяйства и науки, перспективные возможности космической техники и пути её эволюции.

Стационарные движения и устойчивость упругих спутников: монография / под. ред. В. М. Матросова / АН СССР; Сибирское отделение АН СССР ; Иркутский вычислительный центр. – Новосибирск : Наука, Сибир. отд-ние, 1990. – 216 с.

В монографии излагаются вопросы моделирования вращательного движения нежёстких спутников и методика составления нелинейных интегро-дифференциальных уравнений с обыкновенными и частными производными.

Лебедев А. А., Нестеренко О. П.

Космические системы наблюдения: синтез и моделирование. – М. : Машиностроение, 1991. – 224 с.

Впервые на основе системного похода синтез космических систем наблюдения (КСН) рассмотрен как задача совместного выбора их орбитальных структур и основних проектних параметров КА с учётом эволюции КСН и управления ею. Изложены разработанные авторами общин методы и математические модели, которые когут оспользоваться для синтеза как КСН разных клас сов, так и космических систем другого назначения.

Лукьянчук А. Г., Михайлюк Ю. П.

Работа в системах спутниковой радионавигации : учеб. пособие. – Севастополь : Изд-во СевНТУ, 2007. – 190 с.

У посібнику розглянуті класифікація, принципи побудови і технічні характеристики глобальних супутникових радіонавігаційних систем, протоколи роботи з судновою приймально-індикаторною апаратурою. Наведені характеристики апаратури користувачів супутникових систем позиціонування і правила експлуатації приймальноіндикаторів СРНС покоління GPS / Глонасс.

Манойлов В. П., Омельчук В. В., Опанюк В. В.

Дистанційне зондування Землі із космосу: науково-технічні основи формування й обробки видової інформації : монографія. – Ж. : ЖДТУ, 2008. – 384 с.

Монографія присвячена актуальним проблемам формування, обробки та цільового застосування матеріалів космічної зйомки. Проаналізовано спектрально-енергетичні характеристики фоноцільових об’єктів оптико-електронного та радіолокаційного космічного спостереження; принципи форм-ня зображень методами дистанційного зондування Землі.

Харченко В. П., Луппо О.Є.

Автоматизована аеронавігація : навч. посібник. – К. : Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2009. – 348 с.

Викладено основи інструментальної та автоматизованої навігації. Розглянуто методи підготовки та виконання автоматизованого польоту, забезпечення безпеки навігації, аеронавігаційне обслуговування польотів.