Іл-76 розбився у Бєлгороді. Росія каже, що везли полонених, Україна – обмін мав бути

Міністерство оборони Росії згодом звинуватило в збитті літака ЗСУ.

Позиція України

ВВС Україна звернулась за коментарем до Генштабу ЗСУ, Міноборони України та ГУР МО щодо даного інциденту. Спочатку у Генштабі вказали ВВС Україна, що точної інформації щодо ситуації не мають і з’ясовують обставини.

“У нас такої інформації немає”, – сказало джерело щодо повідомлень деяких ЗМІ, нібито літак могли збити ЗСУ.

Пізніше Головне управління розвідки підтвердило інформацію про обмін полоненими, який планувався на 24 січня.

“Я можу констатувати, що запланований на сьогодні обмін наразі не відбувається”, – сказав в коментарі “Радіо Свобода” представник ГУР Андрій Юсов.

Однак інформація про те, що військовополонені могли перебувати у літаку Іл-76, який впав у Бєлгородській області, озвучена російською стороною, наразі перевіряється.

Під вечір Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив заяву, із якої важко зробити однозначний висновок, але там пообіцяли і надалі знищувати цілі біля Бєлгорода:

“Збройні Сили України вживають усіх заходів для захисту України та українців.

Неспроможність противника досягти будь-яких результатів на полі бою, продовжує його стратегію терору, зокрема і на Харківському напрямку. Застосування ракетного ураження з метою знищення Харкова та вбивства цивільних ми бачимо і в інших містах України.

Лише за останній тиждень противником завдано 19 ракетних ударів по Харківщині.

Застосовано:

26 ЗКР С-300;

3 БР “Іскандер-М”.

Внаслідок чого загинуло 16 осіб, у тому числі одна дитина.

Поранено – 78 осіб. Зруйновано 13 будівель, у тому числі – одна лікарня, три заклади освіти, шість житлових будинків.

Задля зменшення саме ракетної загрози, Збройні Сили України не тільки контролюють повітряний простір, а й детально відстежують точки запусків ракет та логістику їх постачання, особливо, з застосуванням засобів військово-транспортної авіації.

Зафіксована інтенсивність обстрілів прямо повʼязана із зростанням кількості військово-транспортних літаків, що протягом останнього часу направлялися до аеродрому Бєлгорода.

З урахуванням цього, Збройні Сили України будуть і надалі вживати заходів зі знищення засобів доставки, контролю за повітряним простором для знищення терористичної загрози, в тому числі на Бєлгородсько-Харківському напрямку”.

У своєму вечірньому зверненні президент Володимир Зеленський сказав, що викликав керівників ГУР, СБУ, міноборони та ЗСУ для доповіді щодо ситуації з літаком та обміном.

“Очевидно, що росіяни граються із життями українських полонених, із почуттями рідних та з емоціями нашого суспільства”, – сказав він.

Водночас Зеленський зазначив, що треба встановити “всі чіткі факти” – “настільки, наскільки це можливо, враховуючи, що падіння літака сталося на російській території – поза нашим контролем”.

Президент додав, що Україна розслідує обставини події, інформуватиме партнерів, а також буде наполягати на міжнародному розслідуванні.

Приблизне місце аварії Іл-76

Як розвивались події

Зранку у місцевих телеграм-каналах Бєлгорода поширили відео, на якому видно, як якийсь літак летить вниз, а потім вибухає на землі.

Згідно із заявою російського міноборони, літак летів з підмосковного аеродрому Чкаловський в Бєлгород. Він упав за 5-6 кілометрів від села Яблоново.

Аварія сталася приблизно об 11-ій годині за московським часом (10 за Києвом).

Автор фото, Getty

Іл-76 – це військово-транспортний літак, що може перевозити як військову техніку та зброю, так і сотні людей.

За словами російського міноборони, на борту було 65 українських військовополонених, яких доставляли в Бєлгородську область для обміну, а також 6 членів екіпажу і три людини, які супроводжували полонених.

Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков повідомив, що сталася “подія” в Корочанському районі. Заради цього він змінив свій робочий графік і виїхав на місце.

