Символіка тризуба походить із дохристиянських часів – 100 років тому затвердили герб України 9

22 березня 1918 року в місті Коростень на Житомирщині Центральна Рада Української Народної Республіки затвердила підготовлені художником Василем Кричевським проекти Малого й Великого герба. Прийняли ескізи печаток та офіційних документів новоутвореної держави. Герб мав вигляд золотого тризуба, оточеного вінком з оливкового листя – знак миролюбної політики.

Звідки походить тризуб

“Символіка тризуба дуже потужна, адже сягає глибини віків і використовувалась в дохристиянський період. Широко використовувався як фамільний герб княжого роду Рюриковичів”, – розповіла Ірина Власенко, старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

Рюриковичі використовували тризуб як герб на печатках.

“Тризуб використовували Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Князі на каблучках мали цей символ, відтиском якого підписували державні документи. Збереглися артефакти із зображенням тризуба доби Київської Русі – на цеглі, кераміці та монетах князів. Маємо в експозиції музею дно глечика, де чітко зображено тризуб. Також карбували монети, де зазначали, що це гроші князя в золоті чи сріблі”, – пояснює Ірина Олексіївна.

Кожна гілка Рюриковичів мала свій знак. Нащадки дещо видозмінювали знак предка, додавали в нього щось або віднімали.
“Князь Святослав використовував двозуб, а от Володимир Великий додав ще один елемент і почав використовувати цей символ в державних справах”, – каже Олександр Кучерук, завідувач музею Української революції 1917–1921 років.

Значення знаку

Припускають, що тризуб – це магічний знак роду і оберіг. Відомо до 40 тлумачень знаку – тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, меч, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю, буква алфавіту.

“Триста років герб був елементом влади в київських князів. Московські ж одразу взяли символ монголів у вигляді двоголового птаха. Потім козацтво відновлює тризуб і використовувало в клейнодах. В часи УНР тризуб стає символом країни, але тривало це недовго”, – розповів Іван Лобай, краєзнавець із Бердичева на Житомирщині.

Є гіпотеза, що тризуб – це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря. Також що це уособлення божої Трійці – Бога-отця, Бога-сина і Духа Святого.

Які ще герби були поширені на території України

Після Київської Русі українські землі були зосереджені в основному у складі Великого Князівства Литовського та Королівства польського. Кожен регіон мав свій символ.

Королівство Руське – Галичина – на синьому полі золотий коронований лев, що дереться на скелю. Київське князівство – срібний янгол, що тримає в правій руці опущений меч, а в лівій – піхви, в червоному щиті. Волинське князівство за герб послуговувалось зображенням срібного хреста на червоному щиті.

По інших землях використовували зображення вершника на червоному щиті, сонця, грифона, лева і ангела.

Після встановлення влади Російської імперії по більшості територій запроводжений двоголовий орел.

Варіанти Центральної Ради, які розглядались поряд з тризубом

Влітку 1917 року голова Центральної Ради Михайло Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи українських паперових грошей. Участь взяли відомі художники. Грушевський поставив умову – на купюрах має бути розроблено герб України. Художники запропонували тризуб із хрестом, зображення козака з мушкетом і навіть свастику.

Під час вибору державного герба УНР тривала дискусія. Попервах Грушевський пропонував, щоб в основі герба має бути плуг – бо пращури українців із трипільської культури винайшли це знаряддя праці. Але потім колективно вибрали тризуб, бо саме Володимир зібрав усі українські землі в одну країну. Таким чином хотіли показати, що УНР – правонаступник Київської Русі.

6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім “зубом” у 8-кутній рамці з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою. Автором банкноти у 100 карбованців був художник-графік Георгій Нарбут. Він вибрав тризуб, бо бачив такий знак на злотниках та срібниках часів князя Володимира.

Сучасний вид гербу України надав художник Василь Кричевський, який в той час був найбільшим знавцем народного орнаменту. Замовлення отримав від Михайла Грушевського. За тиждень виконав завдання – намалював малий і великий герб, знаки дипломатичного етикету і печатку УНР.

Державні утворення і організації, які використовували тризуб

22 січня 1919 року тризуб включили до крайового герба Західної області Української Народної Республіки з центром у Львові.

Тризуб був гербом під час гетьманату Павла Скоропадського у 1918 році та правління Директорії УНР 1919-1920-х.

На емблемі Організації українських націоналістів утвореної в 1929-му був тризуб із мечем на місці середнього зуба. Після проголошенням Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941-го похідним групам ОУН видали інструкції із зобов’язанням вивішувати тризуби на всіх “видних місцях”.

Тризуб в СРСР

Використання тризубу в СРСР заборонялося, винуватців жорстко карали. У 1960–1980 роках КГБ неодноразово займалося справами про використання націоналістичної символіки. За них відправляли на заслання чи розстрілювали.

1 травня 1966 року разом із товаришем Віктор Кукса вивісив український прапор із чорним тризубом УНР, який зробили із жіночих шарфів. Почепили на будівлі сучасного Київського економічного університету, щоб парад трудящих бачив стяг. Їх вирахували слідчі КГБ і дали по кілька років заслання в Мордовії.

30 грудня 1967-го синьо-жовтий прапор із тризубом почепили на будівлі Кіровського райвиконкому в Дніпропетровську – тепер Дніпро.

Близько третьої години ночі 21 січня 1978 року вчинив акт самоспалення Олекса Гірник, який протестував проти русифікації України. За державну зраду відсидів три роки в польській тюрьмі, потім відбув 13 років таборів на Уралі, вважав себе спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба.

23 квітня 1970 року – тризуб намалювали в телефонній кабінці в Чернівецькому університеті.

7 січня 1984 року – прапор із тризубом з’явився над поштовим відділенням села Демидового на Львівщині.

Всі випадки вивчав КГБ і за кожний було притягнуто до відповідальності. Винні чи не винні люди під тортурами підписували всі документи і відбували терміни.

Коли тризуб став гербом України

У 1991 році тризуб вирішили зробити державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки. Затверджений 9 лютого 1992-го Постановою Верховної Ради України.

Для участі в конкурсі надійшло понад 200 робіт. З них 192 мали зображення тризуба. Вони всі тепер зберігаються в Центральному державному архіві органів центральної влади та управління. 4 жовтня 1991 року експертна група підбила підсумки конкурсу. Переміг проект історика-геральдиста Андрія Гречила та художника Івана Турецького.

Конституція України 28 червня 1996 року закріпила цей символ нашої держави, як малий герб.

Великий державний герб України досі не затверджений.

Постраждали за герб в часи Незалежності

“Тризуб використовували і малювали на щоках, на щитах, на прапорах учасники протестних акцій від початку 1990-х років, через Помаранчеву революцію і аж до Революції Гідності. І тепер малюють на танках українські вояки. Він навіть зараз більше є, ніж просто Державний Герб”, – розповів Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.

8 травня 2010 року тризуб на Говерлі впав на туристку, яка хотіла сфотографуватись із символом. Отримала струс мозку і тиждень пролежала в лікарні.

Українського форварда Романа Зозулю не взяли до мадридського клубу “Райо Вальєкано”, бо він носив футболку із зображенням українського герба. Фанати футбольної команди звинуватили гравця у нацизмі. Він перейшов до іспанського клубу “Альбасете”. Фанати цієї команди тільки радіють результативній грі українського спортсмена.

19-річний житель Старого Самбора Василь Пелиш постраждав через татуювання герба. Бойовики із Росії побачили на руках патріотичні символи і на відрубали праву руку, на якій був тризуб.

В Херсоні майстер тату хотів вбити підлітка-інваліда, бо той замовив зробити герб. Побив його і непритомного вивіз у лісополосу, бо думав, що вбив. Хлопець вижив і доліз до сусіднього села. Майстра тату засудили до 5 років колонії.

25 лютого 1918 року на засіданні Малої Ради був затверджений Герб Української Народної Республіки. Ухвалений закон не містив малюнків, а мав лише опис. Майже через місяць, 22 березня, Мала Рада схвалила зображення герба авторства відомого художника Василя Кричевського – Тризуб князя Володимира Великого, обрамлений оливковим вінком.

– Найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 тлумачень знаку – тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю. Є гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря.

«Герб-тризуб – офіційний символ держави Україна»

Що значить герб України для пересічного громадянина? Чому герб саме тризуб, а не щось інше? Що означає такий знак, коли він з’явився?

19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою «Про Державний Герб від 19.02.1992 № 2137-XII затвердила Державний Герб незалежної України. Ним став золотий тризуб на синьому щиті – знак Київської держави часів правління Володимира Великого, що символізує безперервність тривалого історичного розвитку українського народу.

Перші розмови про тризуб як державний герб почалися у 1918 році прийняттям Центральною Радою його державним символом. Офіційне зображення державного герба УНР з’явилося 22 березня 1918 року – рівно через два місяці після проголошення її незалежності IV Універсалом Центральної Ради. Такий вибір, тогочасні політичні діячи, пояснювали тим, що тризуб з часів Київської Русі вважався знаком влади та спадкоємності традицій української державності. Хоча з часів розпаду Київської Русі й до початку ХХ століття цей знак використовували мало. Символ тризуб зустрічався виключно в геральдиці родових гербів, міст чи в книгах. Як приклад цього можуть служити козацькі герби, в яких стилізовано зображувалися хрести чи якорі у вигляді тризубця.

Є понад сорок версій, що пояснюють походження тризуба. Одна з найрозповсюдженіших говорить, що цей давній знак є містичним символом тривимірності світу.

Загалом же історія українського тризуба починається з древнього князівського роду Рюриковичів, при яких цей родовий знак карбувався на всьому від грошей та печаток до цеглин з яких будували храми.

З історичних джерел відомо, що посли князя Ігоря при укладенні договорів ставили печатки з тризубом. На монетах часів Володимира Святославовича з одного боку карбували його портрет, а з іншого – тризуб. За правління Ярослава Мудрого на монетах карбувалося зображення святого Георгія та тризуба на звороті.

Перші ж писемні згадки про тризуб як символ князя зустрічаються в болгарському літописі Х століття, згідно цього джерела стяги дружинників князя Святослава були саме з тризубами. Однак згідно досліджень символ Святослава був трохи простіший й мав лише два зубця. Вчені висловлюють думку, що це був знак літери «Ц» з трохи зміщеним хвостиком до центру, котра ототожнювалася зі словом «цар».

Син Святослава князь Володимир Великий продовжив традицію батька, та вдосконалив його герб, додавши до нього ще один зубець, а після хрещення Русі додав горизонтальну лінію до середини, аби зобразити хрест. Саме за Володимира тризуб набув звичного нам вигляду.

Однак тризуб на території сучасної України був ще задовго до вищезгаданих подій. Згідно археологічних знахідок його широко використовували трипільські племена у ІІ-ІV столітті до нашої ери. В ті прадавні часи тризуб був знаком старійшин. Приклади використання символу тризуба зустрічаються в археологічних знахідках на Поділлі, в Ольвії та багатьох інших цікавих місцях. Згодом, після трипільців символ тризуба використовували скіфи, які вважали себе прямими нащадками атлантів. Цікаво що перша письмова згадка про тризуб загалом зустрічається в праці Платона «Тімен» та датується 360-350 роками до нашої ери. Платон в ній описує царів-атлантів, котрі одягалися в блакитний одяг, прикрашений золотим тризубцем.

Головний секрет символу тризуба полягає саме в сакральному числі 3. Трійця, або триєдинство супроводжують людство з часів зародження перших цивілізацій. Це завжди три рівноправні сили, що походять від Абсолюту, який притаманний кожній культурі.

Цікаві факти. Найбільший тризуб на території України був створений у 1992 році, на схилі гори в Івано-Франківській області, колишнім воїном УПА Анастасієм Козаком. Таким чином Анастасій вшанував пам’ять своїх побратимів, які загинули на цьому місці під час жорстоких боїв між повстанцями сотні Пилипа Орлика та більшовицькими солдатами.

Особливим часом для відродження державної символіки стали події зими 2013-2014 року. На Майдані під час Революції Гідності тризуб малювали на щитах і шоломах.

Бібліографія статей

(подано в алфавіті авторів)

Косова, Ольга. Київські локації, пов’язані з Конституцією України [Електронний ресурс] = https://vechirniy.kyiv.ua/news/68252/ / Косова, Ольга // Вечірній Київ. – 2022. – 28 черв. 28 червня, відзначають 26 років з Дня ухвалення Конституції України. Тому “ВК” згадує пам’ятні місця у столиці, пов’язані з цим документом. Всі чотири локації розташовані у мікрорайоні Липки, в урядовому кварталі. Через військовий стан і велику кількість блокпостів на цій території не всі місця можна побачити на власні очі, тож проведемо віртуальну мандрівку

На площі Конституції біля будівлі Верховної Ради у 2021 році встановили пам’ятний знак «Тризуб». Його відкрили до Дня Конституції України. Щовечора на Тризубі вмикається підсвітка синьо-жовтого кольору.

Пеленська, Оксана. Знак часів України-Русі. [Електронний ресурс] = https://www.radiosvoboda.org/a/tryzub-znak-chasiv-ukrayiny-rusi/31420737.html: Тризуб став національним символом українців / Пеленська, Оксана // Радіо Свобода. – 2021. – 21 серп. Немає жодної української енциклопедії, праці чи словника з української історії або українського мистецтва, де б не було імен Георгія Нарбута (1886-1920), Василя Кричевського (1872-1952) чи Миколи Битинського (1893-1972) – мистців, чия творча дорога пов’язана з українською геральдикою. Робота мистців над українською геральдикою є свідченням глибоких знань і наполегливої щоденної праці, а також усвідомленням, наскільки важливим державотворчим елементом для українців в Україні й поза нею був, є і буде історично сформований герб країни

Український тризуб: «Оздоба питоменна, не запозичена» [Електронний ресурс] = https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2766153-ukrainskij-trizub-ozdoba-pitomenna-ne-zapozicena.html / Підготував Олександр Волинський // Укрінформ. – 2019. – 23 серп. У країни досі немає Великого Гербу, але «малий Герб» – тризуб – має прадавні корені та завдяки своїй лаконічності міцно «прижився» у використанні Герб Держави Україна – синій щит із золотим тризубом київського князя Володимира Великого – за Конституцією, один із трьох державних символів – нарівні з прапором і гімном

Чорна, Світлана. “Наш корінь у земну вростає вісь” [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/311867 / Чорна, Світлана // Голос України. – 2018. – 29 груд. (№ 250-1). – С. 4-5. Рік 2018 увійде в історію як важливий етап на шляху розбудови української держави і захисту її суверенітету й недоторканності кордонів від агресивної Росії, що окупувала Крим і п’ятий рік війну на Донбасі. Як рік наукової дискусії про державотворчі перспективи, становлення української політичної нації, пошуки витоків української державності й змісту національної (державної) ідеї

Чорна, Світлана. Тризуб – символ суверенної держави і нашої свободи [Текст] = http://www.golos.com.ua/article/356351: 19 лютого – День Державного Герба України / Чорна, Світлана // Голос України. – 2022. – 19 лют. (№33). – С. 4. Державним гербом нарівні з Конституцією, славнем «Ще не вмерла Україна» і прапором став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів Давньоруської держави та національно-визвольних змагань XX століття. Цій історичній події передувала Постанова Президії Верховної Ради України від 3 серпня 1990 року «Про державну символіку Української РСР»

Шумило, Сергій. Володимирiв тризуб iз хрестом: забутий сакральний символ України [Текст] = https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/volodymyriv-tryzub-iz-hrestom-zabutyy-sakralnyy-symvol-ukrayiny: до 100-ліття проголошення тризуба державним гербом України / Шумило, Сергій // День. – 2018. – 23-24 бер. (№ 51-52). – С. 14-15. 100 років тому, 22 березня 1918 року, Українська Центральна Рада офіційно ухвалила тризуб як державний герб Української Народної Республіки.

ІІ. Декларація про державний суверенітет України

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила державно-правовий акт – Декларацію про державний суверенітет України, покликаний гарантувати національні інтереси народу України.

Державотворчий акт складався з 10 розділів, в яких детально окреслювались основи державного, політичного та економічного ладу України.

Декларація про державний суверенітет визначила республіканську форму правління, визначила суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах».

Територія УРСР в існуючих кордонах проголошувалася недоторканною.

Верховна Рада УРСР постановляла, що віднині від імені народу України може виступати тільки вона.

Декларація утверджувала виключне право українського народу на володіння, користування та розпорядження національним багатством своєї країни.

Декларація започаткувала процес новітнього державотворення в Україні, створила правові передумови для ухвалення 24 серпня 1991 Акта проголошення незалежності України.

Бібліографія статей

Зятьєв, Сергій. 16 липня 1990-го з’явилася надія на власну державу. [Електронний ресурс] = https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/16-lypnya-1990-go-zyavylasya-nadiya-na-vlasnu-derzhavu: 29 років тому Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України / Зятьєв, Сергій // День. – 2019. – 15 лип. (№124). Про причини і обставини, які призвели до розпаду найбільшої у світі імперії, сказано й написано багато. Але історики й експерти, досліджуючи цю подію, чомусь рідко згадують Декларацію про державний суверенітет, прийнятий українським парламентом

Натикач, Людмила. За синєє небо, за жовте колосся боротися треба, щоб щастя збулося! [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/334476 / Натикач, Людмила // Голос України. – 2020. – 12 серп. Свою незалежність Україна виборювала тричі. Уперше – в часи Богдана Хмельницького, котрого тоді отруїли, не давши довести справу до кінця. Удруге Україна здобула непідлеглість у часи Української Народної Республіки. У 1990-1991 роках ми отримали третій шанс, наданий 1991 року. Але й від часів УНР до 1991 року боротьба за волю України тривала постійно, незважаючи на переслідування та репресії. Укотре вона спалахнула наприкінці 1980-х. І Декларація про державний суверенітет України, прийнята 16 липня 1990 року, свідчила про недаремність докладених зусиль, стала підґрунтям до Акта про незалежність, підписання Конституції та всіх подальших кроків становлення нашої держави. Як тоді, наприкінці 80-х і на початку 90-го року йшла боротьба за волю України? Про це згадують активісти Народного руху України, Української Гельсінської спілки, товариства “Просвіта”

У єдності наша сила й перемога [Електронний ресурс] = https://ukurier.gov.ua/uk/articles/u-yednosti-nasha-sila-j-peremoga/: Україна обстояла свій суверенітет 1990-го, обстоїть і 30 років потому / Відділ новин “УК” // Урядовий кур`єр. – 2020. – 18 лип. Бережіть державний суверенітет України, який вибороли ваші попередники, і захищайте його як від зовнішніх ворогів, так і від внутрішніх чвар. Полиште сварки, маніпуляції та політичні ігрища, а також припиніть ділити українців на владу чи опозицію, лівих або правих, червоних або синіх. “Потрібно перестати бути політиками. Час стати державними діячами. Людьми, що мають не великий апетит, а велику мрію. Про єдину, сильну й непереможну Україну. Це моя мрія. І моя мета. Впевнений, що й ваша також. Не втомлюся закликати всіх нас до справжньої єдності. Бо тільки в ній наша сила й перемога. Бо тільки в ній Україна”. Саме так звернувся Президент Володимир Зеленський до народних депутатів поточного скликання під час урочистого засідання парламенту з нагоди 30-ї річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет України. Глава держави наголосив, що Декларація – один з тих документів, які стали фундаментальними для творення Української держави. Декларація наблизила перемогу українців у багатовіковій боротьбі за вільну та самостійну державу

Шевченко, Олесь. Три міфи московських фальсифікаторів [Електронний ресурс] = https://tyzhden.ua/Politics/28939 / Шевченко, Олесь // Український тиждень. – 2011. – 20 серп. Міф перший про те, що нібито в тексті Декларації про державний суверенітет України містилося зобов’язання укласти новий Союзний договір із Москвою. Міф другий про те, що на Всесоюзному референдумі 17 березня 1991 року українці нібито підтримали ідею збереження СРСР як оновленої федеративної держави. Міф третій про те, що нібито українці здобули незалежність тільки завдяки перевороту в Кремлі 19 серпня 1991 року

16 липня 1990 року Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/333358: тридцять років тому Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. / Інф. “ГУ” // Голос України. – 2020. – 16 лип. У преамбулі документа підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як “верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах”. У декларації було вжито словосполучення “українська нація” і також вперше прозвучало слово “відродження”. Територія України проголошувалася недоторканною

Шкурко, Микола. Точка відліку державності [Електронний ресурс] = http://www.golos.com.ua/article/33410: у Декларації про державний суверенітет України було визначено базові принципи державного устрою, зорієнтовані на відображення у майбутній Конституції України / Шкурко, Микола // Голос України. – 2020. – 4 серп.

Література до теми з фондів МСМБ

Асоціація народних депутатів України. Здобуття незалежності України 1991 [Текст]: Історія проголошення, документи, свідчення: У двох томах: Громадсько-політичне видання. Т.1 / Під ред., передм. Я.Я.Зайка. – Житомир: Рута, 2011. – 752 с.

Асоціація народних депутатів України. Здобуття незалежності України 1991 [Текст]: Історія проголошення, документи, свідчення: У двох томах: Громадсько-політичне видання. Т.2 / Під ред., передм. Я.Я.Зайка. – Житомир: Рута, 2011. – 896 с.

Гречило, Андрій. Наш герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення [Текст]: [Альбом] / Гречило, Андрій; Упор. та ред. Б.Завітія. – Кн. в суперобкл. – К. : РОДОВІД, 2018. – 400 с. У цьому 400-сторінковому альбомі понад 700 ілюстрацій із більш ніж 50 музеїв, архівів і бібліотек України та світу. Про наш герб ніби простий, але досі загадковий. «Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», писав Михайло Грушевський 100 років тому, коли Тризуб затверджено гербом УНР. Хоч йому ближчою була ідея цілком нового символу «творчої мирної праці в новій Україні» золотий плуг на блакитному полі. Упродовж усього XX ст. наш герб надихав мистців на створення його художніх інтерпретацій. Василь Кричевський, Георгій Нарбут, Юліян Буцманюк, Олекса Новаківський, Павло Ковжун, Петро Холодний, Роберт Лісовський, Микола Битинський, Ніл Хасевич, Михайло Михалевич, Микола Бутович, Мирон Левицький, Михайло Дмитренко, Святослав Гординський та ін. їхнім роботам у цьому альбомі присвячено багато сторінок. А про Тризуб загалом понад половину цієї книжки

Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого [Текст] / О. Пастернак ; Під ред., вст. Б.З Якимовича; Худож. О.Коваль. – К. : Веселка, 1991. – 48 с.

Салій, Іван Миколайович. Крах партійного колоса : Факти, роздуми, застереження / Салій, Іван Миколайович ; Передм. та післям. автора. – К. : Вирій, 2007. – 288 с.

Сергійчук, Володимир Іванович. Національна символіка України [Текст] : Науково-художня книжка: Для середнього та старого шкільного віку / Сергійчук, Володимир Іванович ; Худож. Л.В.Демчишин. – К. : Веселка, 1992. – 109 с

Українська Гельсінська Спілка у спогадах і документах [Текст]: Документально-публіцистичне видання / Упоряд. і передм. О.Шевченка. – К. : Ярославів Вал, 2012. – 812 с.

Українська державність: історико-правничі нариси [Текст]: Науково-популярне видання/; за заг. ред. В.А. Смолія. – К. : Юридичне видавництво “Право України”, 2021. – 976 с. : іл. – Післямова: с.956 Це видання є колективною працею – збіркою 22 нарисів відомих українських правників, філологів, істориків права та церкви. В основу історико-правничого дослідження покладено концепцію безперервності та спадкоємності української державності від ІХ ст. і дотепер. Нариси присвячені ціннісним і теоретичним засадам української державності, її символам та атрибутам, витокам та етапам становлення і розвитку

Інтернет-ресурси

https://tyzhden.ua – сайт часопису «Український тиждень»

WEB-ліографія

https://www.youtube.com/watch?v=MHNGtCD0i2I – Тризуб, руський лев чи двоголова курка: який герб України справжній? // 10 запитань історику

https://www.youtube.com/watch?v=P8-VatneqNs – “Українська символіка. Герб”: цікаві та маловідомі факти про Тризуб

Підготувала бібліограф Мілашенко Т. І.

СПІЛКУЙТЕСЯ З НАМИ:

Дізнатися наші реквізити для добровільних пожертв бібліотеці — Конт.тел. (бухгалтерія бібліотеки):
(044) 288-23-36