Харчове отруєння: симптоми та перша допомога

З харчовим отруєнням більшість людей вже знайомі. Харчові отруєння – це хвороби, які виникають при вживанні їжі та напоїв, які містять токсичні речовини (отруєння грибами тощо) або патогенні мікроорганізми (зокрема, ботулізм).

Особливо легко можна отруїтися фруктами, овочами, м’ясом, грибами та іншими продуктами.

У розпал сезону овочів та фруктів Здоров’я 24 радить звернути увагу на основні причини, симптоми та першу допомогу при харчовому отруєнні.

Харчове отруєння: причини

Мікроби, потрапляючи до шлунково-кишкового тракту починають синтезувати токсини, які викликають низку неприємних симптомів. Також шкідливі мікроорганізми можуть потрапляти у шлунок під час прийому їжі через брудні руки.

Харчові отруєння класифікують на: інфекційні (збудниками є бактерії, віруси та найпростіші) і неінфекційні (токсичні, які виникають внаслідок попадання в організм токсинів, отрут через споживання отруйних трав, ягід, грибів тощо).

Найпоширенішими симптомами харчового отруєння є блювота, висока температура, біль у животі та діарея

Продукти, які найчастіше провокують харчове отруєння:

1. Ягоди, овочі та фрукти можуть становити загрозу для організму, якщо їх підсипали пестицидами (хімікати, які використовуються в сільському господарстві, садівництві для боротьби зі шкідниками). Також хвороботворні мікроби можуть з’являтись під час неналежного зберігання плодів – на складі з великою вологістю, при неправильній температурі зберігання.

2. Споживання зіпсованої або отруєної риби вам може вартувати навіть життя. Особливо це стосується процесу копчення, під час якого могли бути порушені технології.

Це небезпечна хвороба виникає через отруєння токсинами бактерій ботулізму і характеризується важким ураженням центральної і вегетативної нервової системи.

Що таке ботулізм – відео

3. М’ясо може бути небезпечним, якщо не дотримались правил зберігання продукту. І не забувайте, що легка теплова обробка не допоможе знищити мікроби.

4. Є такі бактерії, які можуть розвиватися у безповітряному просторі – консервах . Якщо порушити процес консервування м’яса, риби, овочів та іншого – це може спричинити дуже серйозне отруєння. І одне з них – те ж смертельне захворювання ботулізм.

Якщо є ознаки здуття кришки/банки або внутрішня поверхня покрита плямами іржі – не легковажте життям, а викиньте продукт у смітник.

5. Отруєння викликають як отруйні гриби, так і їстівні, які могли вирощуватись у несприятливому екологічному середовищі. Гриби можуть спричинити серйозну інтоксикацію, адже вони як губка, всмоктують різні з’єднання, зокрема, й отрути, хімікати, важкі метали, радіонукліди та канцерогени.

Що робити, якщо ви отруїлись грибами – відео

6. При зберіганні молока та інших молочних продуктів без холодильника у них розмножується стафілокок. Зокрема, золотистий стафілокок викликає такі гнійні зараження, як абсцес, пневмонію тощо.

7. Протерміновані та недоброякісні продукти промислового виробництва не можна купувати з пошкодженою упаковкою. Це перша ознака того, що через цей продукт можна отримати харчове отруєння.

Продукти, які найчастіше провокують харчове отруєння

Харчове отруєння: основні симптоми

Основними ознаками харчового отруєння є:

– невеликий інкубаційний період – від 1 до 6 годин;
– швидкий розвиток хвороби;
– масовість ураження – симптоми отруєння у всіх, хто споживав продукт.

– висока температура;
– зниження або відсутність апетиту;
– загальна слабкість;
– діарея;
– біль у животі;
– здуття живота;
– нудота і блювота;
– холодний липкий піт;
– низький тиск;
– прискорене серцебиття.

Є такі бактерії, які можуть розвиватися у безповітряному просторі – консервах, що також може спричинити серйозне отруєння

Отруєння також може спричинити:

– порушення зору або повна втрата;
– зниження тонусу м’язів;
– підвищене слиновиділення;
– ураження головного мозку (галюцинації, марення, кома);
– ураження периферичної нервової системи (паралічі тощо).

Коли необхідно викликати “швидку”

Гострі симптоми харчового отруєння розвиваються у короткий проміжок часу. До медзакладу негайно необхідно звертатись, якщо отруєння отримала дитина до 3 років, вагітна жінка та люди літнього віку.

Також, якщо температура тіла різко підскочила до 40 С, або ж отруєння викликане після споживання отруйних грибів і рослин.

