“Диверсанти” у Брянській області. Реакція Кремля, Києва та інші подробиці

Російська влада та ЗМІ у четвер повідомили про проникнення у Брянську область “української розвідувально-диверсійної групи”. Київ назвав це “класичною провокацією”. В інтернеті опублікували відео, у якому відповідальність за рейд бере на себе так званий “Російський добровольчий корпус”. Президент Росії скасував поїздку на Північний Кавказ. “Диверсанти”, схоже, вже залишили російську територію.

Що відомо про все це зараз?

З чого все почалося – коротко

Першим із твердженням про те, що до села Любечани Климівського району “проникла ДРГ”, виступив брянський губернатор Олександр Богомаз. Близько 11:30 за місцевим часом він заявив, що “диверсанти” нібито обстріляли автомобіль, що рухався, внаслідок чого загинув чоловік-водій і була поранена 10-річна дитина. Хлопчик у лікарні. Пізніше губернатор повідомив про ще одного загиблого – чоловіка 1966 року народження.

Цю новину підхопили телеграм-канали та російські державні ЗМІ, серед іншого стверджуючи, що десятки “диверсантів” нібито захопили заручників. Обласна адміністрація заявляла, що ані чисельність ДРГ, ані факт захоплення заручників підтвердити не може. Твердження про кількість учасників рейду та кількість “заручників” висміяли навіть провоєнні російські блогери, нагадавши, скільки людей живе у прикордонних селах.

З офіційних та неофіційних повідомлень випливало, що “диверсанти” могли проникнути у два села, розташовані безпосередньо на кордоні з Україною: Любечани та Сушани (між ними близько 20 км автомобільною дорогою).

Заява ФСБ – ще коротша

Перша заява ФСБ складалася всього з 25 слів і не містила жодних подробиць: “У прикордонному Климівському районі Брянської області ФСБ Росії та наданими силами Міністерства оборони Російської Федерації проводяться заходи щодо знищення озброєних українських націоналістів, які порушили державний кордон”.

У другій заяві російська контррозвідка стверджує, що після рейду виявили велику кількість вибухових пристроїв різного типу, йде розмінування.

Реакція Кремля

Російський президент Володимир Путін назвав події у Брянській області “черговим терористичним актом”.

“Проникли на прикордонну територію, де відкрили вогонь по цивільних особах. Бачили, що це – цивільна машина, бачили, що там сидять цивільні особи та діти. “Нива” звичайна”, – сказав він, виступаючи по відеозв’язку на церемонії відкриття Року педагога та наставника.

Окрім цього заходу, у графіку Путіна у четвер була поїздка до П’ятигорська. Її скасували.

ЗМІ припустили, що у відповідь на події у Брянській області президент Росії терміново скликав Радбез Росії. Незалежне видання “Верстка” повідомило, що екстрене засідання вже проводиться. Ще ні, але відбудеться у четвер, заявив RTVI член комітету Держдуми з оборони Андрій Гурулєв.

Представник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “таких планів не було” і планову нараду Путін проведе лише у п’ятницю. Однак і після цього коментаря “Верстка” продовжувала наполягати: Рада безпеки зібралася. “Вже радяться”, – сказало виданню джерело, близьке до силових структур. За версією видання, у четвер Путін розмовляє з окремими членами ради, а у п’ятницю буде “офіційна” нарада у повному складі.

“Добровольчий корпус”

Щойно Кремль заявив про атаку “терористів” на Брянську область, відповідальність за неї взяв на себе “Російський добровольчий корпус”. У його телеграм-каналі, у якого вдень у четвер було менше 27 тисяч підписників, з’явилося відео з двома чоловіками в камуфляжі, які позують на тлі будівлі з табличкою “Любечанський фельдшерсько-акушерський пункт”.

Один із них заявив, що “добровольчий корпус” перейшов державний кордон Росії, щоб продемонструвати, що “російські люди зі зброєю в руках можуть боротися з режимом” (відео до середини дня подивилися майже пів мільйона людей).

Автор фото, t.me/russvolcorps

Скріншот відео, яке опублікував “добровольчий корпус”

Чоловік на відео – 38-річний Денис Нікітін, який, за деякими даними, очолює цей “добровольчий корпус”, пише “Верстка”. Нікітін народився у Москві, навчався в Європі, а у 2017 році переїхав до України.

Видання “Агентство” встановило, що на ґанку фельдшерського пункту дійсно стояв Денис “Rex”, який на пресконференціях та в інтерв’ю вже з’являвся як командир “корпусу”. Чоловіки на відео тримають у руках прапор, який раніше використовували представники цієї організації, а у Любечанах справді є такий фельдшерський пункт.

Видання “Сирена” називає інше прізвище, посилаючись на перевірку за допомогою сервісу з розпізнавання облич Pimeyes: це Денис Капустін, також відомий як Денис White Rex. Нікітін – нове прізвище Капустіна, пояснює “Новая газета Европа”.

У січні суд у Волгограді заблокував інтерв’ю з ним у YouTube, в якому він стверджував, що воює у складі “Російського добровольчого корпуса”. У минулому Капустін – футбольний хуліган, брав участь у бійках за ЦСКА, пише видання.

Телеграм-канал Baza також повідомив про Капустіна, назвавши його неонацистом і супроводивши своє повідомлення фотографією, імовірно зробленою понад 10 років тому під час боїв без правил у Москві. Німецька поліція називала його “одним із найвпливовіших” неонацистських активістів Німеччини, пише “Новая газета Европа”, він “професіоналізував у країні субкультуру ультраправих боїв”.

Реакція Києва

Від імені української влади першим повідомлення про “диверсантів” у прикордонному російському регіоні прокоментував радник голови офісу президента Михайло Подоляк.

“Історія про українські ДРГ у Росії – це класична провокація. Цілком свідома. Росія хоче злякати своїх, щоб за рік війни хоч якось виправдати напад на іншу країну і бідність, що росте. Тим часом партизанський рух у Росії стає сильнішим і агресивнішим. Бійтеся своїх партизанів”, – написав він у твіттері.

Пізніше Подоляк записав ще й відео: “Щодо фейкових українських ДРГ у Брянській області. Класична Росія. Вона завжди йде на провокації, брехню, вона завжди створює інформаційні приводи – правда, не зрозуміло, навіщо вона робить це зараз, коли ми маємо повноцінну війну. Немає сенсу провокувати того, хто з тобою вже воює”.

Що пишуть прихильники війни

Повідомлення про “українську ДРГ” у Брянській області очікувано викликали бурхливу реакцію у російській провоєнній блогосфері – Z-канали та прихильники війни почали вимагати помсти. Риторика трохи пом’якшала після публікації відео “добровольчого корпусу”.

“Розібратися з усіма учасниками вилазки на Брянську область необхідно найсуворішим чином, максимально жорстко і навіть жорстоко. Стріляти на ураження. Розібратися не лише з ними, а й притягти до відповіді їхні сім’ї, які можуть мешкати на території Росії. Перевірити їх ґрунтовно та ретельно”, – заявив у своєму телеграм-каналі глава Чечні Рамзан Кадиров.

Блогер та співробітник ВДТРК Євген Піддубний написав, що “напад на жителів Брянської області” вчинили “бойовики підконтрольної головному управлінню розвідки ЗСУ організації”, тому відповідальність лежить на керівнику української військової розвідки Кирилі Буданові”.

Представник головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов у відповідь на прохання про коментар послався на заяву “добровольчого корпусу”, назвавши його представників людьми, які “зі зброєю в руках воюють” проти режиму Путіна “і тих, хто його підтримує”, повідомила українська агенція УНН.

“Україна не атакує територію РФ, не відправляє туди ДРГ, не вбиває там цивільних. Україні це не потрібно”, – заявив Подоляк.

“Я щойно звідти”

Видання “Важные истории”, оголошене в Росії небажаною організацією, стверджує, що отримало коментар одного з учасників рейду. Він говорить про якесь “завдання”, не уточнюючи, хто саме його дав.

“Я щойно звідти. Нас на цьому завданні було 45 людей. Зайшли, відзняли, зробили засідку на дві БМП. Дітей постраждалих я не бачив. Але був один потерпілий прикордонник. Жодних заручників не брали”, – сказано в анонімному коментарі, зробленому нібито бійцем “корпусу”.

ВВС не може оперативно перевірити твердження, пов’язані з подіями у прикордонних селах Брянської області, що відбулися у четвер.

“Українські диверсанти”, які проникли раніше до прикордонного району Брянської області, “не виявляють ознак активності” – вони могли залишити російську територію, передає російська агенція ТАСС, посилаючись на очевидців. Звуків стрілянини вже не чути.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Які змії водяться у Брянську

Змії в місті: як поводитися при зустрічі з повзучим гадом

Змії в місті: як поводитися при зустрічі з повзучим гадом:

Які змії у нас водяться, як уникнути небезпеки при зустрічі з отруйними зміями, і головне – як надати допомогу при укусі? Про це дана корисна інформація.

Які змії живуть в Україні та які з них не отруйні і отруйні.

Серед не отруйних змій в нашій країні розповсюджені звичайні Вужі та два виду плазунів, які є не отруйними, але несуть серйозну небезпеку для людини, через свою агресивну пове- дінку і здатність наносити укуси, що ведуть до серозних травм та кровотечі. Це, Каспійський полоз і Ескулапів полоз.

Вужі відрізняються від інших змій «жовтими вухами» — яскраво-вираженими відмітинами на голові, частіше жовтими, але іноді білими і оранжевими. Самки більші за розміром самців, іноді досягають до 1,5 метрів, але найчастіше розміри не більше метра. Харчується в основному живими жабами, гризунами і рідше рибою. Природними ворогами вужів є лелеки, хижі птахи і деякі ссавці.

Вужі добре приручаються і переносять неволю. В Україні та в Білорусі часті випадки одомашнення вужів (для знищення мишей).

Вуж неагресивний, побачивши людину він зазвичай рятується втечею. Спійманий вуж спочатку активно захищається: шипить і викидає голову вперед, що страхітливо діє на більшість ворогів. Якщо ж це не допомогло, він вивергає недавно з’їдену їжу, прикидається мертвим. Кусається рідко. Для людини укус практично не становить жодної небезпеки.

Вужі відмінно плавають, під водою можуть знаходитися більше, ніж пів години

У квітні – травні починається шлюбний період. У липні – серпні самки вужів шукають

вологі і теплі місця для відкладання яєць. Ідеально для цього підходять купи перегною, старої соломи, опалого листя, також годяться сирий мох, трухляві пні і мишачі нори. У жовтні – листопаді заповзають в різні нори і щілини в землі, де вони і зимують.

Каспійський полоз водиться у степах Одеської, Миколаївської, Запорізької та Кіровоградської областей.

Сягаючи двох метрів, в окремих випадках 2,5 метри у довжину, ця змія є найбільшою не тільки в Україні, а й у Європі.

Каспійський полоз не отруйний, але цей недолік гад із лишком компенсує надзвичайно агресивним характером. При наближенні людини він згортається кільцями і готується до атаки. Кидок полоза може сягати двох метрів у довжину.

Вкусити цей плазун прагне за обличчя або шию. В останньому випадку укус може бути досить небезпечним, адже пащу полоза прикрашають 22 гострих зубів. До речі, у середині XX століття в Європі загинуло 2 людини від втрати крові після укусів у шию. Спина каспійського полоза забарвлена в темні відтінки сірого, чорного, бурого або вишневого кольорів. Черево завжди світло-жовте. Хвіст – довгий і тонкий.

Ескулапів полоз

Подібним агресивним характером також відрізняється ескулапів полоз. За розмірами цей вид лише трохи менший каспійського. Забарвлення зазвичай має у оливкових, бурих або кремових тонах. Зустрічається вкрай рідко в Кіровоградській області.

Отруйні змії: які водяться в Україні та що робити в разі укусу.

В Україні живуть 11 видів зміїв, із яких лише п’ять є отруйними. Це представники роду гадюк – гадюка звичайна, Степова гадюка, гадюка Нікольського, гадюка Ренарда та Носата гадюка.

Гадюки водяться поблизу боліт, у лісах, горах та на луках. Єдина умова – наявність поблизу (не більше 100 м від гнізда) відкритих ділянок для прийняття сонячних ванн. Коли температура повітря перевищує середні показники, їхня активність знижується, вони стають малорухливими та млявими, тому зазвичай люди отримують укуси, якщо випадково наступають, сідають чи лягають на плазунів.

Гадюка звичайна

Найпоширеніший вид, зустрічається практично скрізь. Довжина тіла зазвичай не перевищує 65 см. Забарвлення завжди камуфлююче. Ідентифікувати звичайну гадюку можна за зигзагами на спині, однак серед них часто зустрічаються і повністю чорні особини-меланісти.

Укус може бути досить небезпечним, тому без медичної допомоги не обійтися.

Степова Гадюка

Зустрічається рідко, природний ареал обмежений степами та лісостепами південних і східних областей країни. Вкрай рідко зустрічається у гірських районах Карпат.

Середні розміри степової гадюки – близько 50-55 см. Відмінна особливість – забарвлення у коричневих або бурих тонах, спину завжди прикрашає більш темна зигзагоподібна смужка. Черево зазвичай сіре зі світлими плямами.

Саме степова гадюка вважається найнебезпечною серед отруйних змій України, порція отрути і її токсичність найбільша.

Гадюка Нікольського

Поширена тільки у лісостеповій частині Лівобережжя. Загалом зустрічається рідко.

Це найбільша з трьох отруйних змій України, її довжина може перевищувати 80 см.

Колір має темно-чорний, без смуг і візерунків. Ще одна відмінна риса – ледь помітна діжковидна форма тіла: посередині воно трохи ширше, ніж біля голови і хвоста.

Гадюка Ренарда Носата Гадюка

За розміром: довжина тіла коливається від 50 до 80 см.

За кольором: зазвичай гадюка має шкіру чорних, сірих, бурих, світло-жовтих тонів, іноді з вкрапленнями білого, а хвіст світліший за тіло.

Голова і очі: голова у цих плазунів має виражену трикутну форму з заокругленим носом і помітно виступаючими у боки скроневими частками, зіниці у них завжди вертикальні, у разі браку освітлення можуть ставати округлими як у котячих.

За характером: це не агресивні змії, при наближенні людини вони ліпше сховаються або поповзуть геть.

Змії не нападають першими, а проявляють агресію лише у разі небезпеки – якщо на них випадково наступають, сідають чи лягають. Тому варто дотримуватися правил безпеки.

Вигадками є те, що змії нашої фауни з власної ініціативи нападають на людей та переслідують їх аби вкусити. Насправді при зустрічі з людиною змії завжди намагаються втекти. Кусає гадюка лише тоді, коли людина ненароком наступає на неї, не помітивши серед трави. Проявляють агресію і випади в бік людини змії загнані у глухий кут. Отрута гадюкам потрібна не для того, аби нападати на людей чи великих хижаків, а для знешкодження мишоподібних гризунів.

Як вберегтися від укусів змій

Правило №1 – Не рухайтеся

Побачили змію – не робіть різких рухів і почекайте, доки гадюка не відповзе, адже, як правило, змія просто не побачить нерухомий об’єкт.

Правило №2 – Одягайтеся відповідно

Якщо ви вирушаєте в місцевість, де потенційно можуть жити змії, вибирайте одяг, що захистить від укусів. Це довгі штани із цупкої тканини, високі черевики. Штани потрібно заправити в черевики.

Правило №3 – Перевіряйте місце відпочинку

Щоб відлякати змію, перед тим, як сісти на траву, камінь чи колоду – пошурхотіть чи постукайте палицею.

Правило №4 – Не торкайтеся неперевірених предметів руками

Змії часто ховаються в старих пеньках, копицях сіна, під каменями або стовбурами дерев. Саме тому цих предметів краще не торкатися руками, а користуватися ціпком.

Наслідки укусу гадюки

Дуже серйозні наслідки можливі тільки у рідкісних випадках, летальний результат – вкрай рідко і лише у разі не надання медичної допомоги.

Особливо небезпечні укуси для дітей, людей похилого віку та осіб зі зниженим імунітетом.

При цьому, як не дивно, приблизно для 30% людей укус гадюки є безболісним і ніяк не шкодить, 40% – відчувають гострий біль, а в місці укусу з’являється пухлина.

Як діє отрута змії? У важких випадках через 15-30 хвилин можливі: запаморочення, нудота, блювання, діарея, блідість шкіри, підвищене потовиділення, озноб, тахікардія, втрата свідомості, набряк тканин та запалення лімфатичних вузлів.

Що робити, якщо гадюка вкусила?

Намагайтесь якнайшвидше потрапити до лікарні, адже лише медик зможе надати необхідну допомогу.

Проте пам’ятайте, що навіть без медичного лікування укус гадюки надзвичайно рідко призводить до смерті.

Якщо до лікарні далеко, надайте першу допомогу постраждалому, дотримуючись кількох простих правил:

– спокій і мінімум рухів;

– давайте багато води;

– місце укусу обробіть антисептиком;

– зніміть з ураженої кінцівки весь одяг, прикраси або взуття;

– якщо є, випийте 1-2 таблетки ліків від алергії;

– прикладіть до рани лід, обгорнутий в тканину;

– при транспортуванні покладіть кінцівку на підвищення;

– не можна висмоктувати отруту: таким чином вірогідність зараження збільшується, до того ж небезпеці піддається й людина, у якої отрута опинилась у роті (відсмоктувати отруту можна тільки якщо в найближчі години неможливо отримати медичну допомогу);

– не накладайте джгут;

– не припікайте рану;

– не можна вживати алкоголь.

Вже у лікарні постраждалому мають ввести антитоксин.

Аби уникнути небажаного сусідства із зміями, доречно обкошувати траву поблизу будівель, не засмічувати подвір’я будівельними та іншими матеріалами, проводити боротьбу із мишоподібними гризунами, зачиняти підвальні приміщення. Біля охайної та доглянутої оселі зміям нічого їсти і немає де сховатися.

Навчитися жити по-сусідству зі зміями – це основне завдання людей. Насправді нічого страшного у цьому немає. Головне – озброїтись інформацією, не убивати безпідставно “сусідів, що плазують “, збагнути і проаналізувати ситуацію. В природі усе взаємопов’язане. Змії відіграють важливу роль в підтриманні екологічної рівноваги. Вони приносять користь, поїдаючи гризунів. Їх у свою чергу поїдають птахи та звірі. Що станеться, коли їх винищити? Відповідь зрозуміла – значно збідніє природа, спостерігатимуться де градаційні процеси. Знищити простіше, ніж вберегти. А вберегти природу і змій зокрема ми можемо лише спільно, озброївшись знаннями. Людина у ХХІ століття повинна мислити, берегти природу, примножувати її багатства і аж ніяк не знищувати світ довкола.

Інформація від упарвління з питань надзвичайних ситуацій

та цивільного захисту населення