Як годувати свиноматку до опоросу та після опоросу в домашніх умовах?

Холоста свиноматка перед осіменінням потребує уваги не менше, ніж під час поросності та опоросу. Від того у якому стані буде свиноматка до осіменіння залежить як швидко вона завагітніє.

Дуже важлива маса тварини. В період прохолосту і першої половини вагітності свиноматки не потребують великої кількості поживних речовин, але раціон їх повинен бути біологічно повноцінним. Якщо холоста свиноматка після підсисного періоду дуже схудла, то рівень годівлі її можна підвищити на 10-15%.

Свинкам менше 100 кг та більше 200 кг завагітніти складно. Встановлено, що згодовування свиноматкам за 11-14 днів до початку охоти чи парування високоенергетичних раціонів значно збільшує кількість яйцеклітин і багатоплідність.

Особливості годівлі поросних свиноматок в домашніх умовах

Великої шкоди завдає як недогодовування, так і перегодовування поросних свиноматок. Ожиріння знижує їх продуктивність та життєздатність приплоду і є фактично непродуктив­ною витратою кормів. Протягом першої половини поросності свиноматки повинні досягти племінної кондиції. Завдяки цьому забезпечується нормальний розвиток ембріонів і відкладання необхідного резерву поживних речовин для майбутньої лактації.

В середньому за добу в період лактації на молокопродукцію свиноматки витрачають у 55 разів більше енергії, у 24 рази більше білка і у 14 разів більше мінеральних речовин, ніж на приріст маси свиноматки і плодів у період поросності.

Тому для зменшення інтенсивності обміну речовин і попередження можливого дефіциту в окремих поживних речовинах в майбутньому періоді лактації тварини нагромаджують значні їх запаси заздалегідь, тобто в період прохолосу і першому періоді вагітності. Через це нормальним слід вважати середньодобовий приріст живої маси в перший період поросності 500-600 г, а в другий – 600-700 г.

За період поросності у свиноматок значно підвищується рівень обміну речовин за пер­ший місяць поросності підвищується на 15%, а за місяць перед опоросом – на 40%.

Ці потреби слід поповнювати за рахунок вже сформованих продуктів – преміксів для свиноматок. Якщо у господарстві дефіцит білкових компонентів прекрасним рішенням є використання готових збалансованих БМВД для свиноматок.

В зимовий період свиноматкам бажано згодовувати трав’яне борошно до 20% за поживністю. Порівняно з концентратним типом годівлі при цьому збільшується багатоплідність свиноматок (на 0,4-0,8 поросяти), підвищується їх жива маса (на 0,14 кг), молочність (на 5-10%), підвищення життєздатності поросят.

Слід мати на увазі, що згодовування свиноматкам наприкінці другої половини поросності надто великих порцій об’ємистих кормів небажане, тому кількість їх в раціоні треба поступово зменшувати.

Годівля свиноматок перед опоросом

В останній місяць поросності свиноматкам бажано давати по 0,4-0,8 кг пшеничних висівок, які мають проносну дію і, отже, сприятливо впливають на роботу шлунково-кишкового тракту.

За 15 днів до опоросу зменшують кількість соковитих і грубих кормів, а кількість концентрованих кормів збільшують до 80-85%. Годувати свиней за таким раціоном і без особливих змін слід протягом 5-7 днів і після опоросу.

У раціоні холостих і поросних свиноматок на 1 кг сухої речовини має припадати: протеїну сирого – 140 г, перетравного – 105, лізину – 6,0, метіоніну + цистину – 3,6, сирої клітковини – 140, солі кухонної – 5,8, кальцію – 8,7, фосфо­ру – 7,2, натрію – 1,2, хлору – 1,5 г, заліза – 81 мг, міді – 17, цинку – 87, марганцю – 47, кобальту – 1,7, йоду – 0,35, каротину -11, 6 мг.

Норми згодовування корму свиноматкам у різні періоди

Фізіологічний період

Кількість корму, кг/день

До парування (1-20 день)

Поросні (2-32 день)

Поросні (33-80 день)

Поросні (81-112 день)

Поросним свиноматкам слід старанно підбирати корми в перші 15-20 днів і в другій половині поросності. Це важливі періоди розвитку зародків та формування органів і тканин нового організму і запобігає абортам і перегулам у свиноматок. В цей період має велике значення повноцінна годівля і в першу чергу забезпечення вітамінним і мінеральним живленням.

Яким кормом годувати свиноматку перед опоросом?

Особливістю годівлі свиноматок в домашніх умовах є використання різних кормів, які є доступними. Як правило це один чи два види зерна, картопля, та побутові відходи.

Таки специфічні корми, як кормові дріжджі, соєвий та соняшниковий шроти, соєвий та соняшниковий жмихи є дорогими. Господар не може придбати велику їх кількість, нажаль, якість також є часто сумнівною.

Такі різні корми не забезпечують збалансованості раціону. Дуже важливо, що домашні корми не забезпечують потребу у вітамінах та мінералах. Але закуповувати окремі мінерали та вітаміни у таких малих об’ємах надзвичайно дорого.

Прекрасним технологічним рішенням є використання вже готових мінеральних вітамінних преміксів для годівлі свиноматок, які формуються із органічних компонентів у необхідній нормі.

Як годувати свиноматку після опоросу?

Після опоросу свиноматки втрачають велику кількість рідин організму, тому їх потрібно забезпечити чистою теплою водою досхочу. Якщо у господарстві не має автоматизованих напувалок, воду потрібно наливати у ємності і слідкувати за її доступністю. Нестача води викликає у свиноматок нестерпну спрагу і може призвести до поїдання поросят.

На великих господарствах тварин годують сухою сумішшю, в домашніх умовах за невеликої кількості свиноматок можна робити бовтанки, готовий комбікорм змішувати з чистою теплою водою до консистенції густої текучої каші. В перші 48 годин після опоросу такі бовтанки охоче поїдаються свиноматкою ніж сухий корм.

Також можна варити каші з суміші дерті зерна і до охолодженої маси домішувати мінерально-вітамінні премікси для годівлі лактуючих свиноматок. Годівля кашами та бовтанками вимагає від господаря слідкувати за тим, щоб даванка була з’їдена, щоб вона не закисала. У домашніх умовах, якщо не має спеціального станка для свиноматки, поросята також можуть залазити у годівницю й їсти ці бовтанки та каші, що може викликати розлад кишечнику і проноси у новонароджених малюків.

Не бажано давати свиноматкам зелену масу, силос, харчові відходи. Ці корми викликають бродіння кормових мас у кишечнику, метаболізм, проноси. Поросята, що харчуються молоком свиноматок також страждають від метаболізму, можуть бути легкі розлади кишечнику.

Годівля лактуючих свиноматок

З третього дня лактації свиноматку можна спокійно годувати досхочу сухою сумішшю збалансованого комбікорму, який містить спеціальні вітамінно мінеральні добавки для лактуючих свиноматок. Вода повинна бути доступною 24 години/добу.

У перші 10-15 днів життя поросят молоко свиноматок є єдиним кормом. Пізніше воно відіграє роль пом’якшуючого кормового фону, на якому відбувається перехід до кормів рослинного походження. Тому годівля повинна не лише сприяти підвищенню молочності свиноматок, а також забезпечувати високу якість молока. Звичайно свиноматки за добу виділяють 4-6 кг молока, максимально – 10-12 кг, а всього за два місяці – 240-360 кг, в тому числі 55% за перший і 45 – за другий місяць.

В період лактації організм свиноматок має значно більшу фізіологічну напругу, ніж у період поросності. Свиноматки за 60 днів лактації виділяють в середньому 300 кг молока в якому міститься близько 53,5 кг сухих речовин, 16 – білка, 21 – жиру, 14 – молочного цукру і 2,5 кг мінеральних речовин.

Потреба лактуючих свиноматок в поживних речовинах змінюється і залежить від віку, живої-маси, кількості поросят і періоду лактації, молочності, а також від індивідуальних особливостей організму. Крім нормального загального і протеїнового живлення, велике значення має додержання нормального вмісту і співвідношення незамінних амінокислот. На кожну кормову одиницю необхідно мати лізину 6-7 г, метіоніну і цистину – 4,2-4,5, триптофану – 1,0-1,2 г.

Якщо свиноматку не забезпечити необхідними вітамінами, мікроелементами та амінокислотами з кормом, організм буте компенсувати нестачу за рахунок внутрішніх резервів. Свиноматка буде максимально забезпечувати поросят усім необхідним за рахунок власних тканин та органів. І це не обов’язково щоб свиноматка схудла.

Незбалансована годівля призведе до погіршення репродуктивного здоров’я лактуючих свиноматок, вони повільно будуть відновлюватися та пізніше приходити у охоту. Чим більше свиноматка буде гуляти у холосту, тим менш ефективнішим буде домашнє свинарство.

Під час годівлі свиноматок не слід допускати різкої зміни раціонів. Це може негативно вплинути не тільки на них, а й на здоров’я та ріст поросят, порушити роботу шлунково-кишкового тракту. Тому на період опоросів і вирощування поросят слід виділяти достатню кількість доброякісних кормів і за одним і тим же раціоном годувати маток протягом всього періоду лактації, починаючи з 5-7-го дня після опоросу.

Орієнтовна структура раціону лактуючих свиноматок виглядає наступним чином, у %: ячмінь -25 – 30, кукурудза -15 – 20, пшениця -15 – 20, овес -10 – 15, зернобобові (горох, соя, люпин) -5 – 6, шрот (соняшниковий, соєвий та ін.) -3 – 4, кормові дріжджі -3 – 5, рибне, м’ясо-кісткове і кісткове борошно -2 – 3, трав’яне борошно (або сінне) -4 – 5, кухонна сіль -0,5, мінеральні добавки (крейда, фосфати та ін.) -2 – 3, премікс -0,5 – 1.

Виробники кормових добавок пропонують під власнорозроблені продукти для годівлі свиноматок особливі раціони, які враховують максимальну доступність корму у господарстві. Такі раціони є найбільш оптимальними за поживними показниками та економічною ефективністю

Догляд за свиноматкою у періоди опоросу та лактації

Належний догляд за свиноматкою в періоди поросності, опоросу та лактації — це шлях до отримання великої кількості живонароджених здорових поросят, їх збереженості та швидкого зростання. Зі свиноматками слід поводитись обережно й доглядати за регулярним щоденним графіком.

Перед опоросом

Якщо є ознаки зараження свиноматки глистами, слід провести дегельмінтизацію приблизно за два тижні до їхнього переходу в загони для опоросу. Обробку від зовнішніх паразитів слід проводити двічі (відповідно до інструкції з використовуваного засобу), а також протягом кількох днів перед переміщенням свиноматок у приміщення для опоросу.

В ідеалі весь блок опоросу слід повністю очистити від органічних речовин, продезінфікувати й лишити на 5–7 днів, перш ніж у блок помістити нову групу свиноматок. Якщо не вдається очистити все приміщення, принаймні слід повністю очистити від органічних речовин і продезінфікувати всі індивідуальні загони для опоросу. Є багато якісних дезінфекційних засобів, зокрема сполуки четвертинного амонію, йодоформні сполуки тощо, які можна використовувати, коли робота очищення виконана добре. Деякі дезінфектанти, як-от ті, що містять кам’яновугільний дьоготь або луг, слід ретельно змити через кілька годин, особливо з поверхонь, які безпосередньо контактують зі свинями.

Перед тим як помістити свиноматку в станок опоросу, вимийте її соски й живіт теплою водою з м’яким милом, щоб змити бруд і фекалії, що містять численні бактерії і можуть викликати діарею в підсисних поросят. Ця процедура також усуває яйця глистів, які можуть бути джерелом інфекції для поросят.

Перед опоросом свиноматок можна годувати так, як їх годували впродовж поросності, тобто обмежити кількість корму до 1,8–2,7 кг на день залежно від погоди й умов утримання. Закрепам можна запобігти або вилікувати, перейшовши на дієту, що має проносну дію, додавши 9 кг солей епсома або 6 кг хлориду калію на тонну корму. Також можна додавати борошно льону як частину білка в раціоні, інгредієнти, які створюють ефект ситості. З раціону свиноматки незабаром після опоросу потрібно прибрати додаткові протизакрепні інгредієнти й наповнювачі. Вода має бути у вільному доступі, але не можна допускати її проливання, що може спричинити намокання загону.

Опорос і лактація

Температура в зоні для свиноматки має бути в межах +13…+24 °С, а в зоні поросят, яких утримують на суцільній або ґратчастій підлозі, — в межах +32…+35 °С протягом перших кількох днів, потім +21…+27 °С до відлучення.

Свиноматка повинна перебувати у станку не пізніше 110-го дня поросності. Це дає час звикнути до умов утримання в місці для опоросу та до розпорядку щоденного догляду ще до початку опоросу й уникнути втрат живонароджених поросят.

Наявність молока зазвичай свідчить про те, що опорос відбудеться протягом 24 год.. Молоко може бути сірува-__ тим на ранній стадії, але стає білим, коли наближається час опоросу. Опорос може тривати від 30 хв до 5 год. Поросята можуть народжуватися або головою вперед, або задніми ногами — і те, й інше нормально. Оболонки плода або послід можуть виділятися кілька разів під час опоросу, але, як правило, послід у більшій кількості виходить ближче до кінця опоросу. Іноді трапляється, що порося народжується в матеріалі посліду — в такому разі потрібно негайно його видалити, інакше порося швидко задихнеться.

Середній інтервал між народженням поросят становить приблизно 15 хв, але в окремих випадках може змінюватись до кількох годин. Застосування окситоцину для пришвидшення пологів корисно, якщо це зроблено правильно і якщо опорос перебігає повільно. Як правило, окситоцин уводять, коли протягом 30 хв після народження попередніх поросят наступне порося не вийшло або не вийшли всі плодові оболонки, які вказують на завершення опоросу. Окситоцин не слід застосовувати, доки не народиться хоча б одне або кілька поросят, а також якщо є потуги без пологів, що вказує на блокування поросям родових шляхів.

Іноді потрібна ручна допомога, але її не слід застосовувати доти, доки це не стане очевидним. Добре змащену, чисту кисть і руку в рукавичці слід уводити в репродуктивний тракт так далеко, як це потрібно, щоб дістати порося. Поросятко слід обережно потягнути, щоб полегшити опорос.

Важкі опороси часто посилюють виникнення симптомів ММА — маститу, запалення метриту вимені чи запалення матки й навіть агалактії чи браку молока. Щоб зменшити ймовірність виникнення ускладнень у результаті ручної допомоги, рекомендується антибактеріальний розчин, наприклад нітрофуразон. Він також слугуватиме мастилом. Вливання 50–100 см. такого розчину в репродуктивний тракт після закінчення опоросу часто сприяє зменшенню або запобіганню інфекції. Внутрішньом’язова ін’єкція антибіотика також може допомогти.

Дуже важливо, щоб кожне порося отримало молозиво, яке забезпечить негайний захист від звичайних бактеріальних інфекцій. Антитіла в молоці свиноматки — найкращий захист від шкідливих бактерій у новому для поросяти середовищі. Ще один спосіб отримання антитіл поросятами — годування їх молозивом із пляшечки або годування від іншої свиноматки, що тільки-но опоросилася. Для отримання молозива можна доїти свиноматок вручну, а потім заморожувати молозиво та використовувати пізніше для початкового штучного вигодовування поросят. Коров’яче молозиво, хоч і не таке ефективне, теж можна заморожувати й підгодовувати ним новонароджених поросят.

Тривалі потреби в підгодовуванні поросят можуть бути задоволені шляхом ротації поросят в інші гнізда або шляхом постійного переведення поросят до свиноматки-мачухи. Свиноматки з добрим темпераментом із послідом у віці від трьох тижнів можуть бути використані як прийомні матері для новонароджених поросят. Хорошим підстрахуванням є дати трохи молозива поросятам перед переведенням до такої свиноматки. Замінники молока свиноматок підходять для немовлят поросят, але в них відсутні антитіла, хоча справді містять антибіотики, які допомагають контролювати зростання несприятливих бактерій.

Свиноматок не потрібно годувати протягом 12–24 год після опоросу, але вода має бути доступною. Кількість корму слід поступово збільшувати до досягнення максимального рівня корму якомога швидше після опоросу. Через 24 год після опоросу можна успішно годувати свиноматок досхочу.

Свиноматок слід заохочувати вставати в зоні опоросу 2–3 рази на день. Це стимулює споживання корму та води, сприяє нормальному видаленню екскрементів і надає можливість для гарного спостереження за поголів’ям.

Молоко свиноматок не містить достатньо заліза для поросят. Тому залізо слід давати свиням протягом перших 3–4 днів, щоб запобігти анемії. Поросят можна забезпечити залізом, зробивши їм ін’єкції заліза (декстран заліза у стегенце або важкий м’яз шиї) або дати сполуки заліза, змішані з іншими мінералами, які поросята можуть їсти. Коли поросятам виповниться приблизно тиждень, почніть годувати їх престартером (близько 20% білка). Як тільки поросята почнуть їсти корм, перейдіть на стартовий корм (близько 18% білка) і годуйте ним, доки поросята не досягнуть ваги 10–14 кг. Після цього можна скласти дешевший (16% білка) раціон для поросят. Чиста прісна вода має бути доступною для поросят ще до того, як вони почнуть їсти сухий корм.

Протягом перших кількох днів після опоросу за свиноматками слід уважно спостерігати. Відсутність апетиту, млявість і відсутність позитивної реакції на годування поросят вказують на необхідність корегувального лікування. Профілактика цих станів знизить частоту виникнення та тяжкість синдрому ММА. Якщо ММА є поширеним, слід розробити програму профілактики та лікування за допомогою ветеринарних консультацій і програм керування. Те саме стосується таких захворювань, як атрофічний риніт, трансмісивний гастроентерит (TGE), парвовірус (SMEDI) та мікоплазмова пневмонія. Перевірка нормальної діяльності кишківника та вимірювання температури ректальним термометром для виявлення лихоманки можуть визначити необхідність лікування на ранніх стадіях захворювання.

Матеріал надала компанія «HOG SLAT Україна»