Якщо діарея понад 10 разів на добу з домішкама крові, постійна блювота, лихоманка, сильна наростаюча слабкість та загальне зневоднення організму (сухість слизових, зниження вироблення сечі, зниження маси тіла) – не варто відкладати дзвінок до лікаря, адже це може вартувати вам життя.

Харчове отруєння – основні симптоми

Перша допомога при харчовому отруєнні

1. Якщо симптоми у вас легкі, то перше, що необхідно зробити, це негайно промити шлунок чистою водою. Випити багато рідини та викликати блювоту. Таку процедуру необхідно повторити кілька разів, поки зі шлунка не почне виходити вода без домішок продуктів харчування.

2. Далі необхідно прийняти сорбенти, які допоможуть вивести з організму отруйні речовини.

3. Якщо блювота і пронос відсутні – необхідно прийняти проносні препарати, аби токсини не всмоктувались в організм.

4. Якщо вдалось промити шлунок і людині стає краще – важливо відновити водно-сольовий баланс в організмі та простежити за нормалізацією роботи шлунково-кишкового тракту завдяки легкій дієті – не споживати продуктів, які можуть подразнювати стінки шлунка (кисла, гостра, смажена, жирна їжа). Також важливо ретельно пережовувати їжу.

5. Якщо після цього вам не полегшало – потрібно негайно викликати “швидку”. Якщо ж вам дома стало легше, то краще після отруєння піти до лікаря на огляд.

Перша допомога при харчовому отруєнні

Харчове отруєння: чого не можна робити

1. Медики рекомендують у жодному випадку не приймати протиблювотних або протидіарейних препаратів, адже саме блювота і пронос є захисними механізмами організму і найкраще допомагають швидко вивести токсини з організму.

2. Важливо під час отруєння для промивання шлунку пити лише звичайну воду, жодних соків, чаїв та інших напоїв.

3. Якщо отруєння супроводжується сильним болем у животі – не можна приймати анальгетики чи антибіотики без консультації лікаря. Можливий прийом спазмолітиків.

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров’я.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Отруєння свинцем

Отруєння свинцем часто викликає мінімальні симптоми спочатку, але може викликати гостру енцефалопатію або незворотне ураження органів, що зазвичай призводить до когнітивних розладів у дітей. Діагноз визначається рівнем свинцю в цільній крові. Лікування передбачає припинення впливу свинцю та іноді застосування хелат-терапії Хелатотерапія In chelation therapy, a biologically based practice, a drug is used to bind with and remove hypothesized excess or toxic amounts of a metal or mineral (eg, lead, copper, iron, calcium) from. прочитати більше з бурштиновою або едетатною дисодією кальцію з димеркапролом або без нього.

Не існує рівня свинцю в крові, який не має шкідливих ефектів. Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) рекомендують, щоби діти з рівнем свинцю в крові > 5 мкг/дл (0,24 мікромоль/л) в обов’язковому порядку проходити реабілітацію, повторне обстеження та серійний моніторинг, а також оцінку дефіциту вітамінів і загального стану харчування.

Етіологія отруєння свинцем

Провідна фарба зазвичай використовувалася до 1960 року, певною мірою до початку 1970-х років і переважно виводилася в 1978 році. Таким чином, для значної кількості старих житлових камер свинцева фарба все ще становить певну небезпеку. Отруєння свинцем, як правило, викликане прямим споживанням свинцевої фарби (від тріщин, відшарування фарби). Під час ремоделювання вдома пацієнти можуть піддаватися впливу значної кількості свинцю у вигляді аерозолю у вигляді частинок, зіскоблених або відшліфованих під час підготовки поверхні до відновлення.

Деякі керамічні глазурі містять свинець; керамічний посуд (наприклад, глечики, чашки, тарілки), виготовлений за допомогою цієї глазурі (поширений за межами США), може вилуговувати свинець, особливо при контакті з кислими речовинами (наприклад, фрукти, напої кола, помідори, вино, сидр). Забруднений свинцем самогонний віскі та народні засоби є можливими джерелами, а також інколи свинцевими сторонніми предметами в шлунку або тканинах (наприклад, кулі, штора або рибальські гирі). Кулі, що застрягли в м’яких тканинах поблизу синовіальної або спинномозкової рідини, можуть підвищити рівень свинцю в крові, але цей процес триває роками.

