Середньовічні автори знали язичництво у період його розквіту, але залишили про нього дуже мало свідчень. Літописи згадують головних шістьох слов'янських богів: Перуна, Стрибога, Даждьбога, Хореса, Семирагла та богиню Макош. Згадуються також Велес, Сварог, Род і Рожаниці.
Так, Про-копій Кесарійський свідчить, що слов'яни поклонялися єдиному Богу-громовержцю й приносили йому в жертву рогату худобу.
Найвідомішими руськими богами були: Велес (або Волос) (покровитель науки, знань і мудрості; торгівлі, худоби, магії), Мокоша (богиня-мати, богиня прядіння); Дажбог (бог зимового сонця), Хорс (бог сонця), а також Ярило (бог літнього сонця, родючості та плодючості); Сварог (бог неба і Зодіаку, бог-коваль), Сварожич (бог- …
Найвідомішими руськими богами були: Ярило (бог сонця та весни), Дажбог (бог сонця та багатства), Велес (або Волос) (бог скота), Перун (бог грому), Род (бог народження). Язичество скасував князь Володимир у 988 році, а замість нього було введено християнство східного обряду (православ'я).
Язичництво — це не просто релігія, це — світогляд, цілісна система уявлень про світ і місце людини у ньому. Боги уособлювали явища природи, космос, з часом — і суспільні процеси. У віруваннях і культах язичників відбивалися уявлення про світ, основні явища природи, стихії, добрі і злі сили.
Цей список містить перелік персонажів і істот давнього слов’янського язичництва: богів, богинь, персоніфікацій та чудовиськ. Перун, у балтів Перкунас, Прове — первісно бог неба та грози, податель дощу. Пізніше — покровитель війни, воїнів і князівської влади. В Київській Русі …
Про автора