Виноград: посадка і догляд, вирощування в саду

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 11 лютого 2019 Перша редакція: 11 березня 2016 🕒 30 хвилин 👀 88294 рази 💬 16 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за виноградом
• Ліана виноград – опис
• Посадка винограду
  • Коли садити виноград
  • Посадка винограду навесні
  • Посадка винограду восени
  • Догляд за виноградом навесні
  • Догляд за виноградом улітку
  • Догляд за виноградом восени
  • Обробка винограду
  • Полив винограду
  • Підживлення винограду
  • Підв’язування винограду
  • Коли обрізувати виноград
  • Обрізування винограду навесні
  • Обрізування винограду влітку
  • Обрізування винограду восени
  • Як розмножувати виноград
  • Розмноження винограду живцями
  • Розмноження винограду щепленням
  • Розмноження винограду відсадками

  Виноград культурний (лат. Vitis vinifera) – представник виду чагарникових багаторічних ліан роду Виноград родини Виноградні, зростає в районах із субтропічним і помірним кліматом і широко культивований у різних країнах усіх континентів. У природі цей вид не зустрічається. Він походить від дикорослого винограду лісового, що зростав по північному узбережжі Середземного моря до південного узбережжя Каспійського моря. Виноград – одна з перших рослин, яку почало культивувати людство.

  Докази давнини культури можна виявити на фресках і барельєфах у гробницях єгипетських фараонів. Наявні письмові документи переконливо свідчать, що людина обробляла виноград як мінімум 7 тисяч років тому, і вже тоді з нього готували вино. Виноградарство процвітало чотири тисячі років тому в Межиріччі – в Ассирії і Вавилоні. Вирощували виноград і стародавні греки, жваво торгуючи вином із нього з Центральною Азією та Індією. На території України вирощування винограду почалося ще за часів Київської Русі, про що є письмові згадки – так, у «Літопису Никона» (1151 р.) читаємо: «Берендеї і чорні клобуці волості позжаша і винограда посікоша». Сьогодні виноград так само затребуваний, як і тисячі років тому.

  Його плоди вживають в їжу в свіжому вигляді, з них роблять родзинки, сік, варення, маринади, компоти, оцет і, звичайно, вино. З кісточок вичавлюють олію, яка є цінною сировиною для фармакологічної та косметичної промисловості. Листя винограду використовують для приготування голубців, долми та інших страв.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за виноградом

  • Посадка: із кінця березня до кінця травня садять здеревілі саджанці, з середини травня до кінця червня – зелені, вегетуючі. У теплих районах можна садити виноград і восени.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло. Найкраще місце – ділянка в середній частині схилу з південного, західного або південно-західного боку.
  • Ґрунт: піщаний, супіщаний, суглинний, глинистий, а найкраще – змішаний, наприклад, суміш намулу з глиною, камінням і органікою.
  • Полив: навесні, відразу після зняття укриття. Витрата на один на кущ – 4 відра води з розмішаною в них півлітровою банкою золи. Наступне поливання – за тиждень до початку цвітіння, третє – після цвітіння. Коли ягоди почнуть забарвлюватися, полив припиняють, але за тиждень до укриття проводять підзимній полив.
  • Підживлення: унесених у посадкову яму добрив вистачить на 3-4 роки. На початку п’ятого сезону напровесні в пристовбурні кола винограду вносять повне мінеральне добриво, а за тиждень-півтора до цвітіння – рідкі органічні добрива (розчин курячого посліду або коров’яку з додаванням фосфатів і калійного добрива). На початку дозрівання ягід ґрунт удобрюють калійно-фосфорним комплексом. Можна підживлювати виноград також по листю, причому як основними добривами, так і розчинами мікроелементів, яких бракує рослині.
  • Обрізування: тільки восени.
  • Підв’язування: обов’язкове.
  • Розмноження: відсадками, щепленням, живцями, набагато рідше – насінням.
  • Шкідники: виноградна блішка, виноградна мінуюча міль, виноградна подушечниця, виноградний комарик, довгоносики сірий і чорний бурякові та великий люцерновий, златка, шашіль пахучий, виноградний павутинний, виноградний повстяний і європейський червоний кліщі, виноградний свербун, виноградна, дворічна та гронова листовійки, оси, трипси виноградні, червці борошнисті та Комстока, цикади та філоксери.
  • Хвороби: альтернаріоз, бактеріальний рак, апоплексія, вертицильоз, арміляріоз, біла, чорна, кисла й коренева гнилі, диплодіоз, різного роду некрози, фузаріоз, пеніцильоз, бактеріоз, церкоспоріоз, хлороз, ескоріоз (чорна плямистість, або відмирання пагонів, або фомопсис), оїдіум (або борошниста роса винограду), мілдью (або пероноспороз винограду), антракноз.

  Ліана виноград – опис

  В умовах півдня виноград досягає довжини 30-40 м, але в середній смузі ліана виростає тільки до трьох метрів. Гілка винограду прикріплюється до опори за допомогою вусів. На старих стовбурах кора глибоко-борозниста, з коричневою корою, що відділяється, молоді пагони – червонуваті або жовтуваті. Листя у рослини черешкове, чергове, цілісне, складається з трьох або п’яти лопатей. Двостатеві, дрібні квітки зеленуватого відтінку зібрані в щільну або пухку волоть. Цвітіння винограду починається в травні або червні, а плодоношення – в серпні або вересні, хоча деякі сорти достигають тільки в жовтні. Соковиті плоди з насінням у кількості від одного до чотирьох або взагалі без насіння зібрані в грона різних форм. Колір плодів може бути жовтим, зеленим, рожевим, чорно-фіолетовим або темно-червоним. Зазвичай плоди вкриті восковидним нальотом. Виноград довгожитель: він може досягати віку від 130 до 150 років.

  Посадка винограду

  Коли садити виноград

  Виноград садять як навесні, з кінця березня до кінця червня, так і восени. З кінця березня до середини травня садять здеревілі саджанці, а зелені, вегетуючі, садять пізніше, з середини травня до кінця червня. У продаж саджанці надходять зазвичай восени, і не варто тримати їх до весни, оскільки вони можуть запліснявіти, засохнути, їх можуть з’їсти миші. Тому посадка винограду восени цілком виправдана, тим більше, що саджанці прекрасно приживаються, якщо ви виконаєте посадку відповідно до вимог агротехніки та придбаєте здоровий посадковий матеріал: зріз кореня має бути білим, а не бурим, однорічним, добре визрілі пагони мусять бути яскраво-зеленими на зрізі, вічка не повинні опадати від дотику. Перевірте також, щоб саджанці не були пересушеними.

  Важливою умовою для успішної адаптації саджанців у ґрунті є їхня передпосадкова підготовка. Перед висадкою в ґрунт коріння саджанця протягом 12-24 годин тримають у чистій воді, однорічний пагін обрізають на висоті 3-4 вічок, коріння на верхніх вузлах обрізають, а на нижніх лише злегка вкорочують.

  Висаджують саджанці винограду з південного, західного або південно-західного боку будівель, оскільки виноградові для розвитку необхідні тепло і світло. Найкращим місцем для вирощування винограду вважається середня частина схилу, оскільки в нижній частині його можуть пошкоджувати заморозки. Не висаджуйте виноград ближче ніж за 5-6 м від дерев.

  Посадка винограду навесні

  Якщо ви садите виноград у чорнозем або глину, то яма для нього повинна бути розміром 80х80х80 см, а якщо вам доводиться вирощувати виноград у піщаному ґрунті, то глибина ями має бути не менше метра, і копають її з осені, щоб за зиму ґрунт устоявся. Глибока посадка дозволить саджанцеві швидше вкоренитись і захистить його коріння від промерзання. На дно ями висипають шар щебеню завтовшки 10-15 см, потім встромлюють у нього пластикову трубу діаметром 5 см за 10 см від стінки ями. Висота труби мусить бути такою, щоб вона виступала над поверхнею на 10-15 см. Далі на дно насипають шар чорнозему завтовшки 15 см, згори на нього 150 г калійного добрива (сірчанокислого калію, калімагнезії або сульфату калію), 200 г суперфосфату і розподіляють це все по дну рівномірно. Якщо ви прихильник натуральних підживлень, замініть мінеральні добрива трилітровою банкою золи. На шар добрив знову насипають шар родючої землі такої ж товщини, розрівнюють його, а зверху знову насипають шар добрив у тих же кількостях. Завершує цю листкову подушку родючий ґрунт. Як тільки ви внесли останній шар, утрамбуйте подушку, вилийте в яму 5-6 відер води і залиште до весни.