Професійний вплив може виникнути під час виробництва та переробки акумуляторів, бронзування, виготовлення латуні, виготовлення скла, різання труб, пайки та зварювання, плавлення або роботи з керамікою чи пігментами. Певні етнічні косметичні продукти та імпортовані рослинні продукти та лікарські трави містять свинець і викликають кластерні спалахи свинцевого отруєння в іммігрантських громадах. Випари свинцевого бензину (у країнах, відмінних від США), які рекреаційно вдихаються з приводу впливу на центральну нервову систему, можуть спричинити отруєння свинцем.

Симптоми та ознаки отруєння свинцем

Отруєння свинцем найчастіше є хронічним захворюванням і може не викликати гострих симптомів. З гострими симптомами або без них отруєння зрештою має незворотні ефекти (наприклад, когнітивні розлади, периферійна нейропатія, прогресуюча дисфункція нирок).

Симптоми отруєння свинцем приблизно пропорційні рівням свинцю, але безпечних рівнів свинцю немає. Ризик розвитку когнітивних розладів збільшується, коли рівень свинцю в цільній крові (ПбБ) становить ≥ 10 мкг/дл ( ≥ 0,48 мікромоль/л) протягом тривалого періоду, хоча граничне значення може бути навіть нижчим. Можуть виникати й інші симптоми (наприклад, спазми в животі, закрепи, тремор, зміни настрою), якщо рівень свинцю в цільній крові становить > 50 мкг/дл ( > 2,4 мікромоль/л). Якщо рівень свинцю в цільній крові становить > 100 мкг/дл ( > 4,8 мікромоль/л), ймовірний розвиток енцефалопатії.

У дітей

Гостре отруєння свинцем може викликати дратівливість, зниження уважності та гостру енцефалопатію. Церебральний набряк виникає протягом 1-5 днів, викликаючи стійку та сильну блювоту, атаксичну ходу, судоми, змінену свідомість і, нарешті, невпинні судоми та кому. Перед енцефалопатією може бути декілька тижнів дратівливості та зниженої активності в грі.

Хронічне отруєння свинцем у дітей може викликати порушення інтелектуального розвитку, судомні розлади, агресивні поведінкові розлади, регресію розвитку, хронічний біль у животі та анемію.

У дорослих

У дорослих із характерним впливом на робочому місці спостерігаються симптоми (наприклад, зміни особистості, головний біль, біль у животі, нейропатія) протягом декількох тижнів або довше. Енцефалопатія є незвичною. У дорослих може розвинутися втрата статевого потягу, безпліддя та еректильна дисфункція Еректильна дисфункція Erectile dysfunction is the inability to attain or sustain an erection satisfactory for sexual intercourse. Most erectile dysfunction is related to vascular, neurologic, psychologic, and hormonal. прочитати більше у чоловіків.

У дітей та дорослих

Може розвинутися анемія Загальні відомості про зниження еритропоезу Anemia, a decrease in the number of red blood cells (RBCs), hemoglobin (Hb) content, or hematocrit (Hct), can result from decreased RBC production (erythropoiesis), increased RBC destruction. прочитати більше , оскільки свинець перешкоджає нормальному утворенню гемоглобіну. У дітей і дорослих, які вдихають тетраетиловий або тетраметиловий свинець (у свинцевому бензині), може розвинутися токсичний психоз на додаток до більш характерних симптомів отруєння свинцем.

Діагностоване отруєння свинцем

Іноді рентгенологічне дослідження довгих кісток у дітей із підозрою на хронічний контакт зі свинцем

У пацієнтів з характерними симптомами підозрюється отруєння свинцем. Однак, оскільки симптоми часто неспецифічні, діагноз отруєння свинцем часто відкладається. Обстеження включає загальний аналіз крові та вимірювання рівнів електролітів у сироватці крові, азоту сечовини крові (АСК), креатиніну сироватки, глюкози в плазмі та рівнів свинцю в цільній крові. Для пошуку рентгеноконтрастних частинок свинцю необхідно провести рентгенографію черевної порожнини. Рентгенографія довгих кісток проводиться дітям. Горизонтальні метафізарні свинцеві смуги, що представляють відсутність ремоделювання кісток і збільшення відкладення кальцію в зонах попередньої кальцифікації в довгих кістках дітей, є дещо специфічними для отруєння свинцем або іншими важкими металами, але є нечутливими. Нормоцитарна або мікроцитарна анемія свідчить про токсичність свинцю, особливо коли кількість ретикулоцитів підвищується або відбувається базофільне стримування еритроцитів; однак чутливість і специфічність обмежені. Діагноз є остаточним, якщо ПбБ становить ≥ 5 мкг/дл (0,24 мікромоль/л).

