Полімери — речовини, молекули яких складаються з великого числа повторюваних ланок. Полімери бувають природні і синтетичні. Природні полімери: крохмаль, целюлоза, білки, нуклеїнові кислоти. Синтетичні полімери: пластмаси, волокна, каучуки.
Полімери – це високомолекулярні речовини, молекули яких складаються з повторюваних структурних елементів – ланок, з'єднаних у ланцюжки хімічними зв'язками, в кількості, достатній для виникнення їхніх специфічних властивостей.
Природні полімери утворюються в результаті життєдіяльності рослин і тварин й утримуються в деревині, вовні, шкірі. До природних полімерів відносять протеїн, целюлоза, крохмаль, шелак, лігнін, латекс.
Полімерні матеріали поділяються на три основні класи: органічні, неорганічні і кремнійоорганічні. До складу органічних і кремнійоорганічних полімерів входить кисень і водень. Органічні полімери, в порівнянні з неорганічними, мають більш ширше застосування в техніці і становлять більший інтерес в науці.
Полімери складаються з одного або різних типів мономерів (грец. моно — один).
Серед полімерів окремо виділяють групу речовин, які називають еластомерами, або каучуками. Еластомери (каучуки) – це природні або синтетичні високомолекулярні сполуки, що відрізняються від інших полімерів високою еластичністю, водонепроникністю. Молекули каучуків зазвичай скручені в клубки.
До природних полімерів відносять протеїн, целюлоза, крохмаль, шелак, лігнін, латекс.
Про автора