ТЕМА 7. РИНКОВЕ ВИРІШЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ ЕКОНОМІКИ: ЩО, ЯК, ДЛЯ КОГО ВИРОБЛЯТИ

• характеризувати зміст принципу «прихованої руки ринку».

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які основні питання вирішує будь-яка економічна система?

2. Який механізм координації (спонтанний чи ієрархія) характеризує сучасну ринкову економіку?

3. Які переваги ринкової системи визначав М. Фрідмен?

§ 28. Принципи функціонування ринку

Ринок — це організована структура, де зустрічаються виробники й споживачі, продавці й покупці, де в результаті попиту споживачів і пропозиції виробників встановлюються ціни на товари й послуги та обсяги продажів.

Ринкова економіка — це система економічних відносин, пов’язана з купівлею-продажем товарів і послуг, що здійснюється за допомогою грошей в умовах рівності всіх форм власності, вільної конкуренції та ціноутворення.

Основна характеристика ринкової економіки — це товарне виробництво.

Ринок — це відносини між людьми, що виявляються через обмін, організований за законами товарного виробництва й обігу.

Історично процесу обміну передувало натуральне господарство (спосіб господарювання, за якого продукти виробляються тільки для власного споживання, а не на продаж або обмін).

Недоліки натурального господарства пов’язані з низькою продуктивністю праці через відсутність розподілу праці між господарствами, адже час і сили людей обмежені, а здібності кожної людини дуже різняться між собою.

Переваги натурального господарства полягають у самостійності й незалежності господарства від інших людей. Крім того, до переваг натурального господарства варто віднести те, що людина не зосереджується на якійсь одній діяльності, вона може виконувати різні види робіт, а отже, розвиватися як особистість. Проте очевидно, що в сучасному світі людина не здатна самотужки забезпечити себе всім необхідним.

Основою виникнення товарного виробництва є поділ праці (вирізнення й відокремлення певних різновидів трудової діяльності) та спеціалізація (форма поділу праці, коли процес виробництва окремих продуктів зосереджується в уособлених господарських одиницях). Вигоди, які надають спеціалізація та поділ праці: окремій людині — можливість займатися улюбленою справою й удосконалюватися в чомусь одному; суспільству загалом — заощадження робочого часу та інших ресурсів завдяки більш доцільному їх використанню. Поділ праці та спеціалізація створюють умови для досягнення кожним учасником виробничого процесу високої майстерності в обраній ним справі, що забезпечує високу продуктивність його праці, тобто виробляється дедалі більше товарів якомога вищої якості. Цей чинник робить обмін можливим, оскільки створюється більше товарів, і необхідним, оскільки тільки обмін надасть можливість задовольнити безліч потреб. У межах товарного виробництва продукт праці стає товаром.

Продукти, вироблені не для власного споживання, а на продаж, мають назву товар. У ринковій економіці товарну форму мають і послуги, тобто всі економічні блага будуть реалізовані через ринковий кругообіг.

Ринки класифікують за різними критеріями.

Залежно від об’єктів ринкових відносин (угод) виділяють ринок факторів виробництва, ринок споживчих товарів та послуг, ринок цінних паперів, ринок інформації, ринок валют, ринок науково-технічних розробок тощо.

За критерієм суб’єктів виділяють: ринок покупців (ситуація, коли пропозиція перевищує попит) та ринок продавців (попит перевищує пропозицію), ринок державних організацій та установ (купують певні блага, що необхідні для виконання властивих їм функцій), ринок посередницьких організацій.

За типом власника товару: приватний, державний, комерційний.

За територіальною ознакою: місцевий ринок, регіональний ринок, національний ринок, світовий ринок.

За рівнем насичення товарами та послугами: рівноважний ринок, дефіцитний ринок та надлишковий ринок.

За обсягом ринкових угод: оптовий ринок та роздрібний ринок.

За відповідністю до чинного законодавства: легальний ринок та тіньовий («сірий» та «чорний») ринок.

За ступенем зрілості можна виділити такі типи ринку: нерозвинений, вільний, регульований і деформований ринки.

Нерозвинений ринок характеризувався тим, що ринкові відносини мали випадковий, найчастіше бартерний характер. Проте навіть такий ринок відіграє в суспільстві певну роль, сприяє диференціації членів суспільства, посилює мотивацію до розвитку виробництва різних товарів.