Оскільки вимірювання ПбБ не завжди можливе і може бути дорогим, можуть бути використані інші попередні або скринінгові аналізи на отруєння свинцем. Аналіз капілярної крові на свинець є точним, недорогим і швидким. Усі позитивні аналізи повинні бути підтверджені ПбБ. Аналіз на протопорфірин еритроцитів (також називається протопорфірином цинку або протопорфірином вільного еритроциту) часто є неточним і зараз рідко використовується.

Провокативні аналізи

Провокативні аналізи сечі на свинцеві та інші метали, в яких хелатуючі препарати (наприклад, димеркаптосукцинова кислота, димеркаптопропансульфонова кислота, едетат кальцію динатрію) вводяться пацієнту, а потім вимірюються рівні виведених металів у сечі, не були науково валідовані, не мають продемонстрованої користі та можуть бути шкідливими при оцінці та лікуванні пацієнтів, у яких існує занепокоєння щодо отруєння металами.

Лікування отруєння свинцем

Джерело виведення свинцю (наприклад, зрошення всього кишечника, якщо свинцево-кишковий тракт)

Хелатування в дорослих із симптомами отруєння та рівнем свинцю в цільній крові > 70 мкг/дл ( > 3,38 мікромоль/л)

Хелатування в дітей з енцефалопатією або рівнем свинцю в цільній крові > 45 мкг/дл ( > 2,17 мікромоль/л)

Для всіх пацієнтів джерело відведення усувається. Якщо на рентгенівському знімку черевної порожнини видно тріски свинцю, проводять зрошення всього кишечника Зрошення всього кишечника Отруєння — це контакт із речовиною, яка призводить до токсичності. Симптоми відрізняються, але деякі поширені синдроми можуть передбачати певні класи отруєнь. Діагностика переважно є клінічною. прочитати більше розчином електроліту поліетиленгліколю зі швидкістю 1-2 л/год для дорослих або 25-40 мл/кг/год для дітей, поки повторний рентген не покаже відсутність вести. Введення через назогастральний зонд може бути необхідним для доставки цих великих об’ємів, і необхідно вжити заходів для захисту дихальних шляхів; може знадобитися інтубація. Якщо причиною є кулі, слід розглянути можливість хірургічного видалення. Дітей із рівнем свинцю в цільній крові > 70 мкг/дл ( > 3,38 мікромоль/л) та всіх пацієнтів із неврологічними симптомами слід госпіталізувати. Пацієнти з гострою енцефалопатією допускаються до відділення інтенсивної терапії.

Для зв’язування свинцю у форми, які виводяться з організму, можна призначати хелатоутворюючі препарати (наприклад, сукцимер [мезо-2,3-димеркаптоянтарна кислота], CaNa₂EDTA [кальцій динатрій етилендіамінтетраоцтова кислота] димеркапрол [британський антилюїзит, або БАЛ]). Хелатацію повинен контролювати досвідчений токсиколог. Хелатування показане дорослим із симптомами отруєння та рівнем свинцю в цільній крові > 70 мкг/дл (3,38 мікромоль/л) та дітям з енцефалопатією або рівнем свинцю в цільній крові > 45 мкг/дл ( > 2,17 мікромоль/л). Порушення з боку печінки та нирок є відносними протипоказаннями до застосування хелатованих препаратів. Не слід призначати хелатуючі препарати будь-якому пацієнту з поточним впливом свинцю, оскільки хелатація може підвищити шлунково-кишкову абсорбцію свинцю. Хелатація видаляє лише відносно невелику кількість металу. Якщо загальне навантаження на відведення є дуже великим, може знадобитися багато хелатацій протягом багатьох років.

Режими

Пацієнти з енцефалопатією отримують лікування димеркапролом у дозі 75 мг/м 2 (або 4 мг/кг) в/м кожні 4 години та з EDTA CaNa₂ [внутрішньовенно з кальційним динатрієм] у дозі від 1000 до 1500 мг/м 2 в/в (інфузія) один раз на добу. Перша доза димеркапролу повинна передувати першій дозі CaNa₂ EDTA щонайменше на 4 години, щоб запобігти повторному розподілу свинцю в мозок. Димеркапрол може бути зупинений після перших декількох доз, залежно від рівнів свинцю та тяжкості симптомів. Комбіновану терапію димеркапролом-CaNa₂ EDTA вводять протягом 5 днів із подальшим 3-денним періодом вимивання; потім повторно оцінюють необхідність продовження хелатування.

Пацієнти без енцефалопатії зазвичай отримують сукцимер у дозі 10 мг/кг перорально кожні 8 годин протягом 5 днів, а потім 10 мг/кг перорально кожні 12 годин протягом 14 днів. Якщо у цих пацієнтів є симптоми, їх можна альтернативно лікувати протягом 5 днів димеркапролом у дозі 50 мг/м 2 шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції кожні 4 години плюс CaNa₂EDTA 1000 мг/м 2 в/в один раз на добу.

Лікарські препарати

Димеркапрол, який може викликати блювання, вводиться разом з парентеральними або пероральними рідинами. Димеркапрол також може викликати біль у місці ін’єкції, численні системні симптоми та, у пацієнтів з дефіцитом G6PD Дефіцит глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази (Г6ФДГ) Glucose-6-phosphate dehydrogenase (G6PD) deficiency is an X-linked enzymatic defect common in people with African ancestry that can result in hemolysis after acute illnesses or intake of oxidant. прочитати більше , гострий внутрішньосудинний гемоліз від помірного до тяжкого ступеня. Цей препарат не слід застосовувати одночасно з харчовими добавками на основі заліза. Димеркапрол має формулу з похідними арахісу і, таким чином, протипоказаний пацієнтам з відомою або підозрюваною алергією на арахіс.

CaNa₂ EDTA (кальцію динатрію версенат) може викликати тромбофлебіт, який можна попередити шляхом внутрішньом’язового, а не внутрішньовенного введення препарату, а також використовуючи для внутрішньовенного введення концентрацію 0,5 %. Перед початком лікування CaNa₂ EDTA необхідно підтвердити достатній потік сечі. Серйозні реакції на препарат CaNa₂ EDTA включають ниркову недостатність, протеїнурію, мікроскопічну гематурію, лихоманку та діарею. Ниркова токсичність, пов’язана з дозою, зазвичай є оборотною. Побічні ефекти препарату CaNa₂ EDTA, ймовірно, викликані виснаженням цинку.

Сукцимер може викликати висип, шлунково-кишкові симптоми (наприклад, анорексію, нудоту, блювання, діарею, металевий присмак) і тимчасове підвищення рівня печінкових ферментів.

Нижчі рівні свинцю

За пацієнтами з рівнем свинцю в цільній крові > 3,5 мкг/дл (0,17 мікромоль/л) слід уважно спостерігати, за необхідністю виконуючи повторні аналізи, і їх або їхніх батьків слід навчити методам зменшення контакту зі свинцем.

Запобігання отруєнню свинцем

Пацієнти, які перебувають у групі ризику, повинні пройти скринінг шляхом вимірювання ПбБ. Заходи, що знижують ризик побутового отруєння, включають регулярне миття рук, регулярне миття дитячих іграшок та пустушок, регулярне прибирання побутових поверхонь; питну воду, побутову фарбу (крім будинків, побудованих після 1978 року) та керамічний посуд, виготовлений за межами США, слід перевірити на наявність свинцю. Дорослі, які піддаються впливу пилу з свинцю на роботі, повинні використовувати відповідні засоби індивідуального захисту, змінювати одяг і взуття перед тим, як ходити додому, і приймати душ перед сном.

Ключові моменти

Домівки, пофарбовані до 1978 року (особливо під час реконструйованої або пофарбованої), певні керамічні вироби (наприклад, глечики, чашки, тарілки), що мають свинцеве глазур, а певні впливи на робочому місці підвищують ризик отруєння свинцем.

Видаліть джерело свинцю (наприклад, за допомогою зрошення всього кишечника для свинцю в шлунково-кишковому тракті).

Організуйте хелатуючу терапію дорослим із рівнем свинцю в цільній крові > 70 мкг/дл (3,38 мікромоль/л) та дітям з енцефалопатією або рівнем свинцю в цільній крові > 45 мкг/дл (> 2,17 мікромоль/л).

В якості терапії першої лінії для хелатації слід застосовувати бурштинову терапію у пацієнтів з безсимптомними або мінімальними симптомами з помірно підвищеним рівнем свинцю. Крім того, димеркапрол із CaNa2 EDTA або без неї можна застосовувати для пацієнтів із симптомами без енцефалопатії. Пацієнти з енцефалопатією отримують агресивне лікування комбінацією димеркапролу/CaNa2 EDTA з хелатацією.

Копірайт © 2024 Компанія Merck & Co., Inc., Равей, Нью-Джерсі, США, та її філії. Всі права збережено.