§ 2. Поява первісних людей. Як жили наші найдавніші предки

Людина як біологічний вид виникла і розвивалася у той період, коли кліматичні умови були схожими на сучасні субтропічні. Природа забезпечувала сприятливі умови для життя: їжу знаходити було не важко, не виникало потреби в одязі й постійному житлі. Але коли природні умови почали змінюватися, людина мусила до них пристосовуватися.

Дослідники вважають, що близько 3,5 мільйона років тому в північній півкулі відбулося значне похолодання, і частину її території вкрив льодовик. Тоді ж зменшилася кількість опадів, ліси в Африці поступилися місцем степам, і людиноподібна мавпа мала пристосовуватися до життя на відкритій місцевості, тому почала підніматися на дві кінцівки — так вона краще бачила і ворогів, і здобич.

Під час останнього льодовикового періоду крига вкрила території сучасних Англії, Скандинавії, Голландії, більшої частини Німеччини й України (зокрема, уздовж Дніпра льодовик простягався аж до території сучасного однойменного міста). Їстівних рослин ставало все менше, а типовими представниками тваринного світу були мамонти.

Поміркуйте, яким чином давні люди полювали на мамонтів.

У часи мезоліту природні фактори знову змінилися: клімат потеплішав, льодовик відступив на північ, а з ним відійшли й велетенські тварини. Змінилися умови полювання, відтак людина винайшла лук і стріли. Полювати на невеликих тварин було зручніше осібно, тому частіше почали використовувати усілякі пастки та сильця. Значну роль у господарстві відігравало рибальство. Велику рибу і морського звіра ловили за допомогою односторонніх і двосторонніх гарпунів; ставили рибальські сітки, сплетені з лози пастки, удосконалювали гачки. У період мезоліту було винайдено човен, який видовбували з дерева, та весла. Імовірно, тоді ж винайшли лижі і сани.

Поясніть, як вплинули нові знаряддя на ефективність полювання і рибальства.

Розгляньте малюнки 7-15. Об’єднайте їх у три логічні групи. Поясніть свій вибір.

Мал. 7

Мал. 8

Мал. 9

Мал. 10

Мал. 11

Мал. 12

Мал. 13

Мал. 14

Мал. 15

Первісні люди

Зі змінами природного середовища змінювалась і сама людина.

Найдавнішу людину відкрив англійський археолог і антрополог Луїс Лікі, який у 1960 р. в Олдувайській ущелині в Африці знайшов фрагменти кісток і щелепу із зубами. Ці рештки належали невідомій раніше людиноподібній істоті. Оскільки поряд із нею було знайдено примітивні знаряддя праці, її назвали людиною вмілою (Homo habilis). Ця та інші знахідки дали можливість ученим відтворити її зовнішній вигляд.

Людина вміла виготовляла примітивні кам’яні рубила. За їх допомогою вона розмелювала тверду їжу, подрібнювала кістки й виробляла дерев’яні знаряддя.

Наступним кроком у розвитку людини була людина прямоходяча (Homo erectus), або пітекантроп. Вона вміла виготовляти рубила, гостроконечники, скребла. Жили пітекантропи групами по 25-40 осіб: зазвичай 3-6 дорослих чоловіків, 6-10 жінок і 15-20 дітей. Спільний побут і колективне полювання вимагали складнішої комунікації, а отже, спілкування не лише за допомогою жестів, а й звуків. Поступово звуки складалися у слова, слова — у речення. Так із часом виникла мова.

Нащадком пітекантропа деякі вчені вважають неандертальця (Homo neanderthalensis). Неандертальці жили в умовах холодного клімату, відтак навчилися використовувати природний вогонь від блискавки й лісової пожежі. Підтримуючи багаття на одному місці, люди зігрівалися, захищалися від хижаків і готували їжу.

Порівняйте опис і зображення пітекантропа та неандертальця. Що в них спільного й відмінного?

Пітекантропи

Неандерталець

Близько 40-30 тисяч років тому з’явилася людина розумна (Homo sapiens), або кроманьйонець. Ця назва походить від французької місцевості Кро-Маньйон, де у 1868 р. випадково було знайдено рештки людини розумної. Нині відомі стоянки кроманьйонців у Європі, Африці, Азії, Австралії, Америці. Людина розумна певний час співіснувала з неандертальцем. Зростом і будовою тіла вона майже не відрізнялася від сучасної людини.

Поміркуйте, які фактори, крім природних умов, впливали на розвиток людини.

Плем’я — спільнота (громада) людей, що ґрунтується на родових взаєминах та суспільному поділі праці.

Суспільна організація, світорозуміння і мораль первісних людей

Поміркуйте, які обставини змушували людей об’єднуватися. Поясніть значення поняття «первісне стадо».

Приблизно 30 тисяч років тому люди почали формувати роди, до яких належали ті, хто мали спільних предків, тобто родичі. Археологи підтверджують це дослідженнями великих за розміром жител людини кінця палеоліту.

Родова громада (рід) — це спільнота, у якій люди пов’язані між собою родинними зв’язками.

Розгляньте реконструкцію житла з кісток мамонтів у доповненій реальності. Поміркуйте, якою мала бути людська громада, щоб побудувати подібне.

Реконструкція житла первісної людини

Із формуванням родів зросла роль жінки-матері. Дослідники називають такий суспільний уклад материнською родовою общиною — матріархатом, що у перекладі означає «влада матері». Він став одним з етапів формування первісного суспільства. Саме за жіночою лінією визначалася належність до роду. Жінки займалися збиральництвом, готували їжу, зберігали харчові запаси, підтримували вогонь у вогнищі, шили одяг і ростили дітей.

