Абсцес і флегмона А флегмона — розвиток гнійного процесу в просторах клітин (чітких меж не має). Ці ускладнення після підшкірної ін'єкції зазвичай розвиваються при недотриманні правил знезараження рук, шкіри і при відсутності лікування інфільтратів.
Підшкірна ін'єкція застосовується за необхідності введення у м'яз як водного, так і олійного розчину лікарських препаратів, або суспензії, в об'ємі не більше 10 мл (бажано не більше 5 мл). Підшкірно також проводяться щеплення проти інфекційних захворювань шляхом введення в організм вакцини.
Внутрішньошкірно вводяться засоби імунологічної діагностики, вакцини, гомеопатія. Усі маніпуляції, навіть при виїзді фахівця додому, проводяться після консультації лікаря, огляду пацієнта, оцінки його стану, інтерпретації результатів аналізів, призначення відповідної терапії.
Голка ін'єкційна 1-0,6Х40 ГОСТ 25377-93 — голка ін'єкційна типу 1 до шприців типу «Луер», діаметром 0,6 мм і довжиною 40 мм із довгим зрізом). Випускаються спеціальні голки для внутрішньошкірних, підшкірних, в/м, в/в ін'єкцій та ін.
Отже, підготовка до уколу:
- потрібно ретельно помити руки з милом;
- ампулу з ліками слід протерти спиртом і струснути;
- підпиляти кінчик ампули та відламати, а в шприц необхідно набрати ліки;
- по шприцу потрібно постукати пальцем, що допоможе зібрати бульбашки повітря в один, у верхній частині шприца.
Голка шприца після проколу шкіри вводиться у підшкірну клітковину приблизно на приблизно на 2/3 довжини. Після проколу шкіри перед введенням препарату необхідно відтягти поршень шприца назад для перевірки потрапляння голки в судину. Препарат вводиться під шкіру в повному об'ємі.
Найчастішим ускладненням підшкірної ін’єкції є утворення інфільтратів у місці ін’єкції. Зазвичай інфільтрати утворюються при введенні препарату в місце ущільнення або набряку, що утворився після попередніх підшкірних ін’єкцій. Інфільтрати також можуть утворюватися при введенні …
Про автора