Play video, “Відео падіння Іл-76 у Бєлгородській області”, Тривалість 0,31

Відео падіння Іл-76 у Бєлгородській області

Пізніше губернатор повідомив, що всі, хто був на борту Іл-76 – загинули. Він не уточнив, скільки саме людей там було.

Російська пропагандистка Маргарита Симоньян опублікувала нібито список українських військовополонених, які були на борту Іл-76. Там 65 прізвищ.

Проте у списку є чоловік, ім’я, прізвище і по батькові якого збігається з даними обміняного ще 3 січня 2024 року. Але у списку, який тоді публікували ЗМІ, немає дати народження (як є у Симоньян), проте всі інші дані збігаються.

ВВС не має підтверджень, що люди зі списку Симоньян дійсно повинні були брати участь в обміні і були на борту літака. Але перераховані нею військові справді перебували у російському полоні.

Згадки про них знайшлися в соцмережах та на спеціалізованих сайтах, присвячених полоненим. ВВС випадково перевірила імена 20 осіб зі списку — всі вони згадувалися як українські військовополонені. ВВС не наводить їхнього прізвища, оскільки неясно, чи справді вони загинули в авіакатастрофі.

Українські ЗМІ стверджували, посилаючись на джерела в ЗСУ, що падіння літака – “це їхня робота”. Таку цитату дали “Українська правда” і “РБК-Україна”. За версією джерела, збитий Іл-76 перевозив не полонених, а, “ймовірно”, ракети для ЗРК С-300.

Пізніше “Українська правда” відредагувала новину, прибравши звідти слова про “роботу” ЗСУ.

Український координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими не спростував і не підтвердив інформацію про те, що готувався новий обмін.

У своїй заяві відомство заявило, що зараз збирає та аналізує інформацію, а також просить утриматися від поширення неперевіреної інформації до оприлюднення офіційних коментарів.

“Наразі, я, як уповноважений ВРУ з прав людини, з’ясовую всі деталі події та аналізую отриману інформацію”, – додав омбудсмен Дмитро Лубінець.

Близько 17:40 середи Головне управління розвідки розповсюдило заяву про цю подію. В ній сказано, що Україна виконала всі домовленості для підготовки обміну полоненими, але їх безпеку мала забезпечити російська сторона.

“Водночас, українську сторону не було поставлено до відома про необхідність забезпечення безпеки повітряного простору в районі міста Бєлгород у визначений період часу, як неодноразово робилось в минулому”, – заявляє ГУР.

Україна не була проінформована про кількість транспортних засобів, маршрути та форми доставки полонених. Наголошується, що доставка полонених відбувається як авіаційним, так і залізничним і автомобільним транспортом.

“Посадка транспортного літака в 30-кілометровій зоні ведення бойових дій не може бути безпечною і в будь-якому разі має обговорюватися обома сторонами, адже в іншому випадку це наражає на небезпеку весь процес обміну”.

Це може свідчити про навмисні дії РФ, направлені на створення загрози життю та безпеки полонених, заявляє розвідка.

“Виходячи з цього, мова може йти про сплановані та навмисні дії рф з метою дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки нашої держави”, – сказано в заяві.

При цьому ГУР наголошує, що розвідка ще досі не має “достовірної та вичерпної інформації” з приводу того, хто саме перебував на борту літака та в якій кількості.

Реакція Кремля

Автор фото, Getty Images

Іл-76 – фото ілюстративне

Кремль спочатку відмовлявся коментувати повідомлення російського міноборони.

“Це достатньо нова, свіжа інформація. Зараз будемо з нею розбиратися”, – сказав прессекретар російського президента Дмитро Пєсков.

Натомість голова оборонного комітету Держдуми Андрій Картаполов звинуватив в ударі по російському літаку ЗСУ.

За його словами, ще один літак Іл-76, в якому летіло 80 українських військовополонених, розвернули після падіння авіалайнера в Бєлгородської області.

Картаполов заявив, що обміни полоненими між Росією і Україною, “схоже, будуть поставлені на паузу”.

Міноборони РФ згодом звинуватило в атаці ЗСУ і заявило, що ураження Іл-76 здійснили з району населеного пункту Липці Харківської області із застосуванням зенітного ракетного комплексу.