Ремесло — дрібне виробництво, що базується на ручній праці.

Розгляньте малюнок 16. Поміркуйте, чи відповідає бачення художника про матріархат історичним фактам.

На чолі общини стояли найдосвідченіші старійшини. Саме вони слідкували за тим, щоб усі члени роду дотримувалися встановлених правил поведінки й отримували рівні частки продуктів. Старійшини спостерігали за вихованням дітей, якими опікувалися усі дорослі члени общини. Діти вивчали звичаї роду та переймали життєвий ДОСВІД.

З часом родова громада переросла у плем’я — об’єднання кількох первісних родових общин, які мешкали на певній території. Керувала життям громади рада старійшин. Кожне плем’я мало свої усталені звичаї і традиції.

Звичай — це загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті народу, суспільної групи тощо.

Племена конкурували за кращі землі. Відтак виникла потреба оборонятися і нападати, а отже, у військовому вожді — лідері общини, який мав хист до військової справи.

Поміркуйте, якими рисами повинен був володіти військовий вождь.

Прочитайте текст. Поміркуйте, які риси та якості допомагали давнім людям накопичувати перші знання про навколишній світ.

Розгляньте наскельний малюнок. Які знання мала людина, аби його створити?

Наскельний малюнок періоду неоліту у Печері Звірів. Єгипет

Про елементи моралі первісних людей ми можемо дізнатися завдяки віруванням. Прочитайте визначення. Поміркуйте, у що вірили давні люди.

Чи знаєте ви значення слова «шаман»?

Розгляньте малюнок 17. Які дії виконували шамани у давні часи? Поясніть, яку роль вони відігравали у віруваннях і традиціях первісних людей.

Мал. 17

Підсумки

Давні люди пройшли складний шлях від життя у повному єднанні із природою до формування суспільства і появи відтворювального господарства. Залежність від сил природи привела до їх обожнювання і спроб впливати на реальність за допомогою магії. Так зародилася релігія. Вже тоді людина розуміла красу природи і намагалася відтворити її у малюнках.

Накопичені у кам’яному віці досвід, знання та уміння стали основою для подальшого розвитку людства й цивілізації загалом.

Домашнє завдання

• 1. Чи погоджуєтеся ви з тим, що природні умови мали визначальний вплив на розвиток людства? Аргументуйте свою думку.
• 2. Складіть і запишіть коротке оповідання про пригоди ваших ровесників у часи мезоліту, коли клімат зазнавав суттєвих змін. Використайте у розповіді достовірні відомості про цей археологічний період.

Вчені: первісні люди вийшли з Африки раніше, ніж вважалося

З дослідження британських, американських, саудівських та австралійських вчених випливає, що люди 85 тисяч років тому, ймовірно, вже жили на території сучасної Саудівської Аравії.

Досі в науці панувало уявлення, що перші люди почали жити за межами Африки не раніше, ніж 60 тисяч років тому.

Припустити, що стародавні люди вийшли за межі Африки раніше, ніж вважалося, вченим дозволила невелика знахідка – під час розкопок у Саудівській Аравії археологи виявили кістку фаланги пальця. Знахідку передали на радіоізотопне датування.

Результати дослідження надрукували на сайті журналу Nature Ecology and Evolution.

Подібні знахідки робили і раніше – інструменти, які знайшли в Ізраїлі, Китаї та Австралії, теж побічно підтверджують теорію про те, що люди могли широко розселитися по регіонах за межами Африки ще 180 тисяч років тому.

Автор фото, KLINT JANULIS

Майданчик Ель-Вуста розташований на території сучасної Саудівської Аравії

Давня кістка

У серці аравійської пустелі Великий Нефуд, на дні озера, що висохло, археологи знайшли середню фалангу пальця.

Інших останків власників фаланги знайти не вдалося.

“Нам дуже пощастило. Зазвичай, коли знаходиш фрагмент людських останків, незрозуміло, що це за фрагмент. Але в нашому випадку кістка виявилася легко впізнаваною”, – зазначив доктор Хау Гроукатт з Оксфордського університету.

Автор фото, KLINT JANULIS

За допомогою комп’ютерної томографії дослідники створили 3D-модель кістки і порівняли її із останками неандертальців того ж періоду.

Виявилося, що кістка з великою ймовірністю належить представнику виду Homo sapiens, тобто людини розумної: кістки неандертальців як правило коротші й товсті.

Інші знахідки з майданчика Ель-Вуста датували двома різними способами.

Питання клімату

Клімат Саудівської Аравії 85 тисяч років тому відрізнявся від сьогоднішнього.

В регіоні йшли сезонні дощі, там було багато озер, у яких жили тварини, що нагадували бегемотів. Дикі корови і антилопи, як вважають, тоді теж заселяли регіон.

Автор фото, MICHAEL PETRAGLIA

У пісках пустелі можна роздивитися сліди озера, що висохло

Як свідчать результати розкопок, район майданчика Ель-Вуста мав різноманітну фауну. Там знайшли інструменти, схожі на ті, якими користувалися Homo sapiens.

Як вважає доктор Гроукатт, люди також могли освоїти цей привабливий район.

Але з розкопок на аравійському майданчику це підтвердити складно.

У цьому районі люди могли прожити відносно недовго: кілька сотень або тисяч років.

Що сталося з ними – невідомо: племена могли вимерти або мігрувати.