Вільний (класичний) ринок характеризується такими ознаками:

• необмежена кількість учасників ринкових відносин і вільна конкуренція між ними;

• абсолютно вільний доступ до будь-якої господарської діяльності всіх членів суспільства;

• повна мобільність факторів виробництва;

• необмежена свобода руху капіталу;

• наявність у кожного учасника повної інформації про ринок (норму прибутку, попит, пропозицію);

• раціональна поведінка ринкових суб’єктів;

• повна однорідність товарів;

• встановлення цін стихійно в ході вільної конкуренції;

• відсутність монополії, монопсонії та державного регулювання.

Регульований ринок є результатом діяльності суспільства (держави), маючи на меті обмежити його негативні наслідки, але не знищити мотивації до творчої, ініціативної праці.

Так, вчені вважають, що ринок можна регулювати за допомогою:

• власного ринкового механізму, елементами якого є конкуренція, прибуток, ціна, попит, пропозиція тощо;

• держави прямо чи опосередковано через планування, державні замовлення, податки тощо.

У будь-якому випадку кожне суспільство намагається знайти оптимальне співвідношення ринкового та державного регулювання. Однак сьогодні немає жодної країни, яка б зробила це ідеально.

Так, надмірне державне втручання в ринкові процеси призводить до їх деформації. Основними ознаками деформованого ринку за умов адміністративно-командної або директивної системи господарювання с: відсутність численних суб’єктів господарювання різних форм власності, значна централізація товарних ресурсів та відсутність самостійності в комерційній діяльності; монополізм виробника й споживача; незбалансованість попиту та пропозиції; значне зростання цін, стрімка інфляція, порушення грошового обігу, бюджетний дефіцит; велика частка тіньової економіки, «сірого» та «чорного» ринку; розвиток бартерних угод, відсутність мотивації до ефективної праці, відсутність вибору в споживача.

Подолання деформації ринку та хвороб ринкової економіки (безробіття, інфляції, нестабільності) вимагає створення умов для виникнення в межах української економіки регульованого ринку. Необхідно забезпечити:

• наявність в економіці різних форм власності та різних форм господарювання, а також вільної конкуренції між ними;

• свободу господарської діяльності, вільний вибір партнерів у господарських зв’язках, самостійність, незалежність та відповідальність за господарські рішення;

• формування механізму вільного ціноутворення;

• вільне маневрування ресурсами (матеріальними, трудовими, фінансовими);

• можливість змінювати умови виробництва, його технологію;

• повний доступ до інформації про стан ринку для всіх учасників;

• збереження ринкової інфраструктури, тобто комплексу галузей, систем, служб, підприємств, що обслуговують ринок;

• збереження значного неринкового сектору економіки;

• послідовну інтеграцію національної економіки до системи міжнародних зв’язків;

• із боку держави — соціальні гарантії громадянам та підтримку непрацездатних та соціально незахищених верств суспільства.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Проаналізуйте основні причини нерівності доходів. Чи передбачає ринкова система рівний розподіл доходів? Стисло обґрунтуйте свою відповідь.

Відповідь. Нерівності доходів обумовлено неоднаковими здібностями людей, відмінностями в характерах і зовнішніми соціальними чинниками.

Перша причина в основному є наслідком таланту — деякі люди дуже талановиті, мають таланти в певній сфері або володіють винятковими фізичними здібностями, що дозволяє їм отримувати високі доходи. Вони також могли успадкувати майно, певне соціальне становище або фінансові ресурси батьків.

Друга причина пов’язана з особистою ініціативою — деякі особи можуть мати високу професійну підготовку, бажання ризикувати або терпіти несприятливі виробничі умови, сподіваючись на більш високу оплату. Вони також можуть демонструвати високу особисту ініціативу на робочому місці.

Третій чинник стосується суспільства в цілому. Високий показник індивідуальних здібностей не приводить до високих доходів, поки не поєднується з особистою ініціативою й не відповідає суспільним обставинам. Успадкована власність — за вмілого управління — забезпечує дохід незалежно від характеру людини та її особистих здібностей.