Радіолокаційними засобами Повітряно-космічних сил Росії “спостерігався запуск двох українських ракет”, зазначає міністерство.

“Українське керівництво чудово знало, що за сформованою практикою сьогодні буде здійснено перевезення військово-транспортним літаком на аеродром Бєлгорода українських військовослужбовців для обміну”, – заявили у відомстві.

За їхніми даними, обмін полоненими начебто мав відбутися у другій половині дня в середу в пункті пропуску Колотилівка на російсько-українському кордоні.

Автор фото, Reuters

Момент падіння літака Іл-76

Полонені на літаку?

Аналіз кореспондента ВВС Святослава Хоменка

“Немає нічого дивного в тому, що при проведенні обмінів можуть використовувати авіацію.

Так, на кадрах обмінів ми зазвичай бачимо, що полонених до точки зустрічі підвозять на автобусах. Але якщо йдеться про полонених, яких за місяці, а то й за роки полону встигли перемістити в місця утримання, які розташовані в глибині Росії, то ближче до кордону їх треба якось доставити.

Тим більше, що часто це має бути максимально оперативно: перемовини про обміни складні та динамічні. Цілком можливо, що доставити людину з умовної Тюмені в Бєлгород, до кордону з Харківською областю, треба негайно.

В інтерв’ю родичів раніше обміняних українських військових легко знайти згадки про те, що для перевезення полонених на місце обміну використовували літаки. Причому саме Іл-76″.

Картина аварії Іл-76 – доказів збиття ще немає

Автор фото, Getty Images

Іл-76, ілюстративне фото

Аналіз кореспондента ВВС Павла Аксьонова

“Російські телеграм-канали повідомляють, що Іл-76, який розбився в Бєлгородській області, збила українська ППО. Підтвердженням цієї інформації могло би стати відео, на якому помітний слід від ракети чи сам момент ураження літака.

Але такого відео немає, і на основі іншого опублікованого відео робити однозначні висновки про причини падіння літака складно – там видно тільки його останні секунди, а сам Іл-76 видно доволі погано.

На відео помітно, як літак прямує до землі. У якийсь момент від нього відвалюється великий фрагмент, після чого, скоріше за все, в районі лівого крила спалахує полум’я.

Це не може бути однозначним свідченням того, що літак збили. Але для заперечення цієї версії такого відео теж недостатньо.

Місце, де впав літак, розташоване за пів сотні кілометрів від українського кордону. Потенційно це дозволяє Україні використати деякі зенітно-ракетні комплекси середнього радіуса дії.

Наприклад, збивати літаки на такій відстані могли би ЗРК Patriot чи “Бук”. IRIS-T SLM, який стоїть на озброєнні ЗСУ, має дальність 40 кілометрів і навряд чи міг вдарити на такій відстані.

За 10 днів до аварії Іл-76 над Азовським морем збили літак А-50, який побудували на базі Іл-76, при цьому сильно постраждав Іл-22. За однією з версій, його збили українські військові. Обидва літаки були на відстані приблизно 150 кілометрів від найближчої території, яку контролює ЗСУ. Тому теоретично така можливість могла бути.

Якщо ж Україна, як стверджують російські оглядачі, використала ЗРК Patriot, то дальність його ракет сімейства PAC 2 складає 160 кілометрів.

З одного боку, при такій дальності можна не підтягувати комплекс до самого кордону, ризикуючи потрапити під удар російських дронів чи артилерії. З іншої – його цінність і роль в обороні стратегічно важливих об’єктів дуже велика. Невідомо, чи стали би українці ризикувати такою важливою зброєю для ураження літака, якщо цими комплексами можна збивати “Кинджали”.

Під час обговорення можливої передачі Україні західних озброєнь, зокрема ракет “земля-земля”, як писали в пресі, в США висловили побоювання, що ЗСУ використовуватиме їх проти цілей на території Росії. Однак офіційних підтверджень того, що такі обмеження формально встановлені, не було.

Також на цю тему

Над Україною помітили пасажирський літак – Flightradar24

Про це стало відомо з моніторингового порталу Flightradar24.

