Відпочинок у Криму. Нинішні реалії

Сімферополь – Власники туристичного бізнесу в Криму сподіваються отримати хоча б третину доходів від обсягу минулого року. Ураїнці складали 60% туристів, що відпочивали тут щороку. Зі свого боку українці побоюються планувати літні відпуски в улюбленому раніше курорті, адже не знають, на що чекати у де-факто російському Криму. Радіо Свобода вирішило дізнатися, що потрібно знати українцям, які все ж таки планують провести відпустки сезону літо-2014 на півострові.

По-перше, туристам, які приїдуть потягом, слід потурбуватися про зворотні квитки. Бажано купувати квитки заздалегідь на території материкової України. Адже є ризик, що в Криму їх доведеться купувати у три-чотири рази дорожче. Річ у тому, що в Криму зараз діють два тарифи одночасно – «Укрзалізниці» та «РЖД». Купити квитки за «українськими» цінами можна у касах «Укрзалізниці», де завжди спостерігаються величезні черги. Російська залізниця продає квитки за міжнародними тарифами, які є набагато вищими.

По-друге, в дорозі слід бути уважними до наявності документів, адже доведеться перетинати два кордони та, відповідно, пройти два паспортних контролі. У випадку, якщо паспорт буде частково пошкоджений або не вистачатиме фотографій, які мають вклеюватися у 25 та 45 років, прикордонники можуть висадити з потягу такого громадянина України.

Якщо батьки везуть зі собою дитину, потрібно брати у дорогу свідоцтво про народження. У випадку, якщо з дитиною їде лише один із батьків, потрібний завірений у нотаріуса дозвіл іншого батька.

Ціни на житло залишаються доступними

До липня кримські власники готелів та квартир тримали ціни на оренду житла, яка у 2014 році піднялася на 20-30%. Зрештою стало зрозуміло, що ситуація вже не виправиться, тому туристичний бізнес став пропонувати більш гнучкі умови. Українці традиційно були споживачами послуг у секторі «економ класу». Власниця хостелу Sudak International у Судаку Наталля Кириченко каже, що ціни зараз дуже прийнятні: за житло з душем, туалетом, неподалік від моря беруть від 50 до 120 гривень за людину.

Діляра Якубова, директор туристичного комплексу «Одун-базар капуси» у Євпаторії, який надає послуги у категорії «вище середнього», скаржиться, що усі готелі цього сегменту напівпорожні, попри початок так званого високого сезону. Комплекс пропонує ресторани, кав’ярні та готель у кримськотатарських традиціях.

Популярні серед українців курорти сегменти «економ класу», такі, як селище Міжводне у Чорноморському районі, зараз зовсім пусті. Власники місцевих готелів готові робити знижки для своїх клієнтів. Раніше це був одним зі жвавих курортних містечок півострова, який навіть набув слави «північно-східної Ялти».

Середні чеки у кримських кафе та ресторанах піднялися на 20-30 %, але лише через подорожчання продуктів.

«Росія робить все, щоб приїхало менше українських туристів» – Лієв

Щодо питання безпеки для українських туристів у Криму, усі готельєри та власники кафе кажуть, що відпочивати тут безпечно. Тим більше, що зараз у Криму перебувають біженці зі сходу, інші українці приїхали до Криму працювати у сезон.

Колишній міністр курортів Криму Олександр Лієв каже, що не варто провокувати місцевих на політичні теми, а взагалі відпочинок у Криму для українців є цілком безпечним та комфортним.

«Кримчани зараз живуть в іншому інформаційному просторі, яким керують спеціально підготовлені, дуже грамотні люди, які отримують із цього свої політичні дивіденди», – сказав екс-міністр курортів Криму.

Українцям варто їхати в Крим не тільки для того, щоб насолодитися природою і відпочинком біля моря, але і з метою зберегти зв’язки між жителями півострова і материкової України. І ще однією причиною, через яку українцям варто відпочивати в Криму, як вважає Лієв, є розуміння того, що українці, приїжджаючи на півострів, доводять, що Крим – це Україна.

Покинуте море. Російські туристи оминають кримське узбережжя

Військові ризики для анексованого Криму внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну серйозно б’ють по курортному сезону. В одних регіонах він так і не стартував, а в інших – напівпорожні пляжі, оскільки російські туристи масово відмовляються від кримських курортів. Крим.Реалії перевірили, що відбувається на узбережжі Каламітської затоки – у популярному курортному селищі Миколаївка між Євпаторією та Севастополем.

Незважаючи на регулярні черги з автомобілів на мосту через Керченську протоку, багато кримських пляжів порожні. Провал цьогорічного сезону очевидний у багатьох популярних курортних селищах західного узбережжя, де місцеві весь рік живуть від літніх доходів. Тепер там замість відпочивальників – окопи та укріплювальні споруди російської армії.

Крим.Реалії вирішили перевірити, що відбувається в курортному селищі західного Криму – Миколаївці. Це приморське селище – недороге і розташоване поблизу Сімферополя. Машиною до нього можна доїхати за сорок хвилин. Тому, крім туристів, туди активно з’їжджалися і сімферопольці, охочі провести вихідні біля моря. Цього року селище – у розпорядженні кримчан.

«Сезон не складається»

У минулі роки пляжі Миколаївки завжди були заповнені відпочивальниками, а на вулицях складно було припаркуватися через велику кількість транспорту. Тепер все по-іншому. Кореспондент Крим.Реалії наприкінці липня побачив у Миколаївці напівпорожню пляжну лінію. Відпочивальників тут набагато менше, ніж навіть у непрості ковідні роки. Загалом очевидно, що курортний сезон тут не відбувся.

«Цьогорічний курортний сезон не складається для Миколаївки. Відпочивальників візуально мало на пляжах селища. Місцеві жителі теж кажуть, що цього літа приїжджають переважно родичі, а також малобюджетні туристи, бо ціни на розміщення у Миколаївці реально знизили на 30-50% порівняно з минулим роком», – повідомляє кореспондент Крим.Реалії.

Цього літа приїжджають переважно родичі, а також малобюджетні туристи

За розповядми місцевих, наплив відпочивальників відбувається у вихідні, коли до моря їдуть жителі Сімферополя. У будні ж селище порожніє.

«Народу в Миколаївці дуже мало цього року. Всі бояться їхати. 40%, буде менше відпочивальників. Усі їдуть до Анапи, Сочі, Геленджика відпочивати. Приїжджають місцеві із Сімферополя відпочивати. У вихідні переважно народу багато», – повдіомляє російський блогер Сергій Філіппов.

Зниження турпотоку до Криму цього року визнає і російська влада.

Узбережжя Миколаївки у ковід та війну

Схожа картина спостерігалася тут у червні. Жителі прибережних населених пунктів Криму, які традиційно орієнтовані на літні доходи від відпочивальників, уже зрозуміли, що «відкласти про запас» цього року не вийде, зазначає авторка Крим.Реалії Зарема Сеїтаблаєва.

«Нам звикли показувати красиві картинки з курортів ПБК, але коли виїжджаєш в ту саму Миколаївку, найближчий до кримської столиці курорт, стає очевидним, що туристична галузь Криму після 2014 року перебуває в регресі. Коли дивишся на це запустіння, складається відчуття, що всі дев’ять років тут туристична інфраструктура простоює без вливань коштів. Станом на останню декаду червня пляжі в селищі залишалися малолюдними», – пише вона.

У минулі роки Миколаївка завжди мала попит у відпочивальників, оскільки вважається одним з найдешевших курортів Криму. Раніше на місцевих пляжах не вистачало місця для всіх любителів моря.

«Миколаївка – це дешево та сердито. Відпочинок для небагатих людей, і якщо ви намагаєтеся заощадити. Там мало не за 300 рублів можна зняти якісь сарайчики. Якщо хвилювання на морі немає, цілком комфортно. Там чисте море, в яке нічого не зливається», – розповідає кримський блогер Микола Моль.

Тепер пляжі Миколаївки помітно спорожніли, незважаючи на знижки на проживання. Нині ситуація в селищі виглядає гіршою, ніж у 2020 році, коли туристична сфера у Криму серйозно постраждала через обмеження, пов’язані з пандемією коронавірусу.

Туристів у регіоні було більше навіть торік, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. У Миколаївці на той момент було визнано аварійними вісім кілометрів пляжів. Усюди розвісили таблички, що попереджали про можливість обвалів на узбережжі. Все це не так лякало відпочивальників, як нинішня ситуація, пов’язана з російською війною проти України.

Мінусом Миколаївки залишаються невпорядковані пляжні території. Там помітні аварійні берегоукріплювальні споруди та каміння від обвалів, що так і залишається лежати брилами на узбережжі.

Російська влада Криму вже кілька років обіцяє впорядкувати берегову лінію та облаштувати курортну інфраструктуру за рахунок інвестицій. Але за багато років цього так і не сталося.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

Вікторія Веселова

Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім’я та інші відомості про автора не розкриваються.