Ринок передбачає отримання доходів тими, хто володіє факторами виробництва. Ринок розподіляє факторні доходи відповідно до продуктивності факторів, що створює об’єктивну диференціацію доходів, зокрема створює проблему бідності. Чим вищою буде в суспільстві продуктивність усіх факторів виробництва, тим вищим буде рівень мінімальних доходів у ринковій економіці.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. За якими критеріями можна класифікувати ринки?

2. Визначте, за якими критеріями виділяють такі ринки: 1) ринок цінних паперів; 2) регіональний ринок; 3) ринок державних організацій та установ; 4) комерційний ринок; 5) дефіцитний ринок; 6) оптовий ринок; 7) регульований ринок.

3. За яких умов виникає тіньовий ринок? Для яких економічних систем є характерним це явище?

4. Доведіть, що саме товарне виробництво є ознакою ринкової економіки.

5. Назвіть напрямки формування регульованого ринку в економіці країни.

Економічна система і її типи. Переваги та недоліки економічних систем

1.1. Повідомте учням мету уроку – проаналізувати типи економічних систем, визначити їхні переваги й недоліки, з’ясувати, який тип системи найкращий для нашої держави. Поясніть учням, чому ці знання і вміння важливі для них.

1.2. Наголосіть, що існують різні способи організації товарного господарства, тобто різні економічні системи. Кожна з них відповідає своїм способом на три головні економічні питання:

• Що слід робити (які товари і послуги)?
• Як їх робити (яким способом)?
• Для кого ці товари і послуги робити (хто їх отримуватиме у свою власність)? Історично склалися три способи вирішення цих питань:
  • за традицією, тобто згідно з давніми звичаями;
  • командними методами – шляхом давання наказів зверху вниз;
  • за допомогою ринку.

  2. Основна частина

  2.1. Запропонуйте учням спільно пограти в гру «акваріум». Поясніть, що ця форма діяльності є однією з форм проведення дискусії: окрім вирішення дидактичних завдань, цей метод допомагає вдосконалювати навички роботи в малих групах, формувати комунікативну культуру та розвивати практичне мислення. Темою роботи в групах буде аналіз особливостей економічних систем та визначення їхніх переваг і недоліків.

  2.2. Перейдіть до роботи в малих групах. Після того, як учні об’єдналися в чотири групи і їм було запропоновано завдання та необхідна інформація (Додатки 1, 2, 3, 4, 5), одна з груп сідає в центр класної кімнати й утворює своє маленьке коло.

  2.3. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

  • прочитати вголос ситуаціюзавдання;
  • обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;
  • дійти спільної думки за 3-5 хв.

  2.4. Всі інші учні мають тільки слухати, не втручаючись у процес обговорення, спостерігати, чи змістовною є дискусія і чи відбувається вона за визначеними етичними правилами. Після закінчення 3-5 хвилин група займає свої місця, а інші учні обговорюють такі питання:

  • Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?
  • Чи була ця думка достатньо аргументованою?
  • Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

  2.5. Після цього місце в «акваріумі» займає інша група й обговорює наступну ситуацію.

  2.6. Усі групи по черзі мають побувати в «акваріумі», й діяльність кожної з них мусить обговорити клас.

  3. Підсумкова частина

  3.1. Підведіть підсумки уроку. Зверніться до учнів із запитаннями:

  • Що для них виявилося найскладнішим під час виконання цього виду роботи?
  • Що було цікавого?
  • Чи вистачило часу на виконання всіх завдань?

  3.2. Заохочуйте учнів, щоб вони поділилися своїми думками, відчуттями та емоціями.

  3.3. Оголосіть домашнє завдання – написати в зошитах про роль людини й фірм в економічній системі:

  • продавець;
  • виробник;
  • покупець;
  • споживач;
  • платник податків.

  Додаток 1

  Традиційна економічна система

  Економічною системою називається спосіб організації господарського життя суспільства.

  Традиційна економіка – це, за визначенням західних економістів, економічна система, в якій організація виробництва, розподіл і обмін базуються на освячених часом традиціях, що склались, і звичаях. У суспільстві з такою економікою панують кастовість і принцип спадковості.

  Переваги:

  1. Стабільність суспільства.

  2. Висока якість вироблюваних благ.

  Недоліки:

  1. Нездатність до розвитку і вдосконалення, відсутність технічного прогресу.

  2. Погана пристосовність до зміни зовнішніх умов.

  3. Обмеженість числа вироблюваних благ.

  У результаті в традиційній економічній системі:

  • чітко виражений соціально-економічний застій;
  • технічний прогрес і впровадження інновацій різко обмежені, оскільки вони вступають у протиріччя з традиціями і загрожують стабільності чинного суспільного устрою;
  • релігійні та культурні цінності первинні порівняно з економічною діяльністю;
  • у духовній і культурній областях панує консерватизм.

  Традиційні економічні системи характерні для низки слаборозвинених країн так званого «третього світу», до яких належать країни Африки й Латинської Америки. Ці країни характеризуються залишками патріархальних стосунків, сировинною і сільськогосподарською спрямованістю економіки. У своєму перспективному і соціальному розвитку ці країни орієнтуються на інші економічні системи, застосування досвіду яких пов’язують з конкретними економічними, природнокліматичними умовами, національно-побутовими і громадськими традиціями. Рівень життя і його якість у таких країнах досить низькі.

  Додаток 2

  Командна (планова) економічна система

  Економічною системою називається спосіб організації господарського життя суспільства.

  Командно-адміністративна система управління – система управління національним господарством, що ґрунтується на позаекономічному примусі – директивному (наказовому) керівництві з державного центру всіма підприємствами й іншими ланками господарства. Це особливий тип управління, при якому дія на працівників виявляється переважно за допомогою директив, наказів, розпоряджень і інших позаекономічних методів.

  Командна система означає:

  • безпосереднє управління всіма підприємствами з єдиного центру – вищих ешелонів адміністративної влади, що зводить нанівець самостійність і демократичне самоврядування підприємств;
  • держава повністю контролює виробництво і розподіл продукції, внаслідок чого виключаються вільні ринкові зв’язки між окремими підприємствами;
  • державний апарат керує діяльністю підприємств за допомогою адміністративно-розпорядчих методів, що підриває вільну заповзятливість працівників і їх матеріальну зацікавленість у результатах праці.

  Переваги:

  1. Здатність сконцентрувати ресурси для досягнення якої-небудь мети.

  Недоліки:

  1. Неспроможність точно спланувати всі потреби суспільства і розподілити ресурси для їхнього задоволення; як наслідок – надвиробництво одних благ і дефіцит інших.

  2. Відсутність достатніх стимулів до виробництва і технічного прогресу, необхідність використання позаекономічних методів примусу.

  3. Негнучкість, уповільнена реакція на зміни зовнішніх умов.

  Наказове управління виправдане в надзвичайних обставинах, викликаних війною, господарською розрухою, голодом і іншими масовими глобальними лихами. Проте коли голод, війна, розруха й інші лиха здолані, командне керівництво економікою стає непотрібним.

  Існування і функціонування командно-адміністративної системи в умовах мирного розвитку здатні втягнути економіку в глибокий застій і кризу.

  Додаток 3

  Змішана економічна система

  Економічною системою називається спосіб організації господарського життя суспільства.

  Змішаними економічними системами називаються системи з переважанням приватної власності на засоби виробництва і наявністю державного сектору в низці галузей економіки.

  Змішана економіка – концепція розвитку сучасної західної економіки, згідно з якою господарства різних країн перетворилися з системи приватного підприємництва (якими вони були в ХV-ХІХ ст.) на систему змішаної економіки, що складається з приватного і державного секторів. Приватний сектор, що представлений дрібними господарствами одноосібних власників, розвивається на основі ринкового саморегулювання (побічно частково контролюється і регулюється державою і великим бізнесом, наприклад, через реєстрацію фірм, оподаткування, фінансову звітність) і охоплює головним чином сферу послуг. Проміжне становище між одноосібними господарствами і державним сектором національної економіки займають господарства, акціонерні товариства, що базуються на загальній пайовій власності (товариства, кооперативи, господарські об’єднання), що випускають частину продукції в недержавному секторі національної економіки. Цей сектор становить індустріально-технологічну базу національного господарства. Він діє в гірничодобувній і переробній промисловості. Держава здійснює непряме регулювання цього сектора.

  Практично всі наявні в сучасному світі економіки слід віднести до змішаного типу. У реальному житті будь-якої країни у чистому вигляді немає жодної економічної системи. В Англії, наприклад, близько 30% робочої сили зайнято в державному секторі, інші 70% – у приватному.

  Додаток 4

  Ринкова економічна система

  Економічною системою називається спосіб організації господарського життя суспільства.

  Ринок – це вся сукупність форм і організацій співпраці людей один з одним, призначених для того, щоб звести разом у комерційних цілях продавців і покупців і дати можливість першим продати, а другим – купити товари.

  Основні дійові особи ринку – громадяни, держава і підприємства. Між ними існують зв’язки двох типів:

  • першого типу – це покупки товарів і послуг;
  • другого типу – це плата за товари, що купуються, і послуги.

  Одного без іншого не буває, тому що в ринковій економіці будь-який товар (у тому числі й здатність до праці) міняють на гроші, а гроші міняють на товар.

  Конкуренція – боротьба між виробниками за вигідніші умови виробництва, купівлі-продажу товарів на ринку.

  У ринковій економіці добробут кожного визначається тим, наскільки успішно він може продати на ринку товар, яким володіє:

  • свою робочу силу;
  • навички;
  • вироби;
  • власну земельну ділянку;
  • вміння організовувати комерційні операції.

  Той, хто запропонує покупцям найкращий товар на найвигідніших умовах, стає переможцем у конкурентній боротьбі й відкриває собі дорогу до зростання добробуту.

  Недоліки:

  1. Нерівність. Значна різниця в прибутках громадян.

  2. Незадовільне вирішення проблеми соціальної справедливості.

  3. Збагачення лише тих, хто досягає успіху, і розорення невдах.

  4. Нестійкість економіки: їй властиві підйоми і спади.

  6. Нестійкість цін.

  7. Невпевненість у завтрашньому дні.

  8. Платність більшості послуг. Залежність медичного обслуговування й освіти від рівня прибутків громадян.

  9. Велика кількість бездомних людей, безпритульних дітей.

  10. Вищий рівень злочинності на тлі соціальної нерівності.

  11. Допомогу незаможним людям робить не ринок, а держава.

  12. Ринок не забезпечує оборону країни.

  13. Ринок не в змозі відшкодувати збиток, нанесений довкіллю виробництвом продукції.

  Переваги:

  1. Велика свобода вибору для виробників і споживачів.

  2. Для управління економікою не потрібний великий апарат чиновників.

  3. Постачання споживачів необхідними товарами.

  4. Широкий вибір товарів і послуг.

  5. Постійна спрямованість на пошук сучасних методів виробництва нових товарів, на впровадження передових технологій, які забезпечують високу якість продукції і високий прибуток фірм.

  6. Дія конкуренції між фірмами на ефективність їхньої роботи, зниження цін і підвищення якості товарів та послуг.

  7. Відсутність дефіциту через швидку реакцію підприємців на запити споживачів.

  8. Висока продуктивність фермерських господарств (наслідок приватної власності на землю).

  Додаток 5

  Завдання

  Відповісти на запитання (запитання для роботи кожної групи можуть змінюватися):

  1. У чому полягає принципова відмінність ринкової системи від традиційної й централізованої економічних систем?

  2. Чи має централізована економіка які-небудь переваги порівняно з ринковою економікою?

  3. Чому, на ваш погляд, колишні соціалістичні країни відмовилися від жорстокого регулювання економіки?

  4. Чи існують сьогодні в розвинених країнах елементи традиційного ухвалення економічних рішень? Чи вони ефективні в сучасних умовах?

  5. Чому характерною рисою радянського соціалізму були черги в магазинах?

  6. Чи можна спостерігати черги по які-небудь товари або послуги в ринковій економіці?

  7. Яка економічна система, на вашу думку, найкраща для розвитку держави?

  8. Яка з економічних систем, на вашу думку, найкраща для підприємницької діяльності?

  Аркадий Морейнис рассказал, как объяснить ребенку, что такое предпринимательство (15.12.2017)
  Инвестор Аркадий Морейнис в Telegram-канале «Тёмная сторона» рассказал, как доступно объяснить ребенку суть предпринимательства.

  В Університеті банківської справи відбудеться IV Всеукраїнський турнір юних знавців курсу «Фінансова грамотність» (05.12.2017)
  7-8 грудня в Університеті банківської справи пройдуть півфінальні та фінальні ігри ІV Всеукраїнського турніру юних знавців курсу «Фінансова грамотність».