  Навесні, беручись до посадки саджанця, насипте по центру ями горбик родючої землі. Перед тим, як посадити виноград, коріння саджанця опускають у бовтанку, приготовану за таким рецептом: у 10 л води розчиняють чайну ложку гумату, потім додають у розчин стільки глини, щоб вийшла рідина консистенції магазинної сметани. Після обробки коренів бовтанкою саджанець опускають в яму, розташовують його на пагорбі бруньками на північ, а кореневою п’ятою на південь, розправляють коріння і присипають його шаром живильного ґрунту завтовшки 10 см. Потім внесіть у чорнозем пісок із розрахунку 1:1 і заповніть яму вщерть цією ґрунтосумішшю. Ущільніть ґрунт навколо саджанця, закрийте поверхню ями чорною садовою плівкою, прорізавши отвір для труби і саджанця, і попервах надіньте на саджанець 5-6-літрову пластикову пляшку з обрізаною шийкою. Подальший полив здійснюйте через дренажний отвір (укопану пластикову трубу).

  Ми розповіли вам про посадку укороченого виноградного саджанця. Саджанець довше 25 см висаджують точно так само, але під нахилом.

  Посадка винограду восени

  Осінню посадку винограду здійснюють із початку жовтня до замерзання ґрунту за тим самим принципом і тією самою схемою, що і весняну. Єдина різниця в тому, що перед настанням зими молоду рослину високо підгортають землею, вкривають хвоєю, а пристовбурні кола застеляють тирсою або торфом. Не саджайте виноград у щойно приготовану яму, дайте землі встоятися бодай 2-3 тижні: при осіданні ґрунт не тільки потягне саджанець за собою в глибину, а й порве його коріння.

  Деякі садівники стверджують, що зовсім не обов’язково копати під саджанець яму, закладати в неї дренажний шар і вистилати на її дні подушку з поживного ґрунту та добрив. Мовляв, досить зробити в землі ломом отвір завглибшки півметра і розширити його, розгойдуючи інструмент, до 10-12 см у діаметрі, а потім опустити в отвір саджанець. Імовірно, можна і так садити виноград, однак ніхто з моїх знайомих не ризикнув скористатися таким способом, тому не можу вам його порекомендувати. Якщо вам не шкода посадкового матеріалу, ризикніть скористатися цим спрощеним способом і напишіть нам, що у вас вийшло.

  Догляд за виноградом

  Догляд за виноградом навесні

  Посадка і догляд за виноградом – справа багатотрудна, але цікава і вдячна, і головним порадником для вас із часом стане ваш досвід. А ті, хто тільки починає вирощувати виноград, може поки що скористатися нашим досвідом і нашими порадами.

  Зимове укриття з виноградних кущів знімають, коли температура повітря перевищить -5 ºC. Якщо ви побоюєтеся того, що морози повернуться, не відкривайте виноград повністю, а влаштуйте в укритті вентиляційні отвори. Потім, коли небезпека мине і почнуть проростати бруньки, укриття можна буде зняти повністю. Захищає відкриту лозу від заморозків розчин Епіну в холодній воді. Обробку кущів розчином проводять за добу-дві до похолодання, захисна дія Епіну триває до десяти днів.

  Якщо навколо куща стоїть вода, вичерпайте її або зробіть канавки, по яких вона піде. Щоб не було застою води, надалі висаджуйте виноград на схилі або насипайте для нього горбок. Проведіть санітарне обрізування зламаних або підмерзлих пагонів і підв’яжіть лозу на нижній дріт у вертикальному або похилому положенні. Огляньте кущі, і за необхідності проведіть лікування винограду від виявлених захворювань. Якщо рослина здорова, проведіть профілактичну обробку від шкідників і хвороб Нітрафеном, для чого розчиніть у 10 л води 200 г препарату.

  Весна – найкращий час для щеплення винограду, і взятися до розмноження цим способом потрібно перед початком сокоруху. Водночас у ґрунт вносять комплексні добрива, що не містять мікроелементів – Нітрофоску або Кеміру, після чого ґрунт навколо рослин перекопують і поливають із метою підвищення температури в шарах землі, де розташовується коренева система винограду.

  Навесні висаджують у ґрунт нові саджанці і починають їх формування: кілька разів виламують непотрібні пагони, доки потрібні відростуть до 40 см. Видаляють також зайві бруньки і кореневу парость. Коли на пагонах розвинеться по дві пари листків, молоді кущі винограду обприскують фунгіцидом. На початку травня нові пагони підв’язують до шпалери, кущі за 10 днів до початку цвітіння підживлюють комплексним добривом, а як тільки з’являться суцвіття, їхню кількість нормують, щоб не перевантажувати кущ.

  Догляд за виноградом улітку

  Догляд за виноградом у літню пору полягає передусім у регулярному прищипуванні лози, щоб вона не витягувалася вище 170 см. До середини літа проводять два підживлення винограду. Необхідно своєчасно видаляти паростки, утворені лозою, щоб живлення йшло сформованим паросткам і витрачалося на дозрівання ягід. У середині липня видаліть усе листя, яке перекриває доступ світла до плодів.

  Щодня оглядайте виноградні кущі на предмет появи захворювань або комах-шкідників, а в якості профілактики на початку літа проведіть обробку кущів Ридомілом від захворювання міллю, додавши в розчин, зроблений за інструкцією, дозу Фуфанону, що знищує павутинних кліщів. Обидва розчини готують окремо і тільки потім змішують. На початку липня проводять повторну обробку винограду цими препаратами.

  Догляд за виноградом восени

  Як доглядати за виноградом після збору врожаю? Головна мета догляду за виноградом восени – підготовка до зимівлі. Виноград після збору врожаю, віддавши всі сили на плодоношення, слабшає, тому потребує підживлення органічними добривами, змішаними із золою, та обробки від шкідників і хвороботворних мікроорганізмів, які можуть завдати серйозної шкоди втомленій рослині. Найважливішим пунктом догляду є осіннє формування винограду, але перед тим, як обрізати виноград, дочекайтеся, щоб із нього опало все листя. Однак не слід зволікати з обрізуванням до настання морозів, інакше деревина стане крихкою, і ви можете дуже нашкодити рослині.

  Сорти винограду зі слабкою морозостійкістю слід на зиму захищати від холодів. Захисту також потребує виноград, вирощений у регіонах із холодними зимами. Для цієї мети основи кущів високо підгортають землею, а лози обрізають так, щоб їх можна було пригнути до землі. Вкривають виноград ялиновим гіллям, а в разі сильних морозів додатково накидають на ялинове гілля сніговий замет.

  Обробка винограду

  Поширена помилкова думка, що лікарські препарати лікують заражені хворобою ділянки і рослини, але насправді це не так. Вони можуть врятувати від інфекції ще здорові тканини, адже хімпрепарати знищують збудників інфекції, а здатності відновлювати хворі рослини вони не мають. Ось чому така важлива профілактична обробка винограду, котра знищує ймовірну загрозу на ще здорових рослинах. Навесні, коли зелені пагони відростуть до 10 см, обробіть лозу тривідсотковою бордоською рідиною, одновідсотковою колоїдною сіркою або хлорокисом міді – це зміцнить імунітет рослин від повстяного кліща і літнього нашестя різних грибків. Замість перерахованих добре відомих засобів можна провести обробку винограду такими препаратами з розрахунку на 10 л види: Поліхом (80 г) або Ридоміл (50-60 г). У розчин можна додати препарат для позакореневого підживлення винограду, наприклад, Плантафол. Обробка рослин у цей час називається «по п’ятому листку».

  Наступна обробка винограду проводиться напередодні цвітіння, в крайньому разі по бутонах, але ніколи не обробляйте квітучий виноград. Для другої обробки використовують системний фунгіцид, наприклад, препарат Стробі. Після цвітіння повторіть обробку винограду системним фунгіцидом, а коли плоди досягнуть розміру гороху, проведіть обприскування кущів «весняними» засобами – бордоською рідиною, хлорокисом міді або колоїдною сіркою, а також Поліхомом або Ридомілом. Остання обробка винограду проти мілдью й оїдіуму проводиться ближче до кінця липня препаратами короткого терміну очікування, наприклад: Стробі і Тіовіт Джет або Квадріс і Тіовіт Джет, або Стробі і колоїдна сірка.

  Це лише приблизна схема проведення обробок. Для того, щоб не виникало звикання хвороботворної флори і фауни до препаратів, рекомендуємо вам щороку їх міняти.

  Полив винограду

  Перше поливання винограду проводять після остаточного зняття зимового укриття і підв’язування лози до нижньої горизонтальної направляючої шпалери. Виноград віком до трьох років поливають через вкопані труби. Витрата води на один кущ – 4 відра теплої води, в яку додають півлітра деревної золи. Вдруге виноград поливають за тиждень до цвітіння, втретє – після цвітіння. Як тільки зелені ягоди почнуть набувати властивого сортові кольору, полив припиняють, але напередодні зими, за тиждень до укриття, проводять підзимне вологозарядкове поливання винограду, яке буде четвертим за рахунком для столових сортів винограду та молодих рослин винних сортів, але єдиним за весь рік для зрілих кущів винограду винних сортів.

  Підживлення винограду

  Запасу добрив, внесених в яму при посадці, рослині вистачить на 3-4 роки. До цього терміну, як правило, кущ уже сформується і почне плодоносити, тому виникне потреба в поживних речовинах. Чим підживити виноград, щоб стимулювати його ріст і рясне плодоношення? Підгодовують виноград як органічними, так і мінеральними добривами. Основне органічне добриво винограду – гній, оскільки в ньому є всі необхідні рослині елементи. Крім гною, як добриво застосовують пташиний послід, компост, торф. Мінеральні добрива також необхідні рослині. З простих азотних добрив для підживлення винограду застосовують аміачну селітру і сечовину, з фосфорних – гранульований суперфосфат, подвійний або простий, з калійних – Екоплант, калійну сіль, хлористий або сірчанокислий калій. Зі складних мінеральних добрив найкращими для винограду є Растворін, Флоровіт, Кеміра і Майстер.

  Перше підживлення винограду сухими добривами проводиться відразу після зняття з нього укриття, і складається воно з 40 г суперфосфату, 30 г калійного добрива і 45 г азотного на один кущ. Вносять добрива в канавки навколо кущів, а згори присипають їх ґрунтом.

  Друге підживлення у вигляді водного розчину вносять за тиждень-півтора до початку цвітіння. Готують розчин, змішавши одне відро гною або курячого посліду з двома відрами води і давши складу побродити 10-12 днів у закритому посуді, після чого розбавляють його водою в 5-6 разів і додають на кожне відро готового розчину 15 г калійного добрива і 25 г суперфосфату. Для підживлення одного куща досить одного відра розчину.

  На початку дозрівання плодів виноград підживлюють фосфором і калієм з розрахунку 50 г суперфосфату і 20 г калійного добрива на кожен кущ.

  Добре реагує виноград на позакореневі підживлення, які цілком можна поєднувати з обробкою кущів фунгіцидом проти захворювання мілдью. До складу позакореневих підживлень можуть входити як основні поживні речовини (азот, фосфор і калій), так і необхідні рослині елементи – бор, цинк, молібден, мідь, кобальт або марганець. Найлегше використовувати для підживлення готові препарати Кеміра, Новоферт, Акварин або Плантафол.

  Азотні добрива, так само, як і коров’як або пташиний послід, використовують для підживлення тільки до середини літа, оскільки застосування цих добрив у більш пізні терміни може призвести до затримки дозрівання врожаю. І проявляйте помірність при плануванні підживлення, не перегодовуйте ґрунт добривами, щоб потім не панікувати через те, що виноград не плодоносить.

  Підв’язування винограду

  Підв’язування винограду до опори здійснюється з метою формування куща для зручності догляду за ним. Якщо лозу не підв’язувати, вона чіплятиметься за випадкові опори, зростання куща стане некерованим, і вам буде набагато важче збирати урожай, і якість, і кількість якого буде під питанням.

  Проводиться підв’язування винограду в два етапи:

  • ранньою весною, після зняття укриття з кущів і до того, як розпустяться бруньки, здійснюють сухе підв’язування винограду: всі гілки пригинають до нижньої горизонтальної направляючої шпалери і підв’язують їх до неї. Намагайтеся при підв’язуванні домагатися плавного вигину лози, щоб не вивести з ладу її провідну систему і не перекрити надходження живлення до вічок;
  • коли зелені пагони підуть у ріст і досягнуть 40 см, проводять зелене підв’язування: молоді пагони підв’язують під кутом, щоб вони не ламалися від вітру і рівномірно освітлювалися сонцем. Як тільки пагони досягнуть наступної горизонтальної направляючої, їх кріплять до неї. Підв’язування молодих пагонів проводять три-чотири рази за вегетаційний період. Не підв’язуйте зелених пагонів за верхнє міжвузля, намагайтеся притягти їх до дроту між другою і третьою брунькою від кінця пагона.

  Горизонтальний із нахилом спосіб підв’язування виноградних пагонів найзручніший в усіх відношеннях, хоча деякі виноградарі вважають за краще підв’язувати лозу дугою, кільцем або строго вертикально. Найкращий матеріал для підв’язування – вимочене в воді лико або спеціальний канатик із загорненого в папір дроту. Аби лоза не стиралася об дріт, до якого прив’язана, кріплення здійснюють «вісімкою», пропускаючи лико чи канат між стеблом і металом.

  Обрізування винограду

  Коли обрізувати виноград

  Виноград обрізують восени, тому що після весняного обрізування рани на лозі гояться з великими труднощами, стікаючи «сльозами». Пасока заливає вічка, від чого вони закисають і не розпускаються. Через це ви можете втратити не тільки врожай, а й усю рослину.

  Обрізування винограду навесні

  На початку весни, коли температура повітря досягне 5 ºC, при крайній необхідності проводять обережне санітарне обрізування зламаних і хворих пагонів на молодих рослинах або на посаджених восени.

  Обрізування винограду влітку

  Літнє обрізування за великим рахунком обрізуванням не є. Влітку виноград прищипують, пасинкують, карбують, на ньому виламують зайві гілки, з нього зрізують листя, затуляють плоди від сонця – всі ці процедури спрямовані на те, щоб кущ провітрювався й отримував рівномірне живлення та освітлення, що дозволить сподіватися на високий урожай ягід.

  Обрізування винограду восени

  ООсіннє обрізування краще проводити в два етапи. Як тільки ви знімете з куща всі грона, очистіть гілки від тих ланок, які відплодоносили, від кволих пагонів і вовчиків. Другий етап обрізування починається через два тижні після опадання листя. Не бійтеся, що лози, які висять на шпалері, прихопить заморозками – від ранніх морозів вони краще загартуються. Однак обрізують виноград при температурі повітря не нижче -3 ºC, поки гілки не стали крихкими.

  Обрізувати саджанці нескладно: видаліть зайві пагони, залишаючи на кущі від трьох до восьми рукавів, що ростуть під кутом від ґрунту. А ось схема обрізування дорослого куща набагато складніша:

  • у першій половині вересня видаляють молоді пагони з нижньої частини багаторічних рукавів – ті, що виросли нижче першого дроту, натягнутого на висоті 50 см від поверхні ділянки. На молодих пагонах, які виросли на рукавах вище другого дроту, натягнутого на 30 см вище за перший, видаляють усі бічні паростки і карбують верхівки, захоплюючи відрізки завдовжки до 10 % довжини пагона;
  • після падолисту виберіть на висоті двох перших дротів два добре розвинених пагони. З нижнього пагона, що виріс із зовнішньої частини рукава, сформуйте сучок заміщення – обріжте його на висоті 3-4 вічок. Другий пагін, розташований трохи вище з протилежного боку рукава, обріжте на висоті 7-12 вічок – тепер це буде плодова стрілка.

  У підсумку на кущі залишаться багаторічні штамби, що ростуть перпендикулярно до землі, і рукави з бруньками, які в наступному році дадуть нові лози і грона.

  Розмноження винограду

  Як розмножувати виноград

  Оскільки вирощений із насіння виноград рідко успадковує властивості своїх батьків, зберігаючи лише деякі їхні риси, в аматорському садівництві виноград розмножують вегетативними способами: укладенням відсадків, щепленнями або вкоріненням живців. Ці способи забезпечують збереження в потомства всього біологічного комплексу материнської рослини. Вони базуються на такій властивості винограду, як регенерація, яка забезпечує, наприклад, і заростання ран, і відновлення куща після пошкоджень від сильних морозів.

  Розмноження винограду живцями

  Живцювання винограду – найпростіший спосіб розмноження цієї культури. Для нього використовують здерев’янілі живці винограду, які заготовляють під час осіннього обрізування кущів. Нарізають живці з визрілої лози діаметром не тонше олівця з рівномірними по довжині міжвузлями і з двома-трьома вічками. Що довші чубуки, то краще вони зберігаються. Нижній зріз робиться під кутом 45º на 3-4 см нижче бруньки. Оптимальна температура зберігання у вологому середовищі від 0 до 5 ºC – для цього ідеально підходить сховище для картоплі. Не допускайте, щоб зрізані живці довго лежали на сонці. Опустіть живці на 5-10 хвилин в одновідсотковий розчин залізного купоросу, потім просушіть поверхню, загорніть живці в папір, покладіть в поліетиленовий пакет і помістіть на зберігання.

  У кінці лютого або на початку березня чубуки переходять зі стану глибокого спокою в стан спокою вимушеного, тому саме в цей час можна починати вкорінення. Дістаньте чубуки зі сховища й огляньте їх: кора повинна бути бурого кольору, без цвілі і плям, а на зрізі живець, як і вічко, повинен бути яскраво-зеленим. Замочіть придатні до вкорінення живці на кілька хвилин у блідо-рожевому розчині марганцівки, потім поставте їх для відновлення водного балансу тканин у банку, наповнену водою на висоту 5-6 см із додаванням краплини меду, і надіньте зверху на живці поліетиленовий пакет. Після того, як живці наситяться водою, зробіть на кожному з них нижній зріз безпосередньо під нижнім вузлом.

  У пластикові скляночки насипають ґрунт, що складається з рівних частин піску, перегною і торфу, потім роблять у ґрунті 5-6-сантиметрове заглиблення, насипають на його дно трохи піску для утворення подушки, потім в отвір вставляють живець, а порожнини між ним і стінками поглиблення заповнюють піском. Нижній край живця не повинен доходити до дна 5-7 см, верхня брунька має бути трохи прикрита піском, а верхній зріз обробляють садовим варом. Оптимальна температура для вкорінення живців у їхній нижній частині повинна бути 23-28 ºC, а у верхній – 15-18 ºC. Для цього протягом місяця влаштовують нижній підігрів посуду з живцями, встановивши їх на загальний піддон. Під час укорінення в міру необхідності підсохлий ґрунт поливають теплою водою, обережно розпушують, зайві пагони прищипують, а суцвіття після появи видаляють. До кінця квітня або початку травня рослини якийсь час загартовують на балконі або терасі, після чого їх можна висаджувати у відкритий ґрунт.

  Розмноження винограду щепленням

  Щеплений саджанець складається з підщепи – живця стійкого до філоксери сорту завдовжки до півметра, і прищепи – живця культурного сорту з однією брунькою. Товщина підщепи не повинна бути меншою за товщину щепи, яка, своєю чергою, не повинна бути тоншою за олівець. Живці заготовляють восени, під час обрізування – на кожному має бути не менше трьох-чотирьох вічок. Узимку їх зберігають, як було описано вище. Підщепний кущ теж готують з осені: на ньому обрізують усе зайве, залишаючи тільки лозу для щеплення, і добре вкривають на зиму. Процедуру здійснюють перед початком сокоруху, в безвітряний похмурий день, оскільки для зрощення місця щеплення необхідна вологість. Можна здійснити щеплення влітку. У червні дістаньте зі сховища заготовлені з осені живці, поновіть нижні зрізи, опустіть їх у банку з водою на дні, і як тільки наклюнуться бруньки, перемістіть банку з живцями для загартування в холодильник. За кілька днів дістаньте живці з холодильника і прищепіть їх до підщепи. Для здійснення річного щеплення підщепні кущі винограду обрізують навесні по тогорічній лозі, на яку будете робити щеплення живця. Особливістю щеплення винограду в літній час є те, що швидкість руху соку в підщепі і щепі різні – саме це і забезпечує гарне зрощення. Виберіть для проведення процедури неспекотний, але і не холодний день – температура повинна бути не нижче 15 і не вище 35 ºC.

  Зрощення відбувається за рахунок утворення між двома частинами нових клітин. Взявши щепу місцем майбутнього щеплення від себе, її обрізують відразу над верхньою брунькою, а відступивши нижче неї 4-5 см, надрізають живець із двох боків у напрямку від себе гострим клином на 2-3 см. Клин не повинен вийти увігнутим, інакше не відбудеться зрощення. Щоб живець не висох, загорніть його у вологу тканину. На підщепі зріз роблять на 4-5 см вище рівня останньої бруньки: розріз робиться вздовж більшого овалу зрізу лози. Глибина розрізу така ж, як клин живця. Всадивши клин прищепи в розріз підщепи так, щоб їхні бруньки дивилися врізнобіч, оберніть місце щеплення окулірувальною плівкою, ізоляційною стрічкою або скотчем. Коли почнеться сокорух, оберніть місце щеплення газетою або світлонепроникним матеріалом.

  Якщо ви вирішили прищепити виноград улітку, то після того, як ви вставили клин прищепи в підщепу, місце зрощення обгортають вологою тканиною, згори на неї надягають поліетиленовий пакет, закріпивши його нижче місця щеплення, а потім обгортають щільним папером, що захищає імпровізований парник від сонячних променів. Якщо на пакеті не виникає конденсату, пакет знімають, тканину зволожують, потім знову надягають на щепу пакет, закріпивши його нижче щеплення. Коли брунька щеплення розпуститься, папір знімають, пакет над щепленням обрізають і закріплюють його на живці вище місця щеплення. Коли на підщепі з’являться потужні паростки, з нього знімають пакет і вологу тканину, але перший рік щеплений саджанець потрібно берегти, оскільки щепу можна випадково відламати.

  Щоб щеплення пройшло успішно, слід знати, що:

  • в якості підщепи краще використовувати зимостійкі гібриди, стійкі до мілдью, оїдіуму і філоксери;
  • підщепу і щепу підбирають із сортів з однаковою силою зростання;
  • інструмент для різання повинен бути дуже гострим і стерильним;
  • лозу підщепи обрізають строго перпендикулярно до лінії росту.

  Розмноження винограду відсадками

  Розмножують виноград цим способом і навесні, і восени. Перед тим, як розмножувати виноград, зробіть у землі канавку завглибшки до 50 см, внесіть у неї чорнозем, змішаний із перегноєм, потім покладіть у канавку низькозростаючу однорічну лозу і засипте її землею, залишивши над поверхнею верхівку із трьома листками і точкою зростання. Полийте відсадок двома відрами води. За весняно-літній період за умови, що ґрунт над відсадком буде весь час злегка вологим, з кожного вузла з’явиться пагін, у якого буде своя коренева система. Цей спосіб найчастіше використовують, коли потрібно замінити старий кущ винограду молодим.

  Хвороби винограду

  Найголовніша проблема для виноградарів – це незліченні хвороби винограду, з якими доводиться боротися щороку. Навіть при суворому дотриманні агротехніки культури трапляються ураження рослин інфекційними та неінфекційними захворюваннями. Про ті з них, з якими доводиться мати справу найчастіше, ми розповімо детальніше:

  Антракноз – грибкова хвороба, що вражає листя, суцвіття, пагони і плоди. Проявляється антракноз бурими плямами з більш світлою облямівкою, які поступово зливаються одна з одною. Тканина в цих місцях відмирає і випадає. На пагонах з’являються темно-бурі плями, потім овальні сіро-рожеві плями, що поширюються на цілі міжвузля – в цих місцях тканина розтріскується, і виникають виразки. Суцвіття темніють і всихають, на ягодах утворюються плями.

  Заходи боротьби. Боротьбу з антракнозом ведуть із застосуванням контактних і системних фунгіцидів – бордоською сумішшю, Ридомілом, Таносом, Хорусом, Антраколом або Акробатом. Якщо у вашій місцевості антракноз часте явище, краще вирощувати сорти винограду, стійкі до цієї хвороби;

  Оїдіум – виноградна борошниста роса, яку викликає грибок. Симптоми хвороби виглядають як сірувато-білий борошнистий наліт на рослині. З розвитком хвороби листя винограду стає кучерявим, суцвіття відмирають, ягоди сохнуть або лускають. Сприяє розвитку захворювання тепла волога погода. До ураження хворобою частіше схильні сильнооблистяні кущі з поганою вентиляцією.

  Заходи боротьби. Не дозволяйте кущам заростати листям, підв’язуйте гілки, виламуйте зайві пагони, видаляйте бур’яни, проводьте обробку кущів одним із препаратів: Танос, Хорус, Стробі, Топаз, Тіовіт;

  Мілдью, або несправжня борошниста роса винограду – найбільш поширене і шкідливе грибкове захворювання рослини. Від того, що роса несправжня, вона не менш небезпечна, ніж справжня борошниста роса. Вражає захворювання всі зелені частини рослини. Перша ознака хвороби – поява на верхній стороні листя маслянистих плям. У вологу погоду на споді уражених листків утворюється світлий борошнистий наліт, на місці якого виникають некрози: уражена тканина спочатку жовтіє, потім набуває червоно-бурого відтінку, на ній з’являються відмираючі ділянки. Хворе листя опадає, оголюючи пагони, суцвіття з перебігом хвороби вкриваються білим нальотом, бутони та квітки засихають і обсипаються.

  Заходи боротьби. Збираючись вирощувати виноград, вибирайте сорти, стійкі до грибкових хвороб. Мульчуйте ґрунт під кущами, своєчасно вносьте калійно-фосфорні підживлення, видаляйте паростки, проведіть обробки винограду фунгіцидами: першу на стадії відростання молодих пагонів на 15-20 см, другу перед початком цвітіння, третю, коли ягоди стануть завбільшки як горох. Для обробки підходять препарати Стробі, Купроксат, Антракол, Танос, Хорус, Ридоміл, а також перевірені часом бордоська рідина і хлороксид міді;

  Сіра гниль вражає всі зелені частини рослини, а також однорічну деревину, зокрема і місця щеплень. Вона вкриває нальотом молоді пагони та розкриті вічка, а уражені грона, вкриті густим сірим нальотом, нагадують кашоподібні грудки. Розвивається хвороба в умовах вогкості. Коли настає суха погода, ознаки захворювання поступово зникають, але це не означає, що зникають збудники сірої гнилі.

  Заходи боротьби. Обробіть виноград тими самими фунгіцидами, що і в разі зараження оїдіумом або мілдью;

  Чорна плямистість, або відмирання пагонів, або фомопсис, або ескоріоз – захворювання, що вражає і зелені, і здерев’янілі частини винограду, викликаючи знебарвлення кори. На цих вицвілих ділянках при температурі повітря вище 10 ºC виникають пікніди грибка, і якщо вони глибоко в’їдаються в деревину, то утворюють прогнилі ділянки, спочатку послаблюючи зростання, а потім викликаючи загибель рукавів. Некрозні плями на листі оточені більш світлою і щільною, ніж тканина листка, облямівкою. Хворий листок жовтіє, виноград, уражений хворобою, перестає розвиватися, починає гнити і всихати.

  Заходи боротьби. Оскільки міцелій глибоко проникає в деревину, обробка куща фунгіцидами результату не дасть, тому боротися потрібно з плодовими тілами і спорами грибка. Для цього восени, після опадання листя й обрізування, виноград обробляють мідьвмісними препаратами (хлорокисом міді, бордоською сумішшю, Купроксатом, Хорусом). Всохлі рукави підлягають вирізанню. Навесні виноград обробляють фунгіцидами на стадії появи двох-трьох листків. Надалі обробка проти мілдью або оїдіуму збігається з обприскуванням проти чорної плямистості. Однак слід знати, що чорна плямистість – захворювання хронічне, і за один рік його не вивести, тому налаштуйтеся на довгу і серйозну боротьбу.

  Крім описаних нами хвороб, виноград може потерпіти від альтернаріозу, бактеріального раку, апоплексії, вертицилльозу, армілляріозу, білої, чорної, кислої і кореневої гнилі, диплодіозу, різного роду некрозів, фузаріозу, пеніцилльозу, бактеріозу, церкоспоріозу, хлорозу та інших хвороб, і не від кожної з них існує лікування. Однак здоровим і доглянутим рослинам хворіти доводиться набагато рідше.

  Шкідники винограду

  Серед комах у винограду теж багато ворогів. Вражають рослину такі шкідники: блощиця виноградна, виноградна мінуюча міль, виноградна подушечниця, виноградний комарик; довгоносики: сірий та чорний бурякові і великий люцерновий; златка, шашіль пахучий; виноградний павутинний, виноградний повстяний і європейський червоний кліщі, виноградний кліщ; виноградна, дворічні і гронова листовійки; оси, трипси виноградні, червці борошнисті і Комстока, цикади і філоксери. Це далеко не повний список шкідників виноградних кущів.

  Найнебезпечнішою для винограду комахою є філоксера, або виноградна попелиця, що має дві форми – листову, або галлову, і кореневу. Філоксера поширюється з посадковим матеріалом, поливною водою і вітром на відстань до 15 км. Загибель виноградних кущів викликає коренева форма філоксери, інфікуючи проколи в коренях і руйнуючи їхні тканини.

  Заходи боротьби. Боротися з філоксерою дуже важко. Раніше ґрунт обробляли фумігантами, але тепер цей спосіб не застосовують. Листову філоксеру знищують Конфідор, Золон, Актеллік і подібні до них препарати, а уникнути кореневої філоксери можна тільки вирощуючи виноград на підщепах стійких до неї сортів.

  Гусінь листовійок уражає і листя, і бутони, і плоди винограду. Іноді вони можуть погубити до 80 % урожаю, оскільки відрізняються неймовірною плодючістю і ненажерливістю.

  Заходи боротьби. Після зняття укриття з кущів обробіть кущі винограду Нітрафеном (250 г на 10 л води). Як тільки почнеться літ метеликів, проведіть обробку винограду будь-яким інсектицидом – Актелліком або Карбофосом, через два тижні проведіть повторну обробку. Коли з’явиться гусінь, виноград обприскують десятивідсотковим розчином Карбофоса або шестивідсотковим розчином Бензофосфату.

  Цикади – багатоїдні сисні шкідники, які розмножуються із вражаючою швидкістю. Вони є переносниками мікоплазмових і вірусних хвороб, від яких немає порятунку, тому боротися з цикадами необхідно, як тільки вони з’являться.

  Заходи боротьби. Як тільки помітите на винограді цикад, проведіть обробку кущів розчином Актари відповідно до інструкції.

  Кліщі – теж сисні комахи, що мешкають на споді листків. Вони проколюють листову пластину і харчуються її тканиною та соком. У місцях проколів утворюються цятки, які з часом сохнуть. За один сезон може змінитися до 12 поколінь шкідників.

  Заходи боротьби. Позбавити від кліщів виноградний кущ може обприскування рослини акарицидами – Актелліком, Фуфаноном, Неороном, Омайтом і іншими. Обробка проводиться трьома сеансами з інтервалом в тиждень або десять днів.

  Златка – виноградний оливково-зелений жучок завдовжки до 20 мм. Шкоди винограду завдає і жук, і його безнога личинка: жук деформує виноградне листя, а личинка проробляє звивисті ходи в пагонах і залишається в них на зиму. В результаті життєдіяльності златки пагони в’януть, листя сохне, ягоди дрібнішають.

  Заходи боротьби. Уражені пагони і листя видаляють, рослину обробляють Карбофосом або Актеліком. Якщо ви проводите щорічні профілактичні обробки винограду від шкідників, то златка у вашому винограднику не з’явиться, оскільки вона живе тільки на ослаблених рослинах.

  Подушечниця – малорухливий сисний паразит із родини псевдощитівок, який харчується соком рослин і переносить вірусні захворювання. Вона заселяє пагони і листя, прикріплюється до одного місця і залишається там до кінця свого життя. Подушечниця виділяє субстанцію, що захищає її від дії препаратів.

  Заходи боротьби. Навесні, до розпускання листя, обробіть виноградник Нітрафеном або Препаратом 30, а під час вегетації обприскайте кущі препаратом БІ-58. Одягніть на руку грубу рукавицю і спробуйте механічно зняти подушечниць, що присмокталися.

  Взагалі ж хвороби і шкідники винограду настільки численні, що для докладного їхнього опису, а також для опису заходів із боротьби з ними доведеться поміщати на сайті окрему статтю.

  Види і сорти винограду

  За термінами дозрівання сорти винограду поділяються на надранні, ранні, ранньо-середні, середні, середньо-пізні, пізні і дуже пізні.

  За призначенням сорти поділяються на столові, технічні та універсальні. Столові – це сорти найякіснішого винограду, привабливі на вигляд і прекрасні на смак. Вживають такий виноград переважно в свіжому вигляді. Технічні сорти винограду вирощуються для виготовлення соків і вин, а універсальні годяться і для їжі, і для переробки.

  Загалом же всі сорти вирощуваного сьогодні винограду є гібридами трьох видів: амурського з Далекого Сходу, Лабруска з Америки і винного культурного, поширеного в Азії і Європі. Ці види стали родоначальниками величезної кількості сортів, які умовно поділяють на три групи:

  • євроазійські сорти, які дають найбільші та найсмачніші плоди. Особливо виділяються прекрасною якістю ягід середньоазійські сорти, такі, як, наприклад, Хусайне, або Дамські пальчики. Недоліком середньоазійських сортів є низька морозостійкість, довгий вегетаційний період, сприйнятливість до грибків і філоксери. Європейські сорти дещо поступаються середньоазійським за якістю і смаком, але вони більш холодостійкі;
  • американські сорти винограду швидко ростуть, вони морозостійкі, посухостійкі, не пошкоджуються філоксерою, проте ягоди їх часто занадто дрібні, і їм властивий «лисячий присмак» Ізабелли, хоча гібриди Лабруска Ізабелла і Лідія користуються незмінним успіхом, оскільки невибагливі в догляді і морозостійкі;
  • амурський виноград найбільш морозостійкий – він зносить холоди до -42 ºC, позбавлений присмаку, властивого американським сортам, і має короткий вегетаційний період. Із недоліків – сприйнятливість до філоксери і вимогливість до вологи.

  Пропонуємо вам для знайомства кілька найкращих сортів винограду:

  • Каберне-Совіньйон (синонімом є назва Лафіт) – технічний відносно морозостійкий сорт родом із Франції, стійкий до мілдью, сірої гнилі та гронової листовійки. Використовується для виготовлення високоякісних десертних і столових червоних вин. Ягода з пасльоновим присмаком;
  • Аліготе – теж французький сорт відносно зимостійкого білого винограду, схильного до захворювання сірою гниллю, мілдью й оїдіумом. Використовується для виробництва високоякісних соків і вин;
  • Кардинал (він же Полум’я Токаю) – столовий сорт американської групи з великими фіолетово-червоними овальними ягодами з соковитою, м’ясистою, хрусткою м’якоттю і легким мускатним ароматом. Сорт із низькою морозостійкістю і сприйнятливий до оїдіуму, мілдью, сірої гнилі. Уражається гроновою листовійкою;
  • Мрія (або Надія) – столовий безнасінний сорт української селекції, виведений із середньоазійських сортів Кишмиш чорний і Чауш рожевий. Ягоди овальні, середньої величини, зеленувато-рожевого кольору з тонкою шкіркою і соковитою м’ясистою м’якоттю приємного смаку. Недоліком є низька морозостійкість, крім того, сорт часто уражається мілдью й оїдіумом;
  • Мускат Оттонель – універсальний сорт французької селекції із середньої величини зеленувато-жовтими округлими ягодами з міцною шкіркою, м’ясистою м’якоттю і яскраво вираженим мускатним ароматом. Призначений як для вживання в свіжому вигляді, так і для виготовлення соків, купажних і напівсолодких вин. Морозостійкість середня, уражається оїдіумом, мілдью та сірою гниллю;
  • Ізабелла – гібрид сортів Вітіс Лабруска і Вітіс вініфера родом із Північної Америки. Широко вживається в свіжому вигляді, а також для приготування соку і вина. Округлі ягоди Ізабелли – середнього розміру, майже чорного кольору з міцною шкіркою і слизуватою м’якоттю з вираженим суничним ароматом.

  Крім описаних сортів, популярними в аматорському садівництві є сорти Агдаї, Італія, Кокур білий, Королева виноградників, Красуня Цегледі, Мерло, Молдова, Мускати білий, олександрійський, бурштиновий, гамбурзький, і єреванський, Одеський сувенір, Піно нуар, Рислінг, Ркацителі, Совіньйон зелений, Фетяска біла, Шардоне і багато інших.

  Посадка саджанців винограду: вибір місця, підготовка грунту

  Садівник, який бажає вирощувати на своїй ділянці виноградник, повинен мати на увазі, що майбутній виноградник, а також хороший урожай, який з нього можна буде збирати, починаються з вибору саджанців відповідних сортів і підготовки місця для їх посадки.

  Саджанці винограду зазвичай висаджуються навесні

  Зазвичай саджанці винограду необхідно садити навесні. Чому це так принципово? Тому що висаджені живці повинні добре вкоренитися, і за літній період на них зобов’язані з’явитися як мінімум 4-5 бруньок, з яких в майбутньому сезоні виростуть нові пагони.

  Вибір місця для посадки винограду

  Правильно обране місце для посадки винограду – це одна з профілактичних заходів проти несправжньої борошнистої роси і справжньої борошнистої роси. Ці хвороби не виникають на винограді, якщо листя і лози сухі і добре обдуваються вітерцем.

  Правила вибору місця для посадки:

  • Найбільш підходящі грунту для виноградника – чорноземні, супіщані або суглинисті.
  • Для риття траншей під посадку саджанців вибирають сонячні (бажано південні) схили, які добре продуваються протягами. Так як коріння винограду зазвичай розростаються не тільки сторони, але і в глибину не менше ніж на 0,8 м, то слід простежити, щоб глибина залягання ґрунтових вод не менше 2,5 м. Інакше коренева система винограду почне потихеньку гнити, що приведе в кінцевому підсумку до загибелі всього куща.
  • Не можна висаджувати саджанці винограду в низинних місцях, в балках, на північній стороні схилу, на ділянці, де занадто солона грунт або близько до поверхні ґрунту підходять грунтові води. На таких ділянках виноградні кущі будуть погано рости, а врожаїв від них можна не чекати.
  • Якщо в грунті дуже мало поживних речовин, то слід вносити органічні і мінеральні добрива при підготовці посадкових ям, навесні в ями, коли проводиться посадка саджанців, а також робити підживлення саджанців протягом усього сезону.

  Виноградники повинні мати доступ до сонячного світла і свіжого повітря

  Як підготувати грунт під висадку саджанців

  Посадка саджанців винограду починається з підготовки грунту. І готувати його необхідно восени. У цьому випадку підготовлений грунт встигне осісти і просочитися вологою. Можна посадити саджанці в траншеї або в лунки.

  Щоб правильно підготувати траншею під посадку саджанців, необхідно:

  • Спочатку вибирають необхідний напрям рядів – правильно направляти їх з півночі на південь. Ширина траншеї повинна бути розміром 1 м. Копають траншею поспіль на необхідну довжину ряду. Глибина траншеї – на 4 багнета лопати.
  • Перший шар ґрунту, який буде на дні траншеї, складають з перегною (10 кг на 1 квадратний метр) і нітрофоску (60 г на 1 м2). Ці добрива слід ретельно перемішати. Потім для дренування траншеї на шар добрив висипають шар великої щебінки. Наступний шар товщиною близько 0,3 м складатиме земля з будь-якої із сторін траншеї. Потім знову йде шар перегною, мінерального добрива і щебеню. Цей шар повинен бути ретельно перемішаний. У наступні шари щебінку вже не додають. Таким чином, чергують шари грунту і живильної суміші, поки траншея не буде заповнена вщерть.
  • Землю, яка залишається з боків траншеї, не варто розкидати по ділянці. За зиму в траншеї грунт осяде, наситившись вологою, і тоді в неї доведеться додавати грунт з узбіччя. І вже коли траншея буде заповнена врівень з рівнем грунту на ділянці, що залишилася землю можна буде розкидати по боках.
  • Якщо восени не було дощів, то перед початком холодів траншею необхідно добре залити водою.
  • Принцип підготовки лунок (або ям) для того, щоб посадити саджанці винограду, той же, що і для траншей. Якщо ж подібні роботи з підготовки ділянки до весняної висадки винограду не були зроблені восени, то зробити це доведеться навесні, відразу ж після активного танення снігу. При заповненні траншей або ям грунтом у весняний період кожен шар доведеться злегка утрамбувати. Після повного їх заповнення землею ями і траншеї зазвичай рясно поливають.
  • Щоб охороняти ґрунт під виноградними кущами від висихання, його зазвичай посипають шаром мульчі приблизно на висоту 0,3 м. Мульчу слід приготувати заздалегідь, щоб вона добре зіпріла. Добре готувати таке добриво з курячого посліду, змішаного з тирсою в рівних частинах. Підготовлений таким чином перепрілий перегній висипають рівним шаром між рядами виноградних кущів. Мульчування міжрядь дозволяє зберігати грунт вологим, на ньому не утворюється кірка після поливів, а бур’яни практично не ростуть. Крім того, під час дощів всі поживні речовини з шару мульчі потрапляють у ґрунт і є додатковим харчуванням для кореневої системи винограду.

  Викопану землю слід залишити з боків траншеї

  Як правильно вибрати саджанці

  Купуючи саджанці, слід враховувати наступні правила:

  • Спочатку слід визначитися з тими сортами, які хочете посадити на своїй ділянці. При виборі сортів необхідно орієнтуватися на той регіон, в якому їх будуть вирощувати, особливості кліматичних і погодних умов.
  • Слід уточнити, наскільки стійкий цей вид винограду до весняних похолодання, до морозів, а також наскільки стійкий до захворювань і шкідників. Причому, не варто при виборі сорту покладатися тільки на слова продавця в спеціалізованому магазині, а варто переглянути в інтернеті все про сорти винограду і вибрати відповідні для свого дачного ділянки.
  • Визначившись з вибором сортів, можна йти купувати саджанці. Звичайно, найкраще купувати посадковий матеріал у перевірених постачальників, щоб бути впевненим в тому, що вам продадуть дійсно ті сорти, які необхідні.
  • Ті садівники, які вже мають свої виноградники і хочуть лише їх розширити, зазвичай заздалегідь запасаються посадковим матеріалом, нарізки живців із своїх виноградних лоз. Також можна нарізати живці у сусідів, які займаються вирощуванням винограду, але тільки за умови, що їх виноградники не заражені несправжньої борошнистої росою, справжньою борошнистою росою, і не пошкоджені філоксерою.
  • При купівлі саджанців цієї культури, їх слід ретельно оглянути, чи немає на них слідів захворювань або пошкоджень, характерних для шкідників.
  • Купувати слід однорічні саджанці, у яких вже сформувалися хоча б три корінця. Їх довжина повинна бути не менше 10 см, а товщина – не менше 1,8 мм

  Однорічні саджанці винограду оптимально підходять для висадки

  Як висаджувати саджанці в чорноземний грунт або глинозем

  Як навесні правильно посадити саджанці винограду в чорноземний або глинистий грунт?

  В цьому випадку слід дотримуватися деяких правил, які будуть описані нижче:

  • Навесні під однорічний саджанець готується лунка розмірами в довжину і ширину по 0,8 м, а вниз також 0,8 м.
  • Нижній шар ями складається з перегною, змішаного з грунтом, його товщина – не більше 0,3 м, Цей шар варто утрамбувати, потім на цей шар викладають суміш мінеральних добрив: 0,3 кг добрив, що містять калій і фосфор, і 3 кг золи. Ці добрива змішуються з землею так, щоб товщина шару була не більше 0,1 м. Зверху викладається шар грунту на висоту 5 див. В результаті висота порожнього простору в ямі становить 0,5 м.
  • В середині лунки роблять насип, на яку поміщається саджанець, а корінці розправляються рівномірно вздовж насипу. Потім лунка засипається залишилися грунтом так, щоб рівень землі був трохи нижче рівня приросту. Укорочені саджанці слід садити вертикально, а той посадковий матеріал, який в довжину 25 см, потрібно посадити під невеликим кутом.
  • Коли посаджений саджанець, а шари були добре утрамбовано, під виноград вливають 20-30 літрів води. Коли верхній шар трохи підсохне, його слід подрихліть, але не глибше 10 див.
  • Навесні саджанці обов’язково поливають через 14 днів ще пару разів. Після останнього поливу земля знову спушують, а зверху наносять шар мульчі.

  Схема ями під виноград: розміри, верстви піску, добрив та чорнозему, мульча

  Як посадити виноград в супіщану землю?

  Посадка винограду саджанцями в супесчанік значно відрізняється від посадки в глинозем або чорнозем.

  • Піщаний грунт при зниженні температури замерзає швидше, а в жарку пору року сильніше нагрівається. Крім того, в цьому виді ґрунту практично не затримуються ні волога, ні поживні речовини.
  • Тому ці фактори слід враховувати, коли готуються ями для висаджування садивного матеріалу. Глибина такої лунки повинна бути не менше 1 м. Щоб поживні речовини і волога не йшли швидко вглиб, нижній шар такої лунки роблять з глинозему, товщина якого повинна бути 0,2 м. Наступним шаром викладають суміш з добрив і родючого грунту товщиною не менше 0,25 м.
  • У супесчанік виноград слід садити на глибину не менше 0,6 м. Навесні і влітку слід не рідше 1 рази в тиждень поливати саджанці винограду, причому обсяг води на кожен кущ повинен бути не менш 40 літрів.

  Супіщаний грунт промерзає сильніше, ніж чорнозем

  Поради для виноградарів

  Весняна висадка саджанців – це гарантія того, що до осені посадковий матеріал набере чинності, поживні речовини, внесені в ґрунт, дозволять йому бути більш стійким до майбутніх морозів.

  Краще готувати ділянку під посадку виноградника з осені. У цьому випадку навесні, коли починають садити підготовлені саджанці, в грунті буде достатньо поживних речовин для активного росту куща.

  Якщо посадити виноградник навесні, то вже на наступний сезон він може почати цвісти і плодоносити. Перший урожай буде маленьким, але він вже буде. А ось для саджанців, посаджених восени, час плодоношення настане не раніше ніж через 2 сезону.

  Посадити виноградні кущі навесні – значить не піддавати молоді рослини сильного зниження температури. Рослина росте і набирається сил. А ось починаються осінні заморозки часто пошкоджують молоде рослина, ґрунт замерзає, і холод може зашкодити не встигла зміцніти кореневу систему.

  Як посадити виноград

  Запланувавши посадку винограду на своїй ділянці, варто враховувати ряд особливостей цього процесу. Адже для того щоб зібрати перший урожай уже через кілька років, необхідно не тільки вибрати сорт, що ідеально підходить для місцевості, а й здійснювати належний догляд, враховуючи всі його особливості.

  1. Де найкраще посадити виноград?
  2. Найбільш вдалий час для посадки винограду
  3. Як посадити виноград в домашніх умовах
  4. Підготовка саджанців до посадки
  5. Висадка винограду в чорнозем і глину
  6. Посадка саджанців в піщаний грунт
  7. Посадка вегетуючих саджанців
  8. Як посадити виноград весною
  9. Як посадити виноград осінню
  10. Схема посадки винограда
  11. Загальні правила посадки винограду
  12. Як правильно посадити виноград. Поширені помилки
  13. Відео – як посадити виноград

  Де найкраще посадити виноград?

  Вибираючи найбільш вдале місце для посадки винограду, варто орієнтуватися не тільки на естетичний вигляд саду, але і потреби рослини для його максимально комфортного розвитку, а головне – врожайності. Тому перш ніж придбати розсаду для майбутнього виноградника варто дізнатися про нього кілька фактів.

  • Виноград – це багаторічна рослина, тому потрібно дуже відповідально, а головне заздалегідь, підбирати для нього місце посадки. Важливо враховувати біологічні особливості вибраного сорту, для подальшого отримання максимальної врожайності.
  • Ще один факт, який варто знати про виноград – це неприйняття затінених місць. З огляду на це потрібно вибирати південну або західну сторону ділянки, а так само уникати висадки поруч з високими деревами.
  • Практично всі сорти винограду теплолюбні і погано переносять перепади температур в зимовий сезон. Тому необхідно якомога ретельніше підібрати на ділянці місце, де він буде захищений від сильного вітру і низьких температур. Найбільш підходящим, в цьому випадку, для рослини буде розміщення біля стін основної будівлі або присадибних будівель. Вся справа в тому, що за день стіни в певній мірі прогріваються від сонця, що дозволяє їм віддавати надлишки тепла виноградній лозі в нічний час. Крім того, подібне розташування в значній мірі прискорює терміни дозрівання ягід. Якщо стоїть питання, який виноград краще посадити, то вибір треба віддавати районованих саджанців.
  • Що стосується потреби в певному типі грунту, то в цьому плані виноград абсолютно невибагливий. Але все ж є певний нюанс – врожайністю відрізняються саджанці, висаджені саме в родючий, але кам’янистий вид грунту. Дренажні якості подібного грунту запобігають застою вологи, яка сприяє перенасичення грунту вапном і солями. Все це може мати негативний вплив на виноград.

  Найбільш вдалий час для посадки винограду

  • Осінній та весняний сезон рівнозначно підходять для висадки молодих саджанців винограду в грунт. З кінця квітня аж до середини травня проводиться посадка однорічних саджанців, з уже здеревілим стволом. А ось з кінця травня і весь червень можна висаджувати зелений вегетуючих виноград.
  • Що стосується осінньої посадки саджанців, то вона, як правило, проводиться в період з жовтня і до настання перших заморозків. Методика практично не має відмінностей від весняного сезону, за винятком ретельного захисту молодого винограду від різких перепадів температури. Як правило, для цього виноград покривають торфом, хвоєю або тирсою.

  Як посадити виноград в домашніх умовах

  Підготовка саджанців до посадки

  Звичайно, до посадки придатні тільки здорові саджанці винограду. Як це перевірити? Існує кілька факторів, які свідчать про якість.

  • Прикореневій зріз молодого саджанця повинен обов’язково мати білий колір. Його бурий відтінок свідчить про непридатність втечі.
  • Однорічний відросток повинен бути визріли з яскраво-зеленим зрізом.
  • Придатний саджанець відрізняють щільні нирки, що не відпадають при легкому дотику.

  Ці правила підходять і для посадки дівочого винограду, хоч він і більш невибагливий.

  Перед тим, як посадити виноград живцями, необхідно провести їх підготовку до посадки:

  • знизу держак обрізається таким чином, щоб залишити 1 см до першої нирки і близько 2 см над верхньою;
  • протягом наступних 24 годин саджанці треба вимочувати у водному розчині зі столовою ложкою меду для подальшої активізації зростання;
  • після процесу замочування живців ретельно просушують і парафіну. Для цього знадобиться літрова ємність, в якій змішується по 15 грам воску і смоли, по 300 грам парафіну і води. Суміш необхідно підігріти, ретельно помішуючи. Живці можна парафінованих окремо або по декілька штук, для цього вони занурюються верхньою частиною в підготовлену суміш, а потім в ємність з холодною водою. В ході процедури обробляється не більше 6 см саджанця винограду;
  • крім правильної підрізування і обробки, молоді саджанці винограду потребують і в попередньої процедури загартовування, перед безпосередньою висадкою в грунт. В іншому випадку вони можуть отримати значні пошкодження під прямими сонячними променями;
  • протягом одного тижня вегетирующие саджанці тримають під навісом або в щільній тіні дерев. Потім близько 10 днів під природним сонячним освітленням. Що стосується саджанців, які вирощувалися в умовах недостатнього освітлення і з порушенням температурного режиму – для них період акліматизації продовжують в 1,5 рази. Їх вигляд відрізняється більш витягнутими пагонами, а листя блідо-зеленим кольором;
  • молоді саджанці винограду, які не пройшли належну процедуру загартовування і висаджуються у відкритий грунт на початку весни, реагують на подібні умови, як на раннє настання осені. Результатом є зупинка зростання, а приріст приймає деревну форму – таким способом саджанець готується до передбачуваної зими. Це не критично для рослини. Так як ближче до середини червня ці саджанці відновлюють активне зростання і розвиток.

  Висадка винограду в чорнозем і глину

  Порядок висадки винограду в чорнозем і глину.

  • Під одеревів саджанець готується поглиблення: 80 см в глибину і 80 у ширину.
  • Дно затьмарюється живильної прошарком, товщина – 25 см. Її склад включає в себе 10 відер перегною, змішаного з родючим грунтом. Після ретельної утрамбовки цей шар покривається мінеральними добривами в співвідношенні: 300 грам калійних добрив, така ж кількість суперфосфату на 3 літри деревної золи. Цей шар так само змішується з грунтом і вистилається в товщину – 10 см. Наступні 5 см вистилаються тільки грунтом. По завершенню всіх маніпуляцій повинно залишитися поглиблення в 50 см.
  • Наступним кроком буде формування невеликій насипу в центрі поглиблення. В середину вставляється саджанець і рівномірно розподіляються корінці. Виноград засипається родючим грунтом (чорнозем або глина) до рівня приросту. Саджанці, пророщені з укорочених живців закладаються вертикально, а ось екземпляри довжиною понад 25 см повинні бути висаджені під невеликим нахилом.
  • Після того як саджанець встановлений, а всі попередні шари були ретельно утрамбувати, грунт поливається двома – трьома відрами води. Після часткового висихання, верхній шар злегка розпушують на глибину близько 10 см.
  • Надалі виноград поливається ще два рази з проміжком у два тижні. Потім грунт знову розпушують і мульчують.

  Порада: якщо потрібно посадити дикий виноград (дівочий), то тут все набагато простіше.
  Найкраще він приживається восени.
  Досить зрізати лозу будь-якої довжини без коренів.
  Покласти її горизонтально на землю і прикопати родючою землею так, щоб всі відростки (листя) виявилися на поверхні.
  Надалі з кожного такого листочка вгору почне рости самостійна лоза.
  Восени цілком достатньо дощів, тому полив виробляти треба тільки в міру необхідності.

  Посадка саджанців в піщаний грунт

  У чому відмінність посадки винограду в піщаний грунт, якщо порівнювати цей процес, наприклад з глиною або чорноземом?

  • Вся справа в тому, що при низьких температурах піщаний грунт швидше і сильніше промерзає, а влітку відповідно – зайве прогрівається. Крім того подібний вид грунту практично не утримує вологу і корисні речовини, на відміну від родючої землі.
  • Всі ці фактори повинні враховуватися в процесі висадки винограду. Таким чином, поглиблення під саджанець має досягати метра в глибину. А для підтримки вологості і щоб уникнути втрати поживних речовин на дні ями укладається особливо щільний шар. Його формують з глиняної грунту в висоту не менше 20 см. Поверх нього засипаються добрива і поживна суміш (висота – 25 см).
  • Найбільш прийнятна глибина висадки саджанця в піщаний грунт – 60 см. Догляд за виноградом буде полягати в регулярному поливі, який буде потрібно робити з проміжком в сім днів, по 4 повних відра води.

  Посадка вегетуючих саджанців

  • Поглиблення в грунті готується таким же способом, як і при висадці здерев’янілих саджанця. Різниця полягає в глибині ямки, вона повинна складати 25 см на глиняній і чорноземної грунті і близько 20 см на піщаній. Всі верстви ретельно ущільнюються і поливаються 2-4 відрами води з тижневим інтервалом.
  • Після того як грунт дасть усадку, необхідно зробити поглиблення в 55 см на глиняному або черноземном грунті і 65 см на пісочному. Саджанець, який пройшов процедуру гарту, акуратно витягується з посадкового контейнера, і разом з землею поміщається на підготовлену глибину посадки. Проміжне відстань засипається родючим грунтом, утрамбовується і поливається одним відром води.
  • Закінчивши висадку, поруч з вегетуючим паростком встановлюється деревне кілочок для подальшої підтримки саджанця винограду.

  Важливо: не пройшли акліматизацію саджанці рекомендується обов’язково затінити за допомогою захисного екрану.
  Для цього достатнім буде розмістити на 10 днів з південного боку від посадки – гілки дерев або листи фанери.

  • У перший рік на саджанці необхідно залишити лише один пагін, інші акуратно видалити і підв’язати виноград до кілочка.

  Як посадити виноград весною

  • Весняна посадка винограду гарантує, що до початку холодів, він набере необхідну потужність і досить насититися поживними речовинами. Це гарантує молодому саджанця стійкість до низьких температур.
  • Сприятливо позначається на розвитку молодих саджанців попередня підготовка грунту. Таким чином, якщо ямки під виноград готувати заздалегідь – з осені, то до весни буде готова ідеальна основа для посадки, насичена натуральними добривами.
  • Багато сортів винограду здатні вже на другий рік приносити незначний урожай. Але це тільки в разі весняної посадки. Плодоношення осінніх саджанців, як правило, затримується на один рік.
  • До ще одного позитивного моменту можна віднести сприятливий температурний режим весняного сезону. Адже восени перші морози можуть не тільки пошкодити молодий пагін, а й проморозити грунт.

  Але серед такої кількості переваг, існує і ряд нюансів, які варто враховувати, вибираючи весняний сезон для посадки винограду:

  • недолік вологи. У цей період потрібно додатковий полив, який забезпечується в осінній період природним шляхом;
  • відсутність в грунті поживних речовин. Особливо це стосується ранньої весни, коли їх необхідно компенсувати додатковим настилом з моху, тирси та перегною;
  • якісні саджанці винограду надходять у продаж саме в осінній період, тому така велика ймовірність придбання навесні промерзлих зразків.

  І все ж весна вважається сприятливим сезоном для посадки виноградних саджанців. Виникає тільки одне питання: в будь-який чи час можна проводити висадку в грунт? Ні, справді період посадки потрібно вибирати, враховуючи і потреби саджанця і температурний режим.

  • Найбільш оптимальною є температура вище 15 ° С. Крім того, важливі і показники температури грунту, адже вони повинні досягти хоча б показника в 10 ° С. Саме в цей період відбувається найкраща вегетація саджанця. По місяцях цей часовий інтервал буде залежати від регіону. Так як в одному останні заморозки закінчуються до кінця березня, а в іншому нічні перепади температур відбуваються аж до середини квітня.
  • Крім температурного режиму важливо враховувати і вид саджанця: вегетативний або задерев’янілих. Перший варіант представлений в продажу в невеликих контейнерах з грунтом. Такі саджанці відрізняються наявністю молодого втечі з листям. Сприятливий період висадки: з середини травня і до кінця червня. А ось задерев’янілих саджанець відрізняється особливою життєздатністю, так як має оформлену кореневу структуру і нирки. Тому навіть при ранній висадці, наприклад, в середині квітня, він вже зможе протистояти зміні кліматичних умов.

  Як посадити виноград осінню

  Схема посадки винограда

  У посадці саджанців винограду в осінній період теж є чимало особливостей. До переваг можна віднести наступні фактори.

  • Рівень вологості в цей час року позитивним чином впливає на зростання і формування молодих пагонів винограду. Додатковий полив потрібно тільки в перші кілька тижнів після посадки.
  • Осіннім саджанців властиво більш ранній розвиток і початок плодоношення.
  • А ось до основного недоліку можна віднести той факт, що молодим саджанців не просто перенести морози і поривчастий вітер, навіть при належному укритті.
  • Вибираючи період для висадки виноградних саджанців в грунт, варто враховувати не тільки переваги і недоліки кожного з них, а й особливості вибраного сорту.

  Загальні правила посадки винограду

  • Найважливіше для розвитку винограду це правильно обраний грунт. Родючі землі: чорнозем і легкі грунту – це саме те, що потрібно саджанців.
  • Крім того, треба враховувати рівень розташування грунтових вод. Якщо їх коливання досягає меж в 1,5 метра глибиною, то в обов’язковому порядку потрібно облаштовувати дренажну систему.
  • Важливим моментом є удобрення грунту мінеральними добавками і своєчасний полив.
  • Посадка винограду передбачає схему розміщення саджанців, при якій вони отримують максимальну кількість освітлення і не порушують обопільний ріст кореневої системи.
  • Висаджуючи саджанці винограду на ділянці необхідно зберігати відступи від 2 до 2,5 метрів.
  • Маючи в своєму розпорядженні саджанці поблизу будівель, відступ повинен бути не менше 0,5 метра.
  • Відстань від густих і високих дерев і чагарників – 0,5-0,7 метрів.

  Як правильно посадити виноград. Поширені помилки

  • Посадка саджанців, що мають слабку кореневу систему – вони можуть або не прижитися зовсім, або затримуватися в розвитку. Крім того, такі пагони навряд чи дадуть хороший урожай.
  • Придбання саджанців невідомого сорту може обернутися необхідністю розкорчування і придбання нового. У саджанців, які не відповідають кліматичній зоні, плоди не встигають визріти за сезон, тому в подальшому також буде потрібно заміна.
  • Поширеною помилкою є висаджування винограду поблизу дерев і в північній стороні у будівель на ділянці. В такому випадку рослина витратить всі сили на зростання, врожаю буде мало і він розташується на верхніх пагонах.
  • Формуючи неглибоку яму під посадку, потрібно знати, що це обмежить саджанець в поживних речовинах і відіб’ється на його розвитку.
  • Зайве поглиблення сповільнить зростання через вплив низьких температур в глибоких шарах грунту.
  • А ось дрібне заглиблення вплине на споживання саджанцем води, і унеможливить процес укриття лози на зиму.
  • Загущення виноградної посадки призведе до збільшення числа грибкових захворювань, крім того саджанці будуть вести боротьбу за водоспоживання та освітлення.
  • Посадка тільки жіночих сортів без потенційних сортів-запилювачів, може привести до подрібнення врожаю. Рекомендується на шість «жіночих» кущів садити один запилюють.

  Висадка молодих саджанців винограду – процес досить трудомісткий. Важливим є не тільки вибір пагонів, здатних витримати кліматичні умови і властивості грунту, але і якісно проведена підготовка до посадки. Дотримання всіх нюансів гарантує хороші показники розвитку і плодоношення майбутнього виноградника.