Зворотний займенник – себе. Присвійні займенники – мій, твій, наш, ваш, їхній, свій. Вказівні займенники – цей, той, такий, стільки. Означальні займенники – весь, всякий, кожний, інший, сам, самий.
Оскільки далі йде повнозначне слово (іменник) і ми можемо поставити до нього питання обабіч (чого?) дороги, то це прийменник. Слово «то» є сполучником. Воно поєднує однорідні підмети.
Уживається для підсилення значення питального займенника або прислівника, що входить до складу питального речення.
Частина — окрема одиниця (пайка, шматок, кількість, ділянка, елемент, деталь, орган, розділ, відділ), яка відділяється від чогось цілого.
Частини мови: таблиця
| № з/п | Назва частини мови | Приклади |
|---|---|---|
| 6 | Прислівник | Тихо, здалеку, наперекір. |
| 7 | Прийменник | За, поміж, згідно з. |
| 8 | Сполучник | І, але, якби. |
| 9 | Частка | Ні, аби, навіть. |
Части́ни мо́ви — великі за обсягом класи слів, об’єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників.
Про автора