Суфікси поділяються на продуктивні, за допомогою яких утворюються нові слова (-ник: молод-ник, -ува-ти: телефон-ува-ти) й непродуктивні, здебільшого наявні лише в небагатьох словах (зна-к, да-р, ра-л-о).
Суфікс — це значуща частина слова, яка стоїть після кореня. У словах, які мають закінчення, суфікс стоїть між коренем та закінченням. Зверни увагу! Щоб знайти суфікс, треба визначити закінчення та корінь і виділити частину, яка знаходиться між ними.
Префікс – частина слова, що стоїть перед коренем і служить для створення нових слів. Суфікс – частина слова що стоїть після кореня і перед закінченням (якщо воно є у слові). Закінчення – змінна частина слова, яка стоїть у кінці слова. Основа – частина слова без закінчення.
Прислівники та неозначена форма дієслова не мають закінчень, тому після кореня в них можуть бути лише суфікси. Учені вважають, що в українській мові понад 400 суфіксів.
Теорія: Суфікс — це значуща частина слова, яка стоїть після кореня і слугує для утворення нових слів.
Ось кілька прикладів слів з двома суфіксами: 1. Слова, утворені від іменників за допомогою двох суфіксів: 1.1. -чик- і -ок- – зменшувально-пестливі прикметники: діти – дітичок – дітичко. 1.2. -щик- і -ець- – професіонали, які займаються певною справою: ліс – лісник – лісникець. …
Про автора