Також читайте

Данілов: “Росія готує план – земля в обмін на мир”

Як було видно із сервісу, після 22:00 борт польскої компанії LOT Polish Airlines летів через південь України – пройшов Херсонську та Миколаївську області. Та в якийсь момент портал показав, що літак із пасажирами на борту летів за курсом Одеса-Молдова-Чернівці-Ужгород-Словаччина-Польща.

Ймовірно, стався збій у системі Flightradar24. Наразі причини польоту пасажирського літака над Україною невідомі.

Додамо, що польський літак вилетів із Дубаю о 18:15, місце прибуття – Варшава.

Збиття літака МАУ в Ірані. Родинам загиблих вперше присудили компенсацію

Члени родин, яким присудив компенсацію вищий суд Онтаріо, втратили чоловіків, дружин, братів і сестер, дітей та племінників.

Рейс PS752 авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України” після зльоту збили двома ракетами. Іран заявив, що помилково прийняв літак за американську ракету.

Усі 176 людей на борту загинули.

Серед них 55 канадців і 35 постійних жителів Канади. Родичі подали цивільний позов проти Ірану та інших чиновників, які, на їхню думку, винні в інциденті.

Як саме збираються отримати гроші від Ірану, наразі достеменно невідомо.

Адвокат родичів Марк Арнольд заявив, що його команда намагатиметься конфіскувати іранські активи в Канаді та за кордоном, серед яких можуть бути нафтові танкери.

Це перший випадок, коли сім’ям загиблих PS752 присудили компенсацію, повідомляє CBC і додає, що Іран не захищався в суді.

Минулого року в доповіді канадського уряду йшлося, що Іран несе “повну відповідальність” за збиття літака і що воно стало результатом “некомпетентності” та “нерозсудливості”.

Іранська влада спочатку заперечувала відповідальність за інцидент, який стався 8 січня 2020 року. Але мірою збільшення кількості доказів Повітряно-космічні сили Корпусу революції заявили, що підрозділ протиповітряної оборони помилково прийняв Boeing 737-800 за американську ракету.

Протиповітряна оборона Ірану була у підвищеній бойовій готовності, оскільки країна щойно випустила ракети по двох іракських військових базах, де розміщені американські війська. Це було “відплатою” за вбивство високопоставленого іранського генерала Касема Сулеймані внаслідок удару американського безпілотника в Багдаді п’ятьма днями раніше.

Чому процес такий складний

Спроби притягнути Іран до відповідальності тривають вже два роки і з боку України, і з боку Канади.

Іран раніше пропонував родинам компенсації, призначені на його розсуд, але без будь-якого судового рішення у справі. Родини відмовились від такої пропозиції, вимагаючи також правосуддя.

У Канаді рішення у справі спершу виніс верховний суд, який визнав збиття літака міжнародним актом тероризму. Він також постановив, що Іран мусить виплатити компенсацію групі родичів, які звернулися до суду в Канаді.

Тепер, коли розмір компенсацій визначили, Іран досі може ігнорувати канадський суд. Попереднє рішення про визнання збиття літака терактом МЗС Ірану називало “політичним і таким, що не має під собою жодних підстав”.

“Є кілька шляхів, щоб вибити ці кошти. Можна звернутися до міжнародного кримінального суду, подавати приватні скарги”, – тоді прогнозував канадський дипломат, колишній учасник місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків.

Український уряд пішов іншим шляхом. Офіс генпрокурора відкрив кримінальне провадження та доручив розслідування СБУ.

Водночас станом на грудень 2021 року Офіс генпрокурора скаржився, що Іран ігнорує офіційні запити українського слідства та не надає інформації про результати розслідування.

22 листопада в Ірані розпочався процес над обвинуваченими у збитті пасажирського літака МАУ.

У згаданому судовому засіданні взяли участь десятеро військовослужбовців, а також родини загиблих та адвокати з обох сторін.

Деякі родичі жертв протестували поруч із судом. Вони заявили, що не мають доступу до процесу та вважають його нелегітимним, висловлюючи сумнів у незалежності та справедливості